УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №274/3420/14-к Головуючий у 1-й інст. Заїка Г. М.

Категорія ст. 86 КК України Доповідач Ляшук В. В.

У Х В А Л А

Іменем України

17 лютого 2015 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Ляшука В.В.

суддів: Євстаф'євої Т.А., Гузовського О.Г.

з участю

секретаря: Гончарука С.С.

прокурора: Сагадіна В.В.

захисника: ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_2 на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 08 грудня 2014 року, якою йому відмовлено у застосуванні Закону України "Про амністію в 2014 році", -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 08 грудня 2014 року відмовлено в задоволенні заяви засудженого ОСОБА_2 про застосування Закону України «Про амністію у 2014 році» за безпідставністю.

Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, зазначивши, що ОСОБА_2 має дві судимості за вчинення умисного тяжкого та особливо тяжкого злочинів, а тому не може бути звільнений від подальшого відбування покарання у зв'язку з амністією.

В апеляційній скарзі, засуджений ОСОБА_2, як вбачається з її змісту, просить скасувати ухвалу суду та застосувати щодо нього Закон України «Про амністію у 2014 році» звільнивши його від відбування покарання.

Він вказує, про порушення його права на захист, упередженість суду при розгляді справи Солом'янським районним судом м. Києва, вироком якого від 28.12.2012 року він був засуджений, а також Бердичівським міськрайонним судом при розгляді його заяви про звільнення по амністії.

В своїй скарзі засуджений, посилається про несвоєчасне забезпечення його захисником, а також перекладачем на рідну англійську мову та не надання йому процесуальних документів на англійській мові, оскільки української та російської мови він не розуміє.

Заслухавши доповідача, захисника, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги засудженого за її безпідставністю, міркування прокурора про відсутність підстав для задоволення скарги засудженого, перевіривши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про незаконність його засудження колегією суддів, не перевіряються, оскільки виходять за межі постановленої ухвали Бердичівського міськрайонного суду від 08.12.2014 р., а стосуються вироку Солом'янського районного суду м. Києва від 28.12.2012 року, який в установленому законом порядку набрав законної сили.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було порушено право на захист засудженого при розгляді його заяви про застосування Закону України «Про амністію у 2014 році».

Так, відповідно до ч.1 та п.4 ч.2 ст. 52 КПК України участь захисника є обов'язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів та щодо осіб, які не володіють мовою, якою ведеться кримінальне провадження.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 засуджений за вчинення особливо тяжких злочинів, передбачених ч. 3 ст. 305, ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 307 КК України та не володіє українською мовою, якою ведеться згідно ст. 29 КПК України кримінальне провадження, відповідно участь захисника при розгляді судом його заяви про застосування амністії була обов'язковою.

Судом першої інстанції було задоволено відповідне клопотання засудженого та ухвалою від 31.10.2014 р. забезпечено участь у цьому провадженні захисника призначеного Житомирським обласним центром безоплатної вторинної правової допомоги, в особі адвоката ОСОБА_1

Про те, суд не звернув уваги, що правова позиція захисника ОСОБА_1, який в суді першої інстанції вказував про безпідставність заяви засудженого про застосування Закону України «Про амністію у 2014 році» явно суперечила позиції його підзахисного, який просив задовольнити його заяву, що виходячи із призначення та ролі захисника у кримінальному судочинстві є колізією та конфліктом, який унеможливлює вирішення завдань захисту.

Відповідно до ч.2 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 р. адвокату забороняється займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта.

В суді апеляційної інстанції захисник ОСОБА_1, також підтримував позицію, яка суперечила волі засудженого та просив відмовити в задоволенні його апеляційної скарги.

Зазначені обставини на думку колегії суддів виключали участь вказаного захисника у цьому провадженні, оскільки позиція призначеного адвоката суперечила волі засудженого, а тому унеможливлювала вирішення завдань захисту та реалізації права особи на справедливий суд.

Обмеження засудженого в реалізації його права на захист, на думку колегії суддів є істотним порушення вимог кримінально - процесуального закону та є підставою, передбаченою п. 4 ч.2 ст. 412, п.1 ч.1 ст. 415 КПК України, яка тягне безумовне скасування судового рішення та призначення нового розгляду в суді першої інстанції, а тому ухвала суду не може залишатись в силі та підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

Під час нового розгляду заяви засудженого суду першої інстанції необхідно врахувати встановлені порушення та забезпечити її розгляд з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 08 грудня 2014 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а провадження направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Судді: