У Х В А Л А

Іменем України

13 лютого 2015 року м. Ужгород

Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі суддів: Чужі Ю.Г. (головуючий), Леска В.В., Кондора Р.Ю., при секретарі Марчишаку Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Хустського районного суду від 9 жовтня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - Вишківська селищна рада про визнання права власності на частину будинку та земельної ділянки,-

в с т а н о в и л а :

У березні 2013 року ОСОБА_3 звернувся в суд з указаним позовом, посилаючись на те, що проживав без реєстрації шлюбу однією сім'єю з ОСОБА_6 з 2001 року до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1.

Зазначав, що факт проживання з нею однією сім'єю встановлено рішенням Хустського районного суду від 06.02.2013 року.

За час спільного проживання ними придбано за спільні кошти будинок та земельну ділянку площею 0,2307 га на якій цей будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1, право власності на які було зареєстровано за ОСОБА_6

Вказував, що факт придбання будинку за спільні кошти стверджується нотаріально-посвідченою заявою дочки продавця цього будинку - ОСОБА_7, котра отримала 19.06.2007 року від позивача 6000 доларів США в рахунок майбутнього продажу спірного будинку.

Посилаючись на дані обставини, позивач просив суд визнати за ним право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та на 1/2 частину земельної ділянки площею для будівництва і обслуговування цього будинку.

Рішенням Хустського районного суду від 9 жовтня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_3 посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування рішення місцевого суду та ухвалення нового рішення про задоволення його позову.

В порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України справа розглянута у відсутності сторін та представника третьої особи, які належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, а повідомлення представника позивача ОСОБА_8 про причини неявки в судове засідання колегією визнані не поважними.

Заслухавши представника відповідача - ОСОБА_9, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що за договором купівлі-продажу від 25.04.2008 року ОСОБА_6 купила у ОСОБА_10 житловий будинок АДРЕСА_1.

Згідно п. 5 цього договору ОСОБА_6 повідомила ОСОБА_10 про те, що у шлюбі не перебуває, грошові кошти, що нею витрачаються на придбання будинку не є спільною сумісною власністю і осіб, які б могли поставити питання про визнання за ними права власності на грошові кошти (чи їх частку), у тому числі й відповідно до СК України - немає.

04.06.2008 року Хустським БТІ під № 2761 зареєстровано право власності на будинок в цілому за ОСОБА_6

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.08.2008 року ОСОБА_6, в інтересах якої діяла ОСОБА_11 купила у ОСОБА_10 земельну ділянку площею 0,2307 га для будівництва і обслуговування будинку, що розташована у АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла.

Якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними (ч. 1 ст. 74 СК України).

Згідно із ч. 4 ст. 368 ЦК України майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Також встановлено, що рішення Хустського районного суду від 06.02.2013 року, яким було встановлено факт проживання позивача однією сім'єю з ОСОБА_6 в період з 2001 року по день її смерті - скасовано рішенням Хустського районного суду від 09.10.2013 року у зв'язку з нововиявленими обставинами. Цим судовим рішенням відмовлено у задоволенні заяви позивача про встановлення юридичного факту та встановлено, що позивач з 30.10.1976 по 15.01.2013 року перебував у зареєстрованому шлюбі з іншою жінкою ОСОБА_12

З наведеного слідує, що позивач ОСОБА_3 однією сім'єю з ОСОБА_6 не проживав і не є членом її сім'ї.

У зв'язку з цим посилання позивача як на підставу своїх вимог на ч. 1 ст. 74 СК України та ч. 4 ст. 368 ЦК України - є необґрунтованими.

Не може бути взятою до уваги нотаріально-посвідчена заява ОСОБА_7 від 19.06.2007 року про отримання нею від позивача 6000 доларів США в рахунок майбутнього продажу нею спірного будинку, оскільки ОСОБА_7 власником такого будинку не являлася і стороною договору купівлі-продажу від 25.04.2008 року не була.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок місцевого суду про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 є правильним.

Суд вірно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, дотримався процедури розгляду справи та вирішив спір у відповідності з чинним законодавством.

Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає. Доводи апеляції висновків суду не спростовують, а тому до уваги взяті бути не можуть.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Хустського районного суду від 9 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: