Справа № 2-а-1048/2009

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

Зарічний районний суд м. Суми в складі

головуючого - судді Бурда Б.В.

при секретарі - Богуш Н.В.                         

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом у якому просила зобов'язати відповідача нарахувати та сплатити у  відповідності  до  ст. 15 Закону  України „ Про державну допомогу сім'ям з дітьми “ заборгованість по державній допомозі по догляду за дитиною за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року . В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що вона має на утриманні дитину віком до З років та відповідно до вимог вказаного Закону отримує державну допомогу на дітей до досягнення нею трьохрічного віку, відповідачем не нараховувалося та не сплачувалося позивачці зазначена допомога у належних сумах.

Позивач у судове засідання не з'явилася подала клопотання про розгляд справи за її відсутністю.

Представник відповідача  в судове засідання не з'явився, надав  заперечення,  просить  слухати  справу  у  його  відсутність, проти позову заперечував, просив в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що абзацом 3 частини 2 статті 56 Закону України „ Про Державний бюджет на 2007 рік " встановлено, що у 2007 році допомога при народженні дитини складає 8500 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3400 гривень, решта - протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Ст. 62 Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік" встановлені прожиткові мінімуми для непрацездатних осіб: з 01.04.2007 р. - 561 грн. та з 01.10.2007 р. - 568 грн., тобто гарантований мінімальний розмір допомоги складає з 01.04.2007 р. - 129 грн. 03 коп., з 01.10.2007 р. - 130 грн. 64 коп. Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 р. положення п. 30 ст. 71 Закону України „ Про Державний бюджет України на 2007 рік " було визнано неконституційним але кошти на виплати зазначеної допомоги та механізм її виплати не передбачені.

            Дослідивши матеріали справи, суд  вважає,  що  заявлені  вимоги  підлягають  частковому  задоволенню,  виходячи  з  наступного.

Як  було  встановлено  судом,  позивачка має на утриманні малолітню  дитину, а саме синаОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження ( а.с.  6 ).

За  2007 рік позивачці була виплачена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  в  розмірі  1570,81  грн. ( а.с.  7 ). Тобто, виплати проводилися в розмірах значно менших ніж визначений законом розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. 

Відповідно до ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" позивачка має право на отримання щомісячної виплати допомоги на дитину із урахуванням прожиткового мінімуму на одну особу для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня - 434 грн., з 1 квітня - 463 грн., з 1 жовтня - 470 грн., встановленого ч. 2 ст. 62 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік".

Із заперечень відповідача, встановлено, що відповідач не здійснював зазначених виплат, посилаючись на відсутність у нього коштів та на невизначеність розрахункової величини для розрахунку допомоги матерям по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Згідно зі ст. 4  цього Закону, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію статті 15 Закону України « Про державну допомогу сім'ям з дітьми », було зупинено.

Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік" у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлюється у розмірі що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103,  111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про  соціальні гарантії громадян) № 6-рп/2007 від 09.07.07 абзац третій частини другої статті 56 щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що визначається як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України було визнано такими, що не відповідає Конституції України (є не конституційним).

Пунктом 5 зазначеного Рішення Конституційного суду України визначено, що рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч. 2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи з приписів ч. 2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України відповідач повинен був нараховувати та сплачувати позивачу щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбачену ч. 1 ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" з 09.07.2007 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 14 статті 71 та абзацу 3 ч.2 ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.

Отже, відповідач з 09.07.2007 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ч. 1 ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" з урахуванням положень ст. 62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік", нараховувати та здійснювати позивачу відповідну допомогу.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Посилання представника відповідача на відсутність коштів та механізму здійснення вказаних виплат не може бути взято до уваги судом з огляду на наступне. Конституцією України статтею 46 передбачено, що пенсії та інші види соціальних виплат та допомог, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчій від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Преамбулою Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21.11.92 р. передбачено, що цей Закон відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення. Суд зазначає, що Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21.11.92 р.  не ставить виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в залежність від наявності чи відсутності механізму його виплати.

Таким чином, доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення виплат щомісячної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трьохрічного віку із урахуванням прожиткового мінімуму, а також відсутність коштів на ці виплати, не можуть бути підставою для їх не здійснення або відмови в задоволенні позову.

Оскільки відповідно до ст. 5 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника),  тому суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату зазначеної допомоги.

Щодо строку звернення до адміністративного суду необхідно зазначити наступне.

Порушення прав позивачки, за захистом яких вона звернулася до суду, тривало з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року і припинилось лише 01.01.2008 року, після внесення змін до Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Таким чином, суд не вбачає пропущення позивачем строку звернення до суду за захистом свого права щодо отримання щомісячної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку, передбаченої ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" у відповідності до вимог ст. 62 Закону України „Про Держаний бюджет України на 2007 рік".

Виходячи з вищевикладеного, заявлений  позов підлягає задоволенню у повному обсязі

Керуючись ст.ст. 9, 11, 99-100, 128, 159-163 КАС України, ст.ст. 8, 19, 22 Конституції України, ст. 15 Закону України « Про державну допомогу сім'ям з дітьми », Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 р. у справі « Про соціальні гарантії громадян »,  суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.        

Визнати неправомірною бездіяльність Управління  праці  та  соціального  захисту  населення  Сумської  міської  ради .

Зобов'язати Управління  праці  та  соціального  захисту  населення  Сумської  міської  ради  здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1  за  період  з 09.07.2007 року по  31.12.2007  року  щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розмірів встановлених ч.1 ст.15 Закону України  « Про державну допомогу сім'ям з дітьми » - в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.

Стягнути з місцевого бюджету м. Суми на користь ОСОБА_1 6,80 грн. судових витрат.

Постанову суду може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми, шляхом подачі в десятиденний строк з дня її складання в повному обсягу заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсягу.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст постанови суду виготовлений 24.02.2009 року.

суддя