У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
21.12.06 Справа №7/297-пн-06
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В. судді Мойсеєнко Т. В. , Кагітіна Л.П. , Коробка Н.Д.
при секретарі Акімовій Т.М.
за участю представників
позивача: ОСОБА_1, довіреність № НОМЕР_1. адвокат;
відповідача: Шпинь С.О., довіреність № 09-9-12 від 11.01.2006р. головний спеціаліст юридичного відділу;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 7/297-ПН-06 та апеляційну скаргу Херсонської міської ради, м.Херсон
на рішення господарського суду Херсонської області від 03.10.2006р. у справі № 7/297-ПН-06
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_2, м.Херсон
до відповідача Херсонської міської ради, м.Херсон
про визнання права власності.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Херсонської області від 03.10.2006р. у справі № 7/297-ПН-06 (суддя Задорожня Н.О.) позов задоволено. Визнано за приватним підприємцем ОСОБА_2 право власності на переобладнаний магазин промислових товарів - під літ. «А» та прибудову під літ. «а», загальною площею 92,7 кв.м., які розташовані у м.Херсоні, АДРЕСА_1. Рішення суду мотивовано тим, що реконструкцію та переобладнання квартири, яка належала позивачу на праві власності, проведено на підставі розпорядження міського голови за № НОМЕР_2., об'єкт закінчено будівництвом та проведено технічну інвентаризацію. Здійснене самочинне будівництво не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб. З огляду на зазначене місцевий господарський суд на підставі ст.ст. 328, 376 ч.3 ЦК України визнав позовні вимоги обґрунтованими.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного господарського суду, в якій останній просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 03.10.2006р. у справі № 7/297-ПН-06 у зв'язку з тим, що висновки суду, викладені у судовому рішенні, не відповідають обставинам справи та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог. Заявник апеляційної скарги зазначає, що судом не враховані вимоги статті 376 ЦК України, ст.83 Земельного Кодексу України, ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування». Позивачу під самочинне будівництво земельна ділянка не відводилася. Херсонська міська рада заперечує проти визнання права власності на самочинне будівництво Прибудова площею 23,3 кв.м була здійснена на земельній ділянці, що належить до земель комунальної власності територіальної громади міста. Квартира, що перебудована у магазин також знаходиться у житловому будинку, який належить до комунальної власності. Позивач не виконав необхідні умови, за яких розпорядженням міського голови № НОМЕР_2 було дозволено виконати реконструкцію та переобладнання квартири. Переобладнання квартири та добудова з порушенням встановлених будівельних норм та правил, як пояснив представник ради у судовому засіданні, може негативно вплинути на стан житлового будинку, а також порушує права власності відповідача на землю, якому ці права надані згідно закону. Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені у апеляційній скарзі.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що позивач здійснив реконструкцію та переобладнав квартиру під магазин товарів не отримавши погодження виконання будівельних робіт з технічними та контролюючими службами, Херсонської міськради. Під час виготовлення технічної документації на реконструйовану квартиру, Херсонським БТІ була виготовлена документація, як на об'єкт самовільного будівництва. У зв'язку з необхідністю експлуатації в подальшому переобладнаного магазину, позивач звернувся з позовом до суду на підставі ст.376 ЦК України. Позивач вказує на те, що квартира була самовільно переобладнана під магазин промислових товарів, бо не отримав дозволу на ввід в експлуатацію від державної комісії, що змусило позивача звернутися з позовом до суду за визнанням права власності на магазин. Відповідач до суду першої інстанції не з'являвся, заперечень не надав, тому на підставі оскаржуваного рішення позивач вже зареєстрував право власності на спірний об'єкт нерухомості. Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у відзиві апеляційній скарзі, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 3673 від 19.12.2006р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів головуючого судді Мойсеєнко Т.В. (доповідач), суддів Коробка Н.Д., Кагітіна Л.П., даною колегією прийнято постанову.
За згодою представників сторін судовий процес вівся без застосування засобів технічного забезпечення, та за їх згодою в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.
Суть спору: 25 квітня 2005р. на підставі посвідченого договору купівлі-продажу позивач придбала у власність трикімнатну квартиру загальною площею 67,8 кв.м., яка розташована за адресою м.Херсон АДРЕСА_1. На підставі розпорядження Херсонської міської ради ПП ОСОБА_2. було надано дозвіл на проектування та реконструкцію власної квартири по АДРЕСА_1, кв.17 під магазин промислових товарів за умови дотримання усіх необхідних вимог вказаних у цьому розпорядженні щодо розробки та затвердження проектно -кошторисної документації та оформлення дозволу на реконструкцію у міській інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю.
ПП ОСОБА_2. вказує, що в процесі реконструкції квартири було здійснено будівництво прибудови внутрішньою площею 23,3кв.м. У зв'язку з тим, що технічним обстеженням та актом оцінки БТІ стану будівлі магазину визнано задовільним та придатним для подальшої експлуатації, але визначено, що цей об'єкт є самовільним будівництвом, позивач на підставі ст.ст.331, 376, 876 ЦК України просить суд визнати за ним право власності на переобладнаний магазин промислових товарів - під літ. «А» та прибудову під літ. «а», загальною площею 92,7 кв.м., які розташовані у м.Херсоні, АДРЕСА_1.
Вказані вимоги стали предметом спору у господарському суді першої інстанції. Рішенням господарського суду Херсонської області задоволені позовні вимоги, з чим не погодився відповідач і звернувся до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Відповідно до статті 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також в разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Як слідує зі змісту апеляційної скарги Херсонською міською радою право позивача на зазначені у позові об'єкти нерухомості не визнається, оскільки позивачем переобладнання квартири та будівництво добудови відбулося без відведення в установленому порядку земельної ділянки, без належного дозволу та належно затвердженого проекту. Переобладнання квартири та добудова з порушенням встановлених будівельних норм та правил, як пояснив представник ради у судовому засіданні, може негативно вплинути на стан житлового будинку, а також порушує права власності відповідача на землю, якому ці права надані згідно закону.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на ст. 331 ЦК України вказуючи, що спірний об'єкт нерухомості виготовлений ним зі своїх матеріалів.
Згідно ч.2 ст.331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Об'єкти нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, як житлово-громадського, так і виробничого призначення підлягають прийняттю в експлуатацію відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1243 від 22.09.04р.Обов'язковість введення в експлуатацію об'єкта нерухомості закінченого будівництвом передбачає і ст.4 Закону України «Про архітектурну діяльність».
Згідно п. 1.6 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно від 07.02.2002, реєстрації підлягають права власності лише на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку.
Однак , як свідчать матеріали справи, спірний об'єкт нерухомості не був введений у встановленому порядку в експлуатацію. Тому у суду для визнання права власності на спірний об'єкт згідно ст. 331 ЦК України немає ніяких підстав. Положення ст. 876 ЦК України також не є підставою визнання права власності на спірний об'єкт оскільки дана норма регулює підрядні правовідносини, які відсутні між сторонами у справі.
Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом, позивач в супереч існуючим законам та іншим нормативним актам позивач перебудував квартиру під магазин та здійснив добудову без оформлення права користування земельною ділянкою, без дозволу на виконання будівельних робіт, без прийняття об'єктів в експлуатацію державною технічною комісією.
Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належ-но затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
З огляду на те, що ст. 22 Закону України "Про основи містобудування" забудова земельних ділянок здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою та отримання дозволу на виконання будівельних робіт, а експлуатація об'єктів дозволяється після прийому їх державною технічною комісією (ст. 18), суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач здійснив самовільне будівництво.
Разом з тим, господарський суд Херсонської області не дослідив усіх обставин справи та безпідставно і передчасно визнав право власності за позивачем на об'єкт самочинного будівництва на підставі ч.3 ст.376 ЦК України. Вказана норма передбачає, що особі, яка здійснила самочинне будівництво повинна бути надана земельна ділянка у встановленому порядку, тобто земельна ділянка надана під вже збудоване нерухоме майно. А в даному випадку, позивачу земельна ділянка не відводилася у встановленому законом порядку. Крім того, власник земельної ділянки заперечує проти визнання за позивачем права власності та вказує на порушення прав власності територіальної громади на землю та прав власника житлового будинку, в якому знаходиться спірний об'єкт, стосовно можливого впливу на стан будинку переобладнання здійсненого з порушенням будівельних норм.
Херсонська міська рада у відповідності до статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, які визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно ст. 2 Закону України "Про власність" право власності - це врегульовані законом суспільні відносини по володінню, користуванню та розпорядженню майном.
Згідно вимог ч.2 ст. 376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Як встановлено, приватний підприємець ОСОБА_2. здійснила будівництво і переобладнання об'єкту нерухомості самочинно, без додержання існуючих нормативів по отриманню земельної ділянки під будівництво, та без отримання дозволу на виконання вказаних робіт і прийому об'єкту в експлуатацію, тому віна не набуває права на таке самочинне будівництво і її позовні вимоги є безпідставними.
Доводи позивача спростовуються вищенаведеним та, а також наступним.
На добудову, яка є самочинним будівництвом, право власності не виникло у позивача в силу ч.2 ст.376 ЦК України. А право власності позивача на квартиру перебудовану під магазин, що виникло у ПП ОСОБА_2 на підставі договору від 25.04.2005р. купівлі-продажу трикімнатної квартири №АДРЕСА_1 Січня у м. Херсоні, ніким не оспорюється.
Крім того, як визначено ч. 2 ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
ПП ОСОБА_2. не довела, що виконані нею переобладнання належної їй квартири не призведуть до порушень, перелічених ч.2 ст.383 ЦК України.
Розпорядження міського голови № НОМЕР_2., на яке посилається позивач і суд першої інстанції, не є підставою для виникнення права власності на самочинне будівництво. Крім того, згідно цього розпорядження дозвіл на реконструкцію видався за умови виконання проекту реконструкції, його погодження та отримання дозволу на реконструкцію в інспекції ДАБК. Не є підставою для визнання права власності на самочинне будівництво і дозволи на експлуатацію об'єкту торгівлі, видані управлінням споживчого ринку та сфери послуг.
Посилання позивача на отримання технічних умов на реконструкцію квартири від відповідних організацій, колегією суддів не приймається, оскільки вони не погоджені, як вказано в цих технічних умовах, ні розпорядженням міського голови, ні рішенням виконавчого комітету.
За таких обставин, висновок суду про визнання права власності на самочинне будівництво є передчасним, бо на момент прийняття оскаржуваного рішення у суду не було підстав, для визнання за позивачем права власності на спірний об'єкт нерухомості. У задоволенні позову слід відмовити, а рішення господарського суду Херсонської області від 03.10.2006р. у справі № 7/297-ПН-06 слід скасувати.
Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції, відповідно до статті 49 ГПК України, слід віднести на позивача.
Керуючись ст. 49, ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Херсонської міської ради, м.Херсон задовольнити.
Рішення господарського суду Херсонської області від 03.10.2006р. у справі № 7/297-ПН-06 скасувати.
В позові відмовити.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2, м.Херсон на користь Херсонської міської ради, м.Херсон 42грн. 50коп. державного мита за розгляд справи у суді Запорізькому апеляційному господарському суді.
Видачу наказу доручити господарському суду Херсонської області.
Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В.
судді Мойсеєнко Т. В.
Кагітіна Л.П. Коробка Н.Д.