ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2015 року Справа № 6/91

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Коробенка Г.П.

суддів Прокопанич Г.К.

Шаргала В.І.

за участю представників:

Позивача: Дербеньової С.В. дов. № б/н від 06.06.2014 року;

Відповідача -1: не з'явився;

Відповідача -2: не з'явився;

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Київоздоббуд" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 року

у справі № 6/91 господарського суду міста Києва

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Київоздоббуд"

про встановлення порядку виконання ухвали господарського суду міста Києва від 30.06.2011 року

за позовом відкритого акціонерного товариства "Київоздоббуд"

до відповідача -1 комунального підприємства "Солом'янкабудінвест" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації

відповідача -2 Київської міської державної адміністрації

про стягнення 8 870 126,31 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.03.2010 року (суддя Ковтун С.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2010 року (головуючий Моторний О.А., судді Кошіль В.В., Шапран В.В.) (т. 2, а.с. 27-30) позов відкритого акціонерного товариства "Київоздоббуд" до комунального підприємства "Солом'янкабудінвест" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення 8 616 583,39 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, 253 542,92 грн. 3% річних задоволено. У задоволенні позову до Київської міської державної адміністрації відмовлено (т. 1, а.с. 233-237).

25.08.21010 року на виконання рішення суду видано наказ (т. 2, а.с. 32).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.06.2011 року затверджено мирову угоду від 27.05.2011 року, укладену між відкритим акціонерним товариством "Київоздоббуд" та комунальним підприємством "Солом'янкабудінвест" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (т. 2, а.с. 38-40).

У серпні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Київоздоббуд" звернулось з заявою про відновлення строку пред'явлення ухвали господарського суду міста Києва від 30.06.2011 року до виконання (т. 3, а.с. 123-124).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.09.2014 року у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Київоздоббуд" відмовлено (т. 3, а.с. 136-137).

Не погодившись з прийнятим місцевим господарським судом актом, товариство з обмеженою відповідальністю "Київоздоббуд" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило відновити пропущений строк на апеляційне оскарження, скасувати оскаржений судовий акт та задовольнити заяву про відновлення строку пред'явлення ухвали господарського суду міста Києва від 30.06.2011 року до виконання (т. 3, а.с. 150-154).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2014 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Київоздоббуд" повернуто без розгляду (т. 3, а.с. 148-149).

05.12.2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Київоздоббуд" повторно звернулось з апеляційною скаргою, підтримавши вищезазначені вимоги (т. 3, а.с. 166-170).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 року (головуючий Сулім В.В., судді Гаврилюк О.М., Коротун О.М.) відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю "Київоздоббуд" у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку, апеляційну скаргу повернуто без розгляду (т. 3, а.с. 164-165).

Не погодившись з прийнятим апеляційною інстанцією судовим актом, товариство з обмеженою відповідальністю "Київоздоббуд" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило оскаржений судовий акт скасувати, справу передати на розгляд до Київського апеляційного господарського суду (т. 3, а.с. 182-183).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.02.2015 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Київоздоббуд" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 12.02.2015 року (т. 3, а.с. 180-181).

У судове засідання 12.02.2015 року представники відповідачів - комунального підприємства "Солом'янкабудінвест" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, Київської міської державної адміністрації не з'явились, причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників представники відповідачів - комунального підприємства "Солом'янкабудінвест" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, Київської міської державної адміністрації.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши представник позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Київоздоббуд", обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування апеляційною інстанцією норм процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Статтею 93 Господарського процесуального кодексу України встановлено строк подання апеляційної скарги, відповідно до якої апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

Апеляційним судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Київоздоббуд" звернулось з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду міста Києва від 03.09.2014 року з пропуском строку, передбаченого ст. 93 Господарського процесуального кодексу України для її подання. В апеляційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Київоздоббуд" не обґрунтувало поважність причини його пропуску, а саме, неможливості подання апеляційної скарги у період з моменту отримання ухвали Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2014 року до 05.12.2014 року - повторного звернення з апеляційною скаргою.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Встановивши зазначені обставини, апеляційна інстанція обгрунтовано дійшла висновку про повернення апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Київоздоббуд" без розгляду.

Крім того слід зазначити, що за приписами ч. 1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

У клопотанні про відновлення пропущеного строку повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за клопотанням сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Частиною 2 ст. 11113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Згідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Оскільки судом апеляційної інстанції не було допущено порушення норм процесуального права при прийнятті оскарженого акту, підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Київоздоббуд" залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 року у справі № 6/91залишити без змін.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді: Г.К. Прокопанич

В.І. Шаргало