Справа № 2-86/09

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2009 року  Миколаївський районний суд Львівської області

в складі:  головуючого-судді      Карбовнік І.М.

                при секретарі                Кочірко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Опікунської ради при Миколаївській райдержадміністрації Львівської області в інтересах ОСОБА_1  до  ОСОБА_2  про  позбавлення  батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

Опікунська рада при Миколаївській райдержадміністрації звернулася до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно дочки ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1р.н., посилаючись на те, що вона залишає дитину без догляду, не проявляє турботи по вихованню дочки, її життям, здоров'ям, навчанням не цікавиться, матеріально її не забезпечує, не створює нормальних умов для проживання.  Відповідачка з дочкою проживає в с.Гірське  Миколаївського району разом із співжителем  ОСОБА_3 з яким пиячить.  Відповідачка неодноразово попереджалась про невиконання батьківських обов'язків, однак така на шлях виправлення не стала і не зробила для себе відповідних висновків. Після втечі дитини з батьківського  дому, малолітня  дитина  з 25.04.2008року скерована у притулок для дітей служби у справах дітей Львівської облдержадміністрації і по даний час вона там знаходиться.  Так як, відповідачка повністю самоусунулась від виконання своїх батьківських обов'язків, її поведінка та спосіб життя негативно впливає на виховання та розвиток дитини, загрожують її фізичному та психічному  здоров'ю і подальше залишення дитини у матері небезпечне для неї.   Тому, позивач просить позов задоволити,  позбавивши  ОСОБА_2 відносно  її  малолітньої дочки ОСОБА_1 батьківських прав.

В суді представник позивача ОСОБА_4  заявлені вимоги підтримав і надав аналогічні змісту позовної заяви пояснення, просить позов задоволити.

Відповідачка в судовому засіданні заперечуючи проти позову пояснила, що, через зайнятість на роботі, дійсно  не приділяє достатнього часу для виховання дочки, однак вона проявляє цікавість до її навчання, здоров'я. Сварки та скандали в сім'ї виникають на побутовому рівні, які  носять тимчасовий характер. Вважає, що дитина безпідставно втекла з дому, така її поведінка зумовлена перехідним віком. Обіцяє суду поведінку відносно дитини змінить в кращу сторону, тому просила в позові відмовити.

Суд,  заслухавши пояснення сторін, свідка, педагога-психолога та малолітньої дитини, дослідивши зібрані по справі докази вважає, що позов підлягає до частково  задоволення.

Обов'язок виховувати, ростити дитину - найважливіший обов'язок  матері і батька, закріплений  ст.150 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ст.18 Конвенції «Про права дитини» батьки  несуть основну відповідальність за виховання дитини.

Законом (ст. 152 СК України) закріплено і право дитини на належне батьківське виховання.

Відповідно  до ст.170 СК України, суд  може  постановити  рішення  про відібрання дитини від батьків або одного з них,  не позбавляючи їх батьківських прав,  якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання.

Судом встановлено, що відповідачка доводиться матір'ю  ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1р.н., про що стверджує свідоцтво про народження дитини                  ( серія 1-КГ №НОМЕР_1).

Згідно свідоцтва про смерть, батько дитини - ОСОБА_5помер ІНФОРМАЦІЯ_2року. 

Як пояснили  у судовому засіданні  представник  позивача  та педагог-психолог,  ОСОБА_2. завжди неналежним чином відносилася до виховання та утримання своїх дітей, оскільки  19.05.2005року цим же судом позбавлена батьківських прав відносно її старшого сина ОСОБА_6 1988р.н. Відповідачка проживає разом із співжителем  ОСОБА_3 з яким разом пиячить, і  в стані алкогольного сп'яніння, влаштовує сварки та скандали, змушуючи дитину втікати з дому і ночувати в сараї, стодолі. Інколи дитина пропускає уроки в школі без поважних причин, її поведінка стає некерованою. Відповідачка не дбає про соціально-побутові та житлові умови проживання дитини, не  цікавиться її навчанням, за дитиною спостерігаються прояви бездоглядності, через батьківську занедбаність. Коли дитина хворіла, ОСОБА_2. не вживала відповідних заходів для її лікування, тому відповідачку разом із нею були поміщені  у дитячий відділ Миколаївської КЦРЛ . На даний час дівчинка перебуває у притулку для дітей у справах дітей Львівської облдержадміністрації. Вказане підтверджено актами, складеними спеціалістами служби в справах дітей Миколаївської РДА, характеристиками, довідкою лікувального закладу.

Свідок ОСОБА_7.  підтвердив, що  відповідачка разом із своїм співжитилем ОСОБА_3  зловживає спиртними напоями під впливом яких влаштовуються  сварки та скандали. Ствердив, що відповідачка дуже мало часу приділяє дитині, займаючись  своїми справами. 

В суді ОСОБА_1. підтвердила, що її мати ОСОБА_2. недобросовісно виконує батьківські обов'язки по відношенню до неї, так я разом із своїм співжителем пиячить і в стані алкогольного сп'яніння вона її б'є, змушуючи будь-яким чином діставати алкоголь, тому такі дії  матері спонукали її жебракувати,  втікати з дому.  Ствердила, що вона перебуває у притулку для дітей служби у справах дітей Львівської облдержадміністрації, і там їй добре, додому повернеться при умові, що мати покине вживати алкоголь.

Таким чином, Опікунська рада при Миколаївській райдержадміністрації Львівської області прийшла до висновку про доцільність відібрання від матері ОСОБА_2 малолітню дитину  ОСОБА_1 з позбавлення її батьківських прав і скерування дитини у притулок для дітей  служби у справах дітей Львівської облдержадміністрації. Рішенням Опікунської ради при Миколаївській райдержадміністрації Львівської області №9 від 14.05.2008року даний висновок затверджено.

Посилання  відповідачки на те, що робота, домашнє господарство займає у неї багато часу, оскільки старається дитину матеріально забезпечити, суд вважає безпідставним, так як вона зобов'язана виховувати   свою дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний та матеріальний стан, незалежно від наявності роботи і своєї зайнятості. 

Суд, приймаючи рішення про часткове задоволення позову також враховує, що після того, як малолітню ОСОБА_1.  скерували у притулок для дітей служби у справах дітей Львівської облдержадміністрації, позивачка неодноразово відвідувала дитину, дзвонить до неї,  цікавиться її станом здоров'я та життям, виявляє до неї турботу, що визнала сама дитина. Однак суд  вважає, що відповідачка свого ставлення до дитини належним чином не змінила і  повертати їй дитину підстав поки що не має. 

При цьому, відібрання дитини повинно відбутися без позбавлення ОСОБА_2. батьківських прав, так як вважає, що вона може змінити своє ставлення до своїх батьківських обов'язків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.15, 27, 31, 60, 169, 209, 212-215, 218  ЦПК України, ст.ст. 164, 165, 170  СК України,  суд -

В И Р І Ш И В :

       Позов задоволити частково.

       Відібрати у ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження без позбавлення батьківських прав малолітню дитину  ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1року народження.

       В решті позову відмовити. 

                Рішення може бути  оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

          Суддя (підпис)

          З оригіналом згідно.

         Оригінал даного документу  знаходиться в справі №2-86/09р.

           Голова суду:                                                                       Г.М.Березюк                                                               

Оригінал рішення виготовлений в одному екземплярі в нарадчій кімнаті.