Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/267/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Отян О. В.

Доповідач Бубличенко В. П.

УХВАЛА

Іменем України

19.02.2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Бубличенко В.П.

суддів - Кривохижі В.І., Сукач Т.О.

при секретарі - Савченко Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 05 грудня 2014 року і

в с т а н о в и л а :

В листопаді 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просила стягнути на її користь аліменти на утримання сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки від доходу відповідача щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття сина ОСОБА_4, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 року. Крім того, позивачка просила стягнути аліменти на її утримання також в розмірі 1/4 частки від доходу відповідача щомісячно до досягнення дитиною трьохрічного віку - до ІНФОРМАЦІЯ_5 року .

Рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 05 грудня 2014 року позов задоволено частково.

Суд стягнув з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки від його доходів, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 27.11.2014 року до повноліття сина ОСОБА_4, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 року .

У задоволенні позовних вимог про стягнення аліментів на утримання позивачки суд відмовив.

Крім того, суд роз»яснив позивачці, що вона має право на повторне звернення з позовною заявою до суду про стягнення аліментів на своє утримання до досягнення дитиною трьох років у разі зміни матеріального стану відповідача, а саме з часу закінчення сплати ним аліментів на утримання сина ОСОБА_6, тобто з 12.04. 2016 року.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду в частині, в якій у позові відмовлено, скасувати і ухвалити нове рішення про стягнення з відповідача аліментів на її утримання в розмірі ? частини від усіх видів його заробітку.

ОСОБА_3 рішення суду не оскаржив.

Про час і місце розгляду справи ОСОБА_3 повідомлений у встановленому статтею 76 ЦПК України порядку, в судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив.

Враховуючи положення ч.2 ст.305 ЦПК України, згідно з якою неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, колегія суддів вирішила розглядати справу у відсутності відповідача.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивачки, ОСОБА_7, який підтримав доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду у встановлених статтею 303 ЦПК України межах, колегія суддів вважає, що підстав для його скасування немає.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 05.08.2014 року, мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 03.02.2014 року (а.с.16) з відповідача стягнуто аліменти на користь ОСОБА_8 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09.12.2013 року до повноліття сина ОСОБА_6, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 року.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частинами 2 і 4 статті 84 СК України передбачено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Зважаючи на те, що за двома рішеннями суду на утримання двох дітей від різних матерів відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти в розмірі 50% його заробітку (доходу), суд дійшов правильного висновку, що він не може надавати матеріальну допомогу на утримання позивачки.

При цьому суд обгрунтовано врахував не тільки положення ч.4 ст.84 СК України щодо можливості чоловіка надавати матеріальну допомогу дружині, але і вимоги ст.70 Закону України "Про виконавче провадження" та ст.128 КЗпП України, згідно з якими загальний обсяг усіх відрахувань при кожній виплаті заробітної плати не може перевищувати 50 % заробітної плати, яка має виплачуватися працівнику, у тому числі при відрахуваннях за кількома виконавчими документами.

Відповідно до ч.3 ст.128 КЗпП України ці обмеження не поширюються на відрахування із заробітної плати при відбуванні виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. У цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти відсотків.

Проте, суд послався на встановлені законом обмеження на відрахування із заробітної плати при вирішенні питання про стягнення аліментів не на утримання неповнолітньої дитини, а на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років.

Та обставина, що відповідач не має можливості надавати матеріальну допомогу позивачці на її утримання, підтверджується відомостями щодо його доходу, які були надані представником позивачки при розгляді справи апеляційним судом.

Так, згідно з довідкою ФГ «Сокіл» Олександрівського району Кіровоградської області № 2 від 28.01.2015 року відповідач з 13.03.2014 року по 22.10.2014 року працював водієм і йому було нараховано заробітну плату в сумі 29208,21 грн.

А згідно з довідкою Олександрівського районного центру зайнятості № 100 від 29.01.2015 року відповідач отримав допомогу як безробітний в розмірі 1435,96 грн. за період з 23 жовтня по 31 грудня 2014 року.

Середньомісячний дохід відповідача за період з березня по грудень 2014 року складає 3064 грн. (50% від цієї суми - 1532 грн.).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що сторони проживають разом в АДРЕСА_1. Спільне проживання сторін підтвердив в засіданні апеляційного суду представник позивачки.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідає обставинам справи і вимогам закону. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому вона не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 209, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 05 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя

Судді