ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2015 року Справа № 876/44/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на постанову Франківського районного суду м. Львова від 03 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про стягнення недоплаченої грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
в с т а н о в и в :
У грудні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради в якому просила стягнути з відповідача недоплачену їй грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007-2008 роки в розмірі 5838,71 грн. (а.с. 3-6).
У червні 2009 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просила стягнути з Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради недоплачену їй грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік; поновити строк звернення до суду (а.с. 40).
Постановою Франківського районного суду м. Львова від 03 червня 2009 року позов задоволено частково. Поновлено строк звернення до суду. Зобов'язано Франківський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років та здійснити виплату нарахованої суми (а.с. 44-45).
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2013 року апеляційну скаргу Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради задоволено частково. Зобов'язано Франківський відділ соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" у розмірі, визначеному ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", за період з 19.12.2007р. до 31.12.2007р. включно, із врахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст.62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", та проведених виплат за вказаний період. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 грудня 2014 року касаційні скарги ОСОБА_1 та Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради задоволено частково. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2013 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Направляючи справу на новий розгляд суд касаційної інстанції зазначив, що суд апеляційної інстанції ніяким чином не обґрунтував висновок про відмову чи задоволення позовних вимог за 2008 рік.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Безспірно встановлено, що позивач є застрахованою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та мала право на отримання щомісячної допомоги у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Статтею 46 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
У 2007 році відносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-ХІІ (далі - Закон № 2811-ХІІ), дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» № 2240-III (далі - Закон № 2240-III), який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими Законами. Зокрема, статтею 43 Закону № 2240-III було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктом 7 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V на 2007 рік дію статей 41 та 43 Закону № 2240-ІІІ зупинено, а розмір вказаної виплати на 2007 рік визначався статтею 56 Закону № 489-V.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано неконституційними, в тому числі, положення абзацу 3 частини другої статті 56, пункт 7 статті 71 Закону № 489-V в частині зупинення на 2007 рік дії статей 41, 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Враховуючи вимоги частини другої статті 152 Конституції України, згідно якої закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, положення Закону № 489-V, які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України.
З огляду на викладене, в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідач був зобов'язаний нараховувати та сплачувати позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до вимог положень статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» № 2240-ІІІ, а не Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Разом з тим, при зверненні до суду позивачем пропущено річний строк звернення до суду, передбачений ч.2 ст.99 КАС України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) та не наведено поважних причин його пропуску.
Пропущення цього строку відповідно до ст. 100 КАС України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) було самостійною підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягала одна зі сторін.
Аналіз частини першої ст. 100 КАС України дає підстави вважати, що суд не мав можливості самостійно, на свій розсуд, застосувати наслідки пропуску строку звернення до суду. Право ініціювати застосування наслідків пропуску строку звернення до суду належало одній зі сторін. У справі, що розглядається, відповідач у суді першої інстанції заявляв вимогу щодо застосування наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про поважність причин пропуску строку позовної давності, а тому застосовує наслідки пропущення строку звернення до суду.
Щодо вимог позивача про стягнути недоплаченої грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік колегія суддів зазначає наступне.
До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 107-VI) - правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-ХІІ (далі - Закон № 2811-ХІІ), дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» № 2240-III (далі - Закон № 2240-III), який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими Законами. Зокрема, статтею 43 Закону № 2240-III було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено статті 40-44.
Пунктом 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.
В подальшому, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційним пункт 25 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо виключення статей 40- 44 Закону № 2240-III. При цьому, стаття 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», на час виникнення спірних правовідносин, передбачала, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму.
Таким чином, з часу проголошення Конституційним Судом України рішення від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 відновили свою дію вищезазначені положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
З огляду на викладене, в період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року відповідач був зобов'язаний нараховувати та сплачувати позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до вимог положень статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» № 2240-ІІІ.
Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених виплат як на причину невиконання покладених на нього зобов'язань до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).
Враховуючи викладене, позивач має право на отримання допомоги по догляду за дитиною в розмірі прожиткового мінімуму за період з 19.12.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст.99,100,195,197,198,202,205,207,254 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради задовольнити частково.
Постанову Франківського районного суду м. Львова від 03 червня 2009 року у справі № 2а-181/09 скасувати та прийняти нову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати дії Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо ненарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" в розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 19.12.2007р. до 31.12.2007р. та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, - протиправними.
Зобов'язати Франківський відділ соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" в розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 19.12.2007р. до 31.12.2007р. та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, та проведених виплат за вказаний період.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий : А.Р. Курилець
Судді : М.П Кушнерик
О.І. Мікула