Справа № 2-69/09 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

            27 січня 2009 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі : головуючого-судді Дігтяр М.І., при секретарі П'явка Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Зіньків справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок з господарсько-побутовими спорудами, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач просить суд винести рішення, яким визнати за ним право власності на домоволодіння, що розташоване в АДРЕСА_1, яке він отримав внаслідок одержання спадщини.

Під час розгляду справи судом встановлено, що матір'ю позивача була померла ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_4. Батьком позивача був померлий ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_5. При житті батьки були співвласниками вказаного житлового будинку АДРЕСА_1, що складається із позначених колективним підприємством «Інвентаризатор» Полтавського інвентарбюро слідуючих об'єктів : житлового будинку - А-1, літньої кухні - Б, гаражу - б, сараю - В, навісу - в, сараю - Г, погрібу - г, сараю - Д, сараю - Е, сараю-прибудови - е, огорожі № 1,2, водогону дворового № 3, колодязя № 4.

Вказаний житловий будинок станом на 01.07.1990 року відносився до категорії колгоспного двору, головою якого був батько позивача ОСОБА_5, а мати позивача ОСОБА_4 та його сестра ОСОБА_2 і її дочка ОСОБА_3, були членами цього колгоспного двору. Після смерті матері батько успадкував належну їй частину жилого будинку, так як проживав у ньому на день смерті матері.

Після смерті батька, позивач являється єдиниим спадкоємцем його майна за заповітом, а тому має право на вказаний жилий будинок в цілому, так як його сестра ОСОБА_2 і її дочка ОСОБА_3 відмовилися від належних їм частин будинку на його користь, підтвердежнням чого є їхні заяви. Але так, як право власності на дане домоволодіння не було належним чином оформлено і частини господарства кожному, при житті батьків, не були виділені, позивач не має можливості успадкувати майно.

У разі смерті члена колгоспного двору після припинення існування двору, тобто після 30.06.1990 року, спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.

Таким чином, зі смертю батьків припинилося їхнє право власності на належні частини будинку, а позивач є єдиним спадкоємцем і власником цього житлового будинку з господарсько-побутовими спорудами, так як ОСОБА_2 і ОСОБА_3 відмовилися від належних їм частин в бувшому колгоспному дворі на користь позивача.

Факт того, що житловий будинок із господарсько-побутовими спорудами АДРЕСА_1 належав на праві спільної сумісної власності померлим батькам ОСОБА_5 і ОСОБА_4, а після смерті батьків, і відмови сестри ОСОБА_2 і її дочки ОСОБА_3 від належних їм частин у вказаному житловому будинку з господарсько-побутовими спорудами на користь позивача ОСОБА_1, - повинен належати позивачу одноосібно, підтверджується свідоцтвом про народження позивача, свідоцтвами про смерть батьків, заповітом, довідкою Тарасівської сільської ради, технічним паспортом на будинок, заявами ОСОБА_2 і ОСОБА_3

Заслухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, суд знаходить, що заявлені вимоги обґрунтовані і такі, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, 325, 328, 1268  ЦК України, суд -

ВИРІШИВ :

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - право приватної власності на житловий будинок із господарсько-побутовими спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_1 та складається із позначених КП Полтавським бюро технічної інвентаризації «Інвентаризотор» слідуючих об'єктів : житлового будинку - А-1, літньої кухні - Б, гаражу - б, сараю - В, навісу - в, сараю - Г, погрібу - г, сараю - Д, сараю - Е, сараю-прибудови - е, огорожі № 1,2, водогону дворового № 3, колодязя № 4.

На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів після проголошення рішення, апеляційну скаргу може бути подано на протязі 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Суддя : підпис

З оригіналом вірно.

Рішення вступило в законну силу 06 лютого 2009 року.

Голова Зіньківського районного суду                                                       М.І. Герасименко.