ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2015 р. Справа № 804/20762/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Гуцал А.В.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції

про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії

Обставини справи: ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про:

§ визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дмітрієвої С.В. від 11.09.2014р. про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у сумі 170,00 грн., винесеної в межах виконавчого провадження №44592305;

§ визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дмітрієвої С.В. від 11.09.2014р. про стягнення з боржника ОСОБА_1 витрат на проведення виконавчих дій у сумі 33,33 грн., винесеної в межах виконавчого провадження №44592305;

§ визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Барзіон О.І. від 04.12.2014р. про арешт коштів боржника винесеної в межах виконавчого провадження №44592305;

§ зобов'язання Ленінський відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції повернути ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 203,33 грн., які були безпідставно стягнуті із ОСОБА_1 Ленінським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції на виконання постанов державного виконавця Дмітрієвою С.В. від 11.09.2014р. про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій у сумі 203,33 грн., винесеної в межах виконавчого провадження №44592305.

Позовні вимоги мотивовані допущеними відповідачем порушеннями вимог Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції про проведення виконавчих дій та Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні щодо належного доведення до відома боржника повідомлення про відкриття виконавчого провадження, необхідності добровільного виконання рішення та застосування арешту на рахунках боржника у межах загальної суми стягнення.

Ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2015р. залишено без розгляду, у зв'язку з відкликанням, адміністративний позов в частині позовних вимог про:

§ скасування постанови державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Барзіон О.І. від 04.12.2014р. про арешт коштів боржника винесеної в межах виконавчого провадження №44592305;

§ зобов'язання Ленінський відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції повернути ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 203,33 грн., які були безпідставно стягнуті із ОСОБА_1 Ленінським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції на виконання постанов державного виконавця Дмітрієвою С.В. від 11.09.2014р. про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій у сумі 203,33 грн., винесеної в межах виконавчого провадження №44592305.

В судове засідання позивач решту позовних вимог підтримав в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечував, явку свого представника в судове засідання 2901.2015р. не забезпечив, про дату час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином - під розписку. У запереченнях на адміністративний позов зазначив, що у зв'язку з відсутністю відомостей щодо добровільного погашення боржником заборгованості в строк до 10.09.2014р., державним виконавцем прийняті оскаржувані постанови про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 170,00 грн. та витрат на проведення виконавчих дій у сумі 33,33 грн., а також, у зв'язку з наявністю рахунків у фінансових установах, 04.12.2010р. прийнято постанову про накладення арешту на рахунки. В подальшому, на підставі заяви про зняття арешту з рахунків та квитанцій про сплату сум штрафу, виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, 12.12.2014р. винесено постанову про скасування арешту коштів. Крім того, відповідач зокрема посилається на порушення порядку направлення копії постанови про відкриття виконавчого провадження, внаслідок труднощів із фінансуванням; не сплату боржником штрафу, за обставин обізнаності про його наявність та не зверненням боржника із заявою про відкладення виконавчих дій.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, суд-

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

У відповідності до п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Примусове виконання рішень органів в Україні покладено на Державну виконавчу службу, яка у своїй діяльності керується Законом України «Про виконавче провадження», що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у випадку невиконання їх у добровільному порядку.

Частиною 3 ст.181 КАС України встановлено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Отже, органи державної виконавчої служби та їх посадові особи у відносинах з фізичними та юридичними особами під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.

Частиною 1 ст.181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Таким чином, згідно з наведеної норми до компетенції адміністративних суддів відносяться справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби щодо виконання рішень в адміністративних справах, рішень інших органів та посадових осіб, що можуть виконуватися примусово, рішень, для яких не встановлено іншого порядку судового оскарження, особами, які не наділені правом оскарження рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби у цивільному та господарському судочинстві.

Враховуючи те, що законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів та посадових осіб, що можуть виконуватися примусово, дану справу слід розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.06.2014р. начальником управління Укртрансінспекції у Дніпропетровській області Малий В.В. прийнята постанова №019051 про накладення адміністративно-господарського штрафу відповідно до абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», згідно якої на ОСОБА_1, накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 1700,00 грн.

Заявою від 30.08.2014р. вих.№4685/5/59-14 про відкриття виконавчого провадження Управління Укртрансінспекції у Дніпропетровській області звернулася до Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції.

Постановою про відкритті виконавчого провадження від 03.09.2014р. відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови №019051 від 05.06.2014р., яка згідно супровідного листа вих.№41252 від 03.09.2014р. направлена учасникам виконавчого провадження.

Відповідно до вищезазначеної постанови боржнику встановлено строк для добровільного виконання постанови №019051 від 05.06.2014р. до 10.09.2014р.

Постановою про стягнення з боржника виконавчого збору від 11.09.2014р. із ОСОБА_1 стягнуто виконавчий збір в розмірі 170,00 грн.

Постановою про стягнення з боржника витрат на організацію і проведення виконавчих дій від 11.09.2014 із ОСОБА_1 стягнуто витрати на організацію і проведення виконавчих дій в розмірі 33,33 грн.

Наведені постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на організацію і проведення виконавчих дій від 11.09.2014р., ґрунтуються на положеннях статей 28 та 41 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно, і обґрунтовані невиконанням у встановлений строк виконавчого документу.

Постановою про арешт коштів боржника від 04.12.2014р., у зв'язку з тим, що за боржником зареєстровано відкритті рахунки, на підставі рішення суду накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках:

- код фінансової установи: 305299, назва фінансової установи: ПАТ КБ «Приватбанк», номер рахунку: 26008050254146, код валюти: 980;

- код фінансової установи: 305299, назва фінансової установи: ПАТ КБ «Приватбанк», номер рахунку: 26048050206176, код валюти: 980;

- код фінансової установи: 305299, назва фінансової установи: ПАТ КБ «Приватбанк», номер рахунку: 26051050271262, код валюти: 980;

- код фінансової установи: 305653, назва фінансової установи: ДОДАТ «Райфайзен Банк Аваль» м.Дніпропетровськ, номер рахунку: 26052247929610, код валюти: 980,

та належать боржнику, у межах суми 1903,33 грн., яка направлена боржнику (до відома) та фінансовим установам (для виконання) згідно супровідного листа вих.№57917 від 04.12.2014р.

10.12.2014р. позивач звернувся до Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

Згідно квитанцій №0.0.324687591.1, №0.0.324688067.1 та №0.0.324688569.1 від 10.12.2014р. позивачем сплачено штраф в розмірі 1700,00 грн., виконавчий збір в розмірі 170,00 грн. та витрати на організацію і проведення виконавчих дій в розмірі 33,33 грн., відповідно.

Таким чином, позивачем самостійно сплачено адміністративно-господарський штраф відповідно до абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

10.12.2014р. позивач подав до Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції заяву про зняття арештів з рухомого майна та з усіх поточних рахунків.

Постановою державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Барзіон О.І. від 12.12.2014р. скасовано арешт, накладений постановою від 04.12.2014р. на грошові кошти в розмірі 1903,33 грн., у зв'язку з тим, що 10.12.2014р. боржником надано квитанції про сплату штрафу в повному обсязі.

Постановою про закінчення виконавчого провадження від 12.12.2014р. закінчено виконавче провадження з примусового виконання постанови №019051 від 05.06.2014р.

Відповідно до ч.2 та ч.5 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон №6060) державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Частиною 1 ст.27 Закон №606 передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

З системного аналізу наведених норми слідує, що примусове виконання рішення розпочинається наступного дня після закінчення строку встановленого для самостійного виконання рішення, у разі ненадання боржником документального підтвердження повного виконання рішення.

Таким чином, державний виконавець зобов'язаний, перед початком примусового виконання рішення, достовірно з'ясувати факт повідомлення боржника про строк самостійного виконання рішення.

Частиною 1 ст.31 Закону №606 передбачено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 №2274/5, вихідна кореспонденція відправляється через діловода не пізніше наступного робочого дня після підписання (затвердження) документа (супровідного листа). Для реєстрації таких документів у Відділі ведеться Журнал реєстрації вихідної кореспонденції (додаток 5, п.2.10). Якщо кореспонденція передається іншим установам, організаціям через розсильного, вона також записується в Розносну книгу для місцевої кореспонденції (додаток 6, п.2.11). У разі направлення документів виконавчого провадження рекомендованими листами діловодом складаються реєстри на відправлення рекомендованої кореспонденції (додаток 7, п.2.12). Реєстрація вхідних, вихідних та інших службових документів може здійснюватися за допомогою комп'ютеризованої системи організації діловодства, яка призначена для одержання статистичних даних щодо документообігу, оперативного пошуку документів та контролю за термінами їх виконання (п.2.13).

Допустимим доказом направлення документів виконавчого провадження, в тому числі постанов про відкриття виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, є саме Журнал реєстрації вихідної кореспонденції, Розносна книга для місцевої кореспонденції та реєстри на відправлення рекомендованої кореспонденції, в залежності від виду направлення або вручення кореспонденції, відомості з комп'ютеризованої системи організації діловодства, а також повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Відповідачем жодних допустимих доказів направлення постанов про відкриття виконавчого провадження від 03.09.2014р., про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій від 11.02.2014р., до суду не надано. Крім того, в судовому засіданні представником відповідача надані пояснення щодо ненаправлення постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення, внаслідок відсутності фінансування.

Відповідно до ч.1 ст.32 Закону №606 заходами примусового виконання рішень є:

- звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

- звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

- вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

- інші заходи, передбачені рішенням.

Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника передбачений статтею 53 Закону №606, частинами 1 та 4 якої передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Статтею 28 Закону №606 передбачено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Частиною 5 ст.41 Закону №606 передбачено, що про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.

З аналізу наведених норм Закону України «Про виконавче провадження» слідує, що сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, має вчинюватися лише при примусовому виконанні рішень судів та інших органів (посадових осіб), тобто у разі наявності суб'єктивної поведінки боржників спрямованої на ухилення від виконання вказаних рішень, в тому числі безпосереднє звернення стягнення на кошти боржника та застосування додаткових стягнень у вигляді виконавчого збору і витрат пов'язаних із організацією та проведенням виконавчих дій.

В даному випадку, відсутні обставини ухилення ОСОБА_1 від виконання постанови про накладення адміністративного стягнення №01-05-15/581-122 від 21.06.2011р., а винесення постанов про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у сумі 170,00 грн. і витрат на проведення виконавчих дій у сумі 33,33 грн. та накладення арешту на кошти на рахунках, є наслідком позбавлення відповідача права самостійного виконання рішення, внаслідок порушення встановленого порядку направлення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч.1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

- безсторонньо (неупереджено);

- добросовісно;

- розсудливо;

- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

- пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

- своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, зокрема, принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України що є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного суб'єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури.

Враховуючи допущені порушення відповідачем встановленого порядку направлення постанови про відкриття виконавчого провадження, та як наслідок позбавлення відповідача права самостійного виконання рішення в межах виконавчого провадження, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Вступну та резолютивну частину постанови проголошено у судовому засіданні 29.01.2015 року.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанову оформлено та підписано 03.02.2015 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 11.09.2014р.

Визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 11.09.2014р.

Визнати протиправною постанову про арешт коштів боржника від 04.12.2014р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 182,70 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Д.В. Сидоренко