АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/793/31/15 Справа № 711/374/14-п Головуючий по 1 інстанції Макаренко І.В.

Категорія:ст.130 ч.1 КУпАП Доповідач в апеляційній інстанції Тапал Г. К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2015 р. м.Черкаси

Суддя апеляційного суду Черкаської області Тапал Г.К., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ст.130 ч.1 КУпАП,-

в с т а н о в и в :

Постановою судді Придніпровського районного суду м.Черкаси від 23 січня 2015 року ОСОБА_3 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік з вилученням посвідчення водія. Стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 36,54 грн.

ОСОБА_3 визнаний винним в тому, що він 11 січня 2015 року о 23 годи. 55 хв. керував автомобілем НОМЕР_1 по вул. Ватутіна в м. Черкаси з явними ознаками наркотичного сп'яніння та відмовився від проходження відповідно до встановленого поряду огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

На судове рішення ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, просить постанову судді скасувати та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді арешту строком на 7 діб. Вважає, що суд при постановленні рішення не повно з'ясував фактичні обставини, не дослідив і не дав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, формально підійшов до вивчення справи, безпідставно визнав його винним у вчиненні адміністративного правопорушення. Вказує, що суд не врахував, що він не являється особою, яка перебуває на обліку в наркологічному диспансері, позитивно характеризується за місцем проживання і не являється порушником суспільної моралі, нарікань на порушення правил співжиття та негативну поведінку з боку сусідів на нього не надходило, це підтверджується характеристикою з місця проживання. Крім того, його мати працює дільничним лікарем-педіатром, він часто відвозить її на виклики до пацієнтів і вона також просить не позбавляти його права керування транспортними засобами, про що свідчить її заява. Зазначає, що він готовий понести адміністративне стягнення у вигляді арешту строком 7 діб, щоб довести свою сумлінну поведінку.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення правопорушника, який підтримав апеляційну скаргу, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Зміст протоколу про адміністративне правопорушення від 12.01.2015 року свідчить, що 11.01.2015 року о 23 год.55 хв. ОСОБА_3 керував автомобілем з явними ознаками наркотичного сп'яніння, від проходження медичного огляду в установленому порядку відмовився в присутності свідків. Підписи свідків, членів ГО «Автомайдан» ОСОБА_4 та ОСОБА_5, є. До протоколу додані і пояснення цих свідків, додатково зазначено, що поведінка ОСОБА_3 була неадекватною.

У власноручних поясненнях правопорушник в протоколі вказав, що з висновком працівників ДАІ не згідний, їхати на медичний огляд відмовляється.

Відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України водії повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану впливу наркотичних речовин. Відмовившись від такого огляду ОСОБА_3 вчинив правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

Прохання правопорушника замінити адмінстягнення із позбавлення права керування транспортними засобами на арешт не може бути задоволено, оскільки згідно ст.294 ч.9 КУпАП апеляційним судом стягнення не може бути посилено, тоді як адмінарешт є більш суворим стягненням відповідно до ст. 24 КУпАП.

Сплатити штраф ОСОБА_6 матеріально неспроможний, про що він заявив апеляційному суду.

Керуючись ст.294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Придніпровського районного суду м.Черкаси від 23 січня 2015 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Г. К. Тапал