ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого Степашка О.І.
суддів: Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., Костенка М.І., Усенко Є.А.
при секретарі Міненку О.М.
з участю представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Рєва Д.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1та державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова на постанову господарського суду Харківської області від 31 жовтня 2005 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 17 січня 2006 року в справі № АС-42/305-05 за позовом ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,
в с т а н о в и л а :
В липні 2005 року приватним підприємцем ОСОБА_1 заявлений позов, з врахуванням уточнень, про визнання нечинними акту перевірки від 14.05.2005, податкових повідомлень-рішень від 17.05.2005 за № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 якими визначені податкові зобов'язання за порушення порядку нарахування та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та за незастосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі та послуг.
Позовні вимоги обґрунтовувалися посиланням на порушення відповідачами чинного законодавства при проведенні перевірки.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на безпідставність вимог та наявність виявлених порушень.
Рішенням господарського суду Харківської області від 31 жовтня 2005 року, залишеним без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17 січня 2006 року, позов задоволено частково. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення за № НОМЕР_2 в частині оскарження акту перевірки провадження у справі закрито, в решті вимог відмовлено.
Судові рішення мотивовані правомірністю застосування штрафних санкцій за повідомленням № НОМЕР_1, та що акт перевірки не є правовим актом індивідуальної дії і не створює для позивача ніяких прав та обов'язків.
В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвадити нове рішення, яким задовольнити позов, посилається на порушення норм матеріального права.
В касаційній скарзі державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові, посилається на порушення норм матеріального права.
Касаційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідач провів планову перевірку господарської діяльності позивача, за результатами якої встановив порушення чинного законодавства, виніс рішення про нарахування податкових зобов'язань у вигляді штрафних санкцій.
Встановлені судами порушення відповідачем порядку проведення перевірки дали підстави для винесення по справі окремої ухвали, проте суди дійшли висновку, що ці порушення не можуть бути підставою для визнання нечинними прийнятих відповідачем рішень, оскільки перевіркою виявлені факти порушення позивачем законодавства, які ним не оспорюються.
Було встановлено, що позивач в перевіряємий період був платником збору за забруднення навколишнього середовища, але в порушення вимог законодавства, не надавав розрахунків збору за забруднення навколишнього природного середовища, що є підставою для застосування штрафних санкцій, а тому рішення відповідача про застосування таких санкцій є правомірним.
В той же час встановлено, що підстав для винесення рішення про штрафні санкції за незастосування реєстратора розрахункових операцій не має, так як позивач мав проводити розрахункові операції з використанням розрахункових книжок та книг обліку.
Тому штрафні санкції могли бути застосовані за невикористання розрахункових книжок та книг обліку, а не за невикористання реєстратора розрахункових операцій.
Наведені обставини є підставою для визнання неправомірним податкового повідомлення-рішення за № НОМЕР_2 і колегія суддів погоджується з таким висновком судів першої та апеляційної інстанцій.
Також суди правильно визнали, що акт перевірки не є правовим актом індивідуальної дії, який створює для позивача права та обов'язки і обґрунтовано закрили провадження в справі в частині вимог про визнання цього акта нечинним.
Доводи касаційних скарг висновки судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Ухвалені судові рішення відповідають вимогам закону і матеріалам справи. Підстав для їх зміни чи скасування не встановлено.
Керуючись ст. ст. 223, 224, 230 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1та касаційну скаргу державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова залишити без задоволення, а постанову господарського суду Харківської області від 31 жовтня 2005 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 17 січня 2006 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, протягом одного місяця з дня виникнення виняткових обставин може бути оскаржена до Верховного Суду України.
Головуючий О.І. Степашко
Судді М.І. Костенко
Л.В. Ланченко
Н.Г. Пилипчук
Є.А. Усенко
З оригіналом згідно: