ВИРОК

іменем України

24 квітня 2008 року   справа №1-26

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючої - Янчук Н.П.

при секретарі - Левченко Т.В.

за участю прокурора - Рудницького М.В.

захисників: ОСОБА_1 ОСОБА_2,

представника потерпілої ОСОБА_3- ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, з середньою освітою, не працює, ІНФОРМАЦІЯ_3, має ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає: АДРЕСА_1, не судима,

за ч.2 ст.149, п.3 ст. 15, ч.2ст. 149 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2003 року в м. Житомирі, ОСОБА_5 з метою вербування людини для її подальшого продажу для сексуальної експлуатації, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7, який знаходився з Туреччині, запропонувала мешканці м. Житомира ОСОБА_8 високооплачувану роботу в Туреччині, пообіцявши їй високу заробітку платню, безкоштовний переїзд до Туреччини, гідне ставлення з боку роботодавців. Вислухавши пропозицію ОСОБА_8 повідомила, що вона не може поїхали в Туреччину через відсутність у неї закордонного паспорту. ОСОБА_5 запевнила потерпілу, що вона за власні кошти замовить у ВГІРФО УМВС України в Житомирській області для неї закордонний паспорт. ОСОБА_8 вислухавши ОСОБА_5, дала свою згоду їхати в Туреччину офіціанткою. Таким чином ОСОБА_5 завербувала ОСОБА_8, ввела останню в оману, створивши у ОСОБА_8 хибке уявлення щодо своїх справжніх намірів, направлених на продаж ОСОБА_8 для її подальшої сексуальної експлуатації.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_5 з метою повторного вербування людини для її подальшого продажу для сексуальної експлуатації, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7, який знаходився з Туреччині, в грудні 2003 року в м. Житомирі запропонувала ОСОБА_3 високооплачувану роботу прибиральниці в одному з магазинів Стамбула в Туреччині, з подальшою можливістю переведення на посаду продавця, гідне ставлення, пообіцявши при цьому безкоштовний проїзд до Туреччини, та гарні умови проживання.

ОСОБА_3, вислухавши пропозицію ОСОБА_5 дала свою згоду їхати в Туреччину прибиральницею, і таким чином ОСОБА_5 повторно завербувала людину для її подальшого продажу для сексуальної експлуатації, а саме ОСОБА_3, увела останню в оману, створивши у ОСОБА_3 хибке уявлення щодо своїх справжніх намірів, направлених на продаж ОСОБА_3 для її подальшої сексуальної експлуатації.

Після, цього ОСОБА_5, з метою доведення до кінця наміру щодо продажу ОСОБА_8, за невстановлених слідством обставин за власні кошти замовила для ОСОБА_8 закордонний паспорт, після чого повідомила ОСОБА_8, а також ОСОБА_3, що 19 грудня 2003 року вони мають їхати на роботу в Туреччину.

19.12.2003 року ОСОБА_5 за власні кошти придбала для ОСОБА_8 та ОСОБА_3 квитки на потяг, та разом з потерпілими потягом відправилась до Одеси. 20.12.2003 року в касах Одеського морського вокзалу за власні кошти придбала для себе, та для потерпілих квитки на пароплав "Каледонія", який виконував рейс до Стамбулу, повідомивши невстановлених слідством осіб, та ОСОБА_7, які знаходились в Туреччині, про дату свого прибуття в Стамбул.

Прибувши разом з потерпілими ОСОБА_8 та ОСОБА_3 22.12.2003 року до Стамбулу, і скоївши таким чином повторне переміщення кількох осіб, поєднане з їх продажем для їх подальшої сексуальної експлуатації, ОСОБА_5 на митниці за власні кошти оплатила потерпілим турецькі візи. Доставивши потерпілих до Стамбулу, ОСОБА_5 згідно попередньої змови зустрілась з ОСОБА_7, та іншими невстановленими слідством особами, яким продала потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_3, які згідно спільно розробленого злочинного плану здійснили сексуальну експлуатацію потерпілих.

В третій декаді грудня 2003 року ОСОБА_5, з метою повторного вербування людини для повторного продажу людини для подальшої сексуальної експлуатації, діючи за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, що знаходились в Туреччині, запропонувала мешканці АДРЕСА_2 ОСОБА_9 свої послуги по влаштуванню в Туреччині повією, знаючи про її уразливий стан, який виражався у відсутності роботи, коштів на прожиття, обумовлених віддаленим місцем проживання, і побачивши вагання потерпілої, пообіцяла їй гідне ставлення, безкоштовні проїзд до Туреччини пароплавом, проживання, та харчування. Вислухавши пропозицію ОСОБА_5, ОСОБА_9 дала свою згоду, тобто таким чином ОСОБА_5 повторно завербувала людину для її подальшого продажу для сексуальної експлуатацією, а саме ОСОБА_9

З метою повторного продажу людини для подальшої сексуальної експлуатації ОСОБА_5, діючи за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, що знаходились в Туреччині, знаходячись в м. Житомирі звернулась до мешканки м. Києва ОСОБА_10 та запропонувала їй свої послуги по влаштуванню в Туреччині гувернанткою, пообіцявши їй безкоштовні переїзд до Туреччини, високі заробітки, гідне відношення роботодавців та гарні умови проживання, яка вислухавши пропозицію ОСОБА_5, дала свою згоду.

ОСОБА_5 за власні кошти придбала ОСОБА_10 та ОСОБА_9 квитки на потяг, що здійснював маршрут до Херсона, і разом з потерпілими поїхала до Херсона.

Прибувши в Херсон, ОСОБА_5 в касах морвокзалу за власні кошти придбала для ОСОБА_10 та ОСОБА_9 квитки на пароплав "Каледонія", що мав 20.03.2004 року виконувати рейс до Стамбулу.

Придбавши квитки потерпілим, ОСОБА_5, діючи за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, які знаходились в Туреччині, по телефону повідомила невідомих про те, що 22 березня 2004 року в Стамбульський порт пароплавом "Каледонія" прибудуть ОСОБА_9 та ОСОБА_10, на яких спільники ОСОБА_5 чекали, та згідно спільно розробленого разом з ОСОБА_5 злочинним планом мали використати як повій.

20.03.2004 року потерпілі ОСОБА_10 та ОСОБА_9, отримавши від ОСОБА_5 квитки на вказаний пароплав, відбули в напрямі Стамбулу, і таким чином ОСОБА_5 скоїла повторне переміщення кількох осіб, поєднане з їх продажем для їх подальшої сексуальної експлуатації.

22.03.2004 року потерпілі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 прибули в Стамбул, де їх зустріли спільники ОСОБА_5, які здійснили сексуальну експлуатацію потерпілих.

В лютому 2004 року з м. Житомирі ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, що знаходились в Чеській Республіці, а також з громадянином Чеської Республіки ОСОБА_11, щодо якого 06.12.2006 року відмовлено в порушенні кримінальної справи у зв'язку його смертю, запропонувала ОСОБА_12, мешканці АДРЕСА_3 високооплачувану роботу в Чеській Республіці. Пообіцявши їй високу заробітну платню, безкоштовний переїзд до Чеської Республіки, гідне ставлення з боку роботодавців, яка вислухавши пропозицію ОСОБА_5 повідомила її, що вона не може поїхати в Чеську Республіку через відсутність у неї закордонного паспорту. Дізнавшись від ОСОБА_12 про те, що вона не має закордонного паспорту, ОСОБА_5 запевнила потерпілу, що вона за власні кошти замовить у ВГІРФО УМВС України в Житомирській області для неї закордонний паспорт. ОСОБА_12, вислухавши ОСОБА_5, дала свою згоду їхати в Чеську Республіку різноробочою, і таким чином ОСОБА_5 повторно завербувала людину для її подальшого продажу для сексуальної експлуатації, а саме ОСОБА_12, увізши останню в оману, і створивши у ОСОБА_12 хибне уявлення щодо своїх справжніх намірів, направлених на продаж ОСОБА_12 для її подальшої сексуальної експлуатації.

За невстановлених слідством обставин ОСОБА_5 за власні кошти замовила для ОСОБА_12 закордонний паспорт, про що повідомила ОСОБА_11, а також потерпілу ОСОБА_12

Після цього ОСОБА_5 познайомила ОСОБА_12 з ОСОБА_11, який згідно заздалегідь спільно розробленого злочинного плану мав оформити ОСОБА_12 чеську візу, та який виконуючи відведену йому ОСОБА_5 роль, запевнив потерпілу ОСОБА_12 про цілковиту легальність запропонованої їй роботи і дотримання з його боку та з боку ОСОБА_5 домовленостей щодо забезпечення ОСОБА_12 роботою, тим самим створивши з свого боку у ОСОБА_12 хибне уявлення щодо своїх та ОСОБА_5 справжніх намірів, направлених на продаж ОСОБА_12 для її подальшої сексуальної експлуатації.

ОСОБА_11 за власні кошти замовив для ОСОБА_12 чеську візу, придбав для потерпілої за власні кошти квиток на автобус, що виконував рейс до м. Пілзеня Чеської Республіки та повідомив ОСОБА_12, що в Пілзені її зустріне роботодавець, який і влаштує її на роботу.

21.02.2003 року потерпіла. ОСОБА_12 на вказаному автобусі перетнула державний кордон України з Чеською Республікою, де в м. Пілзені потерпілу ОСОБА_12 зустріли невстановлені слідством особи, що діяли за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_11, та які змусили потерпілу надавати сексуальні послуги. Таким чином ОСОБА_5 скоїла продаж ОСОБА_12

В лютому 2004 року ОСОБА_5, продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи за попередньою змовою з громадянами Туреччини ОСОБА_7 та ОСОБА_13, з метою повторного скоєння оплатної передачі людини для її подальшої сексуальної експлуатації запропонувала ОСОБА_14 підшукати в м. Житомирі молодих дівчат, які б погодилися поїхати в Туреччину в м. Стамбул начебто на роботу в розважальних закладах.

ОСОБА_14 познайомився з мешканками м. Житомира ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 та запропонував їм допомогу у влаштуванні на роботу в розважальних закладах Туреччини, якою дівчат має можливість забезпечити ОСОБА_5, що має зв'язки за кордоном.

ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17, вислухавши пропозицію ОСОБА_14, погодились зустрітись з ОСОБА_5 та обговорити умови працевлаштування за кордоном. ОСОБА_14, отримавши згоду ОСОБА_16, ОСОБА_15 та ОСОБА_17 запросив їх до свого помешкання, а саме в АДРЕСА_4, куди згодом прибули ОСОБА_5 та ОСОБА_7. Прибувши до квартири ОСОБА_14, ОСОБА_5, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7, та ОСОБА_13, згідно розподілених між собою ролей, представила ОСОБА_7 власником казино в Стомбулі, пообіцявши при цьому безкоштовні послуги по оформленню закордонних паспортів, перельоту в Туреччину, а також високі заробітки, гідне ставлення та гарні умови проживання у Стамбулі. ОСОБА_7 з свого боку також підтвердив слова ОСОБА_5, виступивши перед потерпілими начебто власником казино, в якому начебто будуть працювати потерпілі ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17, які вислухавши ОСОБА_5, та ОСОБА_7, дали свою згоду поїхати в Туреччину працювати в казино.

Таким чином ОСОБА_5 повторно завербувала людей для їх подальшого продажу для сексуальної експлуатації, а саме ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17, увівши останніх в оману, і створивши у ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 хибне уявлення щодо своїх справжніх намірів, направлених на продаж ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 для її подальшої сексуальної експлуатації.

Отримавши згоду потерпілих ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17, ОСОБА_5, реОСОБА_7зуючи розроблені спільно з ОСОБА_7 та невстановленими особами, які знаходились в Туреччині, злочинні плани, за власні кошти замовила у відділі громадянства і реєстрації фізичних осіб УМВС України в Житомирській області закордонні паспорти потерпілим ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17

Коли закордонні паспорти потерпілих ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 були оформлені, ОСОБА_5 повідомила невстановлену слідством особу на ім'я ОСОБА_13 про те, що 23.02.2004 року вона разом з ОСОБА_7, згідно попередньої домовленості, з метою продажу для подальшої сексуальної експлуатації привезе літаком з Бориспільського аеропорту до Стамбулу ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 Особа на ім'я ОСОБА_13, дізнавшись від ОСОБА_5 про дату її прильоту, ОСОБА_7 та потерпілих ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 до Стамбулу, та виконуючи відведену йому роль 20.02.2004 року перерахував у відділення "Вестерн-Юніон", розташованого в Житомирській філії банку "Укоопспілка" за адресою м. Житомир, вул.  В.Бердичівська, 13, для ОСОБА_5 дві тисячі доларів США, здійснивши таким чином оплату за потерпілих ОСОБА_15 ОСОБА_16 та ОСОБА_17 яких ОСОБА_5 мала доставити до Стамбулу для їх подальшої сексуальної експлуатації.

20.02.2004 року ОСОБА_5 отримала в Житомирській філії банку "Укоопспілка" за адресою м. Житомир, вул.  В.Бердичівська, 13, дві тисячі доларів США від ОСОБА_13, і таким чином, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7, та невстановленою особою на ім'я ОСОБА_13, скоїла стосовно потерпілих ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 незаконну угоду, однак довести до кінця злочин, тобто перемістити потерпілих до Туреччини для подальшої передачі ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 ОСОБА_13, та іншим невстановленим слідством особам для їх подальшої сексуальної експлуатації не змогла від

причин, які не залежали від її волі, бо потерпілі відмовились летіти до Туреччини.

В судовому засіданні ОСОБА_5 вину не визнала. Дала покази про те, що ніякої домовленості з особами, які знаходились в Туреччині, ні з ОСОБА_11, направленої на продаж дівчат за кордон для їх подальшої сексуальної експлуатації не було, продажем дівчат не займалась. Ніякого відношення до відправки потерпілої ОСОБА_12 до Чехії вона не має. Будь яких дій направлених на продаж потерпілих для їх сексуальної експлуатації в Туреччині вона не вчиняла. Потерпілих ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 вона особисто не умовляла поїхати на заробітки до Туреччини. Визнає, що дійсно на прохання ОСОБА_8 та ОСОБА_3 допомогла їм виїхати за кордон, оскільки ОСОБА_8 знала давно і вона просила допомогти працевлаштуватись, так як мала скрутне матеріальне становище. За цю послугу вона ніяких коштів від інших осіб не отримувала. Дійсно разом з ними їздила до Туреччини, але вона возила собак, так як в неї там було багато замовлень. Прибувши до Стамбулу, дівчата залишились а воно продавши щенят поїхала назад.

По епізоду скоєння ОСОБА_5, ОСОБА_7 та невстановленими слідством особами замаху на оплатну передачу потерпілих ОСОБА_15, ОСОБА_16 то ОСОБА_17 були досліджені наступні докази.

Потерпіла ОСОБА_17 показала, що в середині лютого 2004 року в Житомирі вона познайомилась з жінкою, яка назвалась ОСОБА_5, та чоловіком, якого ОСОБА_5 представила як ОСОБА_7. Під час розмови ОСОБА_5розповіла, що вона приїхала в Житомир з Туреччини, де живе разом зі своїм чоловіком. Дізнавшись про її скрутне фінансове положення ОСОБА_5запропонувала влаштувати з Туреччині на роботу в магазині на два місяці, пообіцявши гарну заробітну платню, пообіцявши безкоштовний переїзд, проживання та харчування. Вона погодилась на пропозицію ОСОБА_5, і ОСОБА_5сказала, що оформлення закордонного паспорту також буде за ії рахунок. 19.02.2004 року до неї додому прийшла ОСОБА_5з ОСОБА_7 та двома дівчатами, яких також звали ІНФОРМАЦІЯ_5, і вона разом з дівчатами поїхала в ОВІР отримувати закордонний паспорт. Коли закордонний паспорт був готовий, вона та дві ІНФОРМАЦІЯ_5 передумали їхати 23.02.2004 року до Туреччини, не повіривши обіцянкам ОСОБА_5щодо чудових умов праці в Туреччині. Одна із зустрічей з ОСОБА_5відбулась в квартирі у чоловіка на прізвище ОСОБА_14, якого звали ОСОБА_14.

Згідно протоколу впізнання потерпіла ОСОБА_17 впізнала ОСОБА_5, (яка на той час носила прізвище "ОСОБА_5") як жінку, яка намагалась відправити її до Туреччини в лютому 2004 року.

/т.1а.с.71-72\

Із показів потерпілої ОСОБА_16 слідує, що 18.02.2004 року вона приїхала в Житомир з Києва до своєї подруги ОСОБА_15. Під час прогулянки ОСОБА_15 запропонувала зайти до свого знайомого ОСОБА_14. Коли вона прийшла до квартири ОСОБА_14, то крім раніше не знайомого ОСОБА_14 в квартирі був також чоловік, якого їй представили як ОСОБА_7 та жінка, яка представилась як ОСОБА_5. ОСОБА_5їй розповіла про те, що живе в Туреччині, приїхала разом з ОСОБА_7 купувати собак, а ОСОБА_7 є власником казино в Стамбулі. Під час розмови ОСОБА_5запропонувала їй поїхати в Туреччину, де ОСОБА_5може її влаштувати на роботу в нічному клубі, власником якого є ОСОБА_7. Крім неї ОСОБА_5зробила таку ж пропозицію і ОСОБА_15. Наступного дня вона з ОСОБА_15 прийшла в квартиру ОСОБА_14, де в той час була також і ОСОБА_5, і сказала, що згодна поїхати в Стамбул працювати танцівницею. ОСОБА_5дала їй та ОСОБА_15 грошей на замовлення закордонного паспорту, домовившись про дату від'їзду в Туреччину. Отримавши закордонний паспорт, вона, ОСОБА_15 і ще одна дівчина на

ім'я ІНФОРМАЦІЯ_5 вирішили не їхати з ОСОБА_5в Туреччину, і відмовились від пропозиції ОСОБА_5

\т. 1 а.с. 19-22\

Згідно протоколу впізнання, потерпіла ОСОБА_16 впізнала ОСОБА_5( яка на той час носила прізвище "ОСОБА_5") як жінку, яка намагалась відправити її до Туреччини в лютому 2004 року.

/т 2 а.с. 88/

Потерпіла ОСОБА_15 показала, що вона знайома з ОСОБА_5, яка запропонувала їй поїхати на роботу в Стамбул, пообіцявши великі гроші за роботу. Вона розповіла про це своїй подрузі ОСОБА_16, і вони разом прийшли до її знайомого ОСОБА_14, де на них чекала ОСОБА_5зі своїм знайомим на ім'я ОСОБА_7. При цьому ОСОБА_5розповідала, що ОСОБА_7 володіє казино, і людина заможна. Коли вона та ОСОБА_16 дали свою згоду поїхати в Туреччину, ОСОБА_5дала їм грошей на виготовлення закордонних паспортів. За три дні перед отриманням закордонних паспортів, ОСОБА_5разом з нею та ОСОБА_16 ходила у відділення банку, розташованого навпроти кафе "У Віталя" в Житомирі, де ОСОБА_5отримувала через "Вестерн-Юніон" гроші з Туреччини. З отриманої суми грошей ОСОБА_5дала їй близько 500 доларів США. За вказівкою ОСОБА_5вона зателефонувала чоловіку на ім'я ОСОБА_18, передала йому гроші, і через три дні вона разом з дівчатами стримала закордонний паспорт. Вона вирішила не їхати в Туреччину, відмовившись від пропозиції ОСОБА_5

/т. І а.с.8 47-52, 59/

Згідно протоколу впізнання потерпіла ОСОБА_15 по фото впізнала ОСОБА_5 ( яка на той час носила прізвище "ОСОБА_5"), як особу, з якою вона познайомилась в квартирі ОСОБА_14, та яка пропонувала їй поїхати в Туреччину танцюристкою в розважальному закладі турка ОСОБА_7.

/т. 1 а.с. 63-64/

Згідно протоколу впізнання потерпіла ОСОБА_15 по фото впізнала ОСОБА_7 як особу, з якою вона познайомилась в квартирі ОСОБА_14, та який зі слів ОСОБА_5міг влаштувати її з Туреччині танцюристкою.

/т.1 а.с. 65-66/

Згідно повідомлення з Житомирського банку "Укоопспілка" слідує, що 20.02.2004 року ОСОБА_5 отримала в банку грошовий переказ з Туреччини в сумі 2.000 доларів США, що підтверджує показання потерпілої ОСОБА_15

/т. 1 а.с. 74/

Згідно копії роздруківки з прикордоннюї служби слідує, що дійсно ОСОБА_7 перебував на території України в період з 30.01.2004 р. до 26.02.2004р.

/т. 1 а.с. 142/

Згідно квитанції про отримання ОСОБА_5 грошового переказу з Туреччини, ОСОБА_5 отримала 2000 доларів США в банку "Укоопспілка" 20 лютого 2004 року.

/т. 1 а.с. 79/

Згідно висновку почеркознавчої експертизи № 1946, текст квитанції про отримання ОСОБА_5 грошового переказу з Туреччини в сумі 2000 доларів США в банку "Укоопспілка" 20 лютого 2004 року заповнений рукою ОСОБА_5

/т. 2 а.с. 223-228/

Із протоколу огляду речових доказів слідує, що було оглянуто копію закордонного паспорту ОСОБА_17

/т. 1 а.с. 118/

По епізоду скоєння ОСОБА_5 та невстановленими слідством особами продажу потерпілої ОСОБА_8 були досліджені наступні докази.

Потерпіла ОСОБА_8 показала, що вона познайомилась з жінкою на ім'я ІНФОРМАЦІЯ_5 прізвище якої ОСОБА_5, яка товаришувала з її сусідами. Приблизно в грудні 2003 року ОСОБА_5 приїхала в м. Житомир, зайшла до її сусідів, та потім зайшла до неї додому, і стала розповідати їй про те, що успішно працює з Туреччині. Запропонувавши їй поїхати разом в Туреччину на роботу. У неї на той час не було закордонного паспорту, про що вона сказала ОСОБА_5. ОСОБА_5сказала їй, що за власні кошти замовить для неї закордонний паспорт, оплатить переїзд до Туреччини, та влаштує її на цілком легальну роботу офіціанткою, що не стала б їй пропонувати влаштувати в Туреччині повією, бо знає її, і не бажає зла. Сказала, що коли вона заробить гроші, то зможе розрахуватись за її послуги по працевлаштуванню. При цьому ОСОБА_5запитала у неї, чи є у неї знайома дівчина, яка б також погодилась поїхати в Туреччину працювати разом з нею офіціанткою. Для того щоб почувати себе впевненіше у разі якихось неприємностей, вона сказала про дону пропозицію ОСОБА_3, яка як і вона на той час була у скрутному фінансовому стані. Через декілька днів вона разом з ОСОБА_3 зустрілись з ОСОБА_5 у вечірній час в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_6". ОСОБА_5теж саме що і їй розповіла ОСОБА_3, яка погодилась поїхати в Туреччину працювати офіціанткою. На прохання ОСОБА_5вона дала ОСОБА_5свій український паспорт та свої фотокартки, і ОСОБА_5через три дні зателефонувала їй та сказала, щоб вона приїжджала з клуб "Вегас", куди ОСОБА_5привезе її закордонний паспорт і сказала при зустрічі готуватись до поїздки в Туреччину. Коли ОСОБА_5зателефонувала ОСОБА_3, і почула її згоду, вони з ОСОБА_5поїхали до неї додому, вона взяла речі, після цього заїхали за ОСОБА_3, яка взяла свої речі, вони втрьох на таксі поїхали в Київ. В Києві на залізничному вокзалі ОСОБА_5взяла для нОСОБА_3 квитки на потяг до Одеси, і вони приблизно біля 24 години поїхали з Одесу. Наступного дня біля 10 години вони втрьох приїхали в Одесу, та поїхали до морвокзалу, де на той час ОСОБА_5вже замовила для них трьох квитки до Стамбулу і через день прибули до порту в Стамбулі. їх зустріли раніше не знайомі їм турки, з якими була знайома ОСОБА_5. По дорозі в готель ОСОБА_19 попросив у них закордонні паспорти під приводом влаштування в готель. Вона та ОСОБА_3 дали свої закордонні паспорти ОСОБА_19. В Готелі ОСОБА_5сказала їм, що ОСОБА_19 та той другий турок розкажуть їм про їх роботу, і забезпечать їх робочими місцями та проживанням. Поселили її та ОСОБА_3 у двомісному номері, вона з ОСОБА_3 залишились двох чекати ОСОБА_5, яка сказала, що приїде до них наступного дня та покаже їм Стамбул. Приблизно біля 3 годин ранку до них в номер хтось постукав, коли вона відкрила двері, то побачила ОСОБА_19, який зайшов до них в номер, приніс спиртні напої, і сказав їм, що насправді ОСОБА_5 привезла їх в Стамбул для того, щоб вона з ОСОБА_3 надавали сексуальні послуги чоловікам за гроші, і що ніякої роботи в кафе офіціантками не буде. Для неї та для ОСОБА_3 це було несподіванкою, і вона та ОСОБА_3 стали протестувати, але ОСОБА_19 сказав, що виходу у них немає, паспорти у нього в руках, а без документів вони не зможуть нікуди поїхати. Наступного дня зранку біля виходу з готелю вона з ОСОБА_3, коли виходили разом з ОСОБА_19, зустріли ОСОБА_5, яка побачивши їх, стала дуже швидко казати їм, щоб вони не переживали, що все буде добре, що вони не жалкуватимуть про свій приїзд до Туреччини, і ніхто їх не стане тут ображати. Після цього вона ОСОБА_5більше не бачила, а ОСОБА_19 повіз її та ОСОБА_3 в район в Стамбулі, де проживав сутенер на ім'я ОСОБА_7. ОСОБА_19 хотів передати її та ОСОБА_3 ОСОБА_7, але ОСОБА_7 оглянувши її та ОСОБА_3, сказав, що ОСОБА_3 йому не подобається, що він залишає її у себе, а ОСОБА_3 ОСОБА_19 має везти в інше місце. Вона стала протестувати, щоб ОСОБА_3 також залишили з нею, але їй ОСОБА_19 та ОСОБА_7 сказали, що вона не має права голосу, і що буде виконувати те, що зони скажуть.

Вона залишилась у ОСОБА_7, від якого дізналась про те, що за неї ОСОБА_5заплатили 2 тисячі 500 доларів США, і що тепер вона має відпрацювати борг у сумі 2.500 доларів США, і лише після цього працювати на себе, частину грошей з яких має віддавати ОСОБА_7. Вона в Стамбулі у ОСОБА_7 була до вересня 2003 року. Про те, щоб поїхати додому не було навіть і мови. Зі слів ОСОБА_7 вона зрозуміла, що вона його власність, і що він примушуватиме її займатись проституцією до тих пір, поки за неї йому платитимуть гроші. За той час вона один раз намагалась втекти від ОСОБА_7, і коли він її спіймав, то дуже побив. Наступного разу вона приблизно у вересні 2003 року втекла від ОСОБА_7, і зразу ж звернулась до поліції і її затримали. В слідчому ізоляторі Стамбула вона пробула біля двох тижнів, і її депортували в Україну.

Згідно протоколу впізнання, потерпіла ОСОБА_8 по фото впізнала ОСОБА_5 як особу, яка їй запропонувала роботу в Туреччині, і яка продала її сутенерам в Стамбулі як повію, які змусили ОСОБА_8 бути повією.

/т. 1 а.с. 147-148/

Із протоколу огляду речових доказів - закордонного паспорту ОСОБА_5 на її колишнє прізвище " ОСОБА_5"слідує, що в ньому є відтиски митних штампів, в тому числі і штамп з датою "22.12.2003", що свідчить про факт перетину ОСОБА_5 кордону разом з потерпілими ОСОБА_8 та ОСОБА_3.

/т. 2 а.с. 256/

По епізоду продажу потерпілої ОСОБА_3, ОСОБА_5 , що і мало місце в грудні 2003 року досліджені наступні докази.

Потерпіла ОСОБА_3 в суді показала, що приблизно в грудні 2003 року вона познайомилась з ОСОБА_5, з якою її познайомила її ОСОБА_20, в даний час ОСОБА_8. Під час розмови ОСОБА_5запропонувала їй поїхати в Туреччину разом з ОСОБА_8, з якою вони були знайомі декілька років, де ОСОБА_5вже проживає тривалий час і може їх працевлаштувати на роботу. їй ОСОБА_5запропонувала влаштуватись прибиральницею в магазині і казала, що згодом у неї буде можливість перевестись в цьому ж магазині на посаду продавця. На той час у неї склалась дуже складна ситуація: вона сама виховувала, сина. Вона запитала у ОСОБА_5, що вона буде винна за послуги по працевлаштуванню ОСОБА_5сказала, що коли-небудь вона може дати їй сто доларів США, а якщо навіть і не заплатить цих грошей, то ОСОБА_5не буде претендувати на винагороду з її боку, бо робить такі послуги просто так, бажаючи допомогти їй влаштуватись на гарну роботу. Коли б їй ОСОБА_5пропонувала їхати без ОСОБА_8, вона б можливо і не повірила б таким обіцянкам, а так ОСОБА_5їй порекомендувала ОСОБА_8, з якою вона була знайома, І яка також мала їхати з нею, тому вона погодилась. На той час у неї вже був закордонний паспорт, про то вона сказала ОСОБА_5. В день, коли вони домовились зустрітись з ОСОБА_5та ОСОБА_8, вона прибула на вокзал, куди згодом приїхала ОСОБА_5та ОСОБА_8. На вокзалі ОСОБА_5найняла автомобіль, яким вони поїхали в Київ на залізничний вокзал. В Києві ОСОБА_5на вокзалі придбала для неї та для ОСОБА_8 квитки на потяг до Одеси І вони всі втрьох поїхали в Одесу до морського вокзалу. На вокзалі ОСОБА_5придбала для неї, для ОСОБА_8 та для себе квитки на пароплав "Каледонія", який мав їх відвезти до Стамбулу. Коли прибули в Стамбул, то там ОСОБА_5 заплатила за їхні візи. Коли вони були в порту, їх зустріли турки, яких ОСОБА_5 ОСОБА_21 та ОСОБА_7. З порту вони всі разом пішли до чайхани, що була неподалік, де пообідали, і звідти ж поїхали до поліклініки на медогляд. ОСОБА_5 увесь час розмовляла з турками турецькою мовою, і вони з ОСОБА_8 не знали про що йде мова, бо ОСОБА_5їм не перекладала зміст розмов з турками. В поліклініціОСОБА_21 та ОСОБА_7 заплатили за медичні послуги, а саме вони з ОСОБА_8 здали на аналізи кров та сечу. Більше їх ніякі лікарі не оглядали.

Після цього вони поїхали в готель і її та ОСОБА_8 поселили в одному з номерів. В готелі вони переночували, і наступного дня за ними приїхала на таксі ОСОБА_5, з якою був ОСОБА_7. ОСОБА_5її та ОСОБА_8 привезла на квартиру, де вона побачила багато молодих жінок, і по розмовах, які жінки вели між собою, вона зрозуміла, що вони всі повії. У неї виникли підозри, що ОСОБА_5її та ОСОБА_8 привезла в Стамбул саме як повій, і до цього вона не була готова. Після цього вона разом з ОСОБА_5, а також з незнайомим їй турком, поїхали в якийсь офіс, де були раніше не знайомі їй турки. Коли вони були в офісі, при ній незнайомий їй турок відрахував ОСОБА_5велику суму грошей. Під час спілкування їй стало погано, і вона втратила свідомість. Прийшла вона до тями від того, що відчула як її обливають холодною водою з шланга. Вона оглянулась, і побачила, що повністю роздягнена, на руках у неї були синці. В кімнаті були незнайомі турки, які обливали її водою, і один з турків декілька разів вдарив її по руках. Коли вона була у свідомості, турки робили їй ін'єкції. Коли турки вийшли, вона встала, одягнулась, і спробувала вийти з кімнати, але не змогла, бо двері кімнати були зачинені. Тоді вона за допомогою стільця розбила скло у вікні, та сплигнула з вікна на вулицю. Знаходячись на вулиці зона пішла подалі від цього будинку. По дорозі вона стала зупиняти автомобілі, і один водій зупинився. Вона попросила його відвезти її до поліції, З поліцейської дільниці вона потрапила до психіатричної лікарні, де була біля місяця. Потім 10 лютого 2004 року її депортували з Туреччини в Україну, де її зустріли співробітники Міжнародної Організації з міграцій, та помістили у реабілітаційний центр, де вона пройшла курс лікування.

/т. 2 а.с. 124-125/

Згідно протоколу впізнання, потерпіла ОСОБА_3 впізнала ОСОБА_5 як жінку, яка шляхом шахрайства направила її до Туреччини.

/т. 2 а.с. 153/

По епізоду скоєння ОСОБА_5ОСОБА_11 та невстановленими слідством особами продажу ОСОБА_12 були досліджені наступні докази.

Із оголошених в судовому засіданні показів потерпілої ОСОБА_12 слідує, що приблизно з листопаді - грудні 2003 року вона знаходилась в м. Житомирі, та зайшла в кафе. Знаходячись в даному кафе вона замовила каву, і стала чекати свою куму. Коли зона була за столиком, то до неї підійшла раніше не знайома жінка, яка запитала її чи не бажає вона сісти за їхній столик та поспілкуватись. Вона погодилась і жінка назвалась ОСОБА_21. Коли вона США за столик ОСОБА_21, то за столом в цей час був раніше не знайомий їй чоловік, якого ОСОБА_21 називала "ІНФОРМАЦІЯ_7", та раніше не знайома їй жінка, яку представили їй ОСОБА_5. В ході розмови ОСОБА_21 запропонувала їй працевлаштування в Туреччині, але вона зразу відмовилась, бо не повірила ОСОБА_21, і взагалі боялась їхати в ТуреччинОСОБА_5 запитала її, що якщо вона відмовилась їхати в Туреччину, то чи не бажає вона поїхати на роботу в Чехію. Вона запитала ОСОБА_5 в якості кого, і ОСОБА_5 сказала їй, що вона зможе влаштуватись нянькою та глядіти дітей, або прибиральницею. Вона сказала, що у неї немає закордонного паспорту. ОСОБА_5 повідомила, що вирішить це питання. Під час однієї із зустрічей ОСОБА_5 приїхала зі своїм знайомим, якого представила ОСОБА_11. ОСОБА_11 був чехом, і ОСОБА_5 їй розповіла, що це через ОСОБА_11 має зв"язки з Чехією. Приблизно на початку лютого 2004 року вона зустрілась в м. Житомирі зі ОСОБА_11, з яким поїхала в Київ у Чеське посольство, де ОСОБА_11 їй оформив чеську візу. Вона йому перед цим дала свої фотокартки, які були використані для оформлення чеської візи. 21 лютого 2004 року вона на автомобілі ОСОБА_11 вони поїхали за Житомир, де на околиці міста знаходився автобус, яким вони мали їхати в Чехію. Біля автобуса ОСОБА_11 сказав, що в місті Пілзень зустріне його знайомий на ім'я ОСОБА_22, який і

влаштує їх на роботу, більше ОСОБА_11 вона не бачила. Коли вони приїхали з чеське місто Пілзень, неподк ззничного вокзалу, то їм сказав водій, що вони приїхали на свою кінцеву зупинку. Вона стала виходити з автобуса, і водій сказав, що її уже чекають та показав на автомобіль "Джип", звідки вийшов раніше по знайомий їй чоловік, який назвався ОСОБА_22. ОСОБА_22 її завіз з якийсь готель, де сказав чекати. Під час спілкування ОСОБА_22 сказав, що ОСОБА_11 планував їх влаштувати на одну роботу, але зараз у те місце вони не зможуть потрапити, і він їх влаштує на іншу роботу. ОСОБА_22 привіз їх до нічного клубу під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_8", де їх зустріла хазяйка - жінка років біля 35, яка сказала що вона буде працювати в нічному клубі повією. У неї був шок, вона зрозуміла, що ОСОБА_5 її обманула, що ОСОБА_5 та ОСОБА_11 відправили її в Чехію повією.

Згідно протоколу огляду речових доказів, а саме закордонного паспорту потерпілої ОСОБА_12 слідує, що в паспорті мається чеська віза від 10 лютого 2004 року, за яку їй заплатив ОСОБА_11, та штамп перетину нею кордону України 22.02.2004 року.

/т. 2 а.с. 256/

Згідно протоколу впізнання, потерпіла ОСОБА_12 впізнала ОСОБА_5 як особу, яка сприяла її відправці до Чехії для подальшої сексуальної експлуатації.

/т. 2 а.с. 38/

Згідно протоколу впізнання, потерпіла ОСОБА_12 впізнала ОСОБА_11 як особу, яка разом з ОСОБА_5 сприяла її відправці до Чехії для подальшої сексуальної експлуатації.

/т. 2 а, с. 36/

По епізоду скоєння ОСОБА_5 продажу ОСОБА_9 в Туреччині невстановленим слідством особам для її подальшої сексуальної експлуатації в ході судового слідства були досліджені наступні докази.

Із оголошених в судовому засіданні показів потерпілої ОСОБА_9 слідує, що з вона познайомилась з жінкою на ім'я ОСОБА_5, яка розповіла їх про те, що вона тривалий час проживає в Туреччині, де вийшла заміж за турка, від якого у неї є дитина. Вона в свою чергу розповіла ОСОБА_5, що у неї складна фінансова ситуація, і що вона дуже хоче знайти гарну роботу чи в Житомирі, чи за кордоном. Після цієї розмови вона ще кілька разів зустрічалась з ОСОБА_5 в Житомирі, і ОСОБА_5 запрошувала її в кафе та пригощала. Під час однієї з зустрічей ОСОБА_5 сама запропонувала їй їхати в Туреччину повією, що для неї було несподіванкою. ОСОБА_5, побачивши її вагання , стала казати їй, що нічого страшного у цьому немає, бо вона і сама починала працювати в Туреччині повією. Крім цього ОСОБА_5 казала, що тільки там вона зможе заробити гарні гроші. Вона погодилась їхати в Туреччину повією. В другій половині грудня 2003 року ОСОБА_5 їй сказала, що час їхати в Туреччину, і вона зустрілись з ОСОБА_5. Разом з ОСОБА_5 прийшла також її знайома ОСОБА_10, яка також разом з нею мала їхати в Туреччину працювати. Всі втрьох зони поїхали в Київ, де ОСОБА_5 придбала їм за власні кошти квитки на потяг до Херсону. В Херсоні ОСОБА_5 придбала їй та ОСОБА_10 квитки на пароплав, який мав відвезти їх до Туреччини. Крім цього ОСОБА_5 передала їй та ОСОБА_10 фото турка, який мав їх зустрічати в порту Стамбула. Після цього вена разом з ОСОБА_10 пройшли на пароплав, а ОСОБА_5 залишилась в Херсоні, і з ними з Стамбул не поїхала.

/т.2 а.с. 109-110/

Із протоколу огляду речових доказів слідує, що було оглянуто звіт Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна ззниця", який містить в собі список пасажирів потягу, що виконував рейс

до Херсону станом на 19.01.2004 рік, згідно якого ОСОБА_9. дійсно 19 січня 2004 року зі станції "Київ-пасажирський" потягом № 28 відправилась до Херсону в плацкартному вагоні на 46 місці разом з ОСОБА_5 ( яка на той час носила прізвище "ОСОБА_5"), що мала квиток на 45 місце.

/т. 1 а.с. 202/

Із протоколу впізнання слідує, що потерпіла ОСОБА_9 впізнала ОСОБА_5 як особу, яка сприяла її відправці до Туреччини для подальшої сексуальної експлуатації.

/т. 2 а.с. 113/

Із протоколу впізнання слідує, що потерпіла ОСОБА_9 впізнала ОСОБА_7 як спільника ОСОБА_5, який продав її в Туреччині іншим сутенерам для подальшої сексуальної експлуатації.

/т. 2 а.с. 111/

По епізоду скоєння ОСОБА_5 продажу ОСОБА_10 в Туреччині невстановленим слідством особам для її подальшої сексуальної експлуатації були досліджені наступні докази.

Із оголошених в судовому засіданні показів потерпілої ОСОБА_10 слідує, що приблизне в жовтні 2003 року вона приїхала погостювати в Житомир до своєї знайомої ОСОБА_23, де познайомилась з жінкою на ім'я ОСОБА_5. ОСОБА_5 розповіла їй про те, що живе в Туреччині, де у неї чоловік власник готелю - від якого у неї є дитина. В грудні 2003 року ОСОБА_5 запропонувала їй поїхати з Туреччину на роботу, де обіцяла влаштувати гувернанткою, нянькою, або надавати сексуальні послуги чоловікам. Вона погодилась поїхати на роботу в Туреччині, причому на яку саме роботу вона розраховувала, ОСОБА_5 не сказала. ОСОБА_5. Переконавши її у правильності вибору, та повідомила її, що разом з нею в Туреччину також поїде і дівчина на ім'я ОСОБА_9. В січні 2004 року ОСОБА_5 сказала їй, що поїздка в Туреччину запланована на двадцяті числа січня, і що вже придбані квитки на пароплав, який прямуватиме з порту Херсона до Стамбулу, а також квитки на потяг до Херсону. В назначений день вона разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_9 поїхала в Київ, звідки потягом вони поїхали в Херсон, їхали в плацкартному вагоні, місця їхні були поряд. Коли прибули в Херсон, то деякий час жили в готелі, і коли прибув пароплав "Вікторія", ОСОБА_5 провела її та ОСОБА_9 на пароплав, а сама залишилась в Херсоні, сказавши при цьому, що її та ОСОБА_9 в Стамбулі зустрічатиме турок, якого ОСОБА_5 повідомила про їх приїзд в Стамбул. Коли вона та ОСОБА_9 прибули в Стамбул, їх зустрів раніше не знайомий турок, який відвіз їх до сутенера ОСОБА_24. ОСОБА_24 розповів їй, що за кожну з них він ОСОБА_5 заплатив по 1200 доларів США, і вони мають відпрацьовувати ці гроші. Вона стала протестувати, але у неї не було грошей на дорогу додому, тому вона була вимушена погодитись на вимоги турка, І стала повією. ОСОБА_9, яка також не погоджувалась на вимоги турка, продали іншим сутенерам, і вони більше не зустрічались. Таким чином вона була повією у ОСОБА_24 в період з січня по серпень 2004 року, і коли ОСОБА_24 затримала поліція, вона перестала надавати чоловікам сексуальні послуги за гроші, і згодом повернулась в Україну.

/т.1а.с.206-213/

Згідно роздруківки списку пасажирів потягу, що виконував рейс до Херсону станом на 19.01.2004 року, ОСОБА_10 дійсно 19 січня 2004 року зі станції "Київ-пасажирський" потягом № 28 відправилась до Херсону в плацкартному вагоні на 47 місці разом з ОСОБА_5, ( яка на той час носила прізвище "ОСОБА_5"), що мала квиток на 45 місце.

/т. 1 а.с. 177\

Із протоколу огляду речових доказів, звіту Державного територіально-

галузевого об'єднання "Південно - Західна ззниця", який містить в собі список пасажирів потягу, що виконував рейс до Херсону станом на 19.01.2004 рік слідує, що ОСОБА_10 дійсно19 січня 2004року зі станції "Київ - пасажирський " потягом №28 відправилась до Херсону в 5 вагоні на 47 місці разом з ОСОБА_5 ( яка на той час носила прізвище - ОСОБА_5), що мала квиток на 45 місце.

/т.1, а.с.202/

Оцінюючи в сукупності досліджені докази, суд вважає доведеною вину підсудної по кожному епізоду обвинувачення, які обґрунтовані конкретними доказами і є достатніми для вирішення питань, зазначених у ст.324 КПК України, що вирішуються судом при постановленні вироку.

Твердження ОСОБА_5 про її непричетність до вчинення злочинів судом розцінюється як бажання уникнути кримінальної відповідальності, оскільки такі заперечення повністю спростовуються вищенаведеними показами потерпілих, речових та письмових доказів, які являються логічними та послідовними, а тому визнаються судом правдивими та достовірними.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_25 будь-яких відомостей, які підтверджують покази підсудної про її непричетність до вчинення злочину проти ОСОБА_8, не надала.

В судовому засіданні з показів потерпілих ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_16 встановлено, що саме ОСОБА_5 безпосередньо і неодноразово займалась їх умовлянням поїхати на роботу до Туреччини, та приймала безпосередню участь у підготовці цієї поїздки. Одна із таких розмов відбувалась у квартирі ОСОБА_14 Однак, їх поїздка на роботу до Туреччини не відбулась, так як вони самі від цього відмовились. Із показів потерпілих слідує, що участь у підготовці відправки їх на заробітки до Туреччини брала саме ОСОБА_5( ОСОБА_5), та не причетний до цього ОСОБА_14

Із копії вироку Корольовського районного суду м. Житомира від 28.12.2006 року слідує, що ОСОБА_14 у скоєнні замаху за попередньою змовою з ОСОБА_5 на вчинення ним злочину відносно потерпілих ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_16 виправдано за недоведеністю його участі у скоєнні даного злочину.

Наведене стверджує, що даний злочин ОСОБА_5 вчинила за попередньою змовою з громадянами Туреччини ОСОБА_7 та ОСОБА_13.

Із роздруківки прикордонної служби слідує, що ОСОБА_7 перебував на території України в період з 30.01 до 26.02. 2004 року (а.с. 142 т.2), якого впізнала по фото ОСОБА_15, як особу з якою познайомилась на квартирі ОСОБА_14, та який зі слів ОСОБА_5 міг влаштувати її на роботу в Туреччині. 20.02.2004 року ОСОБА_5 отримала грошовий переказ з Туреччини, що стверджує покази ОСОБА_15 про надання їй ОСОБА_5 коштів для виготовлення закордонного паспорту.

Допитані в судовому засіданні потерпілі ОСОБА_8, ОСОБА_3 підтвердили, що саме на пропозицію ОСОБА_5, яка пообіцяла їм хорошу роботу в Туреччині, вони прибули до Стамбула, де були передані туркам, які примусили їх надавати сексуальні послуги чоловікам за гроші. Підтвердили, що саме ОСОБА_5 допомогла їм за власні кошти оформляти закордонні паспорти, також за власні кошти придбала для них квитки та супроводжувала їх до Стамбула. В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 підтвердила, що від турка ОСОБА_7 їй стало відомо, що за неї ОСОБА_5заплатили 2.500 доларів США, і що вона має відпрацювати дану суму грошей, працюючи повією. Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердила, що в її присутності незнайомий турок заплатив ОСОБА_5 велику суму грошей, після того, як ОСОБА_5 привезла її в якийсь офіс.

Згідно протоколів пред'явлення фотознімків для впізнання (т.2 а.с.38 ) потерпіла ОСОБА_12 впізнала ОСОБА_5, як особу яка сприяла її відправці до Чехії для подальшої сексуальної експлуатації.

Потерпіла ОСОБА_9 згідно протоколу впізнання ( а.с. 111, 113 ) впізнала ОСОБА_5 як особу, яка сприяла її відправці до Туреччини для подальшої сексуальної експлуатації, та впізнала ОСОБА_7 як особу, який продав її в Туреччині іншим сутенерам для сексуальної експлуатації.

Дії ОСОБА_5 суд квфікує:

- за ч.2 ст. 149 КК України - як умисні дії, які виразились у торгівлі людьми, а також, вербуванні, передачі людини, вчиненими з метою сексуальної експлуатації, з використанням обману, уразливого стану особи, за попередньою змовою групою осіб, щодо кількох осіб, повторно.

- п.3 ст. 15, ч.2 ст. 149 КК України - як умисні дії, які виразились в замаху на повторний продаж людини, вчинені щодо кількох осіб, для передачі іншим особам з метою сексуальної експлуатації, поєднаний з вербуванням, за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу підсудної, обтяжуючі та пом'якшуючі покарання обставини.

Злочин, передбачений ч.2 ст.149 КК України є особливо тяжким.

Обставин, які відповідно до ст.ст.66, 67 КК України пом'якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_5, судом не встановлено.

Досліджуючи дані про особу підсудної, суд враховує її вік, стан здоров'я, склад сім'ї, поведінку до вчинення злочину, її минуле.

ОСОБА_5 вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання позитивно характеризується, являється інвдом третьої групи дитинства, в період з 12.01. по 18.01.08 р. знаходилась на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділені ЦМЛ №1 з приводу спайкової кишкової непрохідності, має малолітню ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин вчинених злочинів, його наслідків суд призначає покарання ОСОБА_5 за ч.2 ст.149 КК України в мінімальному розмірі.

Враховуючи, що тяжких наслідків від умисних дій, які виразились в замаху на скоєння злочину передбаченого п.3 ст. 15, ч.2 ст.149 КК України не настало, хоча даний злочин є особливо тяжким, з урахуванням даних про особу підсудної, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, має малолітню дитину, страждає хронічним захворюванням, є інвдом З групи, суд вважає можливим призначити покарання за цим законом із застосуванням ст.69 КК України, визнавши наведені обставини такими, що значно пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Вирішуючи питання про конкретний розмір відшкодування моральної шкоди в грошовій сумі, потерпілою ОСОБА_3 заявлено цивільний позов про відшкодування моральної шкоди в розмірі 60.000 гривень, суд враховує характер діяння підсудної, моральні страждання потерпілої пов'язані з її продажем для подальшої сексуальної експлуатації, інші негативні наслідки. Зокрема перебування в реабілітаційному центрі Міжнародної Організації з Міграції, в якому ОСОБА_3 проходила кус лікування після того, як її депортували з Туреччини, що підтверджує її фізичний та моральний стан від перенесеного, що негативно вплинуло на її психологічний і фізичний стан здоров'я. ( т.2 а.с. 138-152 )

Таким чином суд вважає, що потерпілій ОСОБА_3 завдано моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню в розмірі 25.000 гривень, в решті частині позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 за ч.2 ст.149 КК України на 5 /п'ять/ років позбавлення волі без конфіскації належного їй майна.

За п.3 ст. 15. ч.2 ст.149 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 4 (чотири ) роки позбавлення волі без конфіскації належного їй майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбуття призначити 5 ( п'ять) років позбавлення волі без конфіскації належного їй майна.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід залишити тримання під вартою.

Строк покарання обчислювати з 02 листопада 2006 року.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 25.000 гривень заподіяної моральної шкоди.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира протягом 15 діб.