У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
11.07.06 Справа №15/117-06
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Яценко О.М. судді Яценко О.М. , Кагітіна Л.П. , Шевченко Т. М.
при секретарі Акімова Т.М.
за участю:
представників позивача: не з’явився;
представників відповідача: не з’явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства “Віола”,с.Біла Криниця Великоолександрівського району Херсонської області на рішення господарського суду Херсонської області від 04.05.2006 р. по справі № 15/117-06
За позовом: Фермерського господарства “Віола”,с.Біла Криниця Великоолександрівського району Херсонської області
До відповідача: Державного підприємства “Херсонський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” м. Херсон
Про стягнення 3043 грн.
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1856 від 11.07.2006 року справа № 15/117-06 передана для розгляду колегії суддів у складі: Головуючий: Яценко О.М.; суддів: Кагітіна Л.П., Шевченко Т.М..
Колегія суддів прийняла справу до провадження.
Судове засідання 11.07.2006 року закінчилось прийняттям постанови.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 04.05.2005 року (суддя Клепай З.В.) у задоволенні позовних вимог по стягненню суми збитків відмовлено.
Рішення господарського суду прийнято із посиланням на положення статті 193 ГК України та статі 613 ЦК України. Матеріали справи свідчать, що позивач своїми діями відстрочив виконання договірних зобов’язань відповідачем, а тому поніс збитки не з вини позивача.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, ФГ “Віола”, с.Біла Криниця Великоолександрівського району Херсонської області звернулася з апеляційною скаргою, в якій зазначило, що рішення суду прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права. Звернув увагу, що зміни до розпоряджень на які посилається суд були внесені до 29.10.2004 року, тобто до початку виконання робіт і не вплинули на виконання робіт відповідачем, що підтверджують погодження зроблені відповідачем.
Зміни внесені рішенням № 372 від 01.07.2005 року не можуть прийматися як доказ, оскільки вони були прийняті через 7 місяців після закінчення терміну виконання робіт по договору. Внесення змін після виконання робіт не могло перешкодити їх виконанню. Розпорядження райдержадміністрації № 557 відсутнє у справі. З його змістом не ознайомлені сторони, чи має воно відношення до справи не відомо. Посилання суду на це розпорядження як на доказ відсутності вини відповідача безпідставні.
Крім того усі розпорядження райдержадміністрації фактично дублюють пункт про надання дозволу на розробку технічної документації на відведення земельних ділянок, що підтверджується відсутністю змін у погодженнях з державними органами, які були зроблені відповідачем наприкінці 2004 року. Відповідач не попередив позивача про перешкоди для виконання робіт в супереч вимогам законодавства, що свідчить про відсутність таких перешкод. - Посилання суду на п.2 ст. 613 ЦК є безпідставними, оскільки позивач здійснив усі необхідні дії для виконання робіт відповідачем, що підтверджується початком виконання робіт у 2004 році. Просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області по справі № 15/117-06, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Представник заявника апеляційної скарги до судових засідань не прибув. Про причини неявки не повідомив. Про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить зокрема його лист від 04.07.2006 року.
ДП “Херсонський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” м. Херсон свого представника в судове засідання не направило, у відзиві на апеляційну скаргу зазначає: що при виконанні договірних зобов’язань відповідач керувався виключно діючими законами і вини його в затримці виготовлення державних актів не має. Просить рішення господарського суду залишити без змін.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
07.04.2004 між ФГ "ВІОЛА" (позивач за даною справою, замовник за договором) та "Херсонським науково-дослідний та проектним інститутом землеустрою" (відповідач за даною справою, виконавець за договором) було укладено договір № 283 «Про розробку проекту відведення із землеустрою, щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку голові та членам фермерського господарства».
У відповідності до пункту 1.1. зазначеного договору виконавець зобов’язався виконати проектно-вишукувальні роботи по розробці проекту відведення земельної ділянки, з ціллю отримання членами ФГ "ВІОЛА" : Гарус Г.Г., Гарус В.Г., Гарус А.Г. Актів на право власності на земельні ділянки, цільове призначення яких, - введення фермерського господарства, а ФГ "ВІОЛА" зобов’язалося прийняти та оплатити за виконання вказаних робіт 1200 грн.
Згідно п. 4.1 договору, роботи по виготовленню документації повинні бути розпочаті в 4 кварталі 2004 року та закінчені 4 кв. 2004 року.
Роботи було закінчено 23 вересня 2005 року, що підтверджується датою видачі Державних актів про право власності на землю.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.
Згідно зі ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог–відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Прийняті на себе зобов’язання щодо виконання робіт за договором № 283 відповідача виконав у повному обсязі, про що свідчать матеріали справи, а саме акти на право власності на земельну ділянку (а.с.10-12).
Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги щодо обов’язку відповідача оплатити суму збитків за несвоєчасно виконану роботу, з огляду на таке.
У відповідності до статі 118 Земельного Кодексу України передбачено, громадянин який зацікавлений у приватизації земельної ділянки, що перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцем знаходження земельної ділянки, відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна міська рада розглядає заяву надає дозвіл на розробку проекту відведення, оформивши відповідне розпорядження.
ФГ «Віола» дозвіл на розробку проекту було надано розпорядженням Великоолександрівськоі районної державної адміністрації за №78 від 10.02.2004 р. «Про надання дозволу на отримання у власність земельних ділянок для ведення фермерського господарства Гарусу Г.Г.» (а.с.32), потім було надано розпорядження Великоолександрівської районної державної адміністрації за № 262 від 07.05.2004 року «Про надання дозволу на приватизацію земельних ділянок членам ФГ «Віола» (а.с. 33).
29.10.2004 р. були внесені зміни до розпорядження від 10.02.2004 року № 78- оформлені розпорядженням голови Великоолександрівської районної державної адміністрації № 557 (а.с.34). Пункт 1 зміненого розпорядження № 78 визначає: надати на умовах оренди для товарного сільськогосподарського виробництва СФГ «Віола», остаточний дозвіл було надано - розпорядженням голови Великоолександрівськоі районної державної адміністрації за № 392 від 01.07.2005 р (а.с.35) вже після спливу зазначеного в договорі терміну виконання робіт .
Як свідчать матеріали справи, державні акти на право власності на земельні ділянки було виготовлені відповідачем у дводенний термін з дати прийняття розпорядження, про що свідчить дат реєстрації і видачі державних актів яка була здійснена Великоолександрівським районним відділом земельних ресурсів 23.09.2005 року.
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Зміст зазначеної норми права кореспондується із змістом ст. 22 Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст.218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Зазначені статті визначають загальну норму щодо відшкодування збитків внаслідок наявності складу господарського правопорушення: порушення права; завдання збитків та причинний зв’язок між порушенням права та збитками. При наявності таких обставин в особи виникає право на відшкодування завданих збитків.
Притягнення до господарсько-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад господарського правопорушення, який є підставою господарсько-правової відповідальності. Склад господарського правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб’єкт, об’єкт, об’єктивну та суб’єктивну сторону. Суб’єктом є боржник; об’єктом - правовідносини по зобов’язаннях; об’єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, противоправна поведінка суб’єкта господарювання, а також причинний зв’язок між противоправною поведінкою правопорушника і збитками; суб’єктивну сторону господарського правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї противоправної поведінки і її наслідків.
Відсутність хоча б одного із вищеперелічених елементів, утворюючих склад господарського правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Відшкодування збитків–це міра відповідальності за правопорушення в сфері господарювання, тому її застосування можливе лише за наявності підстави відповідальності, передбаченої законом. Особа, яка вимагає відшкодування збитків, повинна довести факт порушення господарського зобов’язання контрагентом, наявність і розмір понесених ним збитків, причинний зв’язок між правопорушенням і збитками.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Перелічені в позовній заяві та апеляційній скарзі порушення з боку відповідача належним чином не доведені, документів на підтвердження наявності вини відповідача у простроченні виконання зобов’язання не надано.
Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора (стаття 613 ЦК України).
До того ж, позивачем було здійснено остаточну оплату, лише 29.11.2004 року (незважаючи не те, що п.2.2 договору №283 від 07.04.2004р передбачено, що виконавець приступає до виконання робіт тільки після оплати авансу (передплати) у розмірі 1200 грн., на що в договорі зазначено п2.3 - у разі затримки замовником оплати роб на термін 20 днів, строки початку і закінчення робіт переносяться на кількість затриманих днів без додаткового узгодження, а якщо затримка буде тривалішою, термін автоматичні анулюється і оформлюється заново.
Ст. 220 Господарського Кодексу України встановлено, що боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.
Таким чином, позивачем не доведений сам факт понесення збитків, і тим більше, саме з вини відповідача. Відсутній також причинний зв’язок між діями відповідача та заявленими до стягнення збитками, оскільки користування землею в Україні є платним. В матеріалах справи наявний договір оренди земельної ділянки від 01.12.2004 року (а.с. 14). В залежності від правових підстав, на яких землекористувач займає земельну ділянку визначається природа таких платежів (орендна плата, податок на землю таке інше), тобто у будь-якому в випадку позивач мав оплачувати користування земельною ділянкою, тим більше, що з огляду на основний вид діяльності фермерського господарства, користування землею є обов’язковим.
Тим більше, що сплачуючи орендну плату, за земельну ділянку якою фактично користувався, позивач поступив, як законослухняний суб’єкт господарської діяльності, оскільки до отримання актів на користування земельною ділянкою (затримання отримання якого відбулось, як вище зазначалось з вини позивача), користуючись нею на підставі договору оренди оплата орендних платежів є обов’язково. І не є збитками у розумінні діючого законодавства.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеними обставинами, а також наступним:
Як вбачається із матеріалів справи останній платіж здійснений позивачем в листопаді 2004 року (а.с. 10), а у відповідності до пункту 2.3 договору затримка в оплаті робіт більше як на 20 днів автоматично анулює встановлений термін робіт. Дозвіл на отримання земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства Великоолександрівською державною адміністрацією наданий на умовах оренди земельної ділянки. Як вище зазначалось, 29.10.2004 р. були внесені зміни до розпорядження від 10.02.2004 р № 78- оформлені розпорядженням голови Великоолександрівської районної державної адміністрації № 557 (а.с.34). Пункт 1 зміненого розпорядження № 78 визначає: надати на умовах оренди для товарного сільськогосподарського виробництва СФГ «Віола», остаточний дозвіл було надано - розпорядженням голови Великоолександрівськоі районної державної адміністрації за № 392 від 01.07.2005 р (а.с.35) вже після спливу зазначеного в договорі терміну виконання робіт .
До того ж, пункт 4.2. договору передбачав, що у разі несвоєчасної видачі позивачем вихідних даних необхідних відповідачу для виконання робіт строк виконання робіт переноситься (а.с. 8).
Висновки контролюючих органів про погодження проекту землеустрою були винесенні з запізненням (а.с. 36-38), що вплинуло на термін виконання робіт відповідачем.
За таких обставин, колегія суддів приходить до безпідставності вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.
Керуючись ст. 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Фермерського господарства “Віола”, с.Біла Криниця Великоолександрівського району Херсонської області на рішення господарського суду Херсонської області від 04.05.2006 р. по справі № 15/117-06 – залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Херсонської області від 04.05.2006 р. по справі № 15/117-06 – залишити без змін.
Головуючий суддя Яценко О.М.
судді Яценко О.М.
Кагітіна Л.П. Шевченко Т. М.