Справа № 161/19053/14-к Провадження №11-кп/773/88/15 Головуючий у 1 інстанції:Сівчук А. Є.

Категорія: застосування примусових заходів виховного характеру Доповідач: Хомицький А. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2015 року містоЛуцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді - Хомицького А.М.,

суддів - Клока О.М., Польового М.І.,

при секретарі - Гладкому В.В.,

за участю прокурора - Ріжко А.В.,

захисника обвинуваченої - ОСОБА_1,

законного представника - ОСОБА_2,

обвинуваченої - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальне провадження № 12014030010002931 від 10.11.2014 року за апеляційною скаргою прокурора прокуратури м.Луцька Яковлєвої О.В. на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 грудня 2014 року, якою закрито кримінальне провадження за ч.1 ст.185 КК України щодо неповнолітньої

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженки та жительки АДРЕСА_1, українки, громадянки України, з базовою середньою освітою, неодруженої, непрацюючої, раніше не судимої.

Застосовано до ОСОБА_3 строком на 1 (один) рік примусові заходи виховного характеру у виді передачі її під нагляд матері у відповідності до вимог п.3 ч.2 ст. 105 КК України.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області ,

В С Т А Н О В И Л А :

Як встановлено судом неповнолітня ОСОБА_3.08.11.2014 року близько 19:00 год., знаходячись по вул. Стрілецькій, 4а, в м. Луцьку, використовуючи в банкоматі ПАТ КБ «Приватбанк» банківську картку ПУАТ «Фідобанк» з PIN кодом, що видана на ім'я ОСОБА_4, таємно викрала грошові кошти в сумі 2490 грн., чим спричинила потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на зазначену суму.

Суд, задовольняючи клопотання захисника, провадження у справі закрив і на підставі п.3 ч.2 ст. 105 КК України застосував до неповнолітньої ОСОБА_3 примусові заходи виховного характеру у виді передачі її під нагляд матері ОСОБА_2 строком на один рік.

У своїй апеляції прокурор, не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації дій обвинуваченої, просить ухвалу суду щодо неї скасувати, та постановити вирок, яким призначити ОСОБА_3 покарання за ч.1 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 рік, звільнивши її від покарання на підставі ст. 105 КК України із застосуванням примусових заходів виховного характеру у виді передачі її під нагляд матері строком на 1 рік. Посилається на те, що суд допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що неповнолітню ОСОБА_3 можна було звільнити від покарання на підставі ст.105 КК України лише при постановленні судом вироку, а не ухвали.

У змінах та доповненні до апеляції прокурор просить ухвалу суду щодо ОСОБА_3 скасувати та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції. Посилається на те, що суд апеляційної інстанції позбавлений можливості згідно ст.407 КПК України у даному випадку ухвалювати вирок.

Заслухавши доповідача, який виклав суть постанови і доводи апеляційної скарги, прокурора, який підтримував свою апеляцію, пояснення обвинуваченої ОСОБА_3, її законного представника ОСОБА_2 і захисника ОСОБА_1, які її не заперечували, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція прокурора з доповненнями підлягає до задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 105 КК України неповнолітній, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання.

У цьому разі суд застосовує до неповнолітнього такі примусові заходи виховного характеру, як застереження, обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього, передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, та інші.

Дані вимоги закону судом в повному обсязі дотримані не були.

Як убачається із ухвали суду, закриваючи провадження щодо неповнолітньої ОСОБА_3 та застосовуючи до неї примусові заходи виховного характеру на підставі п.3 ч.2 ст. 105 КК України, суд не врахував певні обставини, які впливають на правильне процесуальне вирішення справи.

Зокрема, звільнення ухвалою суду від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру може застосовуватись судом до неповнолітнього, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, а також за умови, що його виправлення можливе без застосування покарання.

Разом з тим, суд не врахував, що неповнолітня ОСОБА_3 обвинувачувалась у вчиненні умисного злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, який відноситься до категорії середньої тяжкості, тому вона на підставі ст. 105 КК України може бути звільнена тільки від призначеного покарання при постановленні судом вироку.

З урахуванням наведеного, колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги прокурора щодо неправильного застосування судом закону України про кримінальну відповідальність є обґрунтованими.

Статтею 407 КПК України передбачені повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на вирок або ухвалу суду першої інстанції.

Враховуючи, що вказаною нормою кримінального процесуального Закону не передбачено скасування ухвали суду першої інстанції про застосування до обвинуваченої примусових заходів виховного характеру з ухваленням апеляційним судом вироку, про що також зазначає у змінах до апеляції прокурор, колегія суддів дійшла висновку про призначення нового судового розгляду у суді першої інстанції на підставі ч.6 ст. 9 КПК України.

При новому судовому розгляді суду першої інстанції слід врахувати зазначені обставини, ретельно перевірити доводи апеляційної скарги і, в залежності від встановленого, прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 413, 420, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури м.Луцька Яковлєвої О.В. задовольнити.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 грудня 2014 року, якою закрито кримінальне провадження щодо ОСОБА_3, скасувати та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції в іншому його складі.

Дана ухвала може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення її апеляційним судом.

Судді:

М.І. Польовий О.М.Клок А.М.Хомицький