Справа № 369/8558/14-ц Головуючий у І інстанції Медвідь Н.О.

Провадження № 22-ц/780/1022/15 Доповідач у 2 інстанції Лащенко

Категорія 26 18.02.2015

УХВАЛА

Іменем України

18 лютого 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Лащенка В.Д.,

суддів: Кулішенка Ю. М., Сушко Л. П.,

при секретарі Петленко І. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 вересня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки ,-

встановила:

У серпні 2014 року ПАТ КБ «Надра» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 13 березня 2007 між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого з 04 лютого 2011 року є ПАТ «Комерційний банк «Надра» та відповідачем було укладено кредитний договір, згідно з умовами якого позивач надав відповідачу на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти (кредит) у сумі 245 000 дол. США зі сплатою відсотків у розмірі 13,74% річних, строком на 120 місяців до 10 березня 2017 року.

В якості забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору, між сторонами було укладено іпотечний договір від 13 березня 2007 року.

На підставі договору іпотеки банку було надано в іпотеку: земельну ділянку, загальною площею - 0,151 га„ кадастровий номер 3222480601:01:021:0008, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, та належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07 грудня 2005 року посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_2 та зареєстрованого в реєстрі за № 1482; житловий будинок не завершений будівництвом, готовність 71 % з належними до нього будівлями і спорудами зареєстрований Києво-Святошинським бюро технічної інвентаризації від 07 лютого 2007 року за № 321 в книзі № 2 та колодязь № 1, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Кредит було отримано відповідачем 13 березня 2007 року.

Згідно п. 3.3.1., п. 3.3.2., п.3.3.3. кредитного договору, відповідач зобов'язувався щомісячно до 10 числа поточного місяця сплачувати мінімально необхідний платіж у валюті кредиту у сумі 3 975,00 дол. США.

Відповідно до п. 5.1. кредитного договору, у разі прострочення позичальником строку сплати мінімально необхідного платежу по погашенню кредиту, визначеного у п.3.3.3. цього договору, а також у випадку прострочення строку виконання зобов'язань позичальника, щодо повернення кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків, комісій та можливих штрафних санкцій у строк, визначений у п.4.3.5. кредитного договору, позичальник сплачує банку пеню в розмірі 1% відсоток, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 5.2. кредитного договору, у разі порушення позичальником вимог п.п. 4.3.1., 4.3.2., 4.3.7., 4.3.9., 4.3.10. кредитного договору, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 10% відсотків від суми кредиту, визначеної у п.1.1. цього договору, за кожен випадок.

У відповідача станом на 04 червня 2014 року утворилась заборгованість за кредитним договором у сумі 423 814 дол. США 08 центів та 853 887,28 грн.

Тому просив звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 13 березня 2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованим в реєстрі за № 344д, а саме на нерухоме майно :

- земельну ділянку, загальною площею - 0,151 га кадастровий номер 3222480601:01:021:0008, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, та належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 07.12.2005 посвідченого приватним нотаріусом Києво- Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_2 та зареєстрованого в реєстрі за № 1482;

- житловий будинок не завершений будівництвом, готовність 71% з належними до нього будівлями і спорудами зареєстрований Києво-Святошинським бюро технічної інвентаризації від 07.02.2007 за № 321 в книзі № 2 та колодязь № 1, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, з метою погашення заборгованості відповідача за кредитним договором № 34/П/27/2007-840 від 13.03.2007 в сумі - 423 814 доларів США 08 центів та 853 887,28 грн.,

На час реалізації предмету іпотеки передати його в управління позивача у порядку ст. 34 Закону України „Про іпотеку", з правом заміни замків, обладнанням охоронними пристроями предмета іпотеки.

Стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 3 654,00 грн.

Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 вересня 2014 року позов задоволено.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 13 березня 2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованим в реєстрі за № 344д, а саме на нерухоме майно:

земельну ділянку, загальною площею - 0,151 га„ кадастровий номер 3222480601:01:021:0008, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, та належить ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на підставі договору купівлі-продажу ділянки від 07 грудня 2005 року посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_2 та зареєстрованого в реєстрі за № 1482; житловий будинок не завершений будівництвом, готовність 71% з належними до нього будівлями і спорудами зареєстрований Києво-Святошинським бюро технічної інвентаризації від 07 лютого 2007 року за № 321 в книзі № 2 та колодязь № 1, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, за кредитним договором № 34/П/27/2007-840 від 13 березня 2007 року в сумі - 423 814 доларів США 08 центів та 853 887,28 грн., шляхом його продажу ПАТ «КБ «Надра» із застосуванням процедури продажу, передбаченої ст. 38 Закону України «Про іпотеку», з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу нерухомого майна із будь-якою особою-покупцем за ціною, визначеною на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності, на умовах та в порядку, викладеному в ст. 38 Закону України «Про іпотеку», з наданням ПАТ "КБ "Надра" всіх повноважень продавця предмету іпотеки, в тому числі, але не виключно: отримувати дублікати правовстановлюючих документів на вказаний предмет іпотеки в органах БТІ, органах нотаріату та інших органах державної влади, місцевого самоврядування та у будь-яких установах незалежно від форм власності; отримувати всі необхідні документи та довідки, які потрібні для продажу вище зазначеного предмета іпотеки в Державній реєстраційній службі України, в Головному управлінні Держземагенства у Київській області та всіх підпорядкованих структурних підрозділах або у інших органах, які будуть здійснювати функції з реєстрації речових прав на нерухоме майно; здійснювати будь-які платежі у якості продавця в процесі укладення договору купівлі- продажу предмету іпотеки; звертатися до суб'єктів оціночної діяльності із заявою про проведення експертної оцінки предмета іпотеки, а також ставити підпис від свого імені за одержання експертної оцінки; отримувати довідки та документи, які необхідні для укладення та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу; отримувати в органах місцевого самоврядування за місцезнаходженням предмета іпотеки довідки про склад сім'ї іпотекодавця, копії будинкових книг тощо.

На час реалізації предмету іпотеки передати його в управління ПАТ «КБ «НАДРА» з правом заміни замків, обладнанням охоронними пристроями предмета іпотеки..

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» 3 654 грн. судового збору.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Скаргу обґрунтовував тим, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 13.03.2007 між відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра», правонаступником якого з 04.02.2011 року є публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» та відповідачем було укладено кредитний договір № 34/П/27/2007-В40, згідно з умовами якого позивач надав відповідачу на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти (кредит) у сумі 245 000 дол. США зі сплатою відсотків у розмірі 13,74 % річних, строком на 120 місяців до 10.03.2017.

З метою забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору між сторонами було укладено іпотечний договір від 13.03.2007, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 344д. На підставі договору іпотеки, банку було надано в іпотеку:

- земельну ділянку, загальною площею - 0,151 га„ кадастровий номер 3222480601:01:021:0008, розташована за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, та належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.12.2005 посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_2 та зареєстрованого в реєстрі за № 1482;

- житловий будинок не завершений будівництвом, готовність 71 % з належними до нього будівлями і спорудами зареєстрований Києво-Святошинським бюро технічної інвентаризації від 07.02.2007 за № 321 в книзі № 2 та колодязь № 1, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Кредит було отримано відповідачем 13.03.2007, що підтверджується заявою на видачу готівки, та валютним меморіальним ордером від 13.03.2007.

Позивач, як кредитодавець повністю виконав свій обов'язок передбачений ст. 1054 ЦК України. Поряд з цим, відповідач свій обов'язок по поверненню кредиту та відсотків не виконує.

Зокрема, відповідно до п.п. 4.3.2., 4.3.3. кредитного договору відповідач зобов'язався суворо дотримуватися положень цього договору, а також договору іпотеки, укладеного в забезпечення виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором. Сплачувати мінімально необхідні платежі у розмірі, порядку і строки, визначені в кредитному договорі.

Згідно п. 3.3.1., п. 3.3.2., п.3.3.3. кредитного договору, відповідач зобов'язувався щомісячно до 10 числа поточного місяця сплачувати мінімально необхідний платіж у валюті кредиту у сумі 3 975,00 дол. США.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 526, ст. 530, ч.І ст. 625, ст. 1049 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином та у встановлені строки, а боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк встановлений договором або законом.

У зв'язку з викладеним, 06.06.2014 позивачем було направлено вимогу відповідачу з пропозицією виконати взяті на себе зобов'язання за кредитним договором.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстрочкою), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позик, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України ( ч.2 ст. 1050 ЦК України).

Згідно п.3 ч.І ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до п. 5.1. кредитного договору, у разі прострочення позичальником строку сплати мінімально необхідного платежу по погашенню кредиту, визначеного у п.3.3.3. цього договору, а також у випадку прострочення строку виконання зобов'язань позичальника, щодо повернення кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків, комісій та можливих штрафних санкцій у строк, визначений у п.4.3.5. кредитного договору, позичальник сплачує банку пеню в розмірі 1% відсоток, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 5.2. кредитного договору, у разі порушення позичальником вимог п.п. 4.3.1., 4.3.2. ,4.3.7., 4.3.9., 4.3.10. кредитного договору, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 10% відсотків від суми кредиту, визначеної у п.1.1. цього договору, за кожен випадок.

У відповідача станом на 04.06.2014 утворилась заборгованість за кредитним договором у сумі 423 814 дол. США 08 центів та 853 887,28 грн., яка складається з: заборгованість за кредитом в сумі - 231 255,83 дол. США; заборгованість по сплаті відсотків - 177 085,76 дол. США; заборгованість по сплаті комісії (п.1.3.2.КД) - 15 472,49 дол. США; пеня за прострочення сплати кредиту - 35 185,95 дол. США, еквівалент 417 660, 92 грн. згідно курсу НБУ на 04.06.2014; штраф за порушення умов кредитного договору - 36 750 дол. США, еквівалент 436 226,36 грн. згідно курсу НБУ на 04.06.2014.

Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 4.2.4. кредитного договору, позивач має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених кредитним договором, можливих штрафних санкцій, якщо позичальник не вніс черговий платіж у термін, визначений п.3.3.3. кредитного договору, а також у випадку, невиконання умов, передбачених у п. 4.3.6 цього договору.

Згідно ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону, у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 33 Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема і на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. 39 Закону, в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду, крім іншого, зазначається спосіб реалізації предмета іпотеки. Таким способом може бути реалізації предмета іпотеки іпотекодержателем самостійно будь-якій особі-покупцеві з застосуванням процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону.

Як передбачено ч.6 ст. 38 Закону, ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором.

Доводи апеляційної скарги щодо ненадання доказів заборгованості за кредитним договором спростовуються наданим банком розрахунком заборгованості. Відповідач суду не надав доказів того, що він належним чином повертав кошти згідно графіку погашення кредиту.

Посилання у скарзі на ту обставину, що судом не враховано отримання відповідачем свідоцтва про право власності на будинок, який передано в іпотеку як не закінчений будівництвом, також не дає підстав для скасування рішення в цій частині з таких підстав. Відповідно до умов іпотечного договору в іпотеку передано житловий будинок не завершений будівництвом (71%) з належними до нього будівлями і спорудами та земельна ділянка, площею 0, 151 га. Іпотекодавець зобов'язаний не пізніше наступного дня після настання змін надавати іпотекодержателю відомості про будь-які зміни, що відбулися чи відбуваються з предметом іпотеки. У випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язання іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки. Про те, що будинок прийнято в експлуатацію та видано свідоцтво про право власності на ім.»я ОСОБА_1, відповідач не повідомив іпотекодержателя, зміни до договору іпотеки не були внесені.

Відповідно до вимог ст.. 16 Закону України «Про іпотеку» передача в іпотеку об'єктів незавершеного будівництва здійснюється шляхом передачі в іпотеку прав на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва, об'єктів незавершеного будівництва та майнових прав на них.

Обтяження об'єкта незавершеного будівництва іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Після завершення будівництва будівля (споруда), житловий будинок або житлова квартира залишається предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору.

У разі передачі в іпотеку об'єкта незавершеного будівництва забудовником і звернення стягнення на завершену будівлю (споруду) іпотека не поширюється на ту її частину, яка виділена в натурі і була придбана будь-якою особою (покупцем) на підставі цивільно-правового договору шляхом повної сплати її вартості до моменту прийняття рішення про звернення стягнення, якщо інше не встановлено договором з покупцем. Після звернення стягнення до нового власника завершеної будівлі (споруди) або об'єкта незавершеного будівництва переходять визначені договором права і обов'язки забудовника щодо третіх осіб-покупців.

З урахуванням зазначеного суд першої інстанції розглянув справу у межах заявлених банком позовних вимог.

Інші доводи скарги не спростовують висновків суду про необхідність звернення стягнення на предмет іпотеки із застосуванням процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

Не підставі викладеного та керуючись ст..ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді