АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/8191/14-ц Номер провадження 22-ц/786/663/15Головуючий у 1-й інстанції Маханьков О. В. Доповідач ап. інст. Карнаух П. М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого: судді Карнауха П.М.

Суддів: Кривчун Т.О., Пилипчук Л.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Крюківського районного суду Полтавської області від 14 січня 2015 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,-

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_3, в якому, посилаючись на те, що внаслідок невиконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_3 на її користь аліментів на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/6 частини усіх видів його доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, за відповідачем утворилася заборгованість зі сплати аліментів станом на 01.07.2013 р. у сумі 17099,47 грн., у зв'язку з чим просила стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати аліментів, яка за період з 01.11.2012 р. по 31.07.2014 р. за наведеним нею у позовній заяві розрахунком складає 23958,35 грн.

Рішенням Крюківського районного суду Полтавської області від 14 січня 2015 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 300,00 грн. пені за несвоєчасно сплачені аліменти за період часу з 01.11.2012 р. по 31.07.2014 р.

Вирішено питання стягнення судових витрат.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

З цим рішенням не погодилася позивач ОСОБА_2, яка в поданій апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права просить рішення скасувати та задовольнити позов у повному обсязі.

В обґрунтування доводів скарги посилається на те, що вірно встановивши розмір щомісячного платежу, суд невірно розрахував суму пені окремо в межах кожного місяця, та не врахував правові висновки, викладені у постанові ВСУ у справі № 6-31цс13 від 11.09.2013 року. Розмір пені за її підрахунком складає 23958,35 грн.

Також не погоджується із зменшенням розміру пені та вважає недоведеним скрутний матеріальний стан відповідача.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

У відповідності до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 листопада 2007 року, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Кременчука Полтавської області, аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, в розмірі 1/6 частини з усіх видів його доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 16.10.2007 року щомісячно до досягнення дитиною повнолітнього віку.

Вирішено питання про судові витрати.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допущено до негайного виконання (а.с. 49).

Як убачається з матеріалів справи, встановлено місцевим судом та вищевказаним рішенням суду, що набрало законної сили, сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах. Від спільного життя мають дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, що також підтверджується свідоцтвом про народження сер. НОМЕР_2, батьками якої значаться ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.6). Дитина проживає з позивачем та перебуває на її утриманні. Відповідач не надає кошти на дитину, є працездатним, за станом здоров'я та матеріальним станом може надавати дитині матеріальну допомогу.

Згідно довідки Максимівського НВК від 19.08.2014 р. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, навчається у 2-му класі (а.с. 14).

За наявним у справі Розрахунком державного виконавця боргу по аліментах ОСОБА_3, за період з грудня 2007 року та станом на 01.07.2014 року нараховано по виконавчому листу всього 24910,95 грн.; сплачено всього 7811,48 грн.; заборгованість станом на 01.07.2014 року складає 17099,47 грн. Розрахунок проведений відповідно до ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» виходячи з середньомісячного заробітку для непрацюючих осіб по м. Кременчуку (а.с. 11-13).

Згідно Розрахунку державного виконавця від 14.01.2015 року № 1320, загальний розмір заборгованості ОСОБА_3 зі сплати аліментів згідно виконавчого листа № 2-4686/07, виданого на підставі рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука, за період з 01.11.2012 року по 01.08.2014 року становить 648,49 грн.

Разом з тим, у стовпчику «заборгованість» у строчці «всього» зазначено суму 7644,60 грн. При цьому, розмір аліментів, що підлягають до сплати у листопаді 2012 р. становить 279,00 грн., у грудні 2012 р. - 288,30 грн., з січня по листопад 2013 р. - по 363,00 грн.; з грудня 2013 р. по липень 2014 р. - по 385,00 грн.

Аліменти за даний період відповідачем не сплачені взагалі (а.с. 75).

Згідно Довідки державного виконавця від 19.11.2014 р. № 68949, заборгованість ОСОБА_3 зі сплати аліментів станом на 20.11.2014 р. складає -1322,80 грн. При цьому, відповідачем сплачувалися аліменти у серпні 2014 р. у сумі 600,00 грн., вересні 2014 р. - 3100,00 грн., жовтні 500,00 грн., листопаді - 950,00 грн. (а.с. 40).

За довідкою № 3 Максимівського комунального господарства від 09.07.2014 р. позивач ОСОБА_2 знаходиться у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 12.11.2012 р. по 27.09.2015 р. згідно наказу № 142 від 12.11.2012 р. (а.с. 7).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 зверталася до Кременчуцького МУЮ з приводу несплати ОСОБА_3 аліментів на їх спільну дитину за вищевказаним рішенням суду, на що їй було надано відповідну інформацію (а.с. 8-10).

З 09.08.2012 року відповідач ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець відповідно до копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 55).

Його дохід за 2013 р. склав 17138,00 грн., за 2014 р. - 9651,00 грн. згідно копій податкових декларацій платника єдиного податку - ФОП ОСОБА_3 (а.с.53-55).

Згідно листа адміністрації міської лікарні № 4 м. Кременчука від 19.11.2014 р. № 1233/01-10, ОСОБА_3 звертався 12.02.2014 р. на прийом до травматолога, з 21.02.2014 р. по 03.03.2014 р. проходив стаціонарне лікування у травматологічному відділенні 3-ї міської лікарні. 28.02.2014 р. йому проведено оперативне втручання, виданий листок непрацездатності з 21.02.2014 р. по 06.03.2014 р. Після виписки з відділення з 07.03.2014 р. продовжував лікування амбулаторно. 03.04.2014 р. знято гіпсову пов'язку та перебував на лікарняному до 11.04.2014 року. До праці виписаний 12.04.2014 р. Амбулаторне відновлювальне лікування проходив з 12.05.2014 р. по 05.08.2014 р. 03.07.2014 р. відмовився від стаціонарного лікування у ФТЛ. Рекомендовано санаторно-курортне лікування (а.с. 47).

Установлено, що ОСОБА_3 від шлюбу з ОСОБА_6 має спільну дочку - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, про що 13.02.2013 р. складено відповідний актовий запис № 158 Автозаводським ВДРАЦС Кременчуцького МУЮ відповідно до копії Свідоцтва про народження сер. НОМЕР_3 (а.с. 48).

Протягом 2012 року ОСОБА_6 під час вагітності неодноразово перебувала на лікуванні у медичних установах (а.с. 43-45, 50, 51).

За наявною у справі інформацією, батьки відповідача - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 є пенсіонерами за віком (а.с. 72-74).

Окрім того, рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 лютого 2006 року, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_10 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_10 аліменти на утримання сина, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_7, у розмірі ? частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13.09.2005 року і до досягнення повноліття дитини. Вирішено питання про судові витрати. Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допущено до негайного виконання (а.с. 52).

Колегія суддів приходить до висновку, що вірно встановивши обставини справи, місцевий суд не вірно нарахував суму пені по кожному місячному платежу, виходячи із числа днів місяців прострочення, а не із кількості днів за весь час прострочення, що призвело до значного зниження пені за прострочення сплати аліментів до 2322,65 грн. та відповідно до положень ч. 2 ст. 196 СК України з урахуванням матеріального та сімейного стану відповідача зменшив нараховану суму пені до 300,00 грн., виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилась з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках неустойка стягується за весь час прострочення сплати аліментів.

Оскільки зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинно виконуватися щомісяця, суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів по кожному з цих періодичних платежів, встановити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконано, та з урахуванням встановленого обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України у справі № 6-81цс13 від 11.09.2013 р., яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів.

Відповідно до ч. 2 ст. 196 СК України, розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Перевіряючи нарахування розміру пені, що підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2, колегія суддів виходить із того, що прострочення сплати аліментів рахується з першого числа кожного наступного місяця.

Як убачається з Розрахунку державного виконавця (а.с. 11-13), остання сплата аліментів відповідачем була здійснена у вересні 2012 р., а з жовтня 2012 року по липень 2014 року включно відповідачем жодного платежу в рахунок сплати аліментів здійснено не було.

Згідно Довідки державного виконавця від 14.01.2015 р. № 1320 (а.с. 75), розмір аліментів, що підлягав до сплати відповідачем у листопаді 2012 р., становить 279,00 грн., у грудні 2012 р. - 288,30 грн., з січня по листопад 2013 р. - по 363,00 грн.; з грудня 2013 р. по липень 2014 р. - по 385,00 грн.

За вказаний період жодного платежу в рахунок сплати аліментів відповідачем здійснено не було.

У подальшому, відповідачем сплачені аліменти у розмірі 600,00 грн. у серпні 2014 р., у вересні 2014 р. - 3100,00 грн., у жовтні 2014 р. - 500,00 грн., у листопаді 2014 р. (20 днів) - 950,00 грн. (а.с. 40).

Розрахунок пені за прострочення сплати аліментів колегією суддів наведено в таблиці:

період сплати аліментівкількість днів простроченняПідлягають до сплатисплачено аліментів (грн..)заборгованість по сплаті аліментів за довідкою-розрахунком розмір пені 1% від суми заборгованості за день (грн.)неустойка (пеня)

жовтень 201231348,600348,60348,603,49108,19

листопад 201261279,000279,00627,66,28383,08

грудень 201292288,300288,30915,99,16842,72

січень 2013123363,000363,001278,912,781573,17

лютий 2013151363,000363,001641,916,412479,42

березень 2013182363,000363,002004,920,043647,28

квітень 2013212363,000363,002367,923,675018,04

травень 2013243363,000363,002730,927,306633,90

червень 2013273363,000363,003093,930,938443,89

липень 2013304363,000363,003456,934,5610506,24

серпень 2013335363,000363,003819,938,1912793,65

вересень 2013365363,000363,004182,941,8215264,30

жовтень 2013396363,000363,004545,945,4517998,20

листопад 2013426363,000363,004908,949,0820908,08

грудень 2013457385,800385,805294,752,9424193,58

січень 2014488385,800385,805680,556,8027718,40

лютий 2014516385,800385,806066,460,6631300,56

березень 2014547385,800385,806452,264,5235292,44

квітень 2014577385,800385,806838,068,3839455,26

травень 2014 608385,800385,807223,872,2443921,92

липень 2014638385,800385,807609,676,0948545,42

Даний розрахунок проведений у відповідності до вимог ст. 196 СК України, з урахуванням роз'яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» та висновків Верховного Суду України у постанові від 11.09.2013 р. по справі № 6-81цс13 та не спростований відповідачем.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню пеня за прострочення сплати аліментів у розмірі 48545,42 грн.

Разом з тим, за приписами ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Виходячи з принципів диспозитивності цивільного судочинства, колегія суддів приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_2 та стягнення з відповідача на користь позивача пені за прострочення платежів по сплаті аліментів у сумі 23959,35 грн.

При цьому, колегія суддів враховує матеріальний та сімейний стан відповідача, який, будучи фізичною особою-підприємцем, має мінливий дохід; за рішенням суду від 15.02.2006 року сплачує аліменти на користь ОСОБА_10 на утримання їхнього сина ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_8; перебуває у шлюбі з ОСОБА_6, яка в період вагітності протягом 2012 року неодноразово перебувала на лікуванні у медичних установах; має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_9 Окрім того, тривалий час, з лютого по квітень 2014 р. відповідач проходив стаціонарне та амбулаторне лікування, йому проведено оперативне втручання на нозі, після чого проходив відновлювальне лікування до серпня 2014 року.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За нормою ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

П.п.1 ч.2 ст.4 цього Закону передбачено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3-х розмірів мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет на 2014 рік» установлено у 2014 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 1218,00 грн.

Таким чином, 0,1 розміру мінімальної заробітної плати становить 121,80 грн., 0,2 розміру мінімальної заробітної плати - 243,60 грн. (121,8 х 2).

Пунктами 1,3 ч.1 ст.80 ЦПК України закріплено, що ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується.

Пунктом третім частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що звільняються від сплати судового збору позивачі за подання позовів про стягнення аліментів. Разом з тим, приписами даної статті не передбачено звільнення від сплати судового збору за подання позовів про стягнення пені за прострочення сплати аліментів.

З матеріалів справи вбачається, що при поданні до суду першої інстанції позовної заяви майнового характеру про стягнення 23958,35 грн. пені за прострочення сплати аліментів позивачем ОСОБА_2 судовий збір не сплачувався, а судом першої інстанції при ухваленні рішення не було вирішено питання стягнення з позивача 243,60 грн. судового збору в дохід держави.

Окрім того, позивач не сплатила судовий збір за подання апеляційної скарги у відповідності до вимог п. 1.8 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», якою закріплено, що за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір в розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми, що становить у даному випадку 121,80 грн.

Приймаючи д о уваги те, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають до задоволення в повному обсязі, з відповідача ОСОБА_3 слід стягнути 365,40 грн. судового збору на користь держави (243,60+121,80=365,40грн.).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.307, п.3 ч.1ст.309 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд вправі скасувати рішення суду першої інстанції з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст.303,304, п.2 ч.1 ст.307, п. 3 ч.1 ст.309, ст.ст.314,316,317 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, - задовольнити.

Рішення Крюківського районного суду Полтавської області від 14 січня 2015 року, - скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Кременчука Полтавської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, фізична особа-підприємець) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_12, проживаючої за адресою: АДРЕСА_3) 23958,35 грн. (двадцять три тисячі дев'ятсот п'ятдесят вісім гривень 35 копійок) пені за прострочення сплати аліментів на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Стягнути з ОСОБА_3 365,40 грн. (триста шістдесят п'ять гривень 40 копійок) судового збору на користь держави на наступні реквізити: отримувач: УДКСУ у м. Полтаві; код ЄДРПОУ: 38019510; банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області; код банку отримувача: 831019; розрахунковий рахунок: 31217206780002; код доходів бюджету: 22030001.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.

ГОЛОВУЮЧИЙ: /підпис/ П.М.Карнаух

СУДДІ: /підпис/ Т.О.Кривчун

/підпис/ Л.І.Пилипчук

ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного

суду Полтавської області П.М.Карнаух