Справа №2-170/09

Ряд стат звіту 18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2009 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі: головуючої - судді Морозової Н. Л.

при секретарі Цуганич К. Б.

за участю: позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_5.

представника відповідача ОСОБА_4

третя сторона ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про стягнення суми боргу за борговою розпискою,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_5 за борговою розпискою суми боргу в розмірі 21 733, 00 гривень. Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 08 травня 2008 року між пим та ОСОБА_5. було укладено договір позики, за яким він-ОСОБА_1. передав останньому в борг суму 21733, 00 грн. Факт отримання ОСОБА_5 від нього коштів, підтверджується розпискою даною ОСОБА_5 08 травня 2008 року про те, що останній зобов'язується повернути взяті у борг кошти в сумі 21 733, 00 грн. до 28 червня 2008 року. Однак, взяту в борг суму відповідач не повернув до теперішнього часу. На вимогу повернути борг - відмовляється.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю. При цьому пояснив суду, що відповідач по справі ОСОБА_5 з серпня 2007 року працював барменом в кафе компанії „АСК" по вул. Франка в м. Мукачеві, неодноразово брав гроші з каси на власні потреби, які обіцяв повернути. Крім того, позичав у нього гроші на покупку комп'ютера. Таким чином, останній заборгував ОСОБА_1 грошові кошти на загальну суму 21 733, 00 гривень. З метою забезпечення повернення даної суми коштів він-ОСОБА_1. ініціював складання розписки по повернення позиченої суми боргу. Навівши вищевказані доводи, просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 21733, 00 гривень та всі витрати по розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги ОСОБА_1. підтримав повністю, з тих же підстав, що і позивач і просив їх задоволити посилаючись на ч.11 ст. 1053 новація боргу у позикове зобов'язання.

Відповідач позов не визнав, пояснив суду, що майже рік працював барменом а по сумісництву оператором гральних автоматів в кафе компанії „АСК" по вул. Франка в м. Мукачеві у ПП ОСОБА_1, як найманий працівник за трудовим договором. У цього приватного підприємця працювала і його дружина ОСОБА_3 . Були випадки, коли він, з дозволу ОСОБА_1 брав гроші з каси підприємства на власні потреби, однак взяті кошти підприємець стягував із його заробітної плати. Фактично ніяких грошей як позику в сумі 21 733, 00 грн. 08 травня 2008 року у ОСОБА_1 не брав, а розписку про таке написав під тиском з боку ОСОБА_1, бо останній у такий спосіб хотів перекрити нестачі

прибутків від гральних автоматів.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, посилаючись на те що розписка підписана ОСОБА_3 під тиском і погрозами з боку позивача та з завідомо неправдивими відомостями щодо факту передачі ОСОБА_1 грошей його довірителю в сумі 21733, 00 грн. за договором позики.

Третя сторона по справі ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що ніяких грошей у вказаній у розписці сумі її чоловік не позичав, а написав вказану розписку під тиском з боку ОСОБА_1 про що вони зверталися в прокуратуру. Однак їм було відмовлено в порушенні кримінальної справи.

Свідок по справі ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що підписав вказану розписку, однак ні факту передачі грошових коштів ні того при яких обставинах ОСОБА_5 ставив свій підпис під розпискою не бачив. Проте знає, що ОСОБА_5. боргував якусь грошову суму ОСОБА_1 і не хотів повертати.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив що дійсно ставив свій підпис під розпискою після підпису її ОСОБА_5 та ОСОБА_1, однак факту передачі грошей ОСОБА_1- ОСОБА_5. він не бачив і не міг бачити, бо достовірно знав, що останній працював барменом у ПП ОСОБА_1 і зі слів того - ОСОБА_5 заборгував підприємцю за період роботи барменом певну суму грошей, розмір якої йому точно не відомий, а оскільки ОСОБА_5 відмовлявся повертати гроші, то ОСОБА_1 взяв від нього розписку.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, третю сторону, свідків, перевіривши та дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 та відповідач по справі ОСОБА_5 перебували у трудових відносинах, що стверджується трудовим договором між працівником та фізичною особою ( а. с. 12), останній був прийнятий на роботу барменом 01.08.2007 року, що стверджується копією відповідного запису у трудовій книжці (а.с20). Середня заробітна заробітна плата ОСОБА_5. згідно довідки про доходи за шість місяців, складала сімнадцять гривень (а. с. 26). У матеріалах справи наявна розписка від 8 травня 2008 року про те, що ОСОБА_5. взяв у ОСОБА_1 суму 21733, 00 грн. та зобов'язався повернути вказану суму останньому до 28 червня 2008 року (а.с. 4). Вказана розписка підписана ОСОБА_5 та громадянами: ОСОБА_8 та ОСОБА_7, зі свідчинь яких в судовому засіданні вбачається, що жоден з них (свідків) не бачив факту та обставин передачі грошей ОСОБА_1 - ОСОБА_5. У матеріалах справи (а. с. 32) наявна

постанова від 29.07.2008 року про відмову у порушенні кримінальної справи у відношенні громадянина ОСОБА_1 за зверненням гр„ ОСОБА_5, ОСОБА_3 з якої вбачається, що гр. ОСОБА_1 попереджено протоколом офіційного попередження про недопустимість антигромадської поведінки та погроз фізичною розправою. Посилання представника позивача у судовому засіданні на те, що у даному випадку має місце новація боргу у позикове зобов'язання, з огляду на встановлене у судовому засіданні, не знаходить свого документального та правового підтвердження.

У відповідності ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як удесять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника, або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Відповідно до ст. 203 волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі.

З дослідженого в судовому засіданні, пояснень позивача, відповідача, їх представників та свідків вбачається, що сам факт позики грошей, тобто їх фактичної передачі позивачем - відповідачу за таких обставин справи не мав місце. Відносини, які склалися між ОСОБА_1 та ОСОБА_5. не можуть регулюватися договором позики, оскільки договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Крім того, обставини при яких ОСОБА_5. була дана вказана

розписка щодо отримання суми грошових коштів у борг, викликають сумнів , з огляду на пояснення свідків, позивача, відповідача та третьої особи.

За ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, суд доходить висновку, що обставини справи, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги не знайшли свого правового підтвердження матеріалами справи та доказовою базою по справі.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 208, 209, 212-218 ЦПК України та ст. ст. 203, 204, 1047 ЦК України, суд -

рішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про стягнення суми боргу за борговою розпискою відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.