ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
12 грудня 2014 року Справа № Б29/161-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Волковицької Н.О.,
суддів:Бакуліної С.В.,
Добролюбової Т.В.,
Коробенка Г.П.,
Мачульського Г.М.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Трейд-Менеджмент"
про перегляд Верховним Судом України
постановиВищого господарського суду України від 29.07.2014
у справі№Б29/161-09
за заявою боржникаВідкритого акціонерного товариства "Сумський хлібокомбінат"
провизнання банкрутом,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2014 у справі № Б29/161-09, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.04.2014, відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Трейд-Менеджмент" про вступ у справу в якості правонаступника Приватного підприємства "Агрофірма "Земледар" та заяви Приватного підприємства "Агрофірма "Земледар" про вирішення питання щодо залучення до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю "Райзе Групп" в якості його правонаступника.
Постановою Вищого господарського суду України від 29.07.2014 у справі №Б29/161-09 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.04.2014 та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2014 залишено без змін.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр-Трейд-Менеджмент" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 29.07.2014 у справі №Б29/161-09, в якій заявник просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2014 в частині відмови у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Трейд-Менеджмент" від 26.03.2014 про вступ у справу в якості правонаступника Приватного підприємства "Агрофірма "Земледар", скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.04.2014, постанову Вищого господарського суду від 29.07.2014, прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Трейд-Менеджмент" про вступ у справу в якості правонаступника Приватного підприємства "Агрофірма "Земледар".
Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 21.05.2008 у справі №3/103-Б, від 12.10.2010 у справі №27/336, від 18.01.2011 у справі №2-1/6288-2009, від 05.10.2011 у справі №15/42/2011, від 25.06.2014 у справі №20/5007/1475-Б/12 та постанову Судової палати у господарських справах Верховного суду України від 21.10.2014 у справі №43/75-15/7-б, мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції статей 516 та 599 Цивільного кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.
Відповідно до статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце тоді, коли суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
Як вбачається зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 29.07.2014 у справі №Б29/161-09, про перегляд якої подано заяву суд касаційної інстанції, залишив в силі рішення судів попередніх інстанцій, якими відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Трейд-Менеджмент" про вступ у справу в якості правонаступника Приватного підприємства "Агрофірма "Земледар" з посиланням на договір відступлення права вимоги від 19.12.2013 та заяви Приватного підприємства "Агрофірма "Земледар" про вирішення питання щодо залучення до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю "Райзе Групп" в якості його правонаступника за договором відступлення права вимоги від 18.10.2013. При цьому суд касаційної інстанції виходив із встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи про те, що на час звернення (27.03.2014) Приватне підприємство "Агрофірма "Земледар" отримало від акціонера банкрута Лук'яненко В.М. суму боргу в розмірі 605 058,25 грн., особисто Товариство з обмеженою відповідальністю Райзе Груп" до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про вступ у дану справу про банкрутство в якості кредитора не зверталося; крім того в матеріалах справи відсутні докази оплати новим кредитором - Товариством з обмеженою відповідальністю "Райзе Груп" первісному кредитору Приватному підприємству "Агрофірма "Земледар" у строк до 31.12.2013 605 058,25 грн. за договором про відступлення права вимоги від 18.10.2013, з огляду на що, Товариство з обмеженою відповідальністю "Райзе Груп" не мало прав відступлення третій особі основного зобов'язання за договором від 18.10.2013 року, а відтак, укладений Товариством з обмеженою відповідальністю "Райзе Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр-Трейд-Менеджмент" договір відступлення права вимоги від 19.12.2013 року не породжує у сторін будь-яких прав та обов'язків.
У постанові від 21.05.2008 у справі №3/103-Б, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції, погодився з висновком судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрсировина" (далі - Товариство) про включення до реєстру вимог кредиторів, з огляду на відсутність належних доказів повідомлення боржника про перехід до Товариства, як до нового кредитора, права вимоги на суму 17 280 грн. 00 коп. на підставі договору № 4025-КН від 06.10.2006 та про не виникнення у Товариства прав, а у боржника - зобов'язань за згаданим договором про уступку права вимоги. При цьому судом касаційної інстанції враховано встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи про належне виконання боржником своїх зобов'язань перед первісним кредитором на спірну суму за договором № 4025-КН від 06.10.2006 шляхом перерахування на рахунок грошових коштів 23.11.2007, тобто вже після укладення 21.11.2007 договору № 2111/07-1 про відступлення права вимоги цієї ж суми заборгованості.
У постанові від 25.06.2014 у справі № 20/5007/1475-Б/12, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду щодо правомірності визнання та включення до реєстру кредиторів вимог фізичної особи-кредитора на суму спірної заборгованості, оскільки судами попередніх інстанцій був встановлений факт здійснення погашення фізичною особою, як поручителем боржника, кредиторської заборгованості останнього перед банком та забезпечення частини заборгованості боржника заставою майна цієї фізичної особи.
Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов різних правових висновків та застосував відповідні норми матеріального права.
Не можуть прийматись як доказ неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права постанови Вищого господарського суду України від 12.10.2010 у справі № 27/336, від 18.01.2011 у справі №2-1/6288-2009, від 05.10.2011 у справі №15/42/2011, оскільки підстави та предмети позовів у цих справах та у справі, про перегляд якої подано заяву, є різними. Так, у справі № 27/336, предметом первісного позову є стягнення заборгованості за договором уступки права вимоги, предметом зустрічних позовних вимог є визнання недійсним договору відступлення права вимоги, у справі № 2-1/6288-2009 заявлено позов про зобов'язання виконати обов'язок в натурі та сплатити кошти, у справі № 15/42/2011 предметом позову є стягнення безпідставно набутих коштів та нарахованих на них інфляційних втрат та 3% річних, тоді як у постанові від 29.07.2014 у справі № Б29/161/09, про перегляд якої подано заяву, вирішувалось питання вступу заявника у справу про банкрутство як правонаступника Приватного підприємства "Агрофірма "Земледар" (кредитора у справі про банкрутство). Таким чином, правовідносини, що існують у даних справах, не є подібними.
Крім того, колегія суддів зазначає, що до кола судових рішень, на які може бути здійснене посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 11116 ГПК України, належать виключно рішення суду касаційної інстанції, ухвалені в порядку розгляду касаційної скарги на рішення судів попередніх інстанцій, а тому на постанову Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 21.10.2014 у справі №43/75-15/7 б не може бути здійснене посилання, оскільки останню прийнято згідно з розділом ХІІ2 ГПК України, якою встановлено порядок перегляду судових рішень Верховним Судом України після їх перегляду в касаційному порядку.
Враховуючи викладене, відсутні передбачені статтею 11116 ГПК України підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України
УХВАЛИВ:
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Укр-Трейд-Менеджмент" у допуску справи №Б29/161-09 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддя:Н.Волковицька
СуддіС.Бакуліна
Т.Добролюбова
Г.Коробенко
Г.Мачульський