ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
11.01.2007 року Справа № 5/385(2/563)
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Медуниці О.Є.
суддів Баннової Т.М.
Бойченка К.І.
Секретар судового засідання: Сідорова О.А.
за участю представників сторін:
від позивача Броха Н.Н., старший товарний касир
станції Сімейкіна Нова Луганської
дирекції залізничних перевезень
Донецької залізниці, довіреність
№433-20 від 20.11.06;
від відповідача Бегайло Я.В., начальник претензійного
відділу СП "Краснодонвантажтранс",
довіреність №12/117 від 03.01.07;
Адамович Н.М., помічник директора по
правовим питанням
СП "Краснодонвантажтранс",
довіреність №59 від 03.01.07;
від третьої особи - повноважний представник в судове
ВАТ „Алчевський металургійний засідання не прибув;
комбінат”
від третьої особи - Прусова Я.С., юрисконсульт 1 категорії
ТОВ „Лемтранс” юридичного управління, довіреність
№3/07 від 03.01.07;
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційні скарги
Товариства з обмеженою відповідальністю
„Лемтранс”, м. Донецьк
та
Відкритого акціонерного товариства
„Краснодонвугілля”, м. Краснодон Луганської області
на рішення
господарського суду Луганської області
від 27.10.06
по справі №5/385(2/563)
(суддя Закропивний О.В.)
за позовом Державного підприємства „Донецька залізниця” в особі Луганської дирекції залізничних перевезень, м. Луганськ
до відповідача Відкритого акціонерного товариства
„Краснодонвугілля”, м. Краснодон Луганської області
третя особа, яка не заявляє Відкрите акціонерне товариство
самостійних вимог на „Алчевський металургійний комбінат”,
предмет спору м. Алчевськ Луганської області
третя особа, яка не заявляє Товариства з обмеженою відповідальністю
самостійних вимог на „Лемтранс”, м. Донецьк
предмет спору
про стягнення 494882 грн. 46 коп.
ВСТАНОВИВ:
Третя особа - Відкрите акціонерне товариство „Алчевський металургійний комбінат”, явку свого повноважного представника в судове засідання не забезпечила, хоча була належним чином повідомлена про час і місце судового засідання, про що свідчить поштове повідомлення від 11.12.06, тому судова колегія вважає за можливе розглянути дану справу в апеляційному провадженні за матеріалами наявними у справі за відсутності представника третьої особи.
Державне підприємство „Донецька залізниця” в особі Луганської дирекції залізничних перевезень, м. Луганськ, звернулося з позовною заявою до господарського суду Луганської області про стягнення з Відкритого акціонерного товариства „Краснодонвугілля”, м. Краснодон Луганської області плати за користування вагонами, які знаходились на коліях станції Сімейкіне – Нове у червні 2005 року на суму 494882 грн. 46 коп.
Рішенням господарського суду Луганської області від 27.10.06 у справі №5/385(2/563) (суддя Закропивний О.В.) позов задоволено повністю.
Мотивоване дане рішення обґрунтованістю позовних вимог, вимогами ст.22 Закону України „Про залізничний транспорт”, ст.ст.17, 119 Статуту залізниць України, п.2.1 Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.99 №113 та Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Мінтранса та зв’язку України від 28.09.04 №856.
Не погоджуючись з даним рішенням, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю „Лемтранс”, м. Донецьк, звернулася до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 08.11.06 №1059, якою просить рішення господарського суду Луганської області від 27.10.06 у даній справі скасувати через порушення норм матеріального права та відмовити у задоволенні позовних вимог позивачу.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник посилається на наступне:
- порожні вагони, за перевезення яких позивачем нарахована плата за користування вагонами у розумінні ст.6 Статуту залізниць України не є вантажем;
- п.6.1 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів передбачено, що перевезення вантажів залізничним транспортом у власних вагонах здійснюється на договірних засадах, із затвердженнями залізницею планами перевезень форми ГУ-12, тому якщо залізницею надаються вагони понад затверджений план перевезень, відповідальність за затримку таких вагонів на підходах до станцій відповідач нести не може;
- позивач, в порушення п.2.3 договору від 17.11.04 №Э-999555 про організацію перевезень вантажів та проведення розрахунків за перевезення та надання залізничної послуги, укладеного між ТОВ „Лемтранс” та позивачем, подавав для навантаження вагонів більше ніж затверджено у плані перевезень відповідача - ТОВ „Краснодонвугілля”;
- відповідач не міг прийняти вагони на свою під’їзну колію, оскільки вказані вагони були подані залізницею понад переробних можливостей одержувача, що згідно ст.121 Статуту залізниць України є підставою звільнення від плати за користування вагонами;
- суд першої інстанції безпідставно посилався на ст.22 Закону України „Про залізничний транспорт”, в якій говориться, що перевізники не мають права відмовити пасажирові та відправникові вантажу у перевезенні, крім випадків, передбачених Статутом залізниць України, оскільки порожній вагон у розумінні Статуту не є вантажем.
Відповідач - Відкрите акціонерне товариство „Краснодонвугілля”, м. Краснодон Луганської області, також подав до Луганського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу від 09.11.06 №12/701 на вказане вище рішення, якою просить рішення господарського суду Луганської області від 27.10.06 у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційних вимог її заявник посилається на порушення судом норм матеріального права, а саме: ст.ст.6, 17, 119 Статуту залізниць України; п.п.1.2, 1.3, 2.1, 2.3, 6.4.3 Правил планування перевезення вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 09.12.02 №873; п.2.2 Доповнення 1 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.00 №644 та зареєстрованих у Мінюсті України 24.11.00 за №864/5085; п.6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Мінтранса та зв’язку України від 28.09.04 №856; ст.614 Цивільного кодексу України та Закону України „Про залізничний транспорт”.
Скаржник в апеляційній скарзі зазначив, що порожні вагони, які стояли на станціях Донецької залізниці в очікуванні подачі на під’їзну колію відповідача, не є власними, не знаходяться в оренді відповідача, подавались понад плану замовлення і не є вантажем.
Третя особа - Відкрите акціонерне товариство „Алчевський металургійний комбінат”, м. Алчевськ Луганської області, надала Луганському апеляційному господарському суду відзив від 01.12.06 №062/7-356, яким просить апеляційну скаргу від 08.11.06 №1059 задовольнити, а оскаржуване рішення - скасувати, посилаючись на те, що плата за користування порожніми вагонами, що прямують під навантаження на адресу вантажовласника Статутом залізниць України та Правилами користування вагонами і контейнерами не передбачена, тому посилання позивача на ст.119 Статуту залізниць України та п.15 Правил користування вагонами і контейнерами є необґрунтованим.
На думку Відкритого акціонерного товариства „Алчевський металургійний комбінат”, гарантійні листи ТОВ „Лемтранс” не є вказівкою для відправника куди відправляти порожні вагони, оскільки ці листи надаються для того, щоб позивач знав з якого коду можна зняти кошти (тариф) за перевезення порожніх вагонів.
Відправка порожніх вагонів здійснювалась згідно телеграми позивача, в якій була вказана станція призначення, в даному випадку станція Сімейкіне – Нове.
Позивач – Державне підприємство „Донецька залізниця” в особі Луганської дирекції залізничних перевезень, м. Луганськ, надав заперечення від 04.12.06 №433-24, в якому з доводами апеляційних скарг відповідача та третьої особи – ТОВ „Лемтранс” не погоджується, просить рішення господарського суду Луганської області залишити без змін, а апеляційні скарги – без задоволення.
Розпорядженням від 15.11.06 голови Луганського апеляційного господарського суду, відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України”, для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Лемтранс” від 08.11.06 №1059 та апеляційної скарги Відкрите акціонерне товариство „Краснодонвугілля” від 09.11.06 №12/701 на рішення господарського суду Луганської області від 27.10.06 по справі №5/385(2/563) призначена судова колегія у складі: Медуниця О.Є. - суддя – головуючий, Баннова Т.М., Бойченко К.І. – судді.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши представників сторін присутніх в судовому засіданні, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У червні 2005 року на станцію Сімейкіно - Нове на адресу відповідача прибували порожні вагони, зазначені у доданих до матеріалів справи відомостях плати за користування вагонами /контейнерами/ та накладних, які вказані у розрахунку ціни позову, складених позивачем, на суму 136525 грн. 68 коп. Згідно змісту відомостей плати за користування вагонами (контейнерами) дані вагони є такими, що орендовані ТОВ „Лемтранс”, м. Донецьк, тому, згідно ст. 119 Статуту залізниць України за час затримки вагонів на коліях станції відповідачу нарахована плата у розмірі 50 % від затвердженої ставки по Сімейкіно - Нове згідно актів загальної форми та відомостей плати за користування вагонами (контейнерами) №№061228-062308, 063331, 064385, 065386-066449. Зазначені відомості підписані з боку відповідача із зауваженнями про невизнання нарахованої суми, оскільки спірні порожні вагони подані залізницею понад план.
25.12.03 між позивачем та ДП “Краснодонвугілля” укладено договір №4/68 с протоколом розбіжностей на експлуатацію залізничної під’їзної колії ДП "Краснодонвугілля" (правонаступником якого є відповідач) при станції Сімейкіно - Нове Донецької залізниці щодо експлуатації, регламенту роботи та характеристики під'їзної колії (а.с.6-9,Т.6).
Відповідно до п. 1.2. Правил планування вантажів зазначено, що перевезення вантажів залізницями здійснюється на підставі договорів про організацію перевезень по місячних планах, за пред’явленням, за окремими замовленнями відправників.
25.06.04 сторонами по справі був укладений договір №127/935 – 1536/06-4КУО про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги (а.с.19,Т.6), дію якого було пролонговано до 31.12.05 додатковою угодою №10 від 01.01.05 (а.с.20,Т.6).
Відповідно до п.2.1 договору №127/935–1536/06-4КУО вантажовласник (відповідач у справі) зобов’язується пред’являти залізниці у визначені терміни місячні плани перевезень, заявки на подачу вагонів (контейнерів) та здійснювати навантаження (вивантаження) вантажів, що відправляються ним, або прибувають на його адресу, а згідно п. 2.2. цього договору залізниця зобов’язується приймати до перевезення та видати вантажі вантажовласника, подавати під навантаження (вивантаження) вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами і заявками вантажовласника та надавати йому додаткові послуги, пов’язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатку до цього договору.
Позивач вважає, що спірні відносини не стосуються зобовязань за вищевказаними договорами, оскільки спірні вагони надійшли на адресу відповідача як вантаж на підставі договору перевезення вантажу, яким є залізнична накладна.
Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Вантаж в цій статті визначений як матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.
Сторони в договорі перевезення вантажу – перевізник і вантажовідправник.
Вантажоодержувач не є стороною в договорі перевезення вантажу, однак у нього виникають за договором певні права і обов’язки.
Предметом договору перевезення є транспортні послуги. Суттєвими умовами перевозки вантажів є найменування вантажу, його маса, вага, кількість місць, тара, упаковка, особливі власності, вартість, умови перевезення тощо.
Згідно ст.47 Статуту залізниць України у разі прибуття вантажу на адресу одержувача, поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом та ін.), останній зобов'язаний прийняти такий вантаж від станції на відповідальне зберігання. Одержувач може відмовитись від прийняття вантажу лише у разі, коли якість вантажу через псування або пошкодження змінилася настільки, що виключається можливість повного або часткового його використання. Відповідальність за псування і пошкодження вантажу, що сталися через його несвоєчасне вивантаження і вивезення одержувачем, а також через затримку вагонів на залізничних під'їзних коліях і станціях з його вини, несе одержувач.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
За змістом абз.2 п.6 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.99 №113, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10.03.99 за №165/3458 усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
У даному випадку спірні вагони, за користування яких нарахована плата, були порожніми.
Порядок подачі порожніх вагонів для виконання плану перевезень вантажів і розрахунків за перевезення встановлений Правилами планування перевезень вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України 09.12.02 №873 (у подальшому – Правила № 873).
Пунктом 2.1 Правил №873 встановлено, щомісячне планування перевезень вантажів у межах України здійснюється на підставі замовлень відправників в порядку, встановленому цими Правилам, а п. 2.3 передбачено, що планування перевезень вантажів у власних чи орендованих вагонах здійснюється відправником за окремими замовленнями (форма ГУ - 12) незалежно від того, належать ці вагони відправникові, одержувачу чи оператору. Згідно п. 6.4.3. Правил №873 - залізниця за погодженням з відправником може подавати вагонів більше ніж передбачено заявкою, але в даному випадку відповідач понад план –заявку вагони не замовляв.
Крім того, пунктом 6.1. Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, які затверджені наказом Міністерства транспорту та зв’язку України 28.09.04 №856 (у подальшому – Правила №856) передбачено, що перевезення вантажів залізничним транспортом у власних вагонах здійснюються на договірних засадах, із затвердженими залізницею планами перевезень (форма ГУ –12).
01.01.05 між відповідачем та третьою особою – ТОВ „Лемтранс” укладений договір №62-1536/01-5КУО про організацію перевезення вантажу у власному (орендованому) рухомому складі (а.с.82,82,Т6).
Пунктом 2.2.6 даного договору передбачено, що ВАТ “Краснодонвугілля” зобов’язано забезпечувати прийняття рухомого складу з залізничних станцій порядком, встановленим договорами про експлуатацію під’їзної колії, укладеними між вантажовідправниками, вантажоодержувачами та залізницею.
Постановою від 05.07.06 по справі №2/563 судова колегія Вищого господарського суду України звернула увагу на те, що лист №194 від 25.05.05 власника вагонів ТОВ „Лемтранс” (а.с.139, Т.8) не був предметом дослідження при розгляді даної справи і йому не надано належної правової оцінки.
Апеляційна інстанція вважає, що в даному листі ТОВ „Лемтранс” вказує напрямки руху (маршрути) порожніх вагонів, що можуть з’явитися на вказаних станціях для регулювання Залізницею (позивачем) їх подачі під навантаження згідно до плану перевезень вантажовідправника та гарантує оплату залізничного тарифу за перевезення Залізницею власних (орендованих) вагонів; вказує код з якого потім згідно договору №Э-999555 списуються грошові кошти в рахунок залізничного тарифу, про що також зазначено в поясненнях ТОВ „Лемтранс”, які надані в судовому засіданні 11.01.07.
Отже, даний лист не впливає на розв’язання питань, що виникли під час розгляду даного спору.
Що стосується доводів позивача, що порожні вагони в розумінні ст.47 Статуту залізниць України є „вантажем на своїх осях”, то вони є необґрунтованими, оскільки не відповідають ст.6 Статуту залізниць України і пунктам 5.12, 5.13 Правил №856.
Із залізничних накладних вбачається, що в графі „найменування вантажу” зазначалось „порожній власний вагон ТОВ „Лемтранс” направляється під навантаження”, що відповідає приписам п.6.4 Правил №856, яким визначено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами. У яких у графі „найменування вантажу” вказується „власний вагон (найменування власника) направляється до пункту навантаження (у ремонт, тощо).
Наявність залізничної накладної у даному випадку не свідчить про наявність вантажу.
Отже предметом договору за таких обставин є транспортна послуга з перевезення порожніх вагонів, що зазначено в залізничній накладній і це є суттєвою умовою договору перевезення.
Діюче законодавство не передбачає обов’язку одержувача вагону приймати порожні вагони у такому ж порядку, який передбачений для приймання вантажу ст.47 Статуту залізниць України.
Позивачем не обґрунтовано і порядок приймання вагонів у такому випадку на відповідальне зберігання, а відтак у відповідача відсутній обов’язок негайно прийняти порожні вагони на відповідальне зберігання на власні під’їзні колії.
За таких обставин відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь Залізниці плати за користування вагонами, що належать ТОВ „Лемтранс”.
З огляду на викладене апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Лемтранс”, м. Донецьк, від 08.11.06 №1059 та Відкритого акціонерного товариства „Краснодонвугілля”, м. Краснодон Луганської області, від 09.11.06 №12/701 підлягають задоволенню, рішення господарського суду Луганської області від 27.10.06 у справі №5/385(2/563) слід скасувати, в задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу за подання позовної заяви, а також за подання апеляційної скарги Товариством з обмеженою відповідальністю „Лемтранс”, м. Донецьк, від 08.11.06 №1059 у сумі 2474 грн. 41 коп. та Відкритим акціонерним товариством „Краснодонвугілля”, м. Краснодон Луганської області, від 09.11.06 №12/701 у сумі 2474 грн. 41 коп. покладаються на позивача.
У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, п.2 ст.103, п.3 ч.1 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Лемтранс” від 08.11.06 №1059 на рішення господарського суду Луганської області від 27.10.06 у справі №5/385(2/563) задовольнити.
2. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Краснодонвугілля” від 09.11.06 №12/701 на рішення господарського суду Луганської області від 27.10.06 у справі №5/385(2/563) задовольнити.
3. Рішення господарського суду Луганської області від 27.10.06 у справі №5/385(2/563) скасувати.
4. Прийняти нове рішення.
5. У задоволенні позову відмовити.
6. Судові витрати за подання позову покласти на державне підприємство „Донецька залізниця” в особі Луганської дирекції залізничних перевезень, м. Луганськ.
4. Стягнути з державного підприємства „Донецька залізниця” в особі Луганської дирекції залізничних перевезень, вул. Кірова, 44, м. Луганськ, ідентифікаційний код 01074957, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Лемтранс”, вул. Артема, 7, м. Донецьк, ідентифікаційний код 30600592, витрати по держмиту за подання апеляційної скарги у 2474 грн. 41 коп.
5. Стягнути з державного підприємства „Донецька залізниця” в особі Луганської дирекції залізничних перевезень, вул. Кірова, 44, м. Луганськ, ідентифікаційний код 01074957, на користь Відкритого акціонерного товариства „Краснодонвугілля”, вул. Комсомольська, 5, м. Краснодон Луганської області, ідентифікаційний код 32363486, витрати по держмиту за подання апеляційної скарги у сумі 2474 грн. 41 коп.
Доручити господарському суду Луганської області видати відповідні накази.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий О.Є.Медуниця
Суддя Т.М. Баннова
Суддя К.І. Бойченко