ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2015 року Справа № 916/1540/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПлюшка І.А.,

суддів :Татькова В.І. (доповідача), Шевчук С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро"

на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 26.11.2014 р.

та на рішеннягосподарського суду Одеської області від 15.09.2014 р.

у справі№ 916/1540/14 господарського суду Одеської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро" (надалі - ТОВ "Імперія-Агро")

доФермерського господарства "Сади Градениці" (надалі - ФГ "Сади Градениці")

простягнення 1 024 263,58 грн.

за участю представників:

від позивача- Бонтлаб В.В., дов. від 05.01.2015 р.

від відповідача- Горовий А.О., дов. від 01.09.2013 р.

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2014 року до господарського суду Одеської області звернулось ТОВ "Імперія-Агро" з позовом до ФГ "Сади Градениці" та просило суд стягнути з відповідача 517 466,04 грн. основного боргу, 258 733,02 грн. дооцінки вартості неоплаченого товару, 36 % річних у розмірі 91 993,20 грн., 33 219,77 грн. пені, 19 358,34 грн. інфляційних втрат, 103 493,21 грн. штрафу.

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.09.2014 р. (головуючий суддя Малярчук І.А., судді: Степанова Л.В., Шаратов Ю.А.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.11.2014 р. (головуючий суддя Гладишева Т.Я., судді: Савицький Я.Ф, Лисенко В.А.) рішення господарського суду Одеської області від 15.09.2014 р. скасовано, позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 29 452 грн. основного боргу, 5 257,79 грн. - 36% річних, 5 890,40 грн. штрафу, 1 903,49 грн. пені, 2 110,07 грн. інфляційних втрат та 1 161,93 грн. судового збору, в тому числі 387,45 грн. за подання апеляційної скарги; в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, ТОВ "Імперія-Агро" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати повністю, а постанову апеляційного господарського суду скасувати частково в частині відмови в задоволенні позову, прийняти у справі нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням господарськими судами норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що подана касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 26.03.2013 р. між ТОВ "Імперія-Агро" (постачальник) та ФГ "Сади Градениці" (покупець) укладено договір поставки № КВ-48/13 (надалі - Договір), відповідно до умов якого в терміни, визначені договором, постачальник зобов'язався передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (товар), а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього суму (вартість, ціну), визначену договором.

Пунктом 2.2. Договору визначено, що ціна продукції, яка поставляється за цим договором, вказується у додатках в національній валюті та визначається, в залежності від виду товару (Засоби Захисту Рослин (ЗЗР), Насіння, Насіння Вітчизняного виробництва, Міндобрива та Мікродобрива). Для Товару (ЗЗР, Насіння та Мікродобрива) сторони встановлюють ціну та його вартість у гривнях, а також визначають їх еквівалент у доларах США.

Із пунктів 2.1., 2.3., 2.4. Договору вбачається, що покупцю постачається виключно оригінальна продукція, виробництва провідних компаній світу, асортимент, кількість, ціна якої визначаються додатками та (або) накладними та (або) рахунками-фактури, що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2., 3.3., 3.5., 3.6. Договору порядок розрахунків за поставлений товар визначається в Додатках до даного договору. Сума заборгованості визначається із урахуванням курсу долара США до гривні, що встановлений на міжбанківській валютній біржі на день підписання договору, за погодженою сторонами формулою. Товар, що був переданий покупцю в межах цього Договору тільки згідно накладних (без укладення інших письмових угод-додатків), має бути ним оплачений не пізніше 10 днів з моменту його отримання за відповідною накладною. Покупець при перерахуванні коштів за товар в платіжному дорученні (в графі "Призначення платежу") повинен зазначити згідно якого договору та якого додатку перераховано даний платіж. В разі не зазначення цих даних або в разі неправильно вказаного призначення платежу, постачальник має право на свій розсуд віднести отримані суми за продукцію, в тому числі за ту, що поставлена в минулі періоди.

Відмовляючи у задоволенні заявлених ТОВ "Імперія-Агро" позовних вимог, суд першої інстанції вказав на недоведеність позивачем своїх вимог фактичними обставинами та належними первинними документами.

Водночас, апеляційний господарський суд, частково задовольняючи позовні вимоги, досліджував лише обставини неналежного виконання відповідачем зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати вартості товару, отриманого за видатковими накладними, які містили посилання тільки на Договір № КВ-48/13 від 26.03.2013 р., а саме - видаткова накладна № 2548 від 31.05.2013 р. та видаткова накладна № 2949 від 11.06.2013 р. Доводи позивача щодо здійснення поставок відповідачу за іншими видатковими накладними, не були прийняті апеляційним судом до уваги, що було обґрунтовано тим, що вони містять посилання на інші договори з іншими реквізитами, а саме на договір № КВ-48/13-1 та договір № КВ-48/13-2.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки місцевого та апеляційного господарських судів необґрунтованими та передчасними.

Так, вирішуючи зазначений спір, судами першої та апеляційної інстанцій не в повному обсязі з'ясовані обставини справи щодо характеру спірних правовідносин, що виникли між сторонами.

Судами не надано належної оцінки доводам позивача, що між сторонами не укладалось інших договорів, окрім договору поставки № КВ-48/13 від 26.03.2013 р. із додатками, та залишено поза увагою надану ним довідку № 01/02-2 від 07.07.2014 р.

Крім того, висновок судів стосовно існування між сторонам інших господарських відносин - за договорами №№ КВ-48/13-1 від 26.03.2013 р. та № КВ-48/13-2 від 26.03.2013 р. є необґрунтованим, оскільки договори із вказаними документальними реквізитами - номером та датою, у матеріалах справи відсутні. Водночас, копії або оригінали цих документів сторонами до суду не надавались, незважаючи на їх неодноразове витребовування судом першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З матеріалів справи не вбачається наявності відповідних листів, факсограм, телеграм, телефонограм та інших документів, що могли б згідно з ч. 1 ст. 181 ГК України свідчити про укладення договорів №№ КВ-48/13-1 від 26.03.2013 р. та № КВ-48/13-2 від 26.03.2013 р. у спрощений спосіб, що у свою чергу породжує сумнів у фізичному існуванні даних господарських договорів,

Викладене є суттєвим для правильного вирішення справи, з огляду на те, що пунктом 3.5 Договору передбачено обов'язок покупця оплатити товар не пізніше 10 днів з моменту його отримання за видатковою накладною, якщо його було передано без укладення інших письмових угод-додатків.

Окрім того, статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Судами попередніх інстанцій не було встановлено, чи позовні вимоги в даній справи були заявлені ТОВ "Імперія-Агро" виключно на підставі спірного Договору чи також на підставі інших видаткових накладних (первинні документи в розумінні закону), відповідно до яких відповідач також отримував товар, що підтверджується наявністю підписів уповноважених на його отримання осіб покупця та його печаток.

Також, не було з'ясовано, чи є зазначені в позовній заяві видаткові накладні первинними документами відповідно до положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та чи підтверджують вони факт здійснення відповідної господарської операції, несплата якої могла б стати підставою для стягнення відповідної заборгованості.

Судами також не було надано належної правової оцінки наявному в матеріалах справи акту звірки від 16.12.2013 р., підписаного обома сторонами Договору, який за твердженнями позивача підтверджує визнання відповідачем наявності заборгованості за поставлений товар.

Також, судами не було взято до уваги те, що відповідач фактично визнав отримання товару, зокрема, у відзиві на позовну заяву, просячи одночасно суд зменшити розмір штрафних санкцій, які підлягають до стягнення.

Відповідно до вимог ст. 11110 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що при прийнятті рішень у даній справі, суди попередніх інстанцій неповно з'ясували обставини справи та невірно застосували норми матеріального права, що призвело до прийняття необґрунтованих судових актів.

Враховуючи вимоги статті 1117 ГПК України, відповідно до яких касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова, прийняті у даній справі, підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини та вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро" задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.11.2014 р. та рішення господарського суду Одеської області від 15.09.2014 р. у справі № 916/1540/14 скасувати.

Справу № 916/1540/14 передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області в іншому складі суду.

Головуючий суддя І.А. Плюшко

Суддя (доповідач) В.І. Татьков

Суддя С.Р. Шевчук