ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
03.07.06 Справа № 2/167-15/32а
УХВАЛА
Львівський апеляційний господарський суд у м. Львові в складі колегії:
судді-доповідача Мельник Г.І.
суддів Новосад Д.Ф.
Михалюк О.В.
при секретарі: Попко Р.
розглянувши апеляційне подання заступника прокурора Львівської області від 16.04.06р. №05-136вих06
та апеляційну скаргу Львівської митниці від 07.04.2006р. №30/20-3918
на постанову господарського суду Львівської області від 14.03.06 року
у справі №2/167-15/32а
за позовом ТзОВ «Укрексімторг», м. Львів
до відповідача Львівської митниці, м. Львів
за участю: Прокуратури Львівської області
про визнання протиправною бездіяльності суб’єкта владних повноважень та про зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити певні дії
За участю:
Від прокуратури Шумелда Р.Р.
Від позивача Овчарук В.І.;
Від відповідача Шокало В.С.
В ході судового засідання представникам сторін права та обов’язки, передбачені ст.ст. 49, 51 КАС України роз’яснено, заперечення щодо складу суду не поступило.
Встановив: постановою господарського суду Львівської області (суддя Т. Костів) від 14.03.2006р. у справі №2/167-15/32а задоволено позовні вимоги.
Прокурор з постановою не погоджується, вніс апеляційне подання, в якому просить її скасувати, в позові відмовити, оскільки згідно ст. 171 МК України, товари, що зберігаються на складах митних органів під митним контролем, можуть бути видані лише після їх митного оформлення. Покликається, що митне оформлення ввезеного товару позивачем станом на 10.04.06р. не завершене, товар перебуває під митним контролем, тому вважає, що суд прийшов до помилкового висновку, що митний орган неправомірно утримує на відповідальному зберіганні продукти переробки ввезеного товару.
Львівська митниця в апеляційній скарзі зазначає, що у зв’язку із зміною фізичних властивостей ввезеного позивачем товару, що перебував під митним контролем, даний товар повинен бути оформлений в режимі переробки згідно ст. 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру»і повинен бути вивезений з території України як давальницька сировина. Покликається, що відповідно до ст. 229 МК України митний режим переробки завершується вивезенням за межі митної території України продуктів переробки відповідно до митного режиму експорту, тому продукти переробки перебувають під митним контролем аж до їх вивезення. Тому просить постанову господарського суду скасувати, в задоволенні позову відмовити.
Позивач у відзиві зазначає, що митному контролю підлягають ті товари, які переміщувались через кордон, таким товаром є цукровий буряк, а продукти переробки не переміщувались через кордон, тому об’єктивно не можуть перебувати під митним контролем. А згідно ст. 377 МК України вилученими можуть бути ті товари, які були безпосередніми предметами порушення митних правил. Тому вважає постанову господарського суду правомірною і просить залишити її без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні за згодою сторін оголошувалася перерва з 15.06.06р. до 3.07.06р.
3.07.06р. в судовому засіданні представником відповідача було заявлено клопотання про зупинення розгляду справи до вирішення справи, яка знаходиться в провадженні господарського суду Львівської області між цими ж сторонами про визнання нечинними талонів відмови, в частині відмови позивачу у митному оформленні товарів у митному режимі «Імпорт»та зобов’язання відповідача здійснити митне оформлення товару, яке колегією було відхилене у зв’язку з тим, що доказів порушення та призначення до розгляду зазначеної справи колегії не надано та розгляд такої справи не впливає на вирішення справи, що переглядається.
Розглянувши апеляційне подання та апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що постанову господарського суду Львівської області від 14.03.2006 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
При цьому колегія виходила з наступного:
11.10.05р. та 12.10.05р. між ТзОВ «Укрексімторг»(покупець) та підприємством «Омега» (Республіка Польща) –продавець, укладено договори купівлі-продажу цукрових буряків №11/10 та 12/10. Згідно умов договорів товар поставляється залізничними вагонними партіями на умовах DAF (Інкотермс 2000).
На виконання Договорів, позивачем в період з 13.11.2005 р. по 18.11.2005 р. згідно залізничних накладних №№00926, 00925, 06722, 00924, 06720, 06718 та інших товаросупровідних документів, позивач ввіз на митну територію Ураїни 65 залізничних вагонів із вантажем "буряк цукровий" в кількості 3225,804 т. Митне оформлення вантажу проведене не було.
До завершення процедури митного оформлення, 15.09.05р. позивачем було укладено з ВАТ «Радехівський цукровий завод»Договір на переробку цукрових буряків на давальницьких умовах у 2005 році. На підставі акту приймання передачі від 21.11.2005р. позивач передав товар - "буряк цукровий" в кількості 3225,804 т. ВАТ "Радехівський цукровий завод", де він був перероблений на цукор-пісок, жом та мелясу.
25 листопада 2005 року за фактом порушення позивачем митних правил Львівською митницею було складено протокол №0196/20903/05 про порушення митних правил.
На підставі даного протоколу Відповідач, використовуючи положення ст.377 Митного кодексу України, на час слухання справи в суді, вилучив у Позивача товари (цукор-пісок, в кількості 375,131 тон, мелясу, в кількості 115,870 тон та жом, в кількості 1824,96 тон.) які, на думку відповідача, були безпосередніми предметами порушення митних правил, і передав їх на зберігання третій особі (ВАТ “Радехівський цукровий завод”), шляхом укладення між Відповідачем та ВАТ “Радехівський цукровий завод” договору № 274-вб/05 від 25.11.2005 р., умовами якого передбачено зберігання останнім вилучених Відповідачем у Позивача вищезгаданих товарів.
Згідно п. 11 ст. 3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" виробництво цукру в Україні з імпортної сировини допускається виключно за умови подальшого вивезення готової продукції у повному обсязі за межі України в терміни, передбачені законодавством України.
Справу про порушення позивачем митних правил розглядав Галицький районний суд м. Львова, який постановою від 05.12.2005 року встановив факт порушення позивачем митних правил, постановив накласти за таке порушення на керівника позивача штраф у розмірі 5 000,00 грн., який був сплачений керівником Позивача у повному обсязі і в строки, які визначені ст.403 Митного кодексу України.
Згідно п. 1 ст. 40 МК України митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.
Згідно із ч. 1 ст. 377 МК України, товари, що є безпосередніми предметами порушення митних правил, товари із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортні засоби, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України, а також документи, необхідні для розгляду справи про порушення митних правил, вилучаються. Однак, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем вилучено не безпосередні предмети порушення митних правил (цукровий буряк, митне оформлення щодо якого не проведено), а ймовірний результат їх переробки (цукор-пісок, меляса, жом).
Тому, відповідачем було безпідставно передано на зберігання третій особі товар (цукор-пісок, жом, мелясу), який не перебуває під митним контролем, і щодо якого не проводитиметься митне оформлення. Дана обставина свідчить про безпідставність посилання скаржників на положення ст.ст. 43, 63, 171 МК України, оскільки в цих статтях йдеться про операції з товарами, котрі перебувають під митним контролем, а продукти переробки не є товарами, що перебувають під митним контролем, оскільки таким товаром залишається цукровий буряк.
Посилання скаржників на те, що вилучені Відповідачем у Позивача товари (цукор, жом та меляса) перебувають під митним контролем, як такі, що є продуктами переробки цукрового буряка, котрий, на думку скаржників, підлягає митному оформленню у визначеному ст.ст. 229 –236 Митного кодексу України митному режимі «переробка на митній території України», а також посилання на те, що оскільки відповідно до ст.229 МК України, митний режим «переробка на митній території України»завершується вивезенням за межі митної території України продуктів переробки, відповідно, згадані цукор, жом та меляса перебувають під митним контролем аж до їх вивезення, і відповідно до ст. 171 Митного кодексу України, можуть бути видані Позивачу лише після завершення процедури їх митного оформлення, не ґрунтується на чинному законодавстві і не відповідають фактичним обставинам справи.
Як свідчать матеріали справи цукровий буряк, який перемістився через митний кордон України, був ввезений Позивачем не по зовнішньоекономічному договору про переробку товарів, а по договору купівлі-продажу, як власність Позивача.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»купівля українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України вважається імпортом.
Відповідно до затвердженого наказом Державної митної служби України № 609 від 13.09.2003 р. «Порядку застосування митних режимів переробки на митній території України та переробки за межами митної території України», митний режим «переробка на митній території України»може бути застосовано лише по відношенню до тих товарів, які підлягають переробці згідно із зовнішньоекономічним договором про переробку товарів.
За таких обставин, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що умови ввезення цукрового буряку в Україну за договорами купівлі-продажу не підпадають під ознаки митного режиму «Переробка на митній території України».
Фактичні обставини засвідчують, що зовнішньоекономічні договори, за якими цукрові буряки були ввезені Позивачем на митну територію України не є договорами про переробку товарів, а є договорами купівлі-продажу, які не містять умов про переробку ввезених цукрових буряків на митній території України.
Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. Тому, колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що відповідач у встановленому законом порядку не довів правомірність своєї оспорюваної поведінки, не вказав норму закону, яка надає право митному органу вилучати не безпосередні предмети порушення митних правил, а продукти їх переробки та вимагати проведення митного оформлення товару, який не перетинав митний кордон України, або обумовлювати його видачу декларанту після проведення митного оформлення іншого товару, який безпосередньо перетинав митний кордон України.
Отже, з огляду на вище викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що постанова господарського суду Львівської області відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає, зазначені в апеляційному поданні та апеляційній скарзі інші доводи скаржників не відповідають матеріалам справи, документально необґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставами для скасування чи зміни оскаржуваної постанови.
Керуючись ст.ст.86, 195-196, 198, 200, 205-206 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
1.Постанову господарського суду Львівської області від 14.03.2006 року по справі №2/167-15/32а залишити без змін.
2.У задоволенні апеляційного подання та апеляційної скарги відмовити.
3.Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку.
4.Матеріали справи скеровуються в господарський суд Львівської області.
Головуючий–суддя Мельник Г.І.
Судді Новосад Д.Ф.
Михалюк О.В.