ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2015 р. Справа № 804/20779/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Гуцал А.В., за участю:

представника позивача - Степанова О.О., довіреність № 19/1

представника відповідача - Копань А.В., довіреність № 2772/9/10-026 від 17.02.2014 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Компанія ТОП"

до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного Управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.12.2014р. №0004922203.

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Компанія Топ» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів в у Дніпропетровській області скасування податкового повідомлення-рішення від 11.12.2014р. №0004922203, яким ПП «Компанія Топ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 151132,50 грн., з яких за основним платежем 100755,00 грн. та за штрафними санкціями 50377,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані безпідставністю висновків податкового органу викладених в акті перевірки щодо не підтвердження реальності господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ «СЕРВІС-ТЕХНО ПРОМ» внаслідок того, що такі висновки є недоведеними належними та допустимими доказами та не відповідають приписам чинного законодавства.

Присутні у судовому засіданні 04.02.2014 року представники позивача позовні вимоги підтримали та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечував. У запереченнях на адміністративний позов зазначив, що в ході проведеної перевірки позивача було встановлено порушення ним вимог податкового законодавства, що виявилось у податкового кредиту по господарським операціям, реальність проведення яких не підтверджено, внаслідок неналежного оформлення ТТН, відсутності розрахунків між суб'єктами господарювання та ненадання до перевірки сертифікатів якості на товар.

В обґрунтування правової позиції позивачем надані письмові пояснення щодо сертифікатів відповідності на товар.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 25.05.2000р. було проведено державну реєстрацію юридичної особи - Приватного підприємства «Компанія Топ» (ідентифікаційний номер юридичної особи 30961781), відомості про що внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Ці дані підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №411138 та довідки з ЄДРПОУ серії АА №900055 від 22.09.2013р.

Як свідчать матеріали справи, позивач перебуває на податковому обліку з 25.05.2000р. за №5434.

Позивачем 29.05.2000р. отримано свідоцтво платника податку на додану вартість №4410840.

Таким чином, Приватне підприємство «Компанія Топ» є суб'єктом господарювання, платником податків, у зв'язку з чим зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку із здійснення господарської діяльності, у тому числі стосовно нарахування та сплати податків до бюджету.

Посадовими особами Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області у період з 27.11.2014 року по 01.12.2014 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства «Компанія Топ» (ЄДРПОУ 30961781) щодо дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «СЕРВІС-ТЕХНО ПРОМ» (ЄДРПОУ 39000998) за період серпень 2014р.

Перевіркою дотримання вимог податкового законодавства встановлено порушення ПП «Компанія Топ» п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у серпні 2014р. в розмірі 100755,39 грн.

Висновки перевірки щодо порушення позивачем вимог законодавства обґрунтовані наступним.

До перевірки було надано договір на поставку ламінованої ДСП №108/15 від 01.08.2014р.

За договором ПП «Компанія Топ» від ТОВ «СЕРВІС-ТЕХНО ПРОМ» згідно з видатковими та податковими накладними було отримано товар на загальну суму 604532,33 грн., з них ПДВ - 100755,39 грн.

За результатами аналізу первинних документів наданих до перевірки, а саме ТТН, згідно яких здійснювалися перевезення товару від постачальника ТОВ «СЕРВІС-ТЕХНО ПРОМ» встановлено, що в ТТН відсутня будь-яка інформація стосовно вантажно-розвантажних операцій, маси вантажу. Отже, виписані ТТН на постачання товару не можна вважати належно оформленими, так як не має можливості дослідити час прибуття вантажу, час вибуття вантажу, можливого простою, маси вантажу, який підлягав транспортуванню та ставлять під сумнів факт перевезення.

Проведеним аналізом первинних документів (товарно-транспортних накладних), встановлено, що в графі «Пункт навантаження» зазначено ТОВ «СЕРВІС-ТЕХНО ПРОМ» «м. Дніпродзержинськ, вул. Петровського,25», але згідно баз даних ТОВ «СЕРВІС-ТЕХНО ПРОМ» знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Командарма Каменєва, б.4, кв. 157», внаслідок чого неможливо встановити походження товару по ланцюгу придбання товару.

Розрахунки між суб'єктами не проводилися. Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»: станом на 01.08.2014р. заборгованість за розрахунками відсутня; станом на 31.08.2014р. кредиторська заборгованість за розрахунками з ТОВ «СЕРВІС-ТЕХНО ПРОМ» склала 604532,30 грн.

Згідно наданої до перевірки оборотно-сальдової відомості по рахунку 28 «Товари» за період з 01.08.2014р. по 28.11.2014р. придбаний товар знаходиться на залишках у сумі 503776,92 грн.

ПП «Компанія Топ» до перевірки не надано сертифікатів якості на товар.

Крім того, висновки перевірки засновані на даних ІС «Податковий блок» - «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС України», згідно яких основний вид діяльності ТОВ «СЕРВІС-ТЕХНО ПРОМ» - 46.11 (діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами). Згідно звітів про суми нарахованої заробітної плати за серпень 2014р. середньооблікова кількість штатних працівників - 0 осіб.

Отже, операції з придбання товару ПП «Компанія Топ» не спричиняють реального настання правових наслідків та є нікчемними по ланцюгу постачання. ПП «Компанія Топ» здійснило документальне оформлення господарських, які фактично не здійснювалися в межах господарської діяльності підприємства.

На підставі встановлених під час перевірки обставин податковим органом зроблено висновок про те, що у ПП «Компанія Топ» відсутнє право на формування податкового кредиту по операціям з придбання товару від ТОВ «СЕРВІС-ТЕХНО ПРОМ»., що призвело до заниження податку на додану вартість у серпні 201р. в розмірі 100755,39 грн.

Висновки перевірки ПП «Компанія Топ» зафіксовані в акті №3416/04-65-22-03/30961781 від 01.12.2014 року.

На підставі даних акту перевірки, враховуючи виявлені порушення, податковим органом 11.12.2014 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0004922203, в якому визначено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість у розмірі 151132,50 грн., у тому числі 100755,00 грн. за основним платежем та 50377,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в судовому порядку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Під час розгляду справи судом перевірено прийняті відповідачем рішення на відповідність вимогам законодавства та встановлено наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначалось вище, в ході проведеної перевірки позивача було встановлено порушення вимог податкового законодавства за серпень 2014р.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Порядок оподаткування податком на додану вартість визначений розділом V Податкового кодексу України.

Статтею 198 ПК України передбачено право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду (п.п.14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 200 ПК України визначалося, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, зі змісту норм Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) слідує, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.

Однак, суд зазначає, що наявність у покупця податкової накладної, є достатньою, але не безумовною підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Згідно з ч.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (далі по тексту - Наказ № 88).

Відповідно до п. 1.2 Наказу № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 Наказу № 88).

Згідно з п. 2.4 Наказу №88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Із зазначеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб'єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Із змісту статті 9 цього Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» також вбачається, що первинні документи обов'язково мають фіксувати факт здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи зазначене вище, судом під час розгляду справи перевірені обставини на підтвердження факту здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Враховуючи зазначене вище, судом під час розгляду справи перевірено наявність у позивача необхідних первинних документів для формування податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «СЕРВІС-ТЕХНО ПРОМ».

Також, судом перевірені обставини на підтвердження факту здійснення господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом, зокрема шляхом установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2014 року між ПП «Компанія Топ» (покупець) та ТОВ «СЕРВІС-ТЕХНО ПРОМ» (постачальник) був укладений договір №108/15, відповідно до умов договору постачальник передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує матеріали: ламінова ДСП та інше, загальна кількість, асортимент, номенклатура, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна яких визначена у видаткових накладних.

Передача товару відбувається у пункті поставки за адресою складу постачальника (п.2.1). та покупець зобов'язаний оплатити товар протягом 120 банківських днів з моменту передання товару постачальником.

На виконання умов цього договору ТОВ «СЕРВІС-ТЕХНО ПРОМ» на адресу позивача було поставлено товар (ламінована ДСП, ДСП) на загальну суму 604532,33 грн., з них ПДВ - 100755,38 грн. Ці дані підтверджуються наявною в матеріалах справи видатковими накладними №СТ-0804/07 від 04.08.2014р., №СТ-0801/06 від 01.08.2014р., №СТ-0815/001 від 15.08.2014р., №СТ-0812/01 від 12.08.2014р., №СТ-0820/02 від 20.08.2014р., №СТ-0822/07 від 22.08.2014р., а також товарно-транспортними накладними №04/08-1 від 04.08.2014р., №01/08-1 від 01.08.2014р., №15/08-1 від 15.08.2014р., №12/08-1 від 12.08.2014р., №20/08-1 від 20.08.2014р., №22/08-1 від 22.08.2014р.

Якість отриманого товару підтверджено сертифікатами відповідності UA1.044.0000787-14 та UA1.140.0129078-13. Згідно письмових пояснень генерального директора та головного бухгалтера ПП «Компанія Топ», сертифікати відповідності не надавалися до перевірки, внаслідок необов'язковості сертифікації та внутрішньо корпоративним вимогам до оптимізації засобів та ресурсів при підготовці відповіді на запит податкового органу (відшукування документів, ксерокопіювання, завіряння, підписання керівником, впорядкування тощо).

Згідно із поясненнями позивача, доставка товару здійснювалось власним автотранспортом на орендовані виробничі приміщення, за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Винокурова, б.1. На підтвердження цих обставин позивачем суду були надані копії свідоцтв про реєстрацію за ПП «Компанія Топ» транспортних засобів (автомобілів вантажних ГАЗ Т95 3302 КФУ ПБ ЗНГ, ГАЗ3302 ЗНГ, ГАЗ 3307-1012 СП, ГАЗ 33021 ЗНГ), довідка про працевлаштування водіїв, договір оренди №4 від 01.05.2013р., додаткову угоду №2 від 01.05.2014р.

Отриманий товар віднесено на баланс підприємства згідно із оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281 «Товари» за період з 01.08.2014р. по 16.01.2015р. обліковуються товару придбані за договором №108/15 від 01.08.2014р. на загальну суму 503776,92 грн.

Згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої інструкцією Міністерства фінансів України №291 від 30.11.1999р., на рахунку 28 "Товари" ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу. Цей рахунок використовують в основному збутові, торгові та заготівельні підприємства і організації, а також підприємства громадського харчування.

На субрахунку 281 «Товари на складі» ведеться облік руху та наявності товарних запасів, що знаходяться на оптових та розподільчих базах, складах, овочесховищах, морозильниках тощо.

За наслідками проведеної господарської операції ТОВ «СЕРВІС-ТЕХНО ПРОМ» виписано податкову накладну №2901 від 29.08.2014 року на суму 604532,33 грн., у тому числі ПДВ - 100755,380 грн.

Отже, встановленими під час розгляду справи обставинами підтверджено, отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей ТОВ «СЕРВІС-ТЕХНО ПРОМ».

Висновки суду засновані за результатах вивчення первинних документів бухгалтерського та податкового обліку позивача, внаслідок чого спростовується висновок перевірки в частині відсутності реального здійснення господарської операції.

Щодо встановлених в ході перевірки даних про відсутності в товарно-транспортних накладних відомостей стосовно вантажно-розвантажувальних операцій та маси вантажу, встановлення пункту навантаження «м. Дніпродзержинськ, вул. Петровського, 25», наявність основного виду діяльності контрагента позивача - 46.11 (діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами) та відносно відомостей зазначених у звітах про суми нарахованої заробітної плати за серпень 2014р., суд зазначає, що при дотриманні контрагентами законодавчо встановлених вимог до оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких податкових накладних, відсутні, якщо не встановлені обставини, які свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватися на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Проте, під час розгляду справи відповідачем таких доказів суду надано не було.

Приймаючи до уваги зазначене вище, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно було сформовано податковий кредит на підставі первинних документів, отриманих від ТОВ «СЕРВІС-ТЕХНО ПРОМ».

Відтак, обставинами, встановленими під час розгляду справи, спростовано висновки перевірки щодо заниження податку на додану вартість у серпні 2014р. в розмірі 100755,39 грн.

Відносно донарахування позивачу суми штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

Пунктом 123.1 статті 123 ПК України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Отже, із змісту наведених норм слідує, що підставою для накладення штрафу на платника податку є самостійне визначення (донарахування) контролюючим органом суми податкового зобов'язання.

Проте, враховуючи, що під час розгляду справи встановлено відсутність підстав для визначення податковим органом суми податкових зобов'язань позивача з податку на додану вартість, відсутні й підстави для застосування до нього штрафних санкцій.

За таких умов, податкове повідомлення-рішення від від 11.12.2014р. №0004922203 є такими, що прийняті податковим органом протиправно, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного слідує, що скасування рішення суб'єкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.

Позивач просить суд лише скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.12.2014р. №0004922203.

В свою чергу, часиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.12.2014р. №0004922203.

Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Згідно із платіжним дорученням №714 від 18.12.2014 року позивачем сплачений судовий збір у розмірі 302,26 грн.

Приймаючи до уваги, що рішення у справі ухвалене на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне присудити всі здійснені ним судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 302,26 грн. з Державного бюджету України.

У судовому засіданні, яке відбулось 04.02.2015 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 09.02.2015 року.

Керуючись ст.ст. 11, 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0004922203 від 11.12.2014р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Компанія Топ» судові витрати із сплати судового збору у розмірі 302,26 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Д.В. Сидоренко