Дата документу 14.01.2015 Справа № 554/4044/14-ц

№554/4044/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14 січня 2015 року.

Октябрський районний суд м.Полтави в складі:

Головуючої судді Сороки К.М.

При секретарі Ігнатенко С.Ю.

За участю представника відповідача Лісіченка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" про стягнення вартості вантажу, -

В с т а н о в и в

Позивачка ОСОБА_2 звернулася до Октябрського районного суду 28.03.2014 року з позовом до відповідача ТОВ "Нова пошта" про стягнення вартості вантажу, посилаючись на те, що відповідач по справі -ТОВ "Нова пошта" є перевізником багажу, товарів, придбаних на замовлення та іншого.

Вона, позивачка, неодноразово користувалась послугами даного підприємства.

Останнього разу позивачкою була замовлена доставка у відповідача стільниці із штучного каменю з м.Житомир до м.Овруч, про що була складена товарно-транспортна накладна (експрес-накладна)№ 10004223158 від 26.01.2012 р.

При отриманні товару в м.Овруч виявилось, що стільниця в одному місті має тріщину- розколота і стає непридатною до встановлення та використання.

При доставці товару між нею, позивачкою, та представником ТОВ "Нова Пошта" був складений Акт приймання-передачі № 10060984 від 28.01.2012 р., з якому були зазначені пошкодження. Вартість товару складада 10000 (десять тисяч) грн.

Відповідачем на її, позивачки, претензію була надана відповідь за вих.№37-12 від 23 лютого 2012 року про відмову в її задоволенні. Відповідач посилався на те, що в акті прийому-передачі не було зафіксовано жодних пошкоджень пакування вантажу, а також відсутня фіксація будь-яких знаків спеціального маркування чи застережних написів, що вказували б на особливості вантажу та необхідні умови щодо збереження його при перевезенні та виконанні вантажно-розвантажувальних робіт.

При цьому відповідач посилався на ч.І, 2 п.5.2 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом України, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. № 363, де зазначено, що до упаковки ставляться такі вимоги:

вид упаковки має відповідати особливостям вантажу;

упаковка має забезпечувати повне збереження вантажу під час його транспортування з жуванням вантажно-розвантажувальних робіт".

на п.7.3 Правил: "Відповідальність за відсутність спеціального маркування та наслідки покладаються на Замовника". Правильне, чітке спеціальне маркування вантажів є необхідною умовою їх швидкої доставки зі збереженням якості в процесі транспортування.

на п.8.6 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом України: "Вантаження, кріплення, укриття, ув'язка вантажу, а також розвантаження автомобіля, зняття кріплень і укриттів виконуються Замовником".

на п. 10.16 Правил передбачено: "Замовник відповідає за всі наслідки неправильного пакування вантажів (бій, поломка, деформація, теча тощо), а також застосування тари й упаковки, не відповідають властивостям вантажу, його масі або встановленим стандартам і технічним умовам".

З відповіддю відповідача позивачка не погодилася, оскільки при відправленні товару з м.Житомир до м.Овруч, в тому числі і при пакуванні та завантаженні, був присутній представник відповідача.

Представник відповідача перевіряв цілісність товару та умови його пакування. Ним було висловлено прохання щодо пакування товару поролоном, в який було запаковано

стільницю, крім картонного пакування.

Вимоги представника позивача були виконані при ньому ж і при ньому ж товар було повністю запаковано. Отже перевізник впевнився в правильному запакуванні товару і прийняв його до перевезення.

Далі, як зазначила позивачка, при вивантаженні товару в м.Овруч і при відкритті пакування було виявлено тріщину в стільниці, тобто ушкодження товару відбулось під час транспортування.

Відповідно до ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізни зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Позивачкою за перевезення вантажу були сплачені кошти в сумі 250грн. В дану суму входить і плата за страховий ризик у разі втрати або пошкодження вантажу.

З огляду на вищевикладені обставини, позивачка просила стягнути з відповідача по справі - ТОВ "Нова пошта" 10 000грн. шкоди в зв'язку із пошкодженням вантажу, стільниці зі штучного каменю, та приведення його у непридатний для користування стан, 250грн. провізної плати та судові витрати.

В судове засідання позивачка не з»явилася, надала суду заяву в якій просила розглянути справ у її відсутність, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача за дорученням Лісіченко О. В. з позовом не погодився та просив відмовити в задоволенні вимог позивачки, оскільки умови договору перевізник виконав в повному обсязі. Позивачка не надала доказів, що вантаж було пошкоджено саме перевізником.

Суд, заслухавши представника відповідача , вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку про відмову в задоволенні вимог позивачки.

Судом встановлено, що 26.01.2012 р. ТОВ "Нова Пошта" за адресою замовника в м. Житомирі від ПП Олександр було прийнято вантаж - стільницю вагою 50 кг. та оголошеною вартістю 10 000 грн., який перевозився на підставі Публічної оферти про надання транспортно-експедиторських послуг та товарно-транспортної накладної № 10004223158 від 26.01.2012 р.

При складанні товарно-транспортної накладної № 10004223158 від 26.01.2012 р. відправник ПП Олександр погодився з умовами разового договору, розміщеними на офіційному сайті http://novaposhta.uа та відповідно засвідчив що знайомий з Умовами надання послуг ТОВ "Нова Пошта".

Вантаж по даній накладній, відправник передав для перевезення у запакованому стані в картонному пакуванні без надання його представнику ТОВ "Нова Пошта" для перевірки на цілісність.

Судом зазначається, що обов'язок перевізника перевіряти стан вантажу у пакуванні, а саме його цілісність, комплектність чи справність не передбачений жодним нормативним чи цивільно-правовим актом, оскільки пересилатись може, наприклад, як цілісний і працездатний вантаж так і пошкоджений для ремонту чи на запчастини, і т.д. Перевізник не є спеціалістом-товарознавцем для визначення стану вантажу.

Пунктом 2 ст. 917 ЦК України передбачено, що відправник повинен пред'явити у встановлений строк вантаж, який підлягає перевезенню, в належній тарі та (або) упаковці; вантаж має бути також замаркований відповідно до встановлених вимог.

А також ч. 1, 2 п. 5.2 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. № 363 встановлено, що до упаковки ставляться такі вимоги:

-вид упаковки має відповідати особливостям вантажу; упаковка має забезпечувати повне збереження вантажу під час його транспортування з урахуванням вантажно-розвантажувальних робіт;

Пунктом 5.3 Правил передбачено що, при виборі упаковки потрібно враховувати спосіб, відстань і тривалість транспортування, можливість перевантаження вантажу в дорозі, температурний режим і вологість під час транспортування, пору року (погодні умови), сумісність з іншими вантажами тощо.

Згідно п. 5.4 Правил, характер упаковки повинен відповідати виду вантажу, вантажності автомобіля, профілю і стану дороги та іншим умовам.

Відповідно до п. 10.16 Правил, замовник відповідає за всі наслідки неправильного пакування вантажів (бій, поломка, деформація, теча тощо), а також застосування тари й упаковки, що не відповідають властивостям вантажу, його масі або встановленим стандартам і технічним умовам.

Згідно п. 3.1 Публічної оферти про надання транспортно-експедиторських послуг відправник відповідає за всі негативні наслідки, які можуть статися з відправленням в процесі його транспортування та доставки, за умови відсутності належної упаковки відправлення або необхідних знаків спеціального маркування.

Викладене свідчить про обов'язок Відправника, передати вантаж для перевезення у запакованому стані готовому для завантаження та перевезення. Відповідно перевізник може оглянути лише стан зовнішнього пакування та доступу до змісту пакування він не має.

Судом встановлено, що при отриманні вантажу за адресою отримувача в м. Овруч, між представником ТОВ «Нова Пошта» та ОСОБА_2 було складено акт приймання-передачі № 10060984 від 28.01.2012 р. який скріплено підписами сторін.

Вантаж представляв собою стільницю зі штучного каменю у картонній упаковці.

В зазначеному акті зафіксовано, що упаковка вантажу не пошкоджена. Жодних даних про наявність будь-яких слідів механічного впливу на зовнішній поверхні пакування вантажу у відповідній графі акту сторонами не вказано.

Вантаж згідно товарно-транспортної накладної мав вагу 50 кг, а отже якби вантаж був пошкоджений під час перевезення, то в будь-якому випадку це відобразилось би на стані пакування (значна деформація, вм'ятина, дірка, тощо). Така обставина є загальновідомою та додаткового доказування не потребує.

Позивачка ОСОБА_2 звернулась до ТОВ «Нова Пошта» з претензією, щодо відшкодування завданих збитків внаслідок пошкодження вантажу у сумі 10 000 грн..

У задоволенні претензії Позивачу було відмовлено на підставі Публічної оферти про надання транспортно-експедиторських послуг, а саме згідно п. 6.2. Публічної оферти про надання транспортно-експедиторських послуг, на підставі якого ТОВ «Нова Пошта» здійснює перевезення вантажів, Виконавець не несе відповідальність за цілісність, збереженість (схоронність) вантажу/пошти, у випадку, якщо вантаж/пошта передається Одержувачу або Відправнику в цілій/неушкодженій упаковці.

Відповідно до п. 6.3., сторони Договору домовились про те, що якщо сторонами при видачі вантажу буде виявлено пошкоджений вантаж, якого не вистачає в цілій (неушкодженній) упаковці, відповідальність за будь - які пошкодження, нестачу або відсутність вантажу в середині упаковки, покладається на відправника.

Суд прийшов до висновку, що позивачем жодним чином не доведено наявності складу цивільного правопорушення перевізником, оскільки пункт 134 Статуту автомобільного транспорту УРСР також передбачає, що автотранспортне підприємство або організація звільняються від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу в разі, коли вантаж прибув у справному автомобілі (контейнері) зі справними пломбами вантажовідправника. В цьому випадку автотранспортне підприємство або організація несе відповідальність за незбереження вантажу, якщо пред'явник претензії доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталися з вини автотранспортного підприємства або організації.

Як підстав позову позивач використовує власне припущення про можливість пошкодження вантажу при неправильному розвантаженні, що є недопустимим на підставі ч.4 ст.60 ЦПК України (доказування не може ґрунтуватись на припущеннях).

Суд вважає також недопустимими доказами особисті висновки позивача про наявність вини перевізника, зважаючи на прийняття ним до перевезення цілого вантажу з належним маркуванням. Судом встановлено і не спростовується сторонами, що - вантаж було прийнято в цілій упаковці, яка не відкривалась, і в цілій упаковці (з чим погодився отримувач підписавши акт) доставлено отримувачу, без жодних слідів механічного впливу. Тобто при перевезенні вантаж пошкоджено не було.

Щодо відшкодування завданих збитків внаслідок втрати вантажу то суд вважає, що позовні вимоги в частині розміру фактичних збитків є недоведеними та не підлягають до задоволення оскільки не надано жодних належних та допустимих доказів -документів, які підтверджують вартість вантажу. Так у даному випадку на вантаж - стільницю, у власника повинно бути декілька документів щодо його придбання, та оплати. Вартість вантажу внесена в товарно-транспортну накладну зі слів відправника.

Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363 визначено об'єм доказів на підтвердження вартості втраченого вантажу, а саме п. 16.11., до претензії на втрачений, відсутній, зіпсований вантаж, крім документів, які підтверджують право на пред'явлення претензії, додається документ, яким засвідчується кількість і вартість відправленого вантажу. Документом, який підтверджує оплату вантажовідправником вартості вантажу, може служити документ банку або довідка, підписана керівником і головним (старшим) бухгалтером підприємства, яке заявило претензію, відносно того, по якому рахунку і в якій сумі, коли і кому була проведена оплата вартості вантажу. Ця довідка має бути засвідчена печаткою.

Відповідно до наданої позивачем довідки без дати та номеру від ФОП ОСОБА_3, вказано посилання на угоду між позивачем та ТОВ "Транс стоун" про виготовлення виробу зі штучного каменю вартістю 9800 грн., але копію такої угоди не надано та не зазначено яке відношення має ФОП ОСОБА_3 до сторін угоди та даного спору.

Позивачем не надано жодних доказів оплати послуг за зазначеною угодою на рахунок ТОВ "Транс стоун", відповідно не доведено обставин набуття права власності на вантаж.

Таким чином надана довідка не може бути належним доказом фактичної вартості вантажу.

Відповідно до ст. 924 ЦК України, перевізник відповідає за втрату, недостачу, псування, або ушкодження прийнятого до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди.

Частина 1 та ч. 2 ст. 623 ЦК України передбачає, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Суд прийшов до висновку, що вказані норми матеріального права зобов'язують позивача довести належними та допустимими доказами розмір фактичної шкоди.

Але жодного доказу, який би встановлював вину перевізника чи розмір фактичної шкоди, позивачем не надано.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивачки ОСОБА_2 та прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2

Викладені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Керуючись ст.5,10,60,212-215.218ЦПК України, ст.623,624,917, ЦК України, Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Мінстерства транспорту України від 14.10.1997 року №363, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ТОВ «Нова пошта» про стягнення вартості вантажу» відмовити за безпідставністю позовних вимог.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Полтавської області через Октябрський районний суд м.Полтави.

СуддяК. М. Сорока