Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Провадження №22ц/778/1341/15 Головуючий у 1 інстанції: Мінгазов Р.В.

Суддя-доповідач: Каракуша К.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Бєлки В.Ю.

суддів: Каракуші К.В.

Онищенка Е.А.

при секретарі: Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 25 грудня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_4

У позові зазначала, що з 23.01.1999 року по 31.10.2013 року вона з відповідачем перебувала у шлюбі, від якого мають двох дітей - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 За період шлюбу сторонами придбано у спільну сумісну власність житловий будинок площею 52,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

Посилаючись на те, що після розірвання шлюбу діти залишились проживати з позивачем і відповідач не дбає про матеріальне забезпечення сім'ї, розмір аліментів у розмірі 1/3 частини заробітку відповідача є недостатнім, наявна заборгованість по сплаті аліментів, позивач просила суд розділити майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 з відступом від рівності часток та визнати за нею право власності на 3/4 частини вказаного нерухомого майна.

Заочним рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 25 грудня 2014 року позов задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_4 судовий збір.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

У відповідності до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 23.01.1999 року по 31.10.2013 року (а.с.4). Від цього шлюбу у них є діти ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.5-6). На підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 14.10.2011 року ОСОБА_3, за згодою ОСОБА_4, придбала у власність житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.7-8). Діти проживають з ОСОБА_3 у вказаному будинку та знаходяться на її утриманні (а.с.20).

Відмовляючи у задоволенні вимоги ОСОБА_3 про відступлення від засади рівності часток у майні подружжя і збільшення частки позивача у спільному майні, суд першої інстанції вірно посилався на приписи ст.70 СК України, якими передбачені підстави для відступлення від засади рівності часток подружжя та збільшення частки у спільному сумісному майні подружжя.

У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.

За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування (ст. 70 СК України).

Подані на підтвердження таких обставин докази суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням з огляду на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 212 ЦПК України).

Повно та всебічно дослідивши обставини, на які посилалася ОСОБА_3 обґрунтовуючи вимоги про визнання за нею права власності на 3/4 частки житлового будинку, суд не знайшов підстав для відступу від засад рівності часток подружжя та обґрунтовано виходив із положень ч. 1 ст. 70 СК України при вирішенні позову.

Суд першої інстанції правильно виходив з розуміння приписів ч.3 ст.70 СК України про те, що суд може відступити від принципу рівності часток подружжя, якщо цього потребують інтереси виховання та утримання дітей, оскільки обидві сторони у справі зобов'язані виховувати і утримувати їх.

Посилаючись на інтереси дітей, позивач не довела суду яким чином права дітей будуть захищені у разі збільшення її частки у спільній сумісній власності на спірний будинок. Твердження представника апелянта в судовому засіданні апеляційного суду про те, що позивач має підозри з приводу наявності боргових зобов'язань відповідача перед третіми особами, не можуть вплинути на вирішення справи, оскільки не є підставою для збільшення частки у спільному сумісному майні подружжя в розумінні вимог ст.70 СК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд в достатній мірі не зважив на те, що відповідач має заборгованість по сплаті аліментів не спростовує правильності вирішення справи, оскільки ОСОБА_3 має право в порядку п.2 ст.366 ЦК України звернути стягнення на частку у майні, що належить відповідачу в рахунок погашення заборгованості по сплаті аліментів.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази про те, що відповідач не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для відступлення від засади рівності часток подружжя.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 25 грудня 2014 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: