ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2015 року Справа № 917/286/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.,

суддів :Гончарука П.А., Стратієнко Л.В.

розглянувши касаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_4

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 року

у справі за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ДС"

доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4

простягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

у лютому 2013 року ТОВ "Компанія ДС" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з підприємця ОСОБА_4 53 441,42 грн. заборгованості за товар, поставлений за видатковою накладною № ДС-0000133 від 29.02.2012 року, 428,46 грн. інфляційних втрат та 1 515,39 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 02.07.2013 року позов задоволено частково та постановлено про стягнення з відповідача 53 868,94 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 1 511 грн. річних, а в решті позову відмовлено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 року рішення суду першої інстанції в частині стягнення інфляційних втрат скасовано та постановлено про відмову в позові в цій частині, в решті рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.11.2013 року рішення господарського суду Полтавської області від 02.07.2013 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 року скасовано, а справу передано на новий судовий розгляд у іншому складі суддів.

Під час повторного розгляду справи, рішенням господарського суду Полтавської області від 27.08.2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 року рішення господарського суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь ТОВ "Компанія ДС" 53 441,42 грн. боргу, 1 511 грн. 3 % річних, 215,61 грн. на відшкодування втрат внаслідок інфляції, 11 396 грн. на відшкодування витрат за проведення судових експертиз та 2 574,14 грн. судових витрат.

Постанову апеляційного господарського суду оскаржено у касаційному порядку і ухвалою Вищого господарського суду України від 03.02.2015 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права і просить оскаржувану постанову скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Із наявних у справі матеріалів справи вбачається, що по видатковій накладній № ДС-0000133 від 29.02.2012 року підприємець ОСОБА_4, за довіреністю № 2 від 29.02.2012 року отримав від ТОВ "Компанія ДС" товар (стрічку BENDA VINIL G 100*25/20, ФРЕОН 22 (13,6кг), фреон, фреон 507 Китай (11,3кг), фреон 404а (10,9кг)) загальною вартістю, з урахуванням ПДВ 53 441,42 грн.

23.11.2012 року позивач надіслав відповідачу претензію № 23/11, у якій позивач просив до 23.12.2012 року перерахувати 53 441,42 грн. за поставлену продукцію за видатковою накладною від 29.02.2012 року, яка отримана відповідачем 27.11.2012 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Проте на час розгляду спору судом, плату за товар відповідач не здійснив, його доводи про те, що товар він не отримував, видаткову накладну та довіреність не підписував, спростовується висновком судових експертиз № 2456 від 16.04.2014 року та № 2457 від 14.02.2014 року, проведених Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса за якими підписи на накладній та довіреності вчинені ним особисто, відтиск печатки відповідає оригіналу, а тому за таких обставин апеляційний господарський суд обґрунтовано визнав надуманими заперечення відповідача проти позову, обґрунтовано постановив про задоволення позову і підстав для скасування постанови апеляційного господарського суду за наведених у касаційній скарзі мотивів судова колегія не вбачає.

В той же час судове рішення у частині стягнення з відповідача 11 396 грн. у рахунок відшкодування позивачу витрати за проведення експертизи безпідставне і підлягає скасуванню, оскільки оплату експертиз позивач не здійснював, розрахунки проведено відповідачем.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 року у частині стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ДС" 11 396 грн. на відшкодування витрат за проведення судових експертиз скасувати.

У решті постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 року залишити без змін.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

Л.В. Стратієнко