Справа № 1-2/2009 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

11 лютого 2009 року Зіньківський районний суд Полтавської області,

 в складі : головуючого-судді Герасименко М.І.,

при секретарі  Тараненко Т.І.,

з участю прокурора Поденежного Г.О.,

адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Зіньків справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підсудньої за ст. 365 ч.2 КК України ,

ВСТАНОВИВ:

            1 жовтня 2007 року учень 11 класу Бірківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім.. І.А. Цюпи ОСОБА_4 після отриманої травми у вигляді перелому кісток ноги з накладеним на ногу гіпсом на милицях з'явився в Бірківську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів ім.. І.А. Цюпи  вперше з'явився на зайняття і близько 12 год. 15 хв. стояв з милицями в  коридорі школи на другому поверсі школи. В цей час до нього підійшов учень 9 класу цієї школи ОСОБА_5 відібрав у ОСОБА_4 милиці і почав скакати на милицях по коридору школи. Звернувши увагу на надмірний шум у коридорі школи ОСОБА_1 вийшла з свого кабінету у коридор школи і побачивши, що ОСОБА_4 стоїть на одній нозі без милець опираючись на перила, а ОСОБА_5 скакав по коридору на милицях, відібрала у ОСОБА_5 милиці, а потім роз'яснюючи ОСОБА_5 до чого може призвести така його негативна поведінка по відношенню до ОСОБА_4, перевищивши свої службові повноваження, застосувавши фізичне насильство до ОСОБА_5 умисно вдарила його дерев'яною милицею в область голови, внаслідок чого ОСОБА_5 були завдані легкі тілесні ушкодження у вигляді припухлості м'яких тканин голови в тім'яній області справа, підшкірний крововилив білоочної ділянки, що не спричинило короткочасного розладу здоров'я.

            В судову засіданні ОСОБА_1 свою вину в скоєному не визнала і пояснила, що учень ОСОБА_4 отримав перелом гомілкової кістки правої ноги і 1 жовтня 2007 року з гіпсовою пов'язкою на милицях вперше прийшов на зайняття в школу. Перед цим мати ОСОБА_4 просила її, щоб до її сина в зв'язку з цим були уважні і навіть просила перевести 11 клас з 2 поверху на 1 поверх. На перерві після четвертого уроку, вона вийшла  з свого кабінету і побачила, як ОСОБА_5 опираючись на милиці скакав по коридору, розштовхуючи перед собою дітей, а ОСОБА_4 стояв на одній нозі біля східців і вона вважала, що він міг впасти і отримати нову травму. Вона закричала ОСОБА_5, щоб він зупинився, але ОСОБА_5  не реагував і заскочив у  10 клас. Реакція її була бурхлива і коли ОСОБА_5 знов вискочив вона відібрала у нього милиці, сказала йому про те, що треба думати, що робиш і з робила жест в його сторону, але не била його і навіть не доторкнулася до нього і віддала милиці ОСОБА_4 До неї потім заходила вчителька ОСОБА_6 і запитувала, чому ОСОБА_5 пішов з її уроку. Потім вона вийшла з приміщення школи і побачивши ОСОБА_5 наздогнала його і почала говорити за його поведінку, а Рафальський просив викликати швидку допомогу, а потім хотіла подзвонити ОСОБА_5 додому батькам і пішла в приміщення школи, побачивши що ОСОБА_5 пішов в тому напрямку, де живе. Пізніше вона їздила додому до ОСОБА_5 і розповідала, що сталося. Чому вона раніше в своїх поясненнях, які писала власноручно, вказувала, що доторкнулась милицями до голови ОСОБА_5 вона пояснити не може..

            Але вина ОСОБА_1 повністю підтверджується показами потерпілого, представниками потерплого і свідків допитаних в судовому засіданні.

            Потерпілий ОСОБА_5 суду показав, що десь о 12 годині 10 хв. він вийшов в коридор, де стояв з милицями ОСОБА_4. Він попросив  милиці у ОСОБА_4, який дав йому їх і почав скакати і вже хотів повертати, як до нього підійшла ОСОБА_1 вихопила в нього з рук милиці і вдарила ними по голові. Він відчув сильний біль, пішов додому. В коридорів зустрів вчительку ОСОБА_6, яка повинна проводити у його класі слідуючий урок і попросив викликати швидку допомогу, але вона сказала, щоб він відсидів урок, але він сказав, що в нього болить голова і пішов додому, його наздогнала ОСОБА_1 і вони говорили на лавці і радила щоб ішов в лікарню і говорила, що якщо він піде в лікарню, то вона все життя йому буде платити. В лікарні він розповів фельдшеру ОСОБА_7, що його вдарили по голові милицею ОСОБА_1. Фельдшер зміряв йому тиск і дала пігулку і він пішов додому. А потім батько відвіз його в Зіньківську ЦРЛ, де він знаходився на стаціонарному лікуванні.

            Представник потерпілого ОСОБА_8 суду пояснив, що  1 жовтня 2007 року приблизно після 14 години прийшов додому син ОСОБА_5 і сказав, що  був у лікарні, бо його по голові вдарила милицями ОСОБА_1. Потім приїхала ОСОБА_1 і сказала, що вона була в такому стані, що вдарила ОСОБА_5 і просила за це пробачення. Потім він сина по направленню відвіз сина в Зіньківську ЦРЛ.

            Представник потерпілого ОСОБА_9, суду показала, що  1 жовтня 2007 року їй по мобільному телефону  зателефонував син Олег в сказав, що його по голові вдарила милицями ОСОБА_1 По телефону фельдшер сказала, що є підозра струсу мозку у сина, після чого було взято направлення в Зіньківську ЦРЛ. По телефону ОСОБА_1 сказала, що вона була в такому стані, що вдарила Олега.

            Свідок ОСОБА_4 суду показав, що 1 жовтня 2007 року після травми з гіпсованої пов'язкою на милицях він перших раз прийшов й цьому році в школу і на перерві після четвертого уроку він стояв з милицями і коридорі до нього підійшов  ОСОБА_5 і попросив милиці. Він не встиг нічого сказати, як ОСОБА_5 взяв їх  і почав скакати на них. Біля нього майже нікого не було. Побачивши, що ОСОБА_5 скакає на милицях між учнями, ОСОБА_1 почала кричати на ОСОБА_5 і він біг до нього. ОСОБА_1 відібрала в ОСОБА_5 милиці і віддала йому  і ще накричала на ОСОБА_5. Чи била ОСОБА_1 ОСОБА_5 чи ні він не бачив.

            Свідок ОСОБА_10 суду показав, що 1 жовтня 2007 року повертаючись з столової на перерві після четвертого уроку, він бачив, що ОСОБА_4 стояв на  балконі другого поверху біля перил. До ОСОБА_4 підійшов ОСОБА_5 взяв милиці і почав скакати на них по коридору. Побачивши, що ОСОБА_1 почала кричати на ОСОБА_5 він почав бігти до них, так як він стояв біля ОСОБА_4 і більше нічого не було. ОСОБА_1 відібрала у ОСОБА_5 милиці, легенько ними стукнула по голові ОСОБА_5 і віддала милиці ОСОБА_4.

            Свідок ОСОБА_11 суду показав, що 1 жовтня 2007 року перед п'ятим уроком у клас зайшов ОСОБА_5 і сказав, що йому погано, болить голова, бо його вдарила ОСОБА_1, взяв портфель і пішов додому.

            Свідок ОСОБА_12 суду показав, що 1 жовтня 2007 року перед п'ятим уроком у клас зайшов ОСОБА_5 і сказав, що в нього болить голова і він іде додому.

            Свідок ОСОБА_6 суду показав, що 1 жовтня 2007 року, коли задзвенів дзвінок на п'ятий урок і вона йшла на урок, то біля  9 класу стояв ОСОБА_5 і сказав, що  у нього болить голова тому, що його ударила ОСОБА_1 і просив викликати лікаря. Вона пішла до кабінету ОСОБА_1,  щоб розпитати, що сталося, а ОСОБА_1 побачивши ОСОБА_5 у вікно пішла до нього.

            Свідок ОСОБА_13 суду показала, що 1 жовтня 2007 року  о 13 годині 57 хв. до неї прийшов ОСОБА_5 в медамбулаторію і скаржився, що його нудить і болить голова. Він не говорив, що його хтось побив. Вона змірила тиск і порадила випити пігулку і пішов додому, а якщо буде гірше, то щоб їхав у Зіньків в лікарню. Потім прийшов батько і вона виписала направлення  в Зіньківську ЦРЛ.

            Вина ОСОБА_1 також підтверджується висновком судово-медичної експертизи  освідування ОСОБА_5 (а.с.158-159) згідно якого тілесні ушкодження у вигляді припухлості м'яких тканин голови в тім'яній області справа, підшкірного крововиливу лівої білоочної ділянки утворилися від дії тупого предмета з обмеженою контактуючої поверхнею можливо в строк та при обставинах, на які вказує потерпілий, та які описані в медичній документації і кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я, а також протоколом відтворення обстановки  і події злочину (а.с. 148-153) і іншими матеріалами справи в їх сукупності.

            Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ст. 365 ч. 2КК України, так як вона здійснила умисно, будучи службовою особою, дії, які явно виходять за межі її повноважень та прав, здійснивши насильство над ОСОБА_5, болісним і таким, що ображають особисту гідність потерпілого.

            Обговорюючи питання про вид і міру покарання  ОСОБА_1 за здійснене, суд враховує, що вона раніше не судима, позитивно характеризується по місцю роботи і проживання, її стан здоров'я.

            З врахуванням характеру здійсненого злочину і особи ОСОБА_1 обрати їй міру покарання в межах санкції ст. 365 ч.2 КК України і підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає.

            Враховуючи, що ОСОБА_1 раніше не судима, міра покарання їй обирається на строк не більше 5 років позбавлення волі і з врахуванням всих обставин справи, суд вважає можливим виправити ОСОБА_1 без відбування покарання, звільнивши її на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком.

            Представником потерпілого в інтересах  неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 - ОСОБА_8 заявлений цивільний позов до ОСОБА_1 про стягнення 400 грв. матеріальної шкоди, але доказів на підтвердження даних позовних вимог представлено лише  на 110 грв. 23 коп., тому даний позов підлягає задоволенню на 110 грв. 23 коп.

            Також представник потерпілого ОСОБА_8 заявив в інтересах неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 до ОСОБА_1 позов про стягнення 5000 грв. моральної шкоди і суд вважає, що ОСОБА_5 завдана моральна шкода з підстав викладених в позовній заяві. Але розмір моральної шкоди з врахуванням всих обставин справи суд вважає зменшити до 3000 грв.

            Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

            ОСОБА_1 за ст. 365 ч.2 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавлення право обіймати посади керівника загальноосвітнього навчально-виховного закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності строком на 1 (один) рік.

            На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

            Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд.

            Стягти з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 110 (сто десять) грв. 23 коп. матеріальної шкоди, 450 (чотириста п'ятдесят) грв. за надання юридичної допомоги  і 3000 (три тисячі) грв. моральної шкоди, а всього 3560 (три тисячі п'ятсот шістдесят) грв. 23 коп.

              На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з дня проголошення вироку з подачею апеляцій через Зіньківський районний суд.

            Суддя : підпис

З оригіналом вірно :

Голова Зіньківського

районного суду                                                                                  М.І. Герасименко.