Справа № 22ц-4807                                                    Головуючий у І інстанції Дубае Т.В.

Категорія                                                                      Доповідач у II інстанції Касьяненко Л.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

22 січня 2009 року колегія судді судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого : Антоиенко В.І.

Суддів: Касьяненко Л.І.,  Поліщука М. А.

При секретарі: Рудзінській А.С.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м.  Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського райсуду від 15.10.2008 року у справі за позовом' ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  3-я особа: Боярська міськрада про припинення порушення права власності і права користування самовільним будівництвом та зобов"язання вчинити певні дії ,  за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 ,  Боярської міськради про визнання права власності на самочинне будівництво, -

встановила:

У липні 2007 року позивачка звернулася в суд з вказаним позовом,  посилаючись на те,  що з відповідачкою є співвласниками АДРЕСА_1 по 14 частині кожна. Починаючи з 2006 року відповідачка систематично порушує її право власності,  а саме здійснила прибудову до будинку з порушенням санітарних і будівельних норм,  змінила межі земельної ділянки ,  які були визначені виконкомом Боярської міськради від 4.07.1986 року. У липні 2007 року ,  без її згоди проклала газові труби по стіні частини її будинку та відновила будівництво.

Тому просила суд зобов"язати відповідачку припинити порушення право користування земельною ділянкою,  встановити огорожу і користуватися земельною ділянкою у встановлених раніше межах,  привести будівництво у відповідність до санітарних ,  пожежних,  будівельних норм ,  демонтувати газові труби на стіні її будинку. У грудні 2007 року позивачка доповнила свої вимоги та у разі відмови відповідачки виконувати вищезазначені дії,  просила зобов"язати останню знести за її рахунок самочинно збудовані добудови.

У жовтні 2008 року позивачка змінила свої позовні вимоги,  шляхом подачі позову в новій редакції ,  в якому просила відповідачку припинити і в подальшому утримуватися від порушення її права власності та права,  на безпечне проживання,  демонтувати газову трубу,  яка прокладена по стіні будинку ,  привести самовільне будівництво у відповідності до висновку відділу містобудування та архітектури з дотриманням будівельних,  пожежних,  санітарних норм,  відновити становище,  яке існувало до порушення її прав. Крім того ,  просила стягнути з відповідачки 37680 грн. моральної шкоди.

Відповідачка   подала зустрічний позов,  в якому посилалася на те,  що   вона дійсно   без

2

дозволу Боярської міськради здійснила добудову до належної їй частини будинку ,  а також перебудувала існуючі гараж та сарай під малогабаритний житловий будинок розмірами 6, 7 х 8, 5 м,  за що 31.10.2007 рбку її було притягнуто до адмінвідповідальності за самочинне будівництво,  але при цьому вважала,  що прав позивачки вона не порушила. Тому просила визнати за нею право власності на самочинне будівництво.

Рішенням Києво-Святошинського райсуду від 15.10.2008 року в задоволенні позову ОСОБА_1  відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_23адоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1  просить скасувати рішення суду та ухвалити нове,  яким її позов задовольнити,  а зустрічний -ОСОБА_23алишити без задоволення,  посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень  ст.  213 ЦПК України,  рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на

самочинне будівництво та відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1  суд

виходив з того,  щоОСОБА_2. не порушені права позивачки зведенням самочинних

будов.                 

Проте погодитись з таким висновком суду не можна,  оскільки суд дійшов його з порушенням  ст.  ст.  10,  215 ЦПК України,  без всебічного і повного з'ясування обставин справи,  прав та обов'язків сторін у цих правовідносинах,  належної правової оцінки зібраних у справі доказів.

З матеріалів справи вбачається,  що згідно договору купівлі- продажу від 16.11.1985 року ОСОБА_1  належить 1/2 частина АДРЕСА_1.

Згідно договору дарування від 14.10.2004 року інша частина цього будинку на праві власності належить відповідачці ОСОБА_2

Порядок користування земельною ділянкою було визначено виконкомом Боярської міськради від 4.07.1986 року. Сторони приватизували належні їм земельні ділянки. Відповідачка ОСОБА_2 до .належної їй частини будинку самочинно,  без згоди іншого співвласника добудувала добудову,  а також перебудувала існуючі гараж та сарай під малогабаритний житловий будинок розміром 6, 7 х 8, 5 .

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 4.10.1991 року № 7 „ Про практику застосування судами законодавства ,  що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" та  ст.  152 ЖК України,  переобладнання і перепланування жилого будинку ,  що належить громадянинові на праві власності ,  провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради. Такої згоди виконкому та погодження відповідних служб відповідачка не отримала ,  що позбавило суд можливості перевірити чи дотримані останньою при здійсненні самочинного будівництва санітарні,  пожежні та будівельні норми та чи порушені права позивачки зведенням самочинної добудови.

Усі ці питання мають істотне значення для правильного вирішення справи,  однак вони належним чином судом не з"ясовані.

За таких обставин ухвалене рішення не можна визнати законним та обгрунтованим ,  воно

3

підлягає скасуванню,  а справа - передачі на новий розгляд до суду І інстанції.

Керуючись  ст.   ст. 307, 311, 315 ЦПК України,  колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1  задовольнити частково.

Рішення Києво-Святошинського райсуду від 15.10.2008 року скасувати,  справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.

Ухвала   може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом   двох місяців з моменту її проголошення.