УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2015 р. Справа № 876/9099/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Дяковича В.П., Кухтея Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області та ОСОБА_1 на постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 10 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області про перерахунок пенсії,

встановив:

27.08.2014 року ОСОБА_1 звернувся до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області з позовом до управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області (далі - УПФ України в Богородчанському районі Івано-Франківської області), в якому просив визнати неправомірною відмову відповідача в перерахунку йому пенсії з урахуванням пільгового стажу, зобов'язати УПФ України в Богородчанському районі Івано-Франківської області зарахувати в пільговому обчисленні (зарахувавши кожний рік роботи за один рік і шість місяців) період роботи позивача з 11.09.1985 року по 31.10.1987 року, з 01.11.1987 року по 30.09.1989 рік, з 01.10.1989 рік по 27.07.1994 року, як трудовий стаж, вироблений в районах Крайньої Півночі і зобов'язати УПФ України в Богородчанському районі Івано-Франківської області зробити перерахунок та виплатити позивачу пенсію з врахуванням пільгового обчислення стажу з 15.01.2009 року, тобто з моменту призначення пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що періоди його роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі підтверджуються трудовою книжкою і довідкою Прикарпатського управління бурових робіт, що уточнюють особливий характер роботи чи умов праці необхідні для призначення пільгової пенсії.

Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 10.09.2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 в частині невключення пільгового обчислення стажу роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі за період з 15 січня 2009 року по 27 лютого 2014 року залишені без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Постановою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 10.09.2014 року позов задоволений частково, визнано неправомірною відмову УПФ України в Богородчанському районі в перерахунку пенсії ОСОБА_1 з врахуванням пільгового стажу; зобов'язано УПФ України в Богородчанському районі Івано-Франківської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1, зарахувавши в пільговому обчисленні період роботи з 11.09.1985 року по 28.08.1994 року, як трудовий стаж за роботу в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі та в районах Крайньої Півночі, зарахувавши один рік роботи за один рік шість місяців; зобов'язано УПФ України в Богородчанському районі Івано-Франківської області зробити перерахунок пенсії, що виплачується позивачу з врахуванням пільгового стажу з 01.03.2014 року.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач та відповідач подали апеляційні скарги, в яких просять її скасувати.

Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що позивач дізнався про порушення свого права на отримання пенсії у встановленому законом розмірі лише з відповіді відповідача, тому вважає, що перерахунок йому пенсії з врахуванням пільгового стажу повинен бути здійснений з моменту призначення йому пенсії, тобто з 15.01.2009 року. Просить винести нову постанову про задоволення повністю його позовних вимог.

Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що обов'язковою умовою надання пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі один рік роботи за один рік 6 місяців є наявність письмового трудового договору про роботу у вказаній місцевості, а оскільки до заяви не було додано необхідних підтверджуючих документів, а саме - письмових договорів про роботу в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, то відповідно і не було правових підстав для обчислення позивачу відповідного стажу роботи. Просить відмовити позивачу в позові повністю.

Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не прибули, тому суд ухвалив провести розгляд справи без їх участі відповідно до ст. 196 КАС України.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційні скарги до задоволення не підлягають.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач працював в Івано-Франківському управлінні бурових робіт на посаді слюсаря-сантехніка ремонтно-будівельної бригади, помічником бурильника експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту і газ Івано-Франківського УБР під час виконання підприємством робіт в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі в період з 1.09.1985 року по 31.10.1987 року; вахтово-експедицій методом в районах Крайньої Півночі (Ямало-Ненецький автономний округ Тюменської області 01.11.1987 року по 30.09.1989 року; вахтово-експедиційним методом в місцевості прирівненій районів Крайньої Півночі (Ханти-Мансійський автономний округ Тюмнської області), з 01.10.1989 року по 28.08.1994 року; вахтово-експедиційним методом в районах Крайньої Півночі (Яма." Ненецький автономний округ Тюменської області), що підтверджується довідками, які є в матеріалах пенсійної справи, виданих Прикарпатським управлінням бурових робіт №10-03 в 13.01.2009 року та № 10-1026 від 04.08.2014 року, що уточнюють особливий характер праці умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії і які підтверджують постійну зайнятість ОСОБА_1 на роботі, яка дає право на встановлені законом пільги.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що період роботи позивача з 11.09.1985 року по 28.08.1994 рік в районах Крайньої Півночі та в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі підтверджується трудовою книжкою та довідками, виданими Прикарпатським управлінням бурових робіт, які уточнюють особливий характер праці чи умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії, підтверджують постійну зайнятість на роботах, що дають право на пільгову пенсію, тому він має право пільги, передбачені Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-1V, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", період роботи до 01 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах,передбачених законодавством, що діяло до 01 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" (далі - Указ від 10 лютого 1960 року), постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року №148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", УказуПрезидії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

Згідно з пунктом "д" статті 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР "Про упорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" від 10 лютого 1960 року працівникам, що переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, за умови укладення ними трудових договорів про роботу в цих районах строком на п'ять років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надається додатково пільга зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при численні стажу, що надає право на отримання пенсії через старість і по інвалідності.

Статтею 3 Указу Президії Верховної Ради СРСР "Про розширення пільг на осіб, що працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" від 26 вересня 1967 року № 1908-VII передбачено скоротити тривалість трудового договору, що дає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року "Про упорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", з п'яти до трьох років. Надавати зазначені пільги особам, які прибули в ці райони і місцевості з власної ініціативи, за умови укладення ними трудових договорів на строк три роки, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.

Відповідно до частини 2 пункту 2 Інструкції про порядок надання пільг особам, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати Президії Всесоюзної Центральної Ради професійних спілок від 16 грудня 1967 року № 530/П-28, пільги, передбачені статтею 5 Указу від 10 лютого 1960 р. та статтею 3 Указу від 26 вересня 1967 р., надаються додатково працівникам, які прибули на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни (включаючи осіб, які прибули з власної ініціативи), при умові укладення ними трудових договорів, про роботу в цих районах і місцевостях на строк три роки, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до частини 2 пункту 2 Інструкції про порядок надання пільг особам, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати Президії Всесоюзної Центральної Ради професійних спілок від 16 грудня 1967 року № 530/П-28, пільги, передбачені статтею 5 Указу від 10 лютого 1960 р. та статтею 3 Указу від 26 вересня 1967 р., надаються додатково працівникам, які прибули на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни (включаючи осіб, які прибули з власної ініціативи), при умові укладення ними трудових договорів, про роботу в цих районах і місцевостях на строк три роки, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.

Відповідно до Інструкції про порядок надання пільг особам, які працюють у районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі затвердженої постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС № 530/п-28 від 16 грудня 1967 року період роботи у зазначених місцевостях зараховувався до загального трудового стажу у наступному порядку: за період з 01 березня 1960 року - один рік роботи зараховувався за один рік і 6 місяців; за період з 01 серпня 1945 року до 01 березня 1960 року один рік роботи зараховувався за два роки, якщо робітник мав право на пільги у відповідності з Указом Президії Верховної Ради СРСР від 01 серпня 1945 року. Пільгове обчислення трудового стажу відповідно до зазначених Указів поширювалось лише на робітників, які уклали письмові трудові договори про роботу на Крайній Півночі та прирівняних місцевостях, на підставі документів (трудової книжки, довідки), які б стверджували право на пільги. Таким документом був і письмовий договір, який укладався із робітниками і службовцями, що прибували для роботи на Крайню Північ.

Таким чином, законодавство визначає достатнім надання одного з цих документів: трудової книжки, чи письмового трудового договору, чи довідки, де був зазначений період такої роботи. Для здійснення пільгового обчислення стажу роботи надання письмового договору не є обов'язковим.

Як встановлено з матеріалів справи, зокрема, з трудової книжки, довідки № 10-1026 виданою Прикарпатським управлінням бурових робіт ПАТ "Укрнафта" від 04.08.2014 року, позивач дійсно працював в районі Крайньої Півночі з 11.09.1985 року по 28.08.1994 року (Ханти-Мансійський автономний округ Тюменської області та Ямало-Ненецький автономний округ цієї ж області).

Доводи відповідача про те, що обов'язковою умовою надання пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі один рік роботи за один рік 6 місяців є наявність письмового трудового договору про роботу у вказаній місцевості, суд вважає такими, що суперечать закону з огляду на приписи п.5 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції Закону № 32-V від 26 липня 2006 року), згідно до якого пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими Указом від 10 лютого 1960 року.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів апеляційного суду вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо зобов'язання УПФ України у Богородчанському районі Івано-Франківської області здійснити перерахунок позивачу пенсії з урахуванням кратності 1 рік за 1 рік 6 місяців додаткового пільгового стажу за період з 11.09.1985 року по 28.08.1994 року та виплатити дану пенсію з 01.03.2014 року.

Щодо доводів апелянта ОСОБА_1 про протиправність висновків суду про пропуск ним строку звернення з позовом, то такі доводи є недоведеними позивачем, оскільки відповідно до ст. 100 КАС України позивач не зазначив поважних причин пропуску такого строку, а суд не знайшов підстав для визнання обставин пропуску строку поважними і підставно та правомірно залишив позов без розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 цієї статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив частково позовні вимоги, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, тому постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

ухвалив :

Апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області та ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 10 вересня 2014 року у справі № 338/1300/14-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий Л.П. Іщук

Судді В.П. Дякович

Р.В. Кухтей