Р І ШЕ Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

(заочне)

Справа № 752/16467/14-ц

Провадження № 2/752/1538/15

15.01.2015 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Фролова М.О., за участі секретаря Титоренко А.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,-

встановив:

у вересні 2014р.ОСОБА_1. (надалі - позивач) звернувся до ОСОБА_2 (надалі - відповідач) про стягнення грошових коштів, при цьому пояснив наступне.

У лютому 2013р. між позивачем як покупцем та відповідачем як продавцем було укладено в усній формі договір купівлі-продажу, згідно якого відповідач зобов'язався продати позивачу автомобіль НОМЕР_1 за ціною еквівалентною сумі 4800 доларів США, яку було оплачено позивачем безготівковим шляхом на рахунок відповідача. При цьому вищезазначений автомобіль НОМЕР_2 фактично перебував у позивача, у зв'язку із чим останній здійснив його ремонт на суму 4 331,0 грн.та укомплектування додатковим обладнанням на суму 6902,17 грн. Однак в наступному відповідач перестав виконувати умови договору та відмовився здійснити реєстрацію автомобіля за позивачем в органах ДАЇ. Враховуючи наведене, позивач зазначив, що оскільки не було проведено державну реєстрацію договору купівлі-продажу автомобіля в органах ДАЇ, то згідно ч. 1 ст. 210 ЦК України зазначений договір не було вчинено та останній не породжує для сторін юридичні наслідки. У зв'язку наведеним та зважаючи на відсутність укладеного договору між сторонами, позивач зазначив, що відповідачем набуто безпідставно за рахунок позивача кошти у сумі 62882,12 грн., 4331,0 грн. і 6902,17 грн. На підставі викладеного та згідно ч. 1 ст. 1213 ЦК України позивач просив суд стягнути на його користь із відповідача набуті останнім безпідставно за рахунок позивача кошти у сумі 62882,12 грн., 4331,0 грн. і 6902,17 грн.

Представник позивача подав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності у судовому засіданні, якою просив позов задовольнити і не заперечив проти здійснення судом заочного розгляду справи на підставі наявних доказів.

Відповідач повідомлений про дату та час судового розгляду у порядку ст.74 ЦПК України, повторно не з'явився у судове засідання, про поважність причин неявки не повідомив суд, заяву про розгляд справи за своєї відсутності не подав суду.

Разом з цим ч. 1 ст. 224 ЦПК України визначено, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв'язку з вищевикладеним суд ухвалив проводити заочний розгляд справи згідно ст. 224 ЦПК України та на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши в судовому засіданні наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов до висновків про необхідність задовольнити позов повністю, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно виписки ПАТ «Приватбанк» від 03.10.2013р. за № 151807 позивачем було перераховано відповідачу як отримувачу від 12.02.2013р. у сумі 514,5 доларів США, від 22.03.2013р. у сумі 514,5 доларів США, від 04.04.2013р. у сумі 500,0 доларів США, від 31.05.2013р. у сумі 1017 доларів США, від 10.07.2013р. у сумі 1015 доларів США, від 06.08.2013р. у сумі 1117,50 доларів США, від 06.09.2013р. кошти у сумі 1117,50 доларів США без зазначення призначення платежу і підстави здійснення перерахування.

При цьому, позивачем не надано суду докази на підтвердження укладення із відповідачем договору купівлі-продажу автомобіля НОМЕР_1, не доведено вчинення сторонами дій на виконання такого договору.

Згідно вимогч. 3 ст. 10 і ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Положеннями ч. 4 ст. 60 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Таким чином в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження існування підстав договірного характеру або деліктних правовідносин для набуття відповідачем за рахунок позивача коштів у сумі 4796,5 доларів США, у зв'язку із чим суд приходить до висновку про набуття відповідачем зазначених коштів за відсутності достатньої правової підстави.

Аналогічну правову позицію зазначено Верховним Судом України у постановах від 02.10.2013р. по справі № 6-88цс13, від 24.09.2014р. по справі № 6-122цс14.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно ч. 1 ст. 1213 ЦК України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

При цьому, згідно наданого позивачем розрахунку за офіційним курсом Національного банку України станом на 21.08.2014р. валютної пари за 1 долар США ціною 13.11 грн., еквівалент суми 4796,5 доларів США складає 62882,12 грн.

На підставі викладеного суд приходи до висновку про необхідність зобов'язати відповідача повернути позивачу набуті безпідставно за рахунок останнього кошти у сумі 62882,12 грн.

Крім того суд приходить до висновку про необхідність задовольнити вимоги позивача про відшкодування йому витрат зроблених на ремонт автомобіля НОМЕР_1 у сумі 4 331,0 грн. та укомплектування додатковим обладнанням на суму 6902,17 грн., зважаючи на наступне.

Вбачається, що згідно договору купівлі-продажу № 017568 від 14.03.2014р., позивачем було придбано газово-балонне обладнання для транспортного засобу за ціною 6902,17 грн.

Разом з цим, згідно Акту приймання-передання автомобіля від 14.03.2013р. за № 1499 позивачем було передано автомобіль НОМЕР_1 для встановлення вищезазначеного газово-балонного обладнання.

Відповідно до Акту приймання-передання транспортного засобу переобладнаного для роботи на зрідженому нафтовому газі від 14.03.2014р. за № 1499 та гарантійного талону на ГБО, позивачу було вернуто автомобіль НОМЕР_1 із встановленим газово-балонним обладнанням.

При цьому, за встановленнягазово-балонного обладнання у автомобіль НОМЕР_1 позивачем було оплачено згідно квитанції від 07.03.2014р. кошти у сумі 1726,0 грн., згідно квитанції від 16.05.2014р. кошти у сумі 1726,0 грн., згідно квитанції від 06.06.2014р. кошти у сумі 1725,54 грн.

Також вбачається, що позивачем здійснено витрати на ремонт автомобіля НОМЕР_1 у сумі 4331,0 грн. згідно рахунку від 14.09.2013р. за № 1195.

У зв'язку із наведеним суд зазначає, що згідно абз. 2 ч. 1 ст. 1214 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи. При цьому відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1214 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

На підстав викладеного суд приходить до висновку про необхідність задовольнити вимогу про стягнення із відповідача витрат позивача на ремонт та укомплектування додатковим обладнанням автомобіля марки VolkswagenGolf відповідно у сумі 4 331,0 грн. і 6902,17 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

При цьому згідно квитанції від 26.09.2014р. позивачем було сплачено судовий збір у сумі 714,15 грн., кошти якого підлягають стягненню із відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 1-5, 8, 10, 11, 26, 27, 30, 60, 109, 118, 119, 208-209, 212-215, 224-229 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,- задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_5,1 на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_3, кошти у сумі 62882 (шістдесят дві тисячі вісімсот вісімдесят дві) гривні 12 копійок.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_4, на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_3, кошти у сумі 4331 (чотири тисячі триста тридцять одна) гривень 00 копійок.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_4, на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_3, кошти у сумі 6902 (шість тисяч дев'ятсот дві) гривні 17 копійок.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_4, на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_3, кошти з оплати судових витрат у сумі 714,00 гривень

Заочне рішення може бути переглянуто Голосіївським районним судом міста Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Зазначена апеляційна скарга подається до Апеляційного суду міста Києва через Голосіївський районний суд міста Києва.

Суддя