ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2015 р. Справа №5023/7340/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Кухар В.І., суддя Шутенко І.А.,

при секретарі Катренко І.С.,

за участю представників:

позивача - Алісултанової І.Б., за довіреністю №01-42юр/8327 від 15.09.2014р.; Солдатенка А.М., за довіреністю №01-42юр/2710 від 24.03.2014р.,

відповідача - Ворони І.А., за довіреністю №92 від 11.11.2014р.,

третьої особи - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№4522Х/2 від 19.12.2014р.) на рішення господарського суду Харківської області від 21.09.2011р. у справі №5023/7340/11,

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків,

до Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода", м. Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Харківводоканал", м. Харків,

про стягнення коштів в розмірі 14811225,03 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.09.2011р. (суддя Лаврова Л.С.) позов задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 11143339,77 грн. вартості електричної енергії, 2228667,96 грн. ПДВ., 43980,21 грн. плати з компенсації перетікання реактивної енергії (тарифна складова за КРЕ- 36650,17 грн. та ПДВ 20%- 7330,04 грн.), 227157,75 грн. 3% річних, 300721,20 грн. інфляційних, 799462,00 грн. пені, 25500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову провадження у справі припинено.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині стягнення 11143339,77 грн. вартості електричної енергії, ПДВ- 2228667,96 грн., плати з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 42980,21 грн., 3% річних 227157,75 грн., 300721,20 грн. інфляційних, 799462,00 грн. пені та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити, в іншій частині рішення залишити без змін.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11.10.2011р. апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 31.10.2011р. клопотання Комунального підприємства "Виробничо-технологічного підприємства "Вода" про зупинення розгляду справи задоволено. Зупинено провадження у справі №5023/7340/11 до вирішення пов'язаної з нею справи №5023/4029/11 (н.р.49/193-10), що розглядається в Харківському апеляційному господарському суді.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 29.08.2014р. провадження у даній справі поновлено, у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили його зупинення, та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство "Харківводоканал".

Позивачем 22.09.2014р. надано суду додаткові пояснення, в яких зазначено, що за час знаходження справи у стадії зупинення суму основного боргу (з урахуванням ПДВ) в розмірі 13382007,73 грн., а також заборгованість за компенсацію перетікання реактивної енергії в розмірі 101876,35 грн. було повністю погашено відповідачем; також вказано, що правонаступник КП "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" (що нині знаходиться в процесі реорганізації), КП КГ "Харківкомуночиствод" (яке згідно з рішенням Харківської міської ради від 23.12.11 №577/11 перейменовано на КП "Харківводоканал") на даний час проводить розрахунки по боргам відповідача, здійснює часткове погашення поточного споживання електричної енергії та заборгованості за періоди, які входять до позовних вимог. Таким чином, за розрахунками позивача, на момент поновлення провадження у справі несплаченими залишилися наступні суми: 3% річних 227157,75 грн., інфляційні - 300721,20 грн., пеня - 799462,00 грн.

Відповідачем 22.09.2014р. надано до суду уточнену апеляційну скаргу, в якій "КП ВТП "Вода", посилаючись на повне погашення сум вартості електричної енергії, а також заборгованості за компенсацію перетікання реактивної енергії, які були стягнуті з відповідача на користь позивача оскаржуваним рішенням суду, просить оскаржуване рішення скасувати та припинити провадження у справі в частині вимог щодо стягнення вартості електричної енергії - 13382007,73 грн., плати з компенсації перетікання реактивної енергії - 101876,35 грн., а у задоволенні вимог про стягнення річних, інфляційних та пені відмовити, оскільки порядок та строк виконання зобов'язань з погашення вартості електричної енергії за липень 2011 року за договором №1.01 від 03.01.20008р. був змінений згідно з умовами договору №517Е/184 від 29.10.2012р. про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.12 №517.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.09.2014р. апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення. Рішення господарського суду Харківської області від 21.09.2011р. у справі №5023/7340/11 залишено без змін.

18.11.2014р. Вищий господарський суд України прийняв постанову, якою касаційну скаргу КП "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" задовольнив частково. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.09.2014р. у справі №5023/7340/11 скасував. Справу передав на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

Вищий господарський суд України, обґрунтовуючи прийняту ним постанову, вказав на те, що за змістом умов договору від 29.10.2012р. №517Е/184 його сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета договору. Також, касаційна інстанція зазначила, що судом апеляційної інстанції при повторному розгляді справи відповідні доводи та пов'язані з цим обставини справи (в т.ч. умови договору від 29.10.2012р. №517Е/184) не досліджені та не з'ясовані. Водночас, Вищий господарський суд України вказав, що ці обставини мали значення для розгляду даної справи, оскільки санкції, передбачені пунктом 5.2.1 Договору №1.01, підлягають застосуванню лише у разі здійснення оплати поза межами порядку і строків, встановлених договором про організацію взаєморозрахунків, тобто за наявності вини Підприємства.

Після направлення справи із Вищого господарського суду України на новий розгляд апеляційною інстанцією, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.12.2014р. апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 26.01.2015р.

Відповідач надав додаткові пояснення по справі (вх.№676 від 20.01.2015р.), в яких просить провадження у справі в частині стягнення вартості електричної енергії - 13372007,73 грн. та плати з компенсації перетікання реактивної енергії - 43980,21 грн. припинити, у зв'язку з відсутністю предмета спору, в частині стягнення 227157,75 грн. 3% річних, 300721,20 грн. інфляційних, 799462,00 грн. пені рішення скасувати та залишити позов без задоволення.

Позивач надав відзив (вх.№898 від 22.01.2015р.) на апеляційну скаргу, в якому просить рішення господарського суду Харківської області від 21.09.2011р. у справі №5023/7340/11 залишити без змін.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.01.2015р. розгляд справи було відкладено для надання можливості сторонам подати додаткові пояснення у справі.

Третя особа надала пояснення у справі (вх.№1970 від 09.02.2015р.), в яких просить рішення господарського суду Харківської області від 21.09.2011р. скасувати, у задоволенні вимог позивача в частині стягнення 3% річних, інфляційних та пені відмовити, в частині вимог щодо стягнення вартості електроенергії та КРЕ - провадження припинити.

Відповідач надав додаткові пояснення у справі від 10.02.2015р., в яких наголосив, що на момент винесення судом першої інстанції рішення у даній справ, існували обставини, які унеможливлювали винесення такого рішення, оскільки бази нарахування заявлених санкцій мали спірний характер та знаходились на розгляді в господарських судах. Крім того, відповідач вказує, що для застосування санкцій передбачених договором поставки та наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, необхідно щоб оплата була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених договором про організацію взаєморозрахунків.

Позивач, також, надав додаткові пояснення у справі (вх.№2241 від 11.02.2015р.), в яких вказав на практику розгляду Вищим господарським судом спорів між АК "Харківобленерго" та КП "ВТП "Вода".

В судовому засіданні 12.02.2015р. представник апелянта підтримав свою апеляційну скаргу з раніше наведених підстав, просив її задовольнити в повному обсязі. Представники позивача заперечували проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, оскаржуване рішення просили залишити без змін.

У відповідності до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи вказівки Вищого господарського суду України, викладені стосовно даної справи в постанові від 18.11.2014р., колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 03.01.2008р. між АК "Харківобленерго" та КП "ВТП "Вода" був укладений договір №1.01 про постачання електричної енергії. Відповідно до умов договору позивач (Постачальник) зобов'язався постачати відповідачеві (Споживачеві) електричну енергію у відповідності з умовами договору, як різновид товару в обсягах, визначених розділом 5 згідно з визначеними цим договором умовами та величинами постачання електроенергії та потужності, а відповідач зобов'язався своєчасно проводити сплату за використану електричну енергію та потужність, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з діючими в цей період тарифами, індексом цін та умовами договору. Ч. 1 розділу 2 договору передбачено, що під час виконання умов цього договору, а також при вирішенні питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються користуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.

Як встановлено місцевим господарським судом та не заперечується сторонами, позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору у липні 2011 року здійснив відпуск електроенергії відповідачу, що підтверджується матеріалами справи.

Але відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання та не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість спожитої електроенергії, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача на свою користь вартість електричної енергії в розмірі 13382007,73 грн., 3% річних 227157,75 грн., плату з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 101876,35 грн., індекс інфляції - 300721,20 грн., пені - 799462,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно платіжного доручення №14973 від 16.09.2011р. відповідач сплатив позивачу суму в розмірі 10000 грн. за електричну енергію спожиту у липні 2011 року, а згідно повідомлення від 31.08.2011р. заборгованість відповідача перед позивачем за реактивну електричну енергію зменшилась за липень 2011р. в сумі 43980,21 грн.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи та звернуто увагу судом касаційної інстанції, 29.10.2012р. між Територіальним органом Казначейства в Харківській області, Головним фінансовим управлінням Харківської обласної державної адміністрації, Головним Управлінням житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації, Комунальним підприємством "Харківводоканал", Акціонерною компанією "Харківобленерго", Державним підприємством "Енергоринок", Публічним акціонерним товариством "Донбасенерго" та Державним агентством резерву України укладено договір №517Е/184 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2012р. №517.

Згідно пункту 1 предметом договору є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до статті 23 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" та Постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2012р. №517 "Про затвердження порядку та умов надання у 2012 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувались органами державної влади чи місцевого самоврядування.".

У відповідності до пункту 7 договору сторона четверта (КП "Харківводоканал") перераховує на рахунок сторони п'ятої (АК "Харківобленерго") кошти, зокрема, у сумі за липень 2011 року - 13317007,73 грн.

На виконання договору №517Е/184 від 29.10.2012р. КП "Харківводоканал" в установленому порядку та строку перерахував на рахунок позивача суму у розмірі 13317007,73 грн., що не заперечується позивачем та підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням від 20.12.2012р.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що згідно угоди про залік зустрічних вимог від 26.11.2012р. та заліку однорідних вимог №01-36/3004 від 17.04.2012р. було проведено погашення заборгованості, а саме зменшилась заборгованість відповідача перед позивачем з КРЕ за липень 2011р. на суму 19922,47 грн. та 37973,67 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що розрахунок за поставлену електричну енергію, а саме утворену за договором №1.01 від 03.01.2008р. заборгованість по вартості електричної енергії в розмірі 13382007,73 грн. відбувся наступним чином: у розмірі 10000,00 грн. був сплачений платіжним дорученням №14973 від 16.09.2011р., а розрахунок заборгованості у розмірі 13317007,73 грн., відбувся у порядку, встановленому договором про організацію взаєморозрахунків. Розрахунок за плату з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 101876,35 грн. відбувся шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог (т.1, а.с.142, т.2. а.с.111-112).

З огляду на повне погашення заборгованості, яка виникла у відповідача по поставленій електричній енергії та КРЕ, що підтверджується матеріалами справи, та не заперечується позивачем, колегія суддів дійшла висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача вартості електричної енергії в розмірі 13382007,73 грн. та плати з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 101876,35 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 227157,75 грн., індексу інфляції в розмірі 300721,20 грн. та пені в сумі 799462,00 грн., нарахованих, у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії №1.01 від 03.01.2008р., колегія суддів зазначає наступне.

Приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Порушенням зобов'язання відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом приписів статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Умовами договору про організацію взаєморозрахунків №517Е/184 від 29.10.2012р. змінено умови та строки оплати поставленої електричної енергії і як вже було визначено вище, на виконання вказаного договору, відповідачем здійснено повний взаєморозрахунок з позивачем за вартість електричної енергії.

Наслідком виконання договору про організацію взаєморозрахунків згідно з пунктом 18 є відсутність у сторін жодних претензій одна до одної стосовно предмета цих договорів, як вказав на це Вищий господарський суд, в прийнятій по цій справі постанові.

Таким чином, колегія суддів вважає, що внаслідок зміни умов та строків розрахунків за липень 2011р. за договором про постачання електричної енергії №1.01 від 03.01.2008р. та сплати суми основної заборгованості в порядку та строки, передбачені договором про організацію взаєморозрахунків №517Е/184 від 29.10.2012р. підстави для стягнення пені на підставі п.4.2.1 договору про постачання електричної енергії, а також застосування наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України (3% річних та інфляційні) - відсутні.

Відповідна правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду України, викладених, зокрема, у постанові від 30.09.2014р. №3-132гс14/16/16.

Стосовно тверджень позивача про існування іншої практики Вищого господарського суду України з аналогічних спорів, колегія суддів зазначає, що по-перше, кожна справа має свої особливості, навіть коли сторони у справі однакові і предмет спору стосується стягнення заборгованостей по тому ж договору, однак за інші періоди, а по-друге, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду розглядаючи дану справу в порядку повторного апеляційного перегляду керувалась в своїх діях вказівками суду касаційної інстанції, викладеними в постанові від 18.11.2014р. по даній справі.

У відповідності до статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Отже, враховуючи приписи наведеної норми, вказівки Вищого господарського суду по справі №5023/7340/11 викладені при скасуванні ним постанови апеляційної інстанції від 23.09.2014р., є обов'язковими для суду апеляційної інстанції при повторному апеляційному перегляді.

Підсумовуючи все вищевикладене, дослідивши належні докази, які мають відношення до даного спору, з урахуванням приписів ст.ст. 4-3, 32, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача є обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню, через що рішення господарського суду Харківської області від 21.09.2011р. у справі №5023/7340/11 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення у справі по припинення провадження у справі в частині стягнення з КВ "ВТП "Вода" на користь АК "Харківобленерго" вартості електричної енергії в розмірі 13382007,73 грн. та плати з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 101876,35 грн. та відмові в позові в частині стягнення з КП "ВТП "Вода" на користь АК "Харківобленерго" 3% річних, індексу інфляції та пені.

Керуючись п.1-1 ч.1 ст. 80 ст.ст. 91, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 3 ч.1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 21.09.2011р. у справі №5023/7340/11 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В частині стягнення з Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" вартості електричної енергії в розмірі 13382007,73 грн. та плати з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 101876,35 грн. провадження у справі припинити.

В частині стягнення з Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" 3% річних у розмірі 227157,75 грн., індексу інфляції у розмірі 300721,20 грн., пені у розмірі 799462,00 грн. в позові відмовити.

Повний текст постанови складено 17 лютого 2015 року.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя В.І. Кухар

Суддя І.А. Шутенко