ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2009 року Київ №К-17437/07
Колегія суддів судової палати з розгляду справ за зверненнями юридичних осіб Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.
Суддів - Васильченко Н.В., Кравченко О.О., Леонтович К.Г., Матолича С.В.
розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу Управління комунальною власністю Виконавчого комітету Рівненської міської ради на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2007р. у справі за позовом ОСОБА_1. до Рівненської міської ради, третя особа - Управління комунальною власністю Виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання рішення протиправним, -
В С Т А Н О В И Л А :
Доповідач Фадєєва Н.М
В грудні суб»єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1. звернулася до господарського суду з позовом до Рівненської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення № 32 від 13.07.2006р., посилаючись на те, що за договором оренди з відповідачем вона орендувала нежитлове приміщення площею 25.7 кв.м. по вул. Петлюри8. кв. 5 в м. Рівне з 2003р. За згодою з орендодавцем за свій рахунок поліпшила орендовані приміщення на 31,2 %. Приміщення, яке вона займає, включене до переліку об»єктів комунальної власності, які підлягають приватизації і вона має право на викуп орендованого майна. Оскаржуваним рішенням Рівненська міська рада безпідставно відмовила їй у викупі орендованого майна, тому просила визнати незаконним та скасувати рішення Рівненської міської ради від 13.07.2006р. № 32, а також зобов»язати відповідача дати їй дозвіл на приватизацію орендованого майна.
Постановою господарського суду Рівненської області від 23.02.2007р. в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2007р. апеляційна скарга задоволена частково, постанова господарського суду Рівненської області від 23.02.2007р. скасована, ухвалене нове судове рішення, яким позов задоволено частково.
Не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2007р., Управління комунальною власністю Виконавчого комітету Рівненської міської ради звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України. у якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2007р., залишити в силі постанову господарського суду Рівненської області від 23.02.2007р., посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, 2 червня 2003р. позивачка ОСОБА_1. та управління комунальною власністю Рівненської міської ради уклали договір оренди нежитлового приміщення площею 25,7 кв. м , яке знаходиться в будинку по вул.АДРЕСА_1
З дозволу орендодавця ОСОБА_1. здійснила невід'ємні покращення приміщення на суму 2613 грн.90 коп., що за висновками спеціалістів становить 31,2% від первісної вартості приміщення.
Рішенням Рівненської міської ради від 13.07.2006р. відмовлено позивачці в приватизації орендованого нею приміщення на тій підставі, що при переплануванні центральної частини міста і необхідності нового будівництва виникне потреба наступного викупу приміщення за набагато вищою ціною.
З правомірністю даного рішення Рівненської міської ради погодився господарський суд, відмовляючи ОСОБА_1. в позові, та, посилаючись на положення законодавства про місцеве самоврядування в Україні в тій частині, що до повноважень міських рад входить підготовка проектів місцевих програм приватизації та переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації, визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності.
Проте, як вважає колегія суддів, з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна з наступних підстав.
Правовий механізм приватизації невеликих державних підприємств передбачений Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (далі Законом). Цим же законом регулюється порядок та підстави приватизації об'єктів комунальної власності.
Орендоване позивачкою нежитлове приміщення по вул.АДРЕСА_1 є об'єктом приватизації як окреме індивідуально визначене майно (ст..2 Закону).
Позивачка претендує на його приватизацію способом викупу (ст. З Закону).
Згідно з ст..7 ч.1 Закону місцеві ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають в комунальній власності і підлягають приватизації у встановлений законом спосіб.
Судом першої інстанції не встановлено, чи затверджувався такий перелік об'єктів Рівненською міською радою , чи зверталося з цього приводу з поданням управління комунальною власністю міської ради як орган приватизації та чи включений в перелік об'єкт, на який претендує ОСОБА_1.
Як встановлено судом, позивачка ОСОБА_1. на підставі ст..4 Закону звернулася до органу приватизації з заявою про включення орендованого приміщення до переліку об'єктів для приватизації.
Останній у відповідності з ч.5 ст.7 Закону розглядає заяву і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає об'єкт до переліку.
Як встановлено судом, нежитлове приміщення по вул. АДРЕСА_1 включене до переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації. Управлінням комунальною власністю підготовлений відповідний проект рішення міської ради.
Таким чином, дії органу приватизації по включенню об'єкту до переліку є правомірними. Рівненська міська рада зобов'язана була розглянути питання приватизації і прийняти рішення у відповідності з вимогами закону.
Відповідно до ч.2 Закону відмова від приватизації об'єкта комунальної власності можлива лише у випадках, коли особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем згідно з цим Законом, коли є законодавчо встановлене обмеження на приватизацію та коли не затверджено переліків об'єктів приватизації. Перелік випадків відмови в приватизації розширювальному тлумаченню не підлягає.
Однак, Рівненська міська рада, відмовляючи ОСОБА_1. в приватизації, послалася на підставу відмови, яка не передбачена законом, наведеним вище, в зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку про незаконність рішення сесії. Тому дане рішення належить визнати незаконним та скасувати його, зобов'язавши міську раду повторно розглянути заяву позивачки про приватизацію та прийняти рішення відповідно до закону.
Колегія суддів вважає, що доводи суду першої інстанції в тій частині, що міська рада вправі вирішувати питання про доцільність приватизації, що є підставою для відмови в позові, не заслуговують на увагу, оскільки такі повноваження міська рада повинна реалізовувати тільки у відповідності з вимогами закону.
Зокрема, міська рада могла не затвердити перелік в частині включення приміщення до об»єктів приватизації, а якщо спірний об»єкт приватизації не включений до переліку - вправі була відмовити в задоволенні заяви з цих підстав, що повністю узгоджується з вимогами закону.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв постанову з порушенням вимог матеріального права, тому вона підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову, яким оскаржуване рішення міської ради необхідно визнати неправомірним та зобов»язати міську раду прийняти рішення за заявою позивачки відповідно до вимог закону.
Колегія суддів вважає, що постанова апеляційного суду ґрунтується на всебічному, повному та об»активному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Управління комунальною власністю Виконавчого комітету Рівненської міської ради залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2007р.у справі №11/41 - без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді :