ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

12.02.2015 справа № 910/20487/13

За заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Стиролоптфармторг"

до товариства з обмеженою відповідальністю "АВС Логістік Парк"

(ідентифікаційний код 37308739)

про банкрутство

за заявою приватного акціонерного товариства "Екологоохорона фірма "Креома-Фарм"

до 1. товариства з обмеженою відповідальністю "АВС Логістік Парк"

2. публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк

України""

про про визнання недійсним договору

Суддя Пасько М.В.

Представники:

від заявника Сердюк О.Д. - предст. за дов.

від відповідача1 не з'явились,

від відповідача2 Будніченко О.В., Гижко О.Л. - предст. за дов,

В судовому засіданні приймав участь:- предст. за дов. ПАТ "Фармак", Медвецький О.Ю. - предст. за дов. ТОВ "МІТЕК", Піхачі С.В. - керуючий санацією боржника, Ткачук Ю.В. - предст. за дов. ПрАТ "Лекхім",

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У жовтні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Стиролоптфармторг" звернулося до суду із заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС Логістік Парк" у зв'язку з неспроможністю останнього погасити прострочену заборгованість за договором поставки у розмірі 572.567,64 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2013 р. № 910/20487/13 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиролоптфармторг" було прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 11.11.2013 р., визначеного автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство арбітражного керуючого Пічахчі Сергія Володимировича зобов'язано подати заяву про участь у справі.

11.11.2013 р. винесено ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС Логістік Парк" з відповідними процесуальними наслідками, якою, зокрема, визнано безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Пічахчі С.В., визначено дату проведення попереднього засідання на 20.01.2014 р. тощо.

07.04.2014 р. у справі № 910/20487/13 винесено ухвалу попереднього засідання, якою затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, підсумкове засідання призначено на 23.04.2014 р.

Ухвалою суду від 23.04.2014 р. розгляд справи у підсумковому засіданні було відкладено на 12.05.2014 р.

08.05.2014 р. від розпорядника майна до суду надійшли для долучення до матеріалів справи докази повідомлення кредиторів про проведення зборів кредиторів, протокол зборів кредиторів від 29.04.2014 р. та протокол зборів комітету кредиторів від 06.05.2014 р., звіт розпорядника майна про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат, звіт за результатами проведення розпорядження майном, клопотання про продовження процедури розпорядження майном боржника на один місяць.

Ухвалою від 12.05.2014 р. у справі № 910/20487/13 було продовжено строк розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС Логістік Парк" та повноваження розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Пічахчі С.В. на один місяць, відкладено розгляд справи у підсумковому засіданні на 04.06.2014 р., викликано у судове засідання представника боржника, кредиторів та розпорядника майна, зобов'язано розпорядника майна, за умови отримання від боржника необхідних бухгалтерських документів, надати суду звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника, його становища на ринку відповідних видів підприємницької діяльності, зобов'язано голову комітету кредиторів надати суду протокол зборів комітету кредиторів про прийняття рішення про перехід до наступної судової процедури банкрутства у справі № 910/20487/13.

04.06.2014 р. від розпорядника майна до суду надійшов протокол зборів комітету кредиторів від 03.06.2014 р.

04.06.2014 р. судове засідання у справі не відбулося у зв'язку з надходженням від боржника апеляційної скарги на ухвалу попереднього засідання від 07.04.2014 р. та направленням матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2014 р. ухвалу попереднього засідання від 07.04.2014 р. залишено без змін.

Зважаючи на повернення матеріалів справи до місцевого господарського суду, ухвалою від 04.07.2014 р. суд призначив справу до розгляду у підсумковому засіданні на 21.07.2014 р., зобов'язав розпорядника майна виконати вимоги ухвали від 12.05.2014 р., повторно зобов'язав голову комітету кредиторів надати суду протокол зборів комітету кредиторів про прийняття рішення про перехід до наступної судової процедури банкрутства у справі № 910/20487/14.

Ухвалою господарського суду міста Києва 08.09.14 призначено розгляд кредиторських заяв Компанії "Пліва Хорватія д.о.о." та Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві у справі № 910/20487/14 на 17.10.14; зобов'язано керуючого санацією надати суду письмові пояснення про результати розгляду грошових вимог Компанії "Пліва Хорватія д.о.о." та Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві; зобов'язано Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві надати суду детальний розрахунок заявлених до боржника вимог з чітким визначенням сум прострочення боржника за кожним видом податку (збору, обов'язкового платежу), періодом їх нарахування, окремо виділивши нарахування штрафних санкцій.

У зв'язку із закінченням строку повноважень судді господарського суду міста Києва Омельченка Л.В. справа передана на повторний автоматичний розподіл.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва призначено автоматичний розподіл справи.

Внаслідок вказаного розподілу справа № 910/20487/14 передана для розгляду судді Паську М.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.11.14 прийнято справу № 910/20487/14 до свого провадження; призначено розгляд справи на 27.01.15; зобов'язано керуючого санацією боржника виконати вимоги ухвали суду від 08.09.14 та зобов'язано Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві виконати вимоги ухвали суду від 08.09.14.

Як вбачається з матеріалів справи 22.10.14 до господарського суду міста Києва надійшла заява приватного акціонерного товариства "Екологоохорона фірма "Креома-Фарм" про визнання недійсним договору № 677-В/2011 про відступлення права вимоги з відстроченням.

Враховуючи, що через оскарження ухвала суду від 21.07.14, подана заява залишилася нерозглянутою, суд визнав за необхідне прийняти її до розгляду та призначити розгляд справи на 03.02.15.

03.02.15 від публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України".

Ухвалою господарського суду міста Києва 03.02.15 відкладено розгляд справи на 12.02.15 та зобов'язано представників сторін надати пояснення з урахуванням матеріалів справи.

У судовому засіданні 12.02.15, розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Частиною 4 ст. 179 Господарського кодексу України, передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 7 ст.179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 203 Цивільного кодексу України, встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Зокрема, відповідно до зазначеної норми законодавець встановив наступні обов'язкові умови для чинності правочину:

-зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;

-особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

-волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній

волі;

-правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

-правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Слід зазначити, що укладення договору про відступлення права вимоги прямо передбачено статтею 512 Цивільного кодексу України.

Стосовно наведених заявником доводів щодо завищення вартості права вимоги, яке передавалось за Договором № 677-В/2011 від 07.12.11 слід звернути увагу, на наступне.

По перше, як зазначалось вище, укладення господарського договору відбувається на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд буд-які умови договору, в тому числі вартість такого договору.

По друге, лише факт порушення справи про банкрутство боржника не є свідченням неможливості погашення ним заборгованості перед кредиторами. Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено комплекс заходів, які направлені в першу чергу саме на відновлення платоспроможності боржника.

До того ж, слід звернути увагу, що наявність права вимоги до боржника надає кредитору можливість не лише задовольнити свої вимоги шляхом отримання грошових коштів від такого боржника, а й надає можливість отримати блага в інший спосіб передбачений діючим законодавством України, в тому числі, але не виключно, шляхом зарахування однорідних вимог, або продажу права вимоги третім особам.

Відповідно до умов договору, розмір відступленого права вимоги відповідає розміру грошового зобов'язання, яке товариство з обмеженою відповідальністю "АВС Логістік Парк" мало сплатити публічному акціонерному товариству "Укрексімбанк" за придбання зазначеного права вимоги.

Відтак, докази наведені у заяві не є достатніми доказами, що свідчили б про невідповідність (завищення) встановленої сторонами договору вартості такого договору.

Згідно ст. 232 Цивільного кодексу України, правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

Слід зазначити, що у випадку порушення питання про визнання недійсним правочину з підстав передбачених статтею 232 Цивільного кодексу України позивач має довести наявність факту зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, тяжких обставин і наявності їх безпосереднього зв'язку з волевиявленням другої сторони щодо вчинення правочину.

У визнанні правочину недійсним з підстав передбачених статтею 232 ЦК доведенню підлягає не наявність волі довірителя на вчинення правочину, а існування умислу представника, який усвідомлює факт вчинення правочину всупереч інтересам довірителя, передбачає настання невигідних для останнього наслідків та бажає чи свідомо допускає їх настання. Підстава для визнання правочину недійсним з підстав передбачених статтею 232 ЦК стосується лише тих правочинів, які вчиняються особою (фізичною або юридичною) не самостійно, а через представника.

При цьому, представником не може вважатися орган юридичної особи, в тому числі її керівник, навіть якщо він діяв всупереч інтересам цієї особи: представництво в даному разі визначається за правилами глави 17 названого Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначений договір укладено генеральним директором товариства з обмеженою відповідальністю "АВС Логістік Парк", повноваження якого, визначені статутом товариства.

Згідно приписів ст. 34 Господарського кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

В порушення ст. 33 Господарського кодексу України, позивачем не доведено у спосіб встановлений ст. 34 ГПК України законних підстав для задоволення позовних вимог. Доводи, викладені у його позовній заяві спростовані у відзиві на позовну заяву та доданими до них документами, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже, витрати по сплаті державного мита покладаються на заявника.

Враховуючи вище викладене та керуючись ст. ст. 10, 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити приватному підприємству "Екологоохорона фірма "Креома-Фарм" у задоволені позову про визнання недійсним договору № 677-В/2011 про відступлення права вимоги з відстроченням в межах справи № 910/20487/13 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "АВС Логістік Парк".

Копію ухвали направити сторонам та керуючому санацією боржника.

Суддя М.В. Пасько