У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
22.12.06 Справа №13/207-пд-06
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Антонік С.Г. судді Яценко О.М. , Шевченко Т. М.
при секретарі: Шерник О.В.
за участю:
представників позивача: нез’явився;
представників відповідача-1: Хорошун В.Г., довіреність № 1 від 17.04.06р.;
представників відповідача-2: Комарчук А.Г., довіреність № / паспорт МР № 111091 від 29.09.04р., генеральний директор;
представників третьої особи: не з’явився;
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Компанія “Прім”, м.Херсон на рішення господарського суду Херсонської області від 18.08.2006 року у справі № 13/207-ПД-06
за позовом: Закритого акціонерного товариства “Компанія “Прім”, м.Херсон
до відповідача-1: Відкритого акціонерного товариства “Свемон - Південь”, м.Одеса
до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю “Фонд економічного та соціального розвитку Херсонської області “Таврида”, м.Херсон
про визнання договору та додаткової угоди недійсними
Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 3699 від 21.12.2006р. справа № 13/207-ПД-06 передана для розгляду колегії суддів у складі: Головуючий: Антонік С.Г., суддів: Яценко О.М., Шевченко Т.М.
Колегія суддів прийняла справу до провадження.
За згодою присутніх представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Рішенням господарського суду Херсонської області у справі № 13/207-ПД-06 від 18 серпня 2006р. (суддя Закурін М.К.) в задоволені позовних вимог відмовлено.
Рішення господарського суду мотивоване нормами Цивільного кодексу України, а саме: обранням позивачем невірного шляху захисту порушених справ, а також тією обставиною, що позивач не є стороною у справі.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати повністю, прийняти нове рішення у справі, яким позовні вимоги задовольнити. При цьому заявник апеляційної скарги посилається на наступні обставини: згідно статті 55 Конституції України кожен має право на захист своїх прав та свобод не забороненим законом засобом; укладена угода порушує права позивача і у відповідності до постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 року № 3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» він має право на позов до суду; суд не розглядав та не надав відповідної оцінки спірному договору.
Відкрите акціонерне товариство «Свемон-Південь» у запереченнях на апеляційну скаргу не вбачає підстав для скасування рішення суду: Херсонська філія ВАТ «Свемон-Південь» на законних підставах набула права Замовника та передала їх Фонду «Таврида», в свою чергу права Генпідрядника позивач передав також Фонду «Таврида»; у зв’язку з передачею прав Генпідрядника та Замовника Фонд «Таврида» поєднав в собі права та обов’язки як Генпідрядника, так і Замовника; договір уступки вимоги № 36 з додатковою угодою укладений у відповідності до чинного законодавства.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фонд економічного та соціального розвитку Херсонської області «Таврида» у відзиві на апеляційну скаргу та в доповненнях до неї не визнав її доводи, вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим. Укладені договори з позивачем та Херсонським підприємством «Свемон» свідчать, що права підрядника по будівництву житлового будинку № 125-А по вулиці Калініна в м. Херсоні заявник апеляційної скарги передав Фонду. Останній не мав права передавати права власності на недобудовані квартири. Заявник апеляційної скарги не доказав належними доказами, які його права порушені спірними угодами. З 1996 року ЗАТ «Компанія «Прім» не виконала свої зобов’язання по будівництву житлового будинку і здачі його в експлуатацію, що стало підставою для заміни Замовником (Свемон-Південь) генпідрядної організації. На даний момент всі квартири в спірному житловому будинку на підставі виданих ордерів розподілені між громадянами.
У відзиві на апеляційну скаргу залучене апеляційною інстанцією в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, на стороні позивача – товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕКО, ЛТД» не підтримує доводи апеляційної скарги, оскільки заявник апеляційної скарги не є стороною оскаржуваних угод. Просить розглянути апеляційну скаргу у його відсутність.
Представники сторін в судовому засіданні підтримали свої доводи в обґрунтування апеляційної скарги та заперечень на неї.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
7 грудня 2005 року Херсонська філія відкритого акціонерного товариства «Свемон-Південь» - далі Товариство та товариство з обмеженою відповідальністю «Фонд економічного та соціального розвитку Херсонської області «Таврида» - далі Фонд уклали договір уступки вимоги та повноважень №36 – а.с.12 т.1.
Предметом вказаного договору є уступка Товариством всіх прав Замовника будівництва багатоквартирного житлового будинку № 125-А по вулиці Калініна в м. Херсоні з усіма правами та обов’язками Замовника будівництва житлового будинку.
Згідно пункту 2.1 договору в якості розрахунку за виконання робіт по цьому договору у момент укладання даного договору Замовник передав а Генпідрядник – пайовик прийняв у власність наступні вбудовані у житловому будинку № 125-а по вул.. Калініна, м.Херсоні квартири № № 6,11,12,21,22,27,28,40,41,42,43,52,60,65. Загальна площа квартир становить 801,9 метрів квадратних.
При цьому сторони домовилися, що у власності Товариства залишаються наступні квартири житлового будинку за цією адресою, а саме: №№ 34,50,51,53,54,55,58,59,61,62. Загальна площа цих квартир становить 567,8 метрів квадратних.
8 грудня 2005 року сторони уклали додаткову угоду про передачу знову ж таки Фонду функцій Замовника, а також права та обов’язки по систематизації і упорядкованості відносин з Пайовиками та Підрядниками, які брали участь в будівництві, розв’язанні суперечок, які виникли за попередній час у результаті діяльності ЗАОК «Прім». Крім того, Фонду передані всі підвальні приміщення, в тому числі гаражі, за винятком гаража № 7.
Угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.
Загальні підстави і наслідки недійсності угод встановлені статтею 218 Цивільного кодексу України за якою недійсною визнається угода, що не відповідає вимогам закону а також моральним засадам суспільства. Правило, встановлене цією нормою, повинно застосовуватись в усіх випадках, коли угода вчинена з порушенням закону і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють спеціальні підстави та наслідки недійсності угод. Згідно ст. 216 п.1 Цивільного кодексу у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Як вбачається із матеріалів справи в червні 1995 року Херсонське підприємство «Свемон», «ТЕКО-ЛТД та АТК «Прім» уклали контракт № 21 на спільну дольову участь в удівництві житлового будинку по вулиці Калініна в м. Херсоні – а.с.19 т.1.
Додатковою угодою до контракту № 21 сторони здійснили процесуальне правонаступництво та у зв’язку з важким фінансовим станом позивач передав функції Підрядника на закінчення будівництва житлового будинку Фонду з частиною квартир – а.с.25 т.1.
Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про обрання позивачем невірного шляху захисту. Визнання недійсним угоди про уступку вимог та повноважень, а також додаткової угоди не призведе до захисту порушених прав позивача. Рішення господарського суду відповідає статті 16 Цивільного кодексу України, яка забезпечує реальний захист порушених прав та інтересів.
Доводи апеляційної скарги спростовуються наступними обставинами:
Правовий аналіз договору про уступку вимоги та повноважень від 07.12.2005 року № 36 та додаткової угоди до нього від 08.12.2005 року свідчить про наявність всіх необхідних істотних умов для цього виду договорів.
Матеріали справи свідчать про наявність між сторонами розбіжностей стосовно права власності на квартири в збудованому житловому будинку.
При укладенні нового договору від 29.07.2002 року № 21-13 за згодою позивача спірні квартири були передані для інвестування Фонду, який в подальшому уклав договір з Міністерством оборони України – а.с.30 т.1.
Право власності на спірні квартири були визначені Дольщикам, з якими позивач уклав договори на інвестування будівництва. Але вказані квартири уже розподілені за заявкою відповідачів виконавчим комітетом Херсонської міської ради між фізичними особами ( а.с.118 т.1). Таким чином, господарський суд правомірно прийшов до висновку про обрання позивачем неналежного способу захисту своїх порушених прав, тобто визнання договору уступки вимоги та додаткової угоди до нього не призведе до поновлення порушених прав позивача.
Колегія суддів звертає увагу, що оскаржувані договір уступки вимоги та додаткова угода до нього, стосується тільки передачі прав Замовника, тобто відкритого акціонерного товариства «Свемон-Південь» в особі Херсонської філії. Вказаними угодами права та обов’язки закритого акціонерного товариства Компанія «Прім» не передавались. При наявності спору між заявником апеляційної скарги та відповідачами щодо права власності на частину житлового будинку, ця обставина повинна бути предметом іншого спору, а не визнання недійсними договору про уступку вимоги та додаткової угоди до нього.
В судовому засіданні було з»ясовано, що спірні квартири, на які заявляє свої права заявник апеляційної скарги, уже розподілені між фізичними особами на підставі виданих Херсонським міськвиконкомом ордерів і не є вільними.
Колегія суддів не може погордитися з доводом апеляційної скарги стосовно висновку господарського суду про відсутність права особи, яка не є стороною в угоді, заявляти позов про визнання такої угоди недійсною. В рішенні господарського суду вказано тільки про те, що не будучи стороною в укладених угодах, визнання їх недійсними не призведе до поновлення прав позивача.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення господарського суду. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Судові витрати покласти на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст. 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Компанія «Прім» м. Херсон на рішення господарського суду Херсонської області від 18.08.2006 року у справі № 13/207-ПД-06 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Херсонської області від 18.08.2006 року у справі №13/207-ПД-06 - без змін.
Головуючий суддя Антонік С.Г.
судді Яценко О.М.
Шевченко Т. М.