Справа №2-а-57/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

04 лютого 2009 року                                           Ленінський  районний суд міста Вінниці

в складі: головуючого  Федчишен С.А.,

при секретарі  Підвисоцькій О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ДПС В ДАІ міста Вінниці про визнання дій протиправними та скасування рішення , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС роти ДПС В ДАІ м. Вінниці ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування рішення.

Позов мотивований тим, що 04.12.2008 р. о 21.10 год. по вул. Келецькій в м. Вінниці ІДПС роти ДПС ВДАІ м. Вінниці ОСОБА_2 було винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в розмірі 340 грн. за порушення вимог п.15.9 ПДР. Позивач вважає, що постанова про накладення на нього адміністративного стягнення винесена передчасно, без з'ясування усіх обставин справи, оскільки згідно фабули постанови про накладення адміністративного стягнення слідує, що позивач 04.12.2008 р. о 21.00 год. по вул. Келецькій в м. Вінниці, керуючи автомобілем „Опель-Кадет”, д. н. НОМЕР_1, здійснив зупинку в зоні дії громадського транспорту. Разом з тим, при накладенні адміністративного стягнення ІДПС ОСОБА_2 не взято до уваги, що здійснена позивачем зупинка транспортного засобу була викликана поломкою паливної системи автомобіля, що призвело до того, що останній заглух. При цьому, позивачем було увімкнено аварійну сигналізацію і він самостійно спробував транспортувати автомобіль за межі зупинки громадського транспорту, однак в цей час до нього підійшов працівник ДАІ - ІДПС ОСОБА_2 та повідомив, що в зв'язку з порушенням правил дорожнього руху він зобов'язаний накласти на позивача адміністративне стягнення. Пояснення, які позивач мав намір додати на окремому аркуші інспектор ОСОБА_2 не прийняв і залишив їх поза увагою.

Таким чином, не заперечуючи факту вимушеної зупинки автомобіля на зупинці громадського транспорту, позивач, вважає, що в його діях відсутні ознаки правопорушення, оскільки правова норма, на яку посилався ІДПС ОСОБА_2 в даному випадку носить бланкетний характер, і з врахуванням відсутності в діях позивача прямої вини, оскільки здійснена ним зупинка автомобіля була вимушеною та того, що ним було виконано вимоги п.п.9.9-9.11 ПДР, він має бути звільнений від відповідальності за порушення вимог п.15.9 ПДР.    

            В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просили суд позов задовольнити. 

            Інспектор ДПС роти ДПС м. Вінниці ОСОБА_2, позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що позов є безпідставним оскільки його дії під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 були правомірними та такими, що відповідають діючим нормам законодавства України. Крім того, зазначив, що твердження позивача про несправність машини не відповідають дійсності, оскільки після того, як позивач вийшов з свого автомобіля сигналу аварійної зупинки він не увімкнув і лише після того, як помітив інспектора ОСОБА_1 увімкнув „аварійку” та відкрив капот автомобіля.                  

            При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

            Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, серії НОМЕР_2, складеного інспектором ДПС роти ДПС ВДАІ м. Вінниці ОСОБА_2, 04.12.2008 р. о 21 год. 00 хв. по вул. Келецькій в м. Вінниці ОСОБА_1, керуючи автомобілем, марки „Опель-Кадет”, н. з. НОМЕР_1, здійснив зупинку в зоні дії зупинки громадського транспорту, чим порушив п. 15.9 ПДР, за що передбачено відповідальність згідно ч.1 ст. 122 КУпАП (а. с. 5). 04.12.2008 р. інспектор ДПС роти ДПС ВДАІ м. Вінниці ОСОБА_2 розглянувши даний протокол про адміністративне правопорушення постановив ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. (а. с. 6).

            Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не  обґрунтовані, не доведенні, а тому задоволенню не підлягають.

            Позивач визнав той факт, що дійсно 04.12.2008 р. керувавши автомобілем марки „Опель-Кадет”, д. н. НОМЕР_1 він здійснив зупинку в зоні, яка призначена для зупинку громадського транспорту, однак свою вину у вчиненні правопорушення заперечував. На підтвердження факту несправності автомобіля жодного доказу суду не надав.   

На переконання суду обставини на які посилається позивач не підтверджено жодними доказами, а його пояснення спростовуються поясненнями інспектора ДПС роти ДПС ВДАІ м. Вінниці ОСОБА_2 та наявними у справі доказами. 

            За наведених обставин суд вважає, що постанова винесена у відповідності з вимогами чинного законодавства України, а тому підстави для її скасування відсутні.

            На підставі викладеного та керуючись ст. 11, ч.2 ст.71, 86, 158 - 163 КАС України, суд ,- 

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ДПС В ДАІ міста Вінниці про визнання дій протиправними та скасування рішення - відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

Суддя: