Справа № 758/5123/14-ц

Категорія 56

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2015 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Васильченка О. В. ,

при секретарі - Дмитренко Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-банк» про розірвання договору строкового банківського вкладу та стягнення коштів за договором,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «КБ «Актив-банк» про розірвання договору строкового банківського вкладу та стягнення коштів за договором. Позовні вимоги мотивовані посиланням на те, що між ПАТ „КБ „Актив-банк" та ОСОБА_1 був укладений договір банківського вкладу, згідно з яким Банк відкриває депозитний рахунок та приймає від позивача грошові кошти у сумі 100000,00 грн. строком з 24.12.2013р. до 25.12.2014р. на умовах визначених договором. Відповідно до умов укладеного договору, Договір є невід'ємною частиною Договору на комплексне банківське обслуговування. Договір на комплексне банківське обслуговування містить підписану клієнтом Анкету, Умови та Тарифи Банку.

Відповідно до умов договору строкового вкладу «Активний рік» № ДФО-01-160475 від 24.12.2013р. банк відкриває вкладнику депозитний рахунок НОМЕР_2 (валюта -гривня) та приймає на нього грошові кошти у сумі 100000,00 гривень на строк 12 місяців та 1 день, з 24.12.2013р. до 25.12.2014р. з щомісячною сплатою процентів (21 % річних), починаючи з 24 дня місяця.

Згідно з п.1.3. вказаного договору, часткове повернення вкладу не передбачене і прирівнюється до дострокового припинення Договору з ініціативи вкладника.

24.03.2014р. позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про повернення банківського вкладу. 11.04.2014р. відповідач відмовився видати кошти, мотивуючи своє рішення відсутністю коштів на рахунках.

16.04.2014р. ОСОБА_1 повторно звернувся до ПАТ „КБ „Актив-банк" із заявою-вимогою про дострокове припинення дії Договору та вимогою повернути банківський вклад. Жодних відповідей на свої заяви позивач не отримав.

Таким чином, відповідач не виплатив грошові кошти у розмірі 100000,00 грн. відповідно до умов договору банківського вклад, чим порушив договірні зобов'язання.

Позивач до початку судового засідання подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не з'явилася про день, час та місце розгляду справи була повідомлена відповідно до вимог ЦПК України (а.с. 82).

Відповідач направив до суду заяву, в якій просив відмовити позивачеві в задоволенні позову з посиланням на те, що в ПАТ «КБ «Актив-Банк» з 03.09.14р. строком на 3 місяці запроваджено тимчасову адміністрацію, а тому виплата коштів буде здійснюватись Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, прийшов до висновку про часткове задоволення позову виходячи з наступного.

24.12.2013 р. між ПАТ «КБ «Актив-банк» та ОСОБА_1 був укладений договір строкового вкладу «Активний рік» № ДФО-01-160475, згідно з яким Банк відкриває депозитний рахунок депозитний рахунок НОМЕР_2 (валюта -гривня) та приймає на нього грошові кошти у сумі 100000,00 гривень на строк 12 місяців та 1 день, з 24.12.2013р. до 25.12.2014р. з щомісячною сплатою процентів (21 % річних), починаючи з 24 дня місяця (а.с.7).

З договору вбачається, що сторони діють на підставі укладеного між ними Договору про комплексне банківське обслуговування (далі -ДКБО) фізичних осіб у ПАТ «КБ «Актив-Банк».

На виконання умов п. 2.4.1. Розділу 3 ДКБО ОСОБА_1 вніс на депозитний рахунок Банку НОМЕР_2 внесок у розмірі 100000,00 гривень що підтверджується квитанцією № 2681 від 24.12.13р. (а.с. 71).

Згідно п. 1.1. договору вкладу, Банк прийняв від вкладника зазначену суму строком на 12 місяців та 1 день, тобто з 24.12.13р. по 25.12.14р. Процентна ставка по вкладу складає 21% річних (п. 1.3 договору).

Згідно з випискою по угоді ДФО-01-160475 за 24.12.2013р. депозитні кошти ОСОБА_1 перераховано на особовий рахунок НОМЕР_2 (а.с. 72).

П.2.4.2 Розділу 3 ДКБО передбачено, що вкладник зобов'язується, у випадку розірвання договору строкового вкладу з власної ініціативи, повідомити банк про свій намір в порядку, встановленому цими Умовами.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звертався до ПАТ «КБ «Актив-Банк» із заявою-вимогою про повернення грошових коштів, однак кошти не повернуті (а.с. 9,10,11).

П. 2.2.5. Розділу 3 ДКБО визначено, що банк зобов'язаний у випадку розірвання договору строкового вкладу з ініціативи вкладника, повернути вкладнику суму вкладу та сплатити суму нарахованих процентів згідно з умовами Договору строкового вкладу та цих умов.

Причиною спору між сторонами на думку позивача, стала безпідставна відмова відповідача в добровільному порядку повернути кошти за договором строкового банківського вкладу.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Цивільним кодексом України, умовами договору банківського вкладу.

П.2.2. договору банківського вкладу передбачено, що договір діє до моменту остаточного повернення вкладнику вкладу та нарахованих процентів.

Відповідно до ч.3 ст. 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Згідно з ч.1 ст. 1075 ЦК України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.

Отже, вимога ОСОБА_1 щодо розірвання договору строкового вкладу «Активний рік» №ДФО-01-160475 від 24.12.2013р. є обґрунтованою і правомірною.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу одна сторона, що прийняла від другої сторони (вкладника) грошову суму, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї.

У ч. 2 ст. 1060 ЦК України вказано, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Ч. 2 ст. 598 ЦК України передбачено, що припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Крім того, ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

Частиною 3 ст. 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

А тому, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми банківського вкладу в розмірі 100000,00 грн. процентів за час фактичного користування вкладом в розмірі 7306 грн. 84 коп., пені за прострочення виконання зобов'язання в розмірі 312 грн. 32 коп., пені за прострочення виконання доручення в розмірі 10 грн. 41 коп. є обґрунтованими та правомірними.

У заяві №6406/11 від 20.10.2014р., що була направлена на адресу суду, ПАТ «КБ «Актив-банк» посилається на те, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку (а.с. 41), однак ці доводи суд не бере до уваги, виходячи з наступного.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 79 від 02.09.14р. у ПАТ «КБ «Актив-Банк» запроваджено тимчасову адміністрацію.

Згідно з ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Пунктом 1 ч. 6 ст. 36 цього Закону установлено, що обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.

Процедура повернення вкладу у разі ліквідації банку встановлена спеціальним Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», за положеннями якого з дня призначення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, припиняються всі повноваження органів управління банку та наступають наслідки, встановлені ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затверджує перелік вимог кредиторів, після чого задоволення цих вимог здійснюється в порядку черговості, встановленої ст. 52 вказаного Закону. Зокрема, вимоги вкладників - фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, погашаються у четверту чергу.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Згідно з ч. 1 ст. 26 зазначеного Закону встановлено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття того рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. грн.

Відповідно до Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 5 липня 2012 року № 2, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14 вересня 2012 року № 1581/21893), а саме: п. 4.31 розділу V «Дії Фонду з виведення неплатоспроможного банку з ринку шляхом його ліквідації», де зазначено, що у разі необхідності уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку вносить пропозиції щодо затвердження виконавчою дирекцією Фонду змін до реєстру акцептованих вимог не частіше ніж раз на квартал на підставі, зокрема рішення суду, яке набрало законної сили; свідоцтва про право на спадщину за вимогами кредиторів, які визнані уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку та включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Відповідно до ст. 41 Конституції України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Застосування Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який регулює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, ніяким чином не перешкоджає вкладнику звернутися до суду за захистом порушеного права та вимагати стягнення сум, які йому не повернуті за системою гарантування, виходячи із наведених норм ЦК України та умов договорів банківського вкладу.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди в сумі 20,000 гривень суд приходить до висновку, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин.

У даному випадку мають місце договірні відносини, які склалися між сторонами. За договором, укладеним між позивачем та відповідачем, не передбачена можливість відшкодування моральної шкоди, тому позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Згідно з ч.3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Тому, суд вважає за необхідне стягнути з ПАТ «Комерційний Банк «Актив-Банк» в дохід держави судовий збір у розмірі 243, 60 грн. за вимогами немайнового характеру та 1076 грн. 30 коп. за вимогами майнового характеру.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 598, 610-612, 625, 1058, 1060, 1061 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 57, 58, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-банк» про розірвання договору строкового банківського вкладу та стягнення коштів за договором - задовольнити частково.

Розірвати договір строкового вкладу «Активний рік» № ДФО-01-160475 від 24.12.2013р., укладений між публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Актив-банк»та ОСОБА_1.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-банк» (м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, код ЄДРПОУ 26253000) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) 100000,00 грн. (сто тисяч гривень) - банківського вкладу; 7306 грн. 84 коп. (сім тисяч триста шість гривень вісімдесят чотири копійки) - проценти по вкладу за час фактичного користування вкладом за період з 25.12.2013р. до 30.04.2014р. включно; 10 грн 41 коп. (десять гривень сорок одну копійку) - пеня за прострочення виконання доручення від 24.03.2014р. за період з 24.03.2014р. до 30.04.2014 р. включно; 312 грн. 32 коп. (триста дванадцять гривень тридцять дві копійки) - пеня за прострочення виконання зобов'язання за період з 24.03.2014 р. до 30.04.2014 р., а всього стягнути - 107629 грн. 57 коп. (сто сім тисяч шістсот двадцять дев'ять гривень п'ятдесят сім копійок).

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1, відмовити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-банк» (м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, код ЄДРПОУ 26253000) на користь держави судовий збір у розмірі 243, 60 грн. за вимогами немайнового характеру та 1076 грн. 30 коп. за вимогами майнового характеру, а всього стягнути 1319 грн. 90 коп. (одну тисячу триста дев'ятнадцять гривень дев'яносто копійок).

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. В. Васильченко