У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
29.11.06 Справа №14/279-пд-06
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В. судді Мойсеєнко Т. В. , Коробка Н.Д. , Юхименко О.В.
при секретарі Шерник О.В.
за участю представників
позивача: Донисенко К.С. довіреність № б/н від 31.08.2006р.
відповідача-: Анікєєва І.В. довіреність № 165 від 16.08.2006 року – юрисконсульт
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 14/279-ПД-06 та апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «АгроМастер», м. Херсон на рішення господарського суду Херсонської області від 06.10.2006р. у справі №14/279-ПД-06
за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «АгроМастер», м. Херсон
до відповідача Дочірнього підприємства «Флемінг-Вендельн. Україна», с.Дар`ївка, Білозерський район Херсонська область
про визнання недійсним договору
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Херсонської області від 06.10.2006р. у справі № 14/279-ПД-06 (суддя Гридасов Ю.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено Рішення суду прийнято із посиланням на статті 251,252 ЦК України. Договір купівлі-продажу № 45 від 13.04.2005 року відповідає вимогам закону, оскільки сторони погодили строк дії договору-до моменту виконання зобов’язань.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням позивач оскаржив його до суду апеляційної інстанції, звернувшись з відповідною апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції у зв’язку з порушенням норм матеріального і процесуального права та постановити нове рішення, яким задовольнити позов. Заявник апеляційної скарги зазначає, що судом в процесі розгляду справи не досліджено, що сторонами у спірному договорі не визначено строк дії договору всупереч положенням ст. ст. 251,252 ЦК України та ст. 180 ГК України. Звертає увагу, що строк дії договору та термін дії не є тотожними поняттями, а відтак суд безпідставно зазначив, що сторонами погоджено строк дії договору-до повного викладання зобов’язань за договором. Суд безпідставно зазначив, що повне виконання сторонами своїх зобов’язань по договору наступає тоді коли позивач сплатить на користь відповідача суму заборгованості. Вважає, що оскільки судом порушено норми матеріального права, а саме статі 203,215 ЦК України та 207 ГК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі п.4 ч.1 статті 104 ГПК України. Представник у судовому засіданні підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вказав, що спірний договір укладено з власником майна та з дотриманням вимог закону, та повноважний представник у судовому засіданні зазначив, що при постановленні рішення судом були досліджені та з’ясовані всі обставини справи, що мають істотне значення для справи, була застосована правильна правова кваліфікація встановлених фактів, у зв’язку з чим, вважає рішення законним. Твердження позивача, що строк (термін) дії договорів повинен визначатися лише роками, місяцями, тижнями днями або годинами є безпідставним та таким, що суперечить діючому законодавству України. Договір купівлі-продажу № 45 від 13.04.2005 року відповідає вимогам закону, сторони погодили строк дії договору-до моменту виконання зобов’язань у відповідності з нормами матеріального права України. Просить рішення господарського суду Херсонської області залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 3409 від 28.11.2006р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів, головуючого судді – Мойсеєнко Т.В. (доповідач), суддів Коробка Н.Д., Юхименко О.В., даною колегією прийнято постанову.
Сутність спору: 13 квітня 2005 р. між ПСП „АгроМастер" (позивач за даною справою та покупець за договором) та ДП „Флемінг-Вендельн. Україна" (відповідач за даною справою, продавець за договором) укладено договір купівлі-продажу № 45, відповідно до якого відповідач передав у власність позивача наступний товар: трактор „Білорусь-82.1" - 2 шт., сіялка СУПН-6А-02 - 1 шт., культиватор КРНВ-4,2 - 2 шт., культиватор КПС-4 - 2 шт., жатка ЖВП-4,9 - 1 шт., зернометатель ЗМ-60А - 1 шт..(а.с.8-9).
Звертаючись з позовом про визнання недійсним зазначеного вище договору купівлі-продажу, позивач посилається на те, що сторони під час укладання договору не погодили строк його дії, що є обов’язковою умовою, чим порушили вимоги діючого законодавства України щодо укладення господарських зобов’язань. На підставі статей 179, 180, 207 Господарського кодексу України та статей 203, 215, 251, 252 Цивільного кодексу України просить визнати договір недійсним.
Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову відмовлено, з чим не погодився позивач і звернувся з апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного господарського суду.
Відповідно до статті 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Згідно з частиною першою статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що захист цивільних прав та інтересів здійснюється, зокрема, у такий спосіб, як визнання правочину недійсним.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного суду України “ Про судову практику у справах про визнання право чинів недійсними” від 28.04.1978р. з подальшими змінами, угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.
Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.
Статтями 6 і 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Предметом спору у справі є визнання д недійсним договору купівлі-продажу № 45 від 13.04.05р.
Як слідує зі змісту ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму .
Виходячи з правової природи договору купівлі - продажу істотними умовами для даного виду договорів є предмет договору та його ціна. Предмет і ціна узгоджені сторонами у п.1 та 3 спірного договору.
Разом з тим, спірний договір укладений суб’єктами господарювання і відноситься до господарських договорів, які укладаються, як вказано у ч.7 ст. 179 Господарського кодексу України, за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами стосовно окремих видів договорів.
Враховуючи положення пункту 3 статі 180 ГК України сторони за договором повинні погодити строк дії договору .
Під строком дії господарського договору, відповідно до вимог ч. 7 ст.180 ГК України, що є спеціальною нормою для укладання господарських договорів, розуміється час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. При цьому відрізняють договори з конкретно визначеним строком дії (датою) і договори, в яких строк визначений моментом у часі, з настанням якого пов’язана дія чи подія, що має юридичне значення.
Дана норма кореспондується з ч.1 ст. 631 ЦК України, що також є спеціальною для укладання договорів, в якій зазначено, що строком дії договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконувати свої обов’язки відповідно до договору.
Сторони у п.11.1 спірного договору визначили строк дії договору купівлі-продажу, а саме: до повного виконання сторонами зобов’язань за договором, тобто строк дії договору співпадає з моментом виконання сторонами свої зобов’язань, що не суперечить ст. 180 ГК України та ст. 631 ЦК України, якими визначаються договірні строки.
Згідно статі 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Дана норма є загальною і позивач посилаючись на цю норму помилково трактує її застосовуючи до спірного договору, без врахування вимог спеціальних норм, що визначають поняття саме строку дії договору.
Крім того, застосовуючи до спірних правовідносин сторін положення ст.251, 252 ЦК України, позивач не звернув уваги на те, що згадані правові норми безпосередньо не визначають недійсність договору купівлі-продажу.
Зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до ч.1 ст.207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону... може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Як вже зазначалося, умови підпункту 11.1. договору про те, що даний договір вступає в силу з моменту підписання сторонами і діє до моменту повного виконання сторонами зобов'язань по договору, не суперечать чинному законодавству, а тому підстави для визнання договору недійсним відсутні.
За таких обставин, договір складений у відповідності до вимог діючого законодавства, підписаний повноважними представниками сторін. Питання щодо визнання договору недійсним, з огляду на не визначення строку дії договору, у позивач виникло лише після настання строку оплати придбаного товару (з урахуванням додаткової угоди а.с. 39).
Відповідно до абзацу 2 п. 1 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” N 02-5/111 від 12.03.99р. (із змінами) вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. За загальним правилом невиконання чи неналежне виконання угоди не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною.
Позивач не обґрунтував, яким саме чином відповідач порушив його права та охоронювані законом інтереси, не довів, всупереч положенням статі 33 ГПК України, обґрунтованість заявлених вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 13.04.2005 року з підстав невизначеності в ньому строку дії договору у зв’язку з чим, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Вказані обставини досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним.
Судові витрати по апеляційній скарзі, відповідно до статті 49 ГПК України, слід віднести на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст. 49, ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «АгроМастер», м. Херсон залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Херсонської області від 06.10.2006 р. у справі № 14/279-ПД-06 залишити без змін.
Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В.
судді Мойсеєнко Т. В.
Коробка Н.Д. Юхименко О.В.