У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
17.10.06 Справа №15/104/06-9/184/06
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Мірошниченко М.В. судді Мірошниченко М.В. , Радченко О.П. , Хуторной В.М.
при секретарі Соколові А.А.
за участю представників:
прокуратури Хортицького району: не з’явився;
позивача: Грибова І.В., довіреність № 12/168-2/04 від 10.07.2006р.;
позивача: Ушенко С.Г., довіреність № 12/168-9 від 03.01.2006р.;
відповідача: Каплунова С.М., довіреність № 450/08 від 27.02.2006р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-
експлуатаційне житлове об’єднання № 6», м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області від 03.08.2006 року
у справі № 15/104/06-9/184/06
за позовом Прокурора Хортицького району м. Запоріжжя в інтересах
держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати
відповідні функції у спірних правовідносинах –
Державної інспекції з енергозбереження Міністерства
палива та енергетики України, м. Київ
до відповідача Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-
експлуатаційне житлове об’єднання № 6», м. Запоріжжя
про стягнення 22.877,89 грн.
ВСТАНОВИВ:
Прокурором Хортицького району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах –Державної інспекції з енергозбереження Міністерства палива та енергетики України, м. Київ було подано позов до Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання № 6», м. Запоріжжя про стягнення суми 22.877,89 грн. підвищеної плати за нераціональне використання теплової енергії.
Розглянувши справу по суті, господарський суд Запорізької області своїм рішенням від 03.08.2006р. у справі № 15/104/06-9/184/06 (суддя Нечипуренко О.М.) позов задовольнив: стягнув з відповідача на користь позивача суму 22.877,89 грн. підвищеної плати за нераціональне використання теплової енергії. Судові витрати поклав на відповідача.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі КП «ВРЕЖО № 6», відповідач у справі, вказує зокрема на те, що для виконання припису від 23.11.2005р. відповідачу був наданий час до 31.12.2005р., а постанова № 22 (щодо накладення штрафу) була винесена вже 24.11.2005р. Тобто економічну санкцію було накладено без врахування можливості не накладення зазначеної санкції чи зменшення її розміру. Припис відповідачем був частково виконаний, а відповідно і розмір економічної санкції повинен був відповідно до п.14 «Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях» зменшитись, чого не відбулось. В постанові № 22 від 24.11.2005р. зазначається, що втрати теплової енергії склали 178,16 Гкал + 23,28 Гкал = 201,44 Гкал, в той час коли в приписі від 23.11.2005р. йдеться лише про 135,04 Гкал. Виконання приписів вимагало значних фінансових витрат, а кошти відповідача були арештовані. Постановою Хортицького районного суду від 05.12.2005р. була встановлена відсутність в діях начальника КП «ВРЕЖО № 6» адміністративного правопорушення та підтверджено факт неможливості виконання робіт по усуненню недоліків за вимогами припису у зв’язку з відсутністю права вільно розпоряджатися коштами підприємства. Судом не прийнято до уваги збиткове матеріальне становище відповідача та ту обставину, що стягнення з відповідача економічної санкції призведе до ще більш скрутного матеріального стану підприємства. Просить рішення господарського суду Запорізької області від 03.08.2006р. у справі № 15/104/06-9/184/06 скасувати та прийняти нове рішення.
Державна інспекція з енергозбереження Міністерства палива та енергетики України, позивач у справі, у відзиві на апеляційну скаргу вказує зокрема на те, що постанова № 22 від 24.11.2005р. винесена згідно до ст.17 Закону України «Про енергозбереження», якою передбачено, що за прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів накладаються економічні санкції на юридичних осіб, а згідно до розділу ІІ абз. 1, 2 Постанови КМУ № 699 від 02.09.1993р. «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві», за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів внаслідок неефективного їх використання, виявлені органами Державної інспекції з енергозбереження, сплачується підвищена плата, яка вноситься одразу після обстеження підприємства Державною інспекцією з енергозбереження. Згідно до п.17 «Порядку проведення перевірок …», вказана підвищена плата, в разі її несплати в добровільному порядку, стягується у судовому порядку. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
В судовому засіданні представники сторін підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.
Прокурор законним правом на участь в судовому засіданні не скористався. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами, у відсутності прокурора.
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2907 від 16.10.2006р. справу призначено до розгляду у складі колегії – Мірошниченка М.В. (головуючий), суддів Радченко О.П., Хуторного В.М.
В судовому засіданні 17.10.2006р. за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду апеляційної інстанції.
За клопотанням представників сторін розгляд справи вівся без застосування засобів технічного забезпечення фіксації судового процесу.
Як випливає з матеріалів справи, Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Запорізькій області була проведена перевірка стану використання паливно-енергетичних ресурсів КП «ВРЕЖО № 6», за наслідками чого складено акт № 18-9/03-249-29 від 26.04.2005р. В ході проведення перевірки були виявлені недоліки з використання паливно-енергетичних ресурсів.
На підставі встановлених порушень, відповідачу було видано припис від 26.04.2005р., який складався з 9 пунктів із зазначенням термінів виконання по кожному пункту. Зокрема, пунктом 4 припису відповідач був зобов’язаний виконати теплову ізоляцію у строк до 15.10.2005р. на трубопроводах мереж опалення в підвальних приміщеннях житлових будинків, оскільки втрати теплової енергії внаслідок відсутності ізоляції становлять 178,16 Гкал/рік.
В подальшому був складений акт № 18-9/03-250-80 від 23.11.2005р. перевірки виконання припису до акту № 18-9/03-249-29 від 26.04.2005р. В ході повторної перевірки виявлено, що відповідачем не був виконаний п.4 припису від 26.04.2005р.
Також були складені акти обстеження теплової ізоляції на трубопроводах і обладнанні від 21.11.2005р.
У зв’язку з невиконанням відповідачем вимог припису Державної інспекції з енергозбереження, а також нераціональним використанням паливно-енергетичних ресурсів, що виразилось у вигляді відсутності теплової ізоляції на трубопроводах опалення в підвальних приміщеннях житлових будинків, що призводить до втрат теплової енергії в розмірі 201,44 Гкал (178,16 Гкал – втрати теплової енергії за опалювальний період 2004-2005рр., 23,28 Гкал – втрати теплової енергії з початку опалювального сезону 2005-2006рр. на час перевірки виконання припису), Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Запорізькій області була прийнята постанова № 22 від 24.11.2005р. про застосування підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів, яким до КП «ВРЕЖО № 6» застосована підвищена плата за нераціональне витрачання теплової енергії в кількості 201,44 Гкал у розмірі 22.877,89 грн.
Постанова № 22 від 24.11.2005р. отримана відповідачем 29.11.2005р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що подвійна плата за нераціональне використання теплової енергії у розмірі 22.877,89 грн. відповідачем до теперішнього часу не сплачена. У зв’язку з цим, в позові ставиться вимога про стягнення з відповідача суми 22.877,89 грн. підвищеної плати за нераціональне використання теплової енергії. Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст.ст. 121, 124 Конституції України, ст.ст. 20, 361 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 11, 27 Закону України «Про енергозбереження», Постанови КМУ від 02.09.1993р. № 699 «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві», Постанови КМУ від 28.10.1996р. № 1308 «Про порядок використання коштів, одержаних за неефективне використання газу», Постанови КМУ від 07.07.2000р. № 1071 «Про деякі заходи щодо раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів», «Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання», затвердженого Наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04.08.2000р. № 64, «Положення про Державну інспекцію з енергозбереження», затвердженого постановою КМУ від 29.06.2000р. № 1039.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про енергозбереження», економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають, зокрема, введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами.
У відповідності з п.3 «Положення про Державну інспекцію з енергозбереження», затвердженого постановою КМУ від 29.06.2000р. № 1039, Інспекція, серед іншого:
- у межах своєї компетенції бере участь у реалізації державної політики та здійснює державний контроль у сфері енергозбереження;
- сприяє підвищенню ефективності роботи з раціонального і економного витрачання електричної та теплової енергії, енергії пару, газу, інших видів органічного палива, нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії на підприємствах і населенням;
- здійснює державний контроль за станом обліку паливно-енергетичних ресурсів, додержанням дисципліни газоспоживання та газопостачання, використанням автоматичних засобів регулювання споживання природного газу, наявністю і додержанням режимних або технологічних карт устаткування, використанням вторинних паливно-енергетичних ресурсів;
- надає за результатами перевірки підприємств обов'язкові для виконання приписи стосовно усунення порушень і недоліків, зумовлених невиконанням вимог законодавства з енергозбереження щодо ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів та контролює виконання цих приписів.
В п.4 цього Положення зазначено, що Інспекція має право, зокрема:
- складати протоколи, акти перевірок та видавати обов'язкові для виконання приписи стосовно усунення порушення норм законодавства у сфері енергозбереження під час видобування, переробки, виробництва, транспортування, зберігання та споживання паливно-енергетичних ресурсів;
- застосовувати економічні санкції до підприємств відповідно до законодавства у разі виявлення фактів перевитрати ними зазначених ресурсів унаслідок неефективного (марнотратного) їх використання.
Згідно Постанови КМУ від 02.09.1993р. № 699 «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві», на Державну інспекцію з енергозбереження покладено здійснення обов’язку державного контролю за раціональним і ефективним використанням газу та інших паливно-енергетичних ресурсів підприємствами (електростанціями).
В п. ІІ додатку до вищевказаної Постанови зазначено, що за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів внаслідок неефективного його використання, виявлені органами Державної інспекції з енергозбереження, сплачується підвищена плата.
Якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними або технологічними картками, відсутність теплоутилізаційного устаткування, систем автоматики), споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни. Плата вноситься одразу після обстеження підприємства Державною інспекцією з енергозбереження.
«Порядком проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання», затвердженого Наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04.08.2000р. № 64 передбачено, що за результатами перевірки інспектор складає акт (додаток 1). У разі виявлення порушень з питань енергозбереження складається припис, який обов'язковий для виконання підприємством (додаток 2). Акт підписується працівником Інспекції, що проводив перевірку та керівником (головним інженером) підприємства, яке перевірялося. У разі незгоди керівництва підприємства з висновками акта, воно може оскаржити його до Державного комітету України з енергозбереження (п.12 Порядку).
Перевірка виконання приписів акта здійснюється після закінчення терміну їх дії (п.13 Порядку).
Залежно від результатів виконання припису обсяги нераціонального використання ПЕР (паливно-енергетичні ресурси) коригуються таким чином:
- у разі невиконання робіт - до їх початкового обсягу додаються перевитрати та прямі втрати, що виникли протягом терміну, встановленого для виконання робіт;
- у разі часткового виконання робіт - цей обсяг визначається як перевитрати та прямі втрати енергоресурсів, зумовлені невиконанням частини робіт;
- у разі виконання робіт - обсяги неефективного використання анулюються (п.14 Порядку).
Рішення про сплату підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів приймається відповідно до законодавства України на підставі акта перевірки підприємства, складеного інспектором і оформлюється постановою про сплату підвищеної плати (додаток 3). Перший примірник постанови залишається в Інспекції, а другий примірник у триденний термін після оформлення постанови надсилається (видається повноважному представнику) підприємству для сплати ним підвищеної плати (п.15 Порядку).
Підприємство повинно внести підвищену плату протягом 30 днів з дня винесення постанови про її застосування (п.16 Порядку).
У разі несплати підвищеної плати у зазначений термін грошова сума стягується в судовому порядку (п.17 Порядку).
Рішення щодо застосування до підприємства підвищеної плати може бути оскаржено в установленому законом порядку (п.18 Порядку).
Як вказувалось вище, при проведенні позивачем перевірки відповідача з питання стану використання паливно-енергетичних ресурсів був встановлений факт втрати теплової енергії (178,16 Гкал/рік) внаслідок відсутності теплової ізоляції на трубопроводах мереж опалення в підвальних приміщеннях житлових будинків.
Відповідач не оскаржував висновки акта перевірки в порядку, передбаченому п.12 «Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання».
Внаслідок встановлених порушень з питання енергозбереження відповідачем, контролюючим органом був складений відповідний припис від 26.04.2005р., яким відповідачу був наданий строк для усунення виявлених порушень - до 15.10.2005р.
Актом перевірки від 23.11.2005р. виконання припису від 26.04.2005р. було встановлено невиконання припису позивача від 26.04.2005р. щодо виконання теплової ізоляції на трубопроводах мереж опалення в підвальних приміщеннях житлових будинків. Цим же актом перевірки встановлено, що втрати теплової енергії внаслідок відсутності теплової ізоляції становлять 178,16 Гкал/рік.
У зв’язку з невиконання відповідачем робіт щодо теплової ізоляції на трубопроводах мереж опалення в підвальних приміщеннях житлових будинків, згідно п.14 «Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання» позивачем скориговані обсяги нераціонального використання ПЕР до їх початкового обсягу з доданням перевитрат та прямих втрат, що виникли протягом терміну, встановленого для виконання робіт.
У відповідності з п.15 названого Порядку, на підставі акта перевірки підприємства відповідача, інспектором була складена і оформлена постанова про застосування підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів № 22 від 24.11.2005р. і один примірник постанови надісланий відповідачу для сплати ним підвищеної плати.
Відповідач повинен був внести підвищену плату протягом 30 днів з дня винесення постанови про її застосування, згідно з п.16 Порядку, тобто у строк до 24.12.2005р.
У зв’язку з несплатою відповідачем підвищеної плати у встановлений термін, прокурором був поданий відповідний позов в суд для стягнення підвищеної плати в судовому порядку, згідно з п.17 Порядку.
Слід зазначити, що постанова № 22 від 24.11.2005р. відповідачем не оскаржувалась в установленому законом порядку, згідно з п.18 Порядку.
На час розгляду справи постанова № 22 від 24.11.2005р. про застосування до відповідача підвищеної плати не скасована і є чинною, а тому є обов’язковою до виконання останнім.
Доводи скаржника про те, що припис Інспекції був частково виконаний підприємством, у зв’язку з чим, обсяги нераціонального використання ПЕР слід було скоригувати з урахуванням виконання частини робіт, згідно з п.14 Порядку, колегією суддів до уваги не приймається, оскільки в акті від 23.11.2005р. перевірки виконання припису № 18-9/03-250-80 до акту № 18-9/03-249-29 від 26.04.2005р. вказано на невиконання відповідачем п.4 припису, а саме: зазначено на необхідність виконання теплової ізоляції на трубопроводах мереж опалення в підвальних приміщеннях житлових будинків; втрати теплової енергії внаслідок відсутності теплової ізоляції становлять 178,16 Гкал/рік. Як вказувалось вище, відповідачем не оскаржувались висновки акту перевірки. Тому, постанова про застосування підвищеної плати № 22 від 24.11.2005р. також була прийнята Інспекцією з урахуванням розміру втрат теплової енергії 201,44 Гкал/рік (178,16 Гкал/рік – втрати теплової енергії за опалювальний період 2004-2005рр., із додаванням 23,28 Гкал/рік – втрати теплової енергії з початку опалювального сезону 2005-2006рр. на час перевірки виконання припису), тобто з доданням перевитрат та прямих втрат, що виникли протягом терміну, встановленого для виконання робіт.
Доводи скаржника про те, що виконання приписів Інспекції вимагало значних фінансових витрат, а кошти КП «ВРЕЖО № 6» були арештовані, але незважаючи на це строк виконання приписів не було подовжено, у відповідності з п.11 Порядку, є необґрунтованими, внаслідок наступного.
Пунктом 10 «Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання» встановлено, що якщо неефективне використання ПЕР викликане недосконалістю технологічних процесів і для його усунення потрібні значні матеріальні і фінансові ресурси, Інспекцією сумісно із підприємством визначаються обсяги і терміни виконання робіт для його усунення. Загальний термін виконання робіт, як правило, не повинен перевищувати шести місяців. Пунктом 11 вказаного Порядку закріплено, що в окремих випадках, якщо виконання зазначених робіт вимагає залучення особливо значних матеріальних і фінансових ресурсів, за погодженням з Державним комітетом України з енергозбереження цей термін може бути продовжений.
Тобто, у відповідності з п.п. 10, 11 Порядку, продовження термінів виконання відповідачем робіт для усунення неефективного використання ПЕР можливе лише у випадку, коли таке неефективне використання викликано недосконалістю технологічних процесів. Разом з тим, відсутність теплової ізоляції на трубопроводах мереж опалення в підвальних приміщеннях житлових будинків, за що Інспекцією була застосована підвищена плата, не пов’язане з недосконалістю технологічних процесів в діяльності відповідача. Тому, підстави для продовження виконання відповідачем робіт для усунення неефективного використання ПЕР відсутні. До того ж, відповідачем не надано суду доказів погодження з Інспекцією термінів продовження виконання вказаних робіт.
Доводи скаржника про те, що постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 05.12.2005р. було встановлено відсутність в діях начальника КП «ВРЕЖО № 6» адміністративного правопорушення та підтверджено факт неможливості виконання робіт за приписом Державної інспекції з енергозбереження у зв’язку з відсутністю права вільно розпоряджатися коштами підприємства, колегією суддів до уваги не приймається, оскільки вказаною постановою було закрите провадження по адміністративній справі щодо начальника КП «ВРЕЖО № 6», у зв’язку з відсутністю в діях начальника відповідача складу адміністративного правопорушення. Тобто, вказаною постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 05.12.2005р. встановлений факт відсутності адміністративного правопорушення щодо певної фізичної (посадової) особи, проте не встановлювався факт відсутності порушення КП «ВРЕЖО № 6», як юридичною особою, правил раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів.
Посилання скаржника на збиткове матеріальне становище КП «ВРЕЖО № 6», колегією суддів до уваги також не приймаються, оскільки ця обставина не є підставою для звільнення від сплати підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у відповідності до діючого законодавства.
Доводи представника відповідача в судовому засіданні на невірний розрахунок з боку позивача розміру підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів, який на думку відповідача має складати суму 17.573,52 грн., є необґрунтованим, оскільки постанова № 22 від 24.11.2005р., якою до відповідача застосована підвищена плата за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів, у встановленому законом порядку не оскаржена та не скасована. Результати перевірок позивачем відповідача також оскаржені не були. Розрахунок розміру економічних санкцій проводився позивачем з урахуванням втрат теплової енергії у розмірі 201,44 Гкал, що включає в себе 178,16 Гкал – втрати теплової енергії за опалювальний період 2004-2005рр. та 23,28 Гкал – втрати теплової енергії з початку опалювального сезону 2005-2006рр. на час перевірки виконання припису.
Посилання відповідача на п.п.2 п.14 Порядку щодо виконання частини робіт та зумовлення зменшення обсягів неефективного використання енергії, є необґрунтованими, оскільки п.14 Порядку передбачає, що у разі невиконання або часткового невиконання вимог припису: «до їх початкового обсягу додаються перевитрати та прямі втрати, які виникли протягом терміну, встановленого для виконання робіт.
Розмір суми 22877,89грн . підвищеної плати є обґрунтованим, перевіреним колегією Запорізького апеляційного господарського суду і виконаним у відповідності до Постанови КМУ «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві» № 699 від 02.09.93р. (зі змінами, внесеними Постановою КМУ № 1308 від 28.10.96р. та Постановою КМУ № 1071 від 07.07.2000р.).
Обставини справи свідчать про те, що сума економічних санкцій у розмірі 22.877,89 грн. відповідачем сплачена у встановлені законом строки не була. Доказів сплати вказаної суми відповідачем суду не надано.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог і стягнення з відповідача на користь позивача суми 22.877,89 грн. підвищеної плати за нераціональне використання теплової енергії.
Доводи, зазначені в апеляційній скарзі, спростовуються вищевикладеним.
Фактичні обставини справи досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.
Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання № 6», м. Запоріжжя, залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 03.08.2006р. у справі № 15/104/06-9/184/06 – без змін.
Головуючий суддя Мірошниченко М.В.
судді Мірошниченко М.В.
Радченко О.П. Хуторной В.М.