У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
05.12.06 Справа №26/296/06
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Яценко О.М. судді Яценко О.М. , Кагітіна Л.П. , Шевченко Т. М.
при секретарі: Шерник О.В.
за участю представників:
позивача: Кошова В.І. довіреність № 04/3 від 03.01.2006 року;
відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Михайлівське міжрайонне підприємство матеріально-технічного забезпечення Запорізької області", смт. Пришиб Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 25.09.2006 року у справі №26/296/06
за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Михайлівське міжрайонне підприємство матеріально-технічного забезпечення Запорізької області", смт. Пришиб Запорізької області
до відповідача: Фермерського господарства "Вікторія", с.Братське Запорізької області про стягнення 44 тонн 588 кг ячменю та 52 914, 00 грн.
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 3388 від 27.11.2006 року розгляд апеляційної скарги по справі № 26/296/06 передано колегії суддів - Яценко О.М.(головуючий), Кагітіна Л.П., Шевченко Т.М..
Колегія суддів прийняла справу до провадження.
За згодою представника позивача у судовому засіданні 05.12.2006 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.09.2006 року по справі № 26/296/06 (суддя Зубкова Т.П.) було частково задоволено позовні вимоги. Стягнуто з ФГ «Вікторія» на користь ВАТ "Михайлівське міжрайонне підприємство матеріально-технічного забезпечення Запорізької області" 44 тони 588 кг ячменю. В решті позовних вимог відмолено. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд зазначив, що за договором у відповідача перед позивачем відсутнє грошове зобов'язання, а тому положення статі 625. ЦК України не можуть застосовуватися до спірних правовідносин.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, ВАТ "Михайлівське міжрайонне підприємство матеріально-технічного забезпечення Запорізької області", смт. Пришиб Запорізької області у поданій апеляційній скарзі вважає вищезазначене рішення господарського суду Запорізької області частково незаконним. Зазначає, що пунктом 3 договору сторони передбачили, що в разі порушення строків поставки ячменю, недопоставки, відмови від поставки на відповідача покладається відповідальність у розмірі 360 % річних від суми боргу до повного виконання умов договору. Тобто до відповідача застосована відповідальність яка передбачена умовами договору за порушення зобов'язання яке фактично не виконане до цього часу. Стаття 16 Цивільного кодексу України визначає, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Спосіб захисту від неналежного виконання зобов'язання в цьому випадку встановлений саме пунктом З договору № 1/119 від 14.06.05р. тому вважаємо, що суд, посилаючись на статтю 16 ЦК України неправильно застосував, як до іншого способу захисту цивільних прав позивача, статтю 625 ЦК України і не надав юридичної оцінки умовам договору, яким сторони забезпечили виконання прийнятих зобов'язань саме способом визнаним пунктом З договору №1/119. Неправильне застосування норм матеріального права призвело до прийняття незаконного рішення. Просить рішення господарського суду від 25.09.2006р. по справі №26/295/06 змінити та задовольнити позовні вимоги ВАТ «Михайлівське міжрайонне підприємство матеріально-технічного забезпечення Запорізької області» в повному обсязі, а саме: стягнути з відповідача на користь позивача 44 тн 588 кг ячменю; стягнути з відповідача на користь позивача річні у сумі 52 914 грн. судові витрати покласти на відповідача.
У судовому засіданні представник заявника апеляційної скарги підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі.
ФГ "Вікторія", відзиву на апеляційну скаргу не представило. Повноважний представник позивача у судовому засіданні 28.11.2006 року заперечив проти вимог викладених у апеляційній скарзі, вважає рішення суду законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачається. Погоджується із присудженням до стягнення суми основного боргу, в частині вимог про стягнення суми річних позовні вимоги не обґрунтовані.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача , суд
ВСТАНОВИВ:
14.06.2005 року між відповідачем та позивачем за даною справою укладений договір № 1/119 згідно якого відповідач зобов'язався в рахунок погашення боргу в сумі 14 268 грн., який підтверджений двостороннім актом звіряння № 1 від 14.06.2005 року, здійснити поставку ячменю в кількості 44 тн 588 кг по ціні 320 грн. за тону на суму 14268 грн. Згідно п.1 договору поставка повинна була бути здійснена до 15.07.2005 року.
Відповідач не виконав прийнятті зобов'язання по поставці належної кількості ячменю, борг до цього часу не виконав.
Позивач звернувся за стягненням цієї суми та зобов’язанням виконати обов’язок в натурі та суми річних передбаченої пунктом З договору до господарського суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, і ці обставини не заперечуються сторонами, відповідач не виконав прийняті на себе згідно договору зобов'язання, а саме не
поставив ячмінь в кількості 44 тн 588 кг по ціні 320 грн. за тону на суму 14268 грн.. Відповідач згідний з правомірністю стягнення цієї продукції на користь позивача.
Пунктом 3 договору № 1/119 передбачено, що в разі порушення строків поставки ячменю, недопоставки, відмови від поставки на відповідача покладається відповідальність у розмірі 360% річних від суми боргу до повного виконання умов договору.
Зазначаючи підстави стягнення зазначеної суми позивач в доповненнях до позовної заяви послався на статтю 625 ЦК України (а.с.31). Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Колегія суддів погоджується -з судом першої Інстанції, що у відповідача перед позивачем не існує горошкового зобов'язання, а є зобов'язання поставити продукцію(ячмінь), а тому положення зазначеної статі на ці правовідносини не розповсюджуються, і нарахування суми 52 914,00 грн. є незаконним, а тому в частині стягнення річних позов не підлягає задоволенню. Сума річних є складовою частиною грошового зобов’язання.
Суд погоджується з твердженнями заявника апеляційної скарги, що стаття 16 ЦК України, не встановлює вичерпного переліку способів захисту цивільного права і суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Але не приймаються до уваги доводи заявника апеляційної скарги, що пунктом З договору встановлений спосіб захисту від неналежного виконання зобов'язання з огляду на такі обставини.
Згідно статті 42 Конституції України, кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Підприємництво-це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).
Підприємницька діяльність здійснюється суб'єктами господарювання, в тому числі, шляхом укладання договорів.
Згідно статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Свобода волевиявлення сторін при укладенні договору є основним принципом укладення договорів. Статтею 628 ЦК України, прямо зазначено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та які є обов'язковими до виконання.
Сторонами по даній справі, з урахуванням вищезазначених положень законодавства, у пункті 3 договору встановлена відповідальність за невиконання (несвоєчасне виконання) умов договору визначена на розсуд сторін: «в случае нарушения сроков поставки ячменя, недопоставки, отказа от поставки Производитель несет ответственность в размере 360% годовьіх до полного исполнения данногс договора...». Але сторонами не, визначена сума від якої повинен розраховуватись розмір відповідальності: чи з суми договору, чи з суми невиконаного зобов'язання. Тому, колегія суддів приходить до висновку, що сторони за договором не погодили розмір суми відповідальності, а відтак позовні вимоги про стягнення 360% річних не підлягають задоволенню, оскільки невизначено від якої саме суми слід нараховувати ці 360% річних.
За викладених вище обставин, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення господарського суду, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд
Постановив:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Михайлівське міжрайонне підприємство матеріально-технічного забезпечення Запорізької області", смт. Пришиб Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 25.09.2006 року у справі № 26/296/06 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 25.09.2006 року у справі №26/296/06- залишити без змін.
Головуючий суддя Яценко О.М.
судді Яценко О.М.
Кагітіна Л.П. Шевченко Т. М.