Справа № 2-71/09   

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

(заочне)

17 лютого 2009  року    Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в особі головуючого                                                                                     Бобер К.Ф.

при секретарі                                                                                                 Тендюк О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в місті Дубно

цивільну справу за позовом  ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про розподіл спадкового майна та виділ частки

в с т а н о в и в:

            Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Дубенського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_2 про виділ частки з спільного майна. В своїй позовній заяві позивачка просить виділити  ОСОБА_2 в спільній частковій власності в розмірі вартості 1/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1, сплативши за його долю грошову компенсацію. Свої вимоги обґрунтовує слідуючим. Чоловіку позивачки ОСОБА_3, який помер в 1996 році, належав на праві приватної власності житловий будинок АДРЕСА_1. Згідно заповіту, спадкоємицею після нього була позивачка, яка прийняла спадщину, до складу якої увійшов вказаний будинок,  в установленому законом порядку. Разом з тим, відповідач, як батько її покійного чоловіка також отримав право на спадщину на обов»язкову частку в розмірі 1/3 частини спадкового майна. Відповідач в будинку не проживає і не претендує на проживання в ньому, не бере участі в утриманні його частки. Позивачка має намір провести добудову вказаного будинку, газифікувати його та налаштувати водопостачання. В зв»язку з цим позивачка просить виділити відповідачу частку в спільній частковій власності в розмірі вартості 1/3 частини житлового будинку.

            В судовому засіданні позивачка заявлені вимоги підтримала, дала пояснення згідно позовної заяви, просить виділити  ОСОБА_2 в спільній частковій власності в розмірі вартості 1/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1, яку зобов»язується сплатити відповідачу.

            Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився, згідно повідомлення відділення  поштового зв»язку від отримання  судових повісток відмовився. Таким чином, суд рахує, що відповідач був належно повідомлений про час та місце судового розгляду, не з»явився до суду без поважних причин, а тому суд на підставі ст.. 224 ЦПК України провів заочний розгляд справи, без участі відповідача.

            Вислухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення в повному обсязі.

            Своє рішення суд обґрунтовує наступним.

            Як встановлено в ході судового розгляду, і це підтверджено доказами, 2/3 житлового будинку АДРЕСА_1 на праві власності належить позивачці ОСОБА_1, що підтверджується  свідоцтвом про право на спадщину за заповітом  від 02.03.1996 р., виданого Першою Дубенською державною нотаріальною конторою. Також власником вказаної частки будинку вона вказана в технічному паспорті на нього, виданому ДКМП «Архітектор» від 4.12.1995 р. Відповідачу у відповідності до ст.. 1241 ЦК України також належить 1/3 частина спірного будинку, як обов»язкова частка у спадщині. Відповідач не проживає у спірному будинку і не претендує на проживання в ньому, має постійне місце проживання в с. Козирщина, Бокіймівської сільради, Млинівського району. Натомість, позивачка, маючи намір проживати у вказаному будинку хоче зробити  його добудову та ремонт, провести комунальні послуги. Брати участі у поліпшенні спільного майна відповідач не бажає, в зв»язку з чим виникає потреба виділити його частку в спадковому будинку в натурі. 

            З висновків судової будівельно-технічної експертизи № 293 від 05.12.2008 р. вбачається, що  виділити ОСОБА_2 належних йому 1/3 частини будинковолодіння неможливо.

            Згідно ст. 364 ЦК України,  співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Згідно роз»ясень Постанови Пленуму Верховного суду України  від 4 жовтня 1991 року N 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», при неможливості виділу частки будинку в натурі або встановлення порядку користування ним, власнику, що виділяється, за його згодою присуджується грошова компенсація. Розмір грошової компенсації визначається за угодою сторін, а при відсутності такої угоди - судом по дійсній вартості будинку на час розгляду справи. В окремих випадках суд може, враховуючи конкретні обставини справи, і при відсутності згоди власника, що виділяється, зобов'язати решту учасників спільної власності сплатити йому грошову компенсацію за належну частку з обов'язковим наведенням відповідних мотивів. Зокрема, це може мати місце, якщо частка у спільній власності на будинок є незначною й не може бути виділена в натурі чи за особливими обставинами сумісне користування ним неможливе, а власник в будинку не проживає і забезпечений іншою жилою площею.

Згідно висновків вищевказаної експертизи, загальна вартість житлового будинку АДРЕСА_1 становить 52 995 грн. Дійсна вартість 1/3 частини домоволодіння становить 17 665 грн. Позивачка ОСОБА_1 згідна сплатити відповідачу компенсацію за його частку будинку в розмірі 17 665 грн.

              Керуючись ст.ст 57, 60, 81, 88, 208, 212, 213, 214, 215, 224  ЦПК України,  ст. ст. 364, 1241, 1278 ЦК України, суд

Р І Ш И В:

            Позов задоволити.  Виділити ОСОБА_2 частку в спільній частковій власності в розмірі 1/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1.

            В зв»язку з неможливістю виділу частки із спільного майна у натурі, стягнути з ОСОБА_1  на користь ОСОБА_2 компенсацію вартості його частки в розмірі  17 665 (сімнадцять тисяч шістсот шістдесят п»ять) грн.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області через Дубенський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення протягом 10 днів з дня його проголошення та подання апеляційної скарги на рішення суду протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення  строку подання заяви про апеляційне оскарження, але якщо апеляційна скарга не буде подана у строк , встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

                                                            Суддя: