копія

      Вищий Адміністративний суд України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

секретар судового засідання Пархоменко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області (далі - УПФУ в м. Ровеньки), третя особа: ДП “Ровенькиантрацит” ВП “Шахтоуправління “Ровеньківське” про зарахування строкової військової служби до стажу підземної роботи, призначення пенсії на пільгових умовах та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою УПФУ            в м. Ровеньки на рішення Ровеньківського міського суду Луганської області від 15 серпня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 05 грудня 2005 року,

У С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2005 року ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до УПФУ в               м. Ровеньки, просив зобов'язати відповідача зарахувати йому до загального безперервного стажу підземної роботи строкову військову службу в період з 14 червня 1984 року по 03 липня 1986 року та призначити пільгову пенсію з 08 листопада 2004 року, посилаючись на те, що до призиву на строкову військову службу він працював в шахтоуправлінні “Ворошиловське” ВО “Ровенькиантрацит”, куди повернувся працювати після проходження військової служби в ЗС СРСР. Вважає відмову відповідача у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах необґрунтованою і такою, що суперечить пункту 2 статті 8 Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

Також просив стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

Рішенням Ровеньківського міського суду Луганської області від 15 серпня 2005 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено частково.

Зобов'язано УПФУ в м. Ровеньки зарахувати ОСОБА_1. до загального безперервного стажу підземної роботи час перебування на строковій військовій службі в ЗС СРСР в період з 14 червня 1984 року по 03 липня 1986 року та призначити йому пенсію на пільгових умовах з 08 листопада 2004 року.

         В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 05 грудня 2005 року рішення Ровеньківського міського суду Луганської області від 15 серпня 2005 року залишено без змін, а апеляційну скаргу УПФУ в м. Ровеньки без задоволення.

УПФУ в м. Ровеньки не погодилось з рішеннями судів у даній справі, вважає їх такими, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права і у касаційній скарзі просить скасувати їх і постановити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1. в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді доповідача,  перевіривши законність та обґрунтованість рішень судів в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке. 

           Відповідно до частини першої статті 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення” працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних  і відкритих гірничих роботах по видобутку вугілля, сланцю, руди й інших корисних копалин, на будівлі шахт і рудників і в металургії - за списком робіт і професій, затверджених Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники ведучих професій на цих роботах: гірники очисного вибою, прохідники та інші - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

          Статтею 56 цього ж Закону  визначено, що до стажу роботи, що дає право  на трудову пенсію, зараховується військова служба і перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки і органах внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби.

Згідно з статтею 2 Закону України “Про загальний  військовий обов'язок і військову службу” час проходження військової служби зараховується громадянам до загального стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

За військовослужбовцями строкової служби, які до призову працювали на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності і господарювання, зберігається при звільненні з військової служби право на працевлаштування їх в тримісячний строк на те ж підприємство, в установу чи організацію або їх правонаступники на посаду, не нижчу за ту, яку вони займали до призову на військову службу. Їм надається матеріальна допомога в розмірі місячної заробітної плати за рахунок коштів державного бюджету. Вони користуються за інших рівних умов переважним правом на залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці протягом двох років з дня звільнення з військової служби (частина третя статті 8 Закону “Про загальний  військовий обов'язок і військову службу”).

Військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній з захистом Вітчизни.

Зазначені положення застосовуються і до громадян, які проходили строкову військову службу до прийняття зазначених законів України.

         Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1. був зайнятий на підземних роботах з повним робочим днем у шахті 22 роки 11 місяців та 19 днів. В період з 14 червня 1984 року по 03 липня 1986 року проходив строкову військову службу в ЗС СРСР. До призиву на строкову військову службу працював в шахтоуправлінні “Ворошиловське” ВО “Ровенькиантрацит” машиністом електровоза підземним з повним робочим днем під землею і на це ж підприємство та на таку ж посаду повернувся працювати після закінчення військової служби.

Оскільки ОСОБА_1. був вимушений звільнитися з роботи в шахті з підстав, передбачених пунктом 3 статті 36 КЗпП УРСР, у зв'язку з обов'язками строкової військової служби, то період проходження військової служби має бути зарахований йому до стажу підземної роботи.

Доводи касаційної скарги УПФУ в м. Ровеньки висновки судів попередніх інстанцій не спростовують.

         За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

З огляду на викладене та керуючись статтями 210, 220, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

                                           У Х В А Л И Л А :

           Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області залишити без задоволення, а рішення Ровеньківського міського суду Луганської області від 15 серпня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 05 грудня  2005 року у цій справі - без змін.  

Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту проголошення.

Судді: (підписи)

З оригіналом згідно

Суддя: