У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
08.12.06 Справа №20/251/06
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В. судді Мойсеєнко Т. В. , Мірошниченко М.В. , Хуторной В.М.
при секретарі Соколова А.А.
за участю представників:
позивача – Матіс Т.В., довіреність № 179 від 29.09.2006р.;
відповідача – Корягіна Т.А., паспорт СА 622400 від 20.01.1998р. директор;
третьої особи – Волтер О.В., довіреність № 8 від 16.01.2006р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №20/251/06 та апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», м.Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області від 09.10.2006р. у справі № 20/251/06
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», м.Запоріжжя
до відповідача Приватного підприємства «Тара», м.Запоріжжя
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Дочірнє підприємство «РЕС «Запоріжелектромашоптторг», с.Люцерна, Вільнянський район, Запорізька область
про відновлення становища, яке існувало до порушення права
Встановив:
У серпні місяці 2006року ВАТ «Запоріжжяобленерго» звернулося в господарський суд Запорізької області з позовною заявою до Приватного підприємства «Тара» про відновлення становища, яке існувало до порушення права, зобов’язавши відповідача від’єднатися від мереж позивача.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.09.2006р. на підставі статті 27 ГПК України до участі у справі було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Дочірнє підприємство «РЕС «Запоріжелектромашоптторг».
Рішенням господарського суду Запорізької області від 09.10.2006р. у справі № 20/251/06 (суддя Гандюкова Л.П.) у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано ст. 20 Цивільного кодексу України та тим, що позивач вибрав неправильний спосіб захисту, оскільки є рішення господарського суду Запорізької області від 28.07.2006р. у справі № 14/219/06, яке набрало законної сили, де встановлено, що позивач не обґрунтував, яким саме чином приєднання ПП «Тара» до електромереж ДП «РЕС «Запоріжелектромашоптторг» порушує права його права та охоронювані законом інтереси. Невиконання відповідачем раніше виданих, технічних умов та приєднання до електромереж без акта допуску не є підставою для задоволення позовних вимог.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі ВАТ “Запоріжжяобленерго”, просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 09.10.2006р. по справі №20/251/06 у зв’язку з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального права та неповним з’ясуванням обставин справи та прийняти нове рішення, яким відновити становище, яке існувало до порушення права, зобов’язавши відповідача від’єднатися від мереж позивача.
Заявник апеляційної скарги зазначає. що посилання суду першої інстанції на п.1.2 Правил користування електричною енергією є неправомірним, оскільки електричні мережі, від яких необхідно від’єднати відповідача належать останньому і позивач не має можливості доступу до чужої власності. Також є неправомірним висновок суду стосовного того, що відповідач на момент розгляду спору не споживає електричну енергію, так як поняття «відключення» та «від’єднання» не є тотожними у розумінні п.1.2 Правил користування електричною енергією. Господарський суд залишив поза увагою факт незаконного приєднання відповідача до електричних мереж, внаслідок чого порушуються законні права позивача.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що апеляційна скарга ВАТ «Запоріжжяобленерго» є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав. Договір № 12 від 01.01.2003року «Про компенсацію витрат, пов’язаних зі споживанням електроенергії» було укладено між ПП «Тара» та Дочірнім підприємством «РЕС Запоріжелектромашоптторг». ВАТ «Запоріжжяобленерго» не є стороною за цим договором, а тому заявляти позовні вимоги позивач не вправі, так як зазначений договір не порушує його законних прав та охоронюваних законом інтересів. Також, позивач не вправі контролювати умови договорів, оскільки відповідно до ст.25 Закону України «Про електроенергетику», ч.3 ст.277 ГК України встановлено, що абонент має право відпускати енергію приєднаним до його мереж вторинним споживачам (субабонентам). При цьому ПП «Тара» вказує на те, що під час дії вищенаведеного договору підприємство відповідача було підключено безпосередньо до електричних мереж Дочірнього підприємства «РЕС Запоріжелетромашоптторг», а не до мереж ВАТ «Запоріжжяобленерго», у зв’язку з чим вимагати від відповідача приєднатися або від’єднатися від мереж позивача є безпідставним, оскільки між позивачем та відповідачем відсутні будь-які правовідносини. Відповідач не приєднаний до мереж позивача і не порушує ніяких його прав. На підставі викладеного, відповідач просить апеляційну скаргу ВАТ «Запоріжжяобленерго» залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 09.10.2006р. у справі № 20/251/06 без змін.
ДП «РЕС «Запоріжелектромашоптторг» у відзиві на апеляційну скаргу пояснює , що ПП «Тара» є відключеним від постачання електричної енергії. Викладений висновок у рішенні суду про те, що від’єднання від електромереж повинно здійснювати енергопостачальна організація є помилковим, оскільки відповідно до п.10.1 Правил користування електричною енергією саме споживач (субспоживач) має право на приєднання до мереж електропередавальної організації або іншого власника електромереж у порядку , передбаченому законодавством України, тобто від’єднання від електромереж може здійснити той, хто зробив приєднання. Враховуючи викладене, ДП «РЕС «Запоріжелектромашоптторг» просить апеляційну скаргу позивача задовольнити, а рішення господарського суду по даній справі скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 07 листопада 2006р. у справі № 20/251/06 апеляційна скарга позивача прийнята та призначена до розгляду на 08.12.2006р.
Розпорядженням першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 3534 від 08.12.2006р. справу призначено до розгляду у складі колегії – головуючого судді Мойсеєнко Т.В. (доповідач), суддів Мірошниченко М.В., Хуторной В.М., якою і прийнято постанову.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи і апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Суть спору: 01.01.2003р. між ПП «Тара» та ДП «РЕС «Запоріжелектромашоптторг» було укладено договір №12 про компенсацію витрат, пов’язаних зі споживанням електроенергії (далі за текстом - Договір), за умовами якого третя особа, як основний споживач, здійснювала передачу електроенергії ПП «Тара» в межах 88,5 кВт/г приєднаної потужності через електромережі власної балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, а ПП «Тара», як субспоживач, сплачувало роботи ДП «РЕС «Запоріжелектромашоптторг» з передачі електроенергії.
Пункт 1 додаткової угоди № 3 до зазначеного договору, строк дії договору було встановлено до 31.12.2005р.
07.09.2005р. інспектором енергозбуту ВАТ «Запоріжжяобленерго» у присутності директора ДП «РЕС «Запоріжелектромашоптторг» було складено акт про порушення Правил користування електричною енергією споживачем, які виразилися в підключенні до мереж позивача через мережі третьої особи електроустановки по виробництву пиломатеріалів ПП «Тара». На підставі п.8.3.7, п.8.4 Правил користування електричною енергією у акті встановлені вимоги відключити електроустановку ПП «Тара».
У зв’язку з вищезазначеними обставинами, позивач на підставі ст.ст.15,16 ЦК України, Закону України «Про електроенергетику», Правил користування електричною енергією, які затверджені постановою НКРЕ за № 28 від 31.07.1996р., звернувся до господарського суду з вимогою відновити становище, яке існувало до порушення права, зобов’язавши ПП «Тара» від’єднатися від мереж ВАТ «Запоріжжяобленерго».
Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Захист цивільних прав згідно ст. 16 ЦК України здійснюється у спосіб, що встановлений законом або договором.
Позивач просить відновити становище, що існувало до порушення права, зобов’язавши відповідача від’єднатися від мереж позивача.
Відновлення становища, яке існувало до порушення, має місце у випадку, коли визнання факту порушення суб'єктивного права та притягнення винного до відповідальності недостатньо, а необхідно поновити порушене право у повному обсязі, тобто застосувати реституцію ( наприклад, у випадку укладення нікчемного правочи-ну).
Зі змісту самих вимог слідує, що об’єктом порушення є право власності позивача на належні йому електричними мережами, оскільки як зазначає сам позивач мережі відповідача приєднані до мереж позивача з порушення чинного законодавства та технічних умов приєднання.
Разом з тим, як слідує з матеріалів справи, а саме: договору № 12 від 01.01.03р. договору на користування електроенергією № 76 від 01.02.78р. та акту балансового розмежування ( а.с. 8,16-23), відповідач є субспоживачем електричної енергії, електро-установки якого приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача- ДП “ РЕС “Запорожелектромашоптторг”, мережі якого в свою чергу приєднані до мереж позивача.
Представники сторін у судовому засіданні підтвердили, що електромережі, до яких приєднані електроустановки відповідача належать на праві власності ДП “ РЕС “Запо-рожелектромашоптторг”, а не позивачу. Електроенергію відповідач отримував від ДП “ РЕС “Запорожелектромашоптторг”, який відносно нього виступає електропередавальною організацією. Плату за отриману електроенергію сплачував також ДП “ РЕС “Запо-рожелектромашоптторг”. Договірних відносин ПП Тара” з позивачем не має.
Таким чином, оскільки електроустановки не приєднані до мереж позивача , то вимоги заявлені у позові задоволені бути не можуть. Відповідач не порушував право позивача приєднанням до мереж останнього.
Відповідно до ст. 15 ЦК України захисту підлягає цивільне право у разі його порушення. В даному випадку відсутній факт порушення права відповідача.
Крім того, відповідно до п.1.2 Правил користування електричною енергією ( в редакції від 17.10.2005р. №910, яка чинна на день винесення рішення судом) від'єднання споживача (від електромережі) - виконання організаційних і технічних заходів, спрямованих на усунення можливості здійснення передачі електричної енергії окремому споживачу. При цьому суд звертає увагу, що п.1.2 Правил містить лише поняття та визначення термінів, які вживаються для цілей даних Правил, та не містить приписів, що дії, зокрема, щодо від'єднання споживача від електромереж зобов'язаний вчинити саме споживач, а не енергопостачальна організація.
При задоволенні судом вимог у межах, заявлених позивачем, про відновлення становища, яке існувало до порушення права, зобов'язавши відповідача від'єднатися від мереж позивача, рішення не може бути виконане з тих підстав, що позивач не обґрунтував яким саме шляхом повинно бути здійснено від'єднання від мереж позивача, у виконанні яких саме організаційних і технічних заходів воно полягає.
Колегія суддів зазначає, що із змісту акту від 07.09.2005р., на який посилається позивач у позовній заяві, вбачається встановлення факту порушення Правил користування електричною енергією споживачем, тобто третьою особою. І саме в присутності керівника третьої особи складений цей акт.
Посилаючись у позовній заяві на порушення ПП "Тара" Закону України "Про електроенергетику", ВАТ "Запоріжжяобленерго" не вказав конкретно, які норми цього Закону порушені, та що відновлення прав позивача можливо лише шляхом зобов'язання відповідача від'єднатися від мереж позивача. Між тим, ст.27 цього Закону містить визначення що є правопорушеннями в електроенергетиці. Цією нормою, зокрема, встановлено, що правопорушенням є самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку, крадіжка енергії та інше.
Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, відповідачем порушені права позивача в тому, що ПП "Тара" не виконані видані раніше технічні умови і позивачу необхідно встановити, що приєднання до електромереж і підключення відповідача було незаконним. Тобто, фактично позивач бажає встановити факт, що має юридичне значення. Його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обгрунтованості вимог у разі виникнення спору між сторонами щодо матеріального права.
Відповідно до Правил користування електричною енергією (зокрема, п.п.6.41, 7.6) у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величини приєднаної потужності понад величину, визначену умовами договору, приєднання струмоприймачів поза розрахунковими засобами обліку та інших порушень, постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право без попередження повністю припинити споживачу електропостачання (технічне забезпечення споживача) після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акта про порушення. Відключення електроустановок споживача здійснюється персоналом власника електричних мереж, до яких приєднані ці електроустановки. Фактично позивач скористався своїми повноваженнями і відключив відповідача від електропостачання.
Інші доводи заявника апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним
Відповідно до Постанови Верховного Суду України №11 від 29.12.1976р. “Про судове рішення” (із змінами), рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності – на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Всі обставини справи досліджені судом першої інстанції, рішення господарського суду Запорізької області від 24.07.2006р. є законним та обґрунтованим.
За таких обставин підстав для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.
Таким чином, апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» не підлягає задоволенню.
Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції, відповідно до статті 49 ГПК України, слід віднести на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд –
Постановив:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», м.Запоріжжя залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 09.10.2006р. у справі № 20/251/06 залишити без змін.
Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В.
судді Мойсеєнко Т. В.
Мірошниченко М.В. Хуторной В.М.