ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2015 р. Справа № 804/20584/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Гуцал А.В.,

за участю: представника позивача - Мирошніченко А.А., довіреність № 11094/04-61-10-30 від 30.05.2014 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ук.Аз.-Дружба"

про накладання арешту на кошти

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Амуро-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про накладання арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Ук.-Аз. Дружба» на рахунках у банках вказаного платника податків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не сплачує податковий борг по єдиному соціальному внеску у сумі 110826,80 грн. Податковим органом здійснено заходів щодо розшуку майна підприємства, однак, за даними УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області та Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області майно за відповідачем не зареєстровано. Згідно відповіді з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, накладено арешт АНД ВДВС Дніпропетровського МУЮ на все майно підприємства. Посилаючись на положення п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України позивач просить накласти арешт на рахунки у банках відповідача, оскільки останній має податковий борг та не має майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу.

Позивачем надані письмові пояснення від 21.01.2015р. з додатками, згідно яких документальний підтверджений борг підприємства становить 54237,98 грн., у зв'язку з чим просив накласти арешт у межах існуючого податкового боргу, якій підтверджується наданими документами.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином - шляхом направлення на його адресу судових повісток. Заперечення на позовну заяву відповідач до суду не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №19481394 місцезнаходженням ТОВ «Ук.-Аз. Дружба» (код ЄДРПОУ - 35906971) є м.Дніпропетровськ, вул. Сафонова, 21 та відповідач перебуває на обліку в ДПІ у Амуро-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.

Пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

У відповідності до п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається із матеріалів справи, за ТОВ «Ук.-Аз. Дружба» за період 2012-2013 роки, рахується заборгованість в розмірі 54237,98 грн., в тому числі:

- з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 2157,98 грн. (податкове повідомлення рішення №0000172202 від 25.04.2013р.);

- з податку на додану вартість в розмірі 52080,00 грн. (податкові повідомлення рішення №0004481502 від 31.10.2013р. на суму 1020,00 грн.; №0005281502 від 11.12.2013р. на суму 1020,00 грн.; №0005601502 від 26.12.2013р. на суму 1020,00 грн.; №0000781502 від 08.12.2014р. на суму 1020,00 грн.; 0001542312 від 07.11.2011р. на суму 46980,00 грн.; 0001221502 від 25.02.2014р. на суму 1020,00 грн.).

Надаючи правову оцінку встановленим порушенням, суд виходив з того, що згідно з п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення у відповідності до п.59.1 ст.59 ПК України.

На виконання вищевикладеного, 27.11.2012р. Сумською ОДПІ було сформовано податкову вимогу №900, якою визначено суму податкового боргу у розмірі 117310,35 грн. У відповідності до повідомлення про вручення поштового відправлення №4001402397811, дана вимога отримана відповідачем 04.12.2012р.

Відповідно до п.59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з п. 88.1 ст.81 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Пункт 89.2 статті 89 ПК України встановлює, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису відповідно до п.89.3 ст.89 ПК України.

З наданих до суду доказів слідує, що 05.12.2012р. в.о заступником начальника ДПІ у м.Сумах прийнято рішення №98 про опис майна у податкову заставу, актом №922/25 та актами про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податкового керуючого №13/35906971 від 26.11.2014р., встановлено незнаходження відповідача за за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Сафонова, 21 та факт перешкоджання, у зв'язку з ненаданням підприємством для опису майно в податкову заставу, відповідно.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог в частині наявності підстав для арешту коштів відповідача на рахунках у банках, суд виходив з наступного.

Згідно із п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України податкові органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Як слідує з наведеної норми, право звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти, виникає у податкового органу в разі одночасної наявності умов: наявність у платника податків податкового боргу та відсутність майна для його погашення.

За приписами п. 95.1 ст.95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податного боргу або його частини.

Відповідно до п.п.41.2 ст.41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до положень п. 12.1, п.12.2 та п.12.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 року № 22, рішення суду є підставою для стягнення податкового боргу з рахунків платника у банку після оформлення інкасового доручення.

Відповідно до п.12.8. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 року № 22 інкасові доручення (розпорядження), які надійшли до банку після операційного часу, банк (незалежно від наявності коштів на рахунку платника на час їх надходження) виконує наступного операційного дня. Якщо на початок наступного операційного дня на рахунку платника буде недостатньо коштів для виконання інкасових доручень (розпоряджень), то вони цього самого дня виконуються частково відповідно до пункту 12.9 цієї глави. Якщо на початок наступного операційного дня на рахунку платника не буде коштів для виконання інкасових доручень (розпоряджень), то такі документи цього самого дня повертаються без виконання відповідно до пункту 12.11 цієї глави

Згідно п.12.11 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 року № 22 Банк платника в разі відмови виконати інкасове доручення (розпорядження), оформлене стягувачем, у день його надходження має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої інкасове доручення (розпорядження) не може бути виконано, та/або главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено), зазначити дату повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку) і не пізніше наступного робочого дня надіслати (рекомендованим або цінним листом)/передати це інкасове доручення (розпорядження) стягувачу, від якого воно надійшло.

Якщо причиною повернення інкасового доручення (розпорядження) є неправильно зазначене найменування банку платника, то банк на зворотному боці інкасового доручення (розпорядження) зазначає його правильне найменування.

Таким чином, вжиття податковим органом вказаного заходу має передувати зверненню до суду з позовом про накладення арешту на кошти, що є винятковим способом забезпечення виконання платником його податкового обов'язку.

Крім того, як вже було зазначено судом, право звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти виникає у податкового органу тільки у випадку відсутності (недостатності) майна для погашення боргу у платника.

Джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків визначені ст. 87 ПК України.

Так, згідно з п. 87.1 цієї статті джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п. 87.2 ст. 87 ПК України).

До адміністративного позову позивачем було додано:

- Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №28019713 від 13.10.2014р.;

- Лист Державтоінспекції ГУМВС України в Дніпропетровській області вих.№14/6365 від 09.10.2014р.;

- лист Державної інспекції сільського господарства у Дніпропетровській області вих.№07.2/13-26/5829 від 15.10.2014р. щодо відсутності сільськогосподарської техніки;

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №28019713 від 13.10.2014р., в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості про зареєстровані права за юридичною особою з кодом ЄДРПОУ - 35906971 та наявні на них обтяження - все нерухоме майно (номери записів про обтяження 1619687, підстава виникнення обтяження - постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер ВП №38771234, виданий 08.07.2013р., видавник: ВДВС Сумського міського управління юстиції, та 4319074 підстава виникнення обтяження - постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер ВП №41409594, виданий 10.01.2014р., видавник: ВДВС державний виконавець Амуро-Нижньодніпровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Посадська О.В.).

Проте, наявність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про обтяження всього нерухомого майна відповідача лише на підставі постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, прийнятих органами державної виконавчої служби, свідчить про невжиття контролюючим орган усіх заходів спрямованих на погашення податкового боргу, зокрема шляхом продажу майна. Оскільки право податкової застави виникає у разі несплати у строки суми грошового зобов'язання, а відповідне рішення про опис майна у податкову заставу №98 прийнято ще 05.12.2012р., тобто до прийняття органами державної виконавчої служби постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Крім того, лист вих.№14/6365 від 09.10.2014р., Державтоінспекції ГУМВС України в Дніпропетровській області, свідчить про відсутність реєстрації за ТОВ «Ук.-Аз. Дружба» транспортних засобів лише на території Дніпропетровської області

Таким чином, позивачем не надано належних доказів відсутності у відповідача майна, на яке може бути звернуто стягнення, та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, у зв'язку з чим Державної податкової інспекції у Амуро-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області не здійснені всі передбачені чинним законодавством заходи, котрі передують зверненню з відповідним позовом до суду встановлених пп. 20.1.33 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Амуро-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ук.-Аз. Дружба» про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку, є не обґрунтованими та задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні, яке відбулось 29.01.2015 року, оголошено вступну та резолютивну части постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанову оформлено та підписано 03.02.2015 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Д.В. Сидоренко