Справа № 2а-3/2009
П О С Т А Н О В А
19 лютого 2009 року Шаргородський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Трофімчука М.Ю.
при секретарі Палій М.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шаргороді в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ІДПС ВДАІ Вінницького району на незаконні дії та на постанову про притягнення до адміністративної відповідальності,
встановив:
12 січня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною позовною заявою, в якій зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 він на автомобілі марки ВАЗ-2109, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яка на праві власності належить власнику ОСОБА_2 , керуючи за дорученням, поїхав в м.Вінницю, на авторинок для продажу цього автомобіля. Коли він виїхав з Тиврівського шосе, де знаходиться авторинок, то в автомобілі перестав працювати покажчик заднього лівого повороту. Враховуючи інтенсивність руху, стан дороги, яка була обледенілою, він прийняв рішення зупинити машину і вияснити причину, по можливості її усунути. Таким чином, він здійснив вимушену зупинку через несправність транспортного засобу. Коли він зупинив машину, до нього підійшов працівник ДАІ, який склав на нього протокол про порушення ним п.15.9 Правил дорожнього руху. Він дав йому пояснення, що в машині виникла технічна несправність, яка при даній інтенсивності руху загрожує безпеці дорожнього руху і тому немає його вини.
Він вважає дії працівника ДАІ незаконними, такими, що порушують закон України «Про дорожній рух» та діючі правила дорожнього руху. Його вини в порушенні п.15.9 Правил дорожнього руху немає. Він вважає, що в даній ситуації працівник ДАІ був зобов’язаний забезпечити безпеку дорожнього руху, якщо в даному випадку щось комусь загрожувало буквально на декілька хвилин, щоб він усунув несправність. Але оскільки на Тиврівському шосе було багато машин , водії яких були формально порушниками, оскільки з обох сторін дороги біля кожного перехрестя встановлені знаки «зупинка заборонена», то автоінспектор відповів, що він до кожного водія прийме законні міри по притягненню кожного до адміністративної відповідальності. Після цього автоінспектор виніс постанову про накладення на нього адміністративного штрафу в сумі 340грн.Тому вважає дану постанову незаконною.
Просить дії працівника ІДПС ВДАІ Вінницького району Шлапака В.М. по складанню на нього адміністративного протоколу за порушення п.15.9 Правил дорожнього руху визнати незаконними, а постанову про накладення за це порушення штрафу в сумі 340 грн. – скасувати. Стягнути з Вінницького РВ УМВС судові витрати відповідно до наданих в судове засідання документів.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги, просив скасувати постанову серії НОМЕР_1 по справі про адміністративне правопорушення від ІНФОРМАЦІЯ_1 , винесену інспектором ДПС ВДАІ Вінницького району Шлапаком В.М. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Інспектор ДПС ВДАІ Вінницького району Шлапак В.М. в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 17.02.2009 року (а.с.20).
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, суд, при вирішенні справ керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України.
Частиною 2 ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати всі обставини, що підлягають з’ясуванню при винесенні постанови, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильності вирішення справи.
Відповідач не надав суду доказів, які достовірно вказують на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зробив вимушену зупинку на відстані 15 метрів від посадочної площадки для зупинки маршрутних транспортних засобів для усунення пошкоджень зовнішніх світлових приладів, оскільки в іншому місці зупинити автомобіль не було можливості.
Таким чином, право ОСОБА_1 на використання своїх конституційних прав у сфері публічно-правових відносин з боку відповідача порушено і підлягає судовому захисту.
Керуючись ст.ст. 9, 17, 19, 71, 160-162 КАС України, на підставі ст.ст. 280, 287, 288, 293 КУпАП, суд
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІДПС ВДАІ Вінницького району на незаконні дії та на постанову про притягнення до адміністративної відповідальності – задовольнити.
Скасувати постанову серії НОМЕР_1 по справі про адміністративне правопорушення від ІНФОРМАЦІЯ_1 , винесену інспектором ДПС ВДАІ Вінницького району Шлапаком В.М. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 – закрити.
Постанова може бути оскаржена у апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Шаргородський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, копія якої подається до суду апеляційної інстанції.
Суддя: