СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
29 січня 2007 року | Справа № 20-4/141 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Прокопанич Г.К.,
суддів Горошко Н.П.,
Гонтаря В.І.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
третіх осіб: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Гевс ЛТД" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Остапова К.А.) від 18.12.2006 у справі №20-4/141
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Гевс ЛТД" (вул. Леніна, 18, м.Севастополь, 99011)
до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Леніна, 3, м.Севастополь, 99011)
треті особи:
Севастопольська міська рада (вул. Леніна, 3, м.Севастополь, 99011)
Відділ культурної спадщини Управління культури Севастопольської міської державної адміністрації (Історичний бульвар, м.Севастополь, 99011)
Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Севастополю (майд. Повсталих, 6, м.Севастополь, 99008)
про спонукання зробити оцінку нежитлових приміщень магазину, розташованиху будівлі за адресою вул. Леніна, 18 і укласти договір купівлі-продажу вказаних приміщень загальною площею 400,9 м2
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Севастополя (суддя Остапова К.А.) від 18.12.2006 у справі № 20-4/141 відмовлено у позові товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Гевс ЛТД" до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради про спонукання зробити оцінку нежитлових приміщень магазину, розташованих у будівлі за адресою вул. Леніна, 18 і укласти договір купівлі-продажу вказаних приміщень загальною площею 400,9 кв.м.
Не погодившись з постановленим судовим актом, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, позов задовольнити.
Заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.
У судове засідання 29.01.2007 представники сторін та третіх осіб не з’явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з хворобою представника.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Судова колегія вважає, що відповідач, який є юридичною особою, повинен на свій розсуд вирішувати питання реалізації наданих йому процесуальних прав. Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.
Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
У серпні 2006 року 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Гевс ЛТД" звернулось до господарського суду з позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, просило зобов’язати відповідача зробити оцінку нежитлових приміщень магазину, літери „А”, згідно плану Бюро технічної інвентаризації у будівлі за адресою вул. Леніна, 18 у місті Севастополі загальною площею 400,9 кв.м., у тому числі приміщень підвалу площею 163,4 кв.м., приміщень першого поверху площею 237,5 кв.м., двох ґанків та зобов’язати Фонд комунального майна Севастопольської міської ради укласти з товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Гевс ЛТД" договір купівлі-продажу нежитлових приміщень у зазначеній будівлі, посилаючись на те, що відповідач безпідставно ухиляється від продажу вищезгаданих приміщень.
Заперечення відповідача ґрунтуються на тому, що орган місцевого самоврядування самостійно приймає рішення про приватизацію об’єктів комунального майна, тому підстави для спонукання до укладення договору про продаж майна відсутні.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 18.08.2006 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Відділ культурної спадщини Управління культури Севастопольської міської державної адміністрації.
На думку зазначеної третьої особи, житловий будинок по вул. Леніна у місті Севастополі не входить до Переліку об’єктів культурної спадщини, що не підлягає приватизації. Приватизація об’єкту можлива у встановленому законом порядку.
Оскаржуваний судовий акт мотивовано тим, що Севастопольською міською радою рішення про приватизацію вбудованих нежитлових приміщень по вул. Леніна,18 у місті Севастополі загальною площею 400,9 кв.м. не приймалось, підстав для задоволення позовних вимог не має.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, а рішення скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до статті 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; іншими способами, передбаченими законом.
Згідно з пунктом 3 статті 2 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” будівлі (споруди, приміщення) приватизуються разом з розташованими в них об'єктами приватизації, крім випадків відмови покупця від приватизації будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт, що приватизується шляхом викупу, або якщо на це немає прямої заборони відповідно Фонду державного майна України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи місцевої ради відповідного рівня.
Рішенням облвиконкому від 19.02.1980 № 4/144 будинок по вул. Леніна,18 у місті Севастополі визнано пам’яткою архітектури місцевого значення (охоронний № 1-СВ 43).
Згідно з Додатком № 6 до рішення Севастопольської міської раді № 112 від 26.04.1995, затвердженого пунктом 7 вказаного рішення у Перелік об'єктів архітектури, що відносяться до комунальної власності, приватизація нежитлових приміщень в яких, заборонена, включено під № 46 житлова будівля за адресою вул. Леніна, 18.
Відповідно до договору купівлі-продажу № 245/40 від 06.08.1996, укладеному в процесі приватизації, позивач набув власності на майно цілісного майнового комплексу комунального підприємства "Магазин № 54", що знаходився в вбудованому нежитловому приміщені за адресою вул. Леніна, 18, у склад якого вказане приміщення не включено.
Згідно з пунктом 3 статті 2 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” за наявності заборони на приватизацію будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт приватизації, або у разі відмови покупця від приватизації будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт, що приватизується шляхом викупу, зазначені будівлі (споруди, приміщення) передаються у встановленому порядку власникам приватизованих об'єктів в оренду на строк не менш як десять років.
Як свідчать матеріали справи, позивачу на підставі договору оренди надано у строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 400.9 кв.м. за адресою вул. Леніна, 18, строк дії договору закінчився 06.08.2006.
Пунктом 2 рішення Севастопольської міської ради № 359 від 11.12.2002 скасовано пункт 7 рішення Севастопольської міської ради № 112 від 26.04.1995, яким затверджено Додаток № 6 зазначеного рішення.
Згідно з пунктом 49 Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки, затвердженою Законом України "Про Державну програму приватизації” покупець, який став власником об'єкта приватизації групи А і не скористався на момент приватизації об'єкта правом викупу будівлі (споруди, приміщення) у межах займаної цим об'єктом площі, має право викупити відповідну будівлю (споруду, приміщення) у разі, якщо це не заборонено законодавством України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим (щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим) чи відповідною місцевою радою (щодо об'єктів права комунальної власності).
Позивач вважає, що в зв'язку з відсутністю заборони на приватизацію нежитлових приміщень у будівлі за адресою вул. Леніна, 18, він, згідно з пунктом 49 Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки має право викупити відповідні приміщення, які займав цілісний майновий комплекс комунального підприємства "Магазин № 54”, власником якого є позивач.
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України „Про охорону культурної спадщини” об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР "Про охорону і використання пам'яток історії та культури", визнаються пам'ятками відповідно до цього Закону.
Статтею 13 Закону України „Про охорону культурної спадщини” передбачено, що об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки. Порядок визначення категорій пам'яток встановлюється Кабінетом Міністрів України. Із занесенням до Реєстру на об'єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи поширюється правовий статус пам'ятки.
Згідно зі статтею 14 Закону України „Про охорону культурної спадщини” занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам'ятки) провадяться відповідно до категорії пам'ятки: а) пам'ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини; б) пам'ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання. Центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини надає органу охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органам охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, органам охорони культурної спадщини місцевого самоврядування витяги з Реєстру щодо пам'яток, які розташовані на їхніх територіях.
Відповідно до ухвали господарського суду міста Севастополя від 06.09.2006 судом здійснено запит до Державної служби охорони культурної спадщини Міністерства культури і туризму України з проханням надати інформацію стосовно включення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України будинку № 18 по вул. Леніна у місті Севастополі.
Як вбачається з листа Державної служби з питань національної культурної спадщини № 22-2616/36 від 09.10.2006, Державний реєстр нерухомих пам’яток України на даний момент перебуває у стадії формування і вищезазначений будинок до нього не внесений.
Оскільки, як було зазначено вище, скасуванням пункту 7 рішення Севастопольської міської ради № 112 від 26.04.1995, яким затверджено Додаток № 6, було знято заборону на приватизацію нежитлових приміщень у будівлі за адресою вул. Леніна,18 у місті Севастополі, позивач не позбавлений права викупити відповідні приміщення, які займав цілісний майновий комплекс комунального підприємства "Магазин № 54", власником якого є позивач.
Доводи відповідача у зв’язку з вищенаведеним не можуть бути прийняті до уваги як такі, що спростовуються матеріалами справи.
Крім того, статтею 17 Закону України „Про охорону культурної спадщини” передбачено, що пам'ятка, крім пам'ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності. Суб'єкти права власності на пам'ятку визначаються згідно із законом.
Статтею 1 Закону України „Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини” встановлена заборона приватизації пам'яток культурної спадщини до затвердження Верховною Радою України переліку пам'яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації.
Одночасно пунктом 2 статті 2 Закону України „Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини” доручено Кабінету Міністрів України у шестимісячний термін з дня набрання чинності цим Законом подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про затвердження переліку пам'яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації.
Невиконання норми Закону вищим органом виконавчої влади не може бути підставою для обмеження прав господарюючих суб’єктів.
Клопотання позивача про заборону Фонду комунального майна Севастопольської міської ради та Севастопольській міській раді вчиняти будь-які дії з підготовки та проведенню конкурсу на оренду вбудованого нежитлового приміщення по вул. Леніна,18 судова колегія вважає необхідним відхилити у зв’язку з прийняттям рішення про задоволення позовних вимог, що включає проведення конкурсу на оренду приміщення.
Керуючись статтями 101, 103, пунктом 3 частини 1 статті 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Гевс ЛТД" задовольнити.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 18.12.2006 у справі № 20-4/141 скасувати.
Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Гевс ЛТД" до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради про спонукання зробити оцінку нежитлових приміщень магазину та укласти договір купівлі-продажу вказаних приміщень задовольнити.
Зобов’язати Фонд комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Леніна, 3, м.Севастополь,99011) здійснити оцінку нежитлових приміщень магазину, літери „А”, згідно плану Бюро технічної інвентаризації у будівлі за адресою вул. Леніна, 18 у місті Севастополі загальною площею 400,9 кв.м., у тому числі приміщень підвалу площею 163,4 кв.м., приміщень першого поверху площею 237,5 кв.м., двох ґанків.
Зобов’язати Фонд комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Леніна, 3, м.Севастополь, 99011) укласти з товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Гевс ЛТД" (вул. Леніна, 18, м.Севастополь, 99011) договір купівлі-продажу шляхом викупу нежитлових приміщень у будівлі за адресою вул. Леніна, 18 у місті Севастополі загальною площею 400,9 кв.м., у тому числі приміщень підвалу площею 163,4 кв.м., приміщень першого поверху площею 237,5 кв.м., двох ґанків.
3. Доручити господарському суду міста Севастополя видати накази.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді Н.П. Горошко
В.І. Гонтар