ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
18.01.2007 року Справа № 2/253
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Єжової С.С.
суддів Парамонової Т.Ф.
Семендяєвої І.В.
за участю секретаря
судового засідання Антонової І.В.
та представників
сторін:
від позивача Моцюк В.В., юрисконсульт,
довіреність від 22.09.06 № НЮ-1049;
від відповідача Алексанян О.І., провідний юрисконсульт,
довіреність від 03.01.07 № 03/2-4;
розглянув у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого
об’єднання „Львівська залізниця” в особі
Івано-Франківської дирекції залізничних
перевезень, м. Івано-Франківськ
на рішення
господарського суду Луганської області
від 27.11.06
по справі № 2/253 (суддя Седляр О.О.)
за позовом Державного територіально-галузевого
об’єднання „Львівська залізниця” в особі
Івано-Франківської дирекції залізничних
перевезень, м. Івано-Франківськ
до відповідача Державного підприємства
„Луганськвугілля”, м. Луганськ
про стягнення 21000 грн. 00 коп.
В С Т А Н О В И В:
Державне територіально-галузеве об’єднання „Львівська залізниця” в особі Івано-Франківської дирекції залізничних перевезень, м. Івано-Франківськ (далі за текстом - позивач) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Державного підприємства „Луганськвугілля”, м. Луганськ (далі за текстом – ДП „Луганськвугілля”, відповідач ) про стягнення штрафу у розмірі 21000 грн. 00 коп. за невірне зазначення маси вантажу у накладній № 52903101.
Рішенням господарського суду Луганської області від 27.11.06 по справі № 2/253 у задоволенні позову відмовлено. Дане рішення було мотивовано тим, що позивачем не доведено суду вину відправника (відповідача по справі) у невідповідності маси вантажу даним, вказаним у провізних документах, оскільки комерційний акт № АК 317329/107/103 не є належним доказом факту неправильного зазначення відправником маси вантажу у розумінні ст. 129 Статуту залізниць України та п. п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 11.12.06 № 433, якою просить скасувати рішення та прийняти нове про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що висновок суду стосовно того, що комерційний акт № АК 317329/107/103 не може бути належним доказом факту неправильного зазначення відправником маси вантажу, оскільки підписаний не належними особами, є необґрунтованим; що судом першої інстанції не взято до уваги додатковий доказ неправильності зазначення відправником відомостей (маси) в накладній, а саме: досилочну накладну № 32051482; що суд безпідставно послався у рішенні на довідку начальника станції Слов”яносербськ від 22.11.06; що безпідставним є посилання в рішенні на той факт, що на станцію відправлення не надходило ніяких телеграм про виявлену невідповідність маси вантажу та не надсилалося комерційного акту для розслідування; безпідставним є також посилання у рішенні на п. 5.1 Порядку оформлення, розслідування та звіту несхоронених перевезень вантажів.
Відповідач відзивом на апеляційну скаргу від 18.01.07 вимоги апеляційної скарги відхилив, посилаючись на те, що рішення, що оскаржується, є законним та обґрунтованим.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 21.12.06 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги позивача по даній справі на рішення господарського суду Луганської області від 27.11.06 призначено судову колегію у складі: головуючий суддя - Єжова С.С., суддя - Парамонова Т.Ф., суддя - Семендяєва І.В.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції (ст.99 ч.2 Господарського процесуального кодексу України).
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 3 Закону України „Про залізничний транспорт” законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із Закону України „Про транспорт”, цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.
Статтею 37 Статуту залізниць України (далі за текстом - Статут) передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній –основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажів.
Відповідно до ст. 24 Статуту вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Пунктом 2.1. розділу 2 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.00 № 863/5084, встановлено, що у графі комплекту перевізних документів “Маса вантажу в кг, визначена відправником” –вказується маса вантажу у кілограмах, заповнюються вантажовідправником.
Частиною 1 ст. 26 Закону України „Про залізничний транспорт” передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами. Аналогічну норму містить ст. 129 Статуту, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць, порядок складання яких встановлюються Правилами складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.02 № 334.
За матеріалами справи відповідач 28.04.06 згідно накладної № 52903101 у вагоні № 65243966 відправив на ст. Бурштин Львівської залізниці вугілля на адресу Бурштинська ТЕС.
30.04.06 на ст. Миронівка Південно –Західної залізниці вищевказаний вагон був відчеплений для проведення контрольного зважування і складено акт загальної форми № 9413, за даними якого при зважуванні вагону № 65243966 виявлено брутто 95800 кг, що на 4800 кг перевищує дані, вказані відповідачем в накладній № 52903101.
На підставі даного акту загальної форми позивач провів друге контрольне переважування вагону № 65243966, результат якого відображений у комерційному акті серії АК № 317329/107/103, де вказано, що виявлено брутто 93950 кг., що більше на 2950 кг., ніж вказано у залізничній накладній № 52903101.
Відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Аналізуючи обставини справи, надані стороною докази у їх сукупності, судова колегія вважає, що господарський суд Луганської області дійшов вірного висновку про недоведеність позивачем обставин, які є підставою для матеріальної відповідальності відповідача по даній справі, враховуюче наступне.
Позивач в обґрунтування своїх доводів посилається на комерційний акт № АК 317329/107/103. З цього акту вбачається, що при контрольному переважуванні вагону № 65243966 приймали участь ДСЗ Мартиненко, бр. ПКО Берляєв, ст. пр. сд. Ткаченко, а комерційний акт за результатами переважування підписує начальник станції Каліновський, бр. ПКО Берляєв, ст. пр. сд. Ткаченко, а учасник переважування ДСЗ Мартиненко даний акт не підписав. Крім того, як вбачається з наданого комерційного акту та акту загальної форми від 30.04.06, на тензовагах за результатами перевантаження було виявлено: у комерційному акті на першій сторінці –95800 кг, у розділі “Д” 93950 кг, у акті загальної форми –95800 кг., і ці розбіжності позивачем не обґрунтовані.
Також, довідкою начальника станції вантажовідправника Слов’яносербськ від 22.11.06 підтверджено про прийняття від вантажовідправника вантажу до перевезення за спірним вагоном у кількості 69000 тони. А також вказано, що до станції повідомлень про недовантаження або перевантаження, а також комерційного акту на розслідування по спірному вагону від інших станцій не поступало.
У зв’язку з викладеним, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку, що комерційний акт № АК 317329/107/103 не є належним доказом факту неправильного зазначення відправником маси вантажу у розумінні ст. 129 Статуту залізниць України та п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00 № 644.
На підставі вищевикладеного, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 27.11.06 по справі № 2/253 ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито за подання апеляційної скарги відноситься на позивача (заявника скарги).
У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об’єднання „Львівська залізниця” в особі Івано-Франківської дирекції залізничних перевезень, м. Івано-Франківськ від 11.12.06 № 433 на рішення господарського суду Луганської області від 27.11.06 по справі № 2/253 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 27.11.06 по справі № 2/253 залишити без змін.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя С.С. Єжова
Суддя Т.Ф. Парамонова
Суддя І.В. Семендяєва