У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

19.12.06                                                                                       Справа №24/314/06

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Антонік С.Г. судді  Мойсеєнко Т. В.    , Шевченко Т. М.

при секретарі Соколова А.А. за участю представників:позивача – Радченко А.В., довіреність № 105/2 від 17.05.2006р. заступник начальника відділу кадрів; відповідача – не з’явився;третьої особи – Турчинський М.І., довіреність № 22/61 від 24.06.2006р. головний спеціаліст – юрисконсульт юридичного відділу; за участю прокурора – Толсторебров І.М., посвідчення № 301 від 01.03.2006р.   розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 24/314/06 та апеляційну скаргу Приватного підприємця Мазанової Клавдії Семенівни, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 30.08.2006р. у справі № 24/314/06за позовом Запорізького державного цирку, м. Запоріжжя до відповідача Приватного підприємця Мазанової Клавдії Семенівни, м. Запоріжжя за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м.Запоріжжя за участю прокурора Запорізької області, м.Запоріжжя про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном та виселення                                                                      Встановив:У червні місяці 2006року Запорізький державний цирк звернувся в господарський суд Запорізької області з позовною заявою до Приватного підприємця Мазанової Клавдії Семенівни про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, примусове виселення останньої та зобов’язання її негайно здати приміщення у встановленому законом порядку, шляхом підписання акту прийому-передачі. До участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.07.2006р. було залучено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області.Згідно заяви від 23.08.2006р. до участі у справі № 24/314/06 вступив заступник прокурора Запорізької області.    

У судовому засіданні 30.08.06р. позивач уточнив позовні вимоги і просив суд виселити відповідача з займаного приміщення, передбаченого договором оренди нерухомого майна № 1613/д від 24.10.2005р.  

Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.08.2006р. у справі №24/314/06 (суддя Пасічник Т.А) позов задоволено та виселено приватного підприємця Мазанову Клавдію Семенівну з займаного приміщення, передбаченого  договором оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорізького державного цирку, № 1613/д від 24.10.2005р. та  розташоване за адресою: м.Запоріжжя, вулиця Рекордна, 41. Судові витрати покладено на відповідача.

Рішення суду прийнято з посиланням на ст.ст. 17, 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» ст.37 Закону України « Про власність» та мотивовано тим, що договір оренди  № 1613/д від 24.10.2005р., на підставі якого відповідачу  регіональним відділенням Фонду державного майна по Запорізькій області передані нежитлові приміщення площею 405,98кв.м., був укладений на строк з 24.10.2005р. по 31.12.2005р. У зв’язку з тим, що термін дії договору оренди сплив у відповідача відсутні правові підстави на користування орендованим приміщенням, яке належить позивачу на праві повного господарського відання.  

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі відповідач, просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 30.08.2006р. по справі №24/260/06 у зв’язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права і неповним з’ясуванням обставин справи та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позовних вимог.

В обґрунтування своїх доводів заявник апеляційної скарги посилається на те, що  розгляд справи  30.08.06р. відбувся за відсутності представника відповідача, що в свою чергу є порушенням ст.ст.4-2, 4-3, 22 ГПК України. Позивач у судовому засіданні подав заяву про уточнення позовних вимог, обґрунтовуючи їх ст.785 ЦК України, ст.ст. 26, 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у зв’язку з чим відповідач не мав можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст.22 ГПК України, і  надати заперечення на уточнені позовні вимоги. Разом з тим, відповідач вказує на те, що ст.785 ЦК України, ст.ст. 26, 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», якими позивач обґрунтував свої  вимоги, не можуть бути підставою для задоволення судом позову, оскільки зазначені норми встановлюють обов’язок орендаря у випадку припинення дії договору оренди повернути орендовані приміщення орендодавцеві. Позивач не є стороною договору оренди і не є орендодавцем, тому є неналежним позивачем. Крім того, у рішенні суду відсутнє зазначення норм , які передбачають можливість виселення.        

У відзиві на апеляційну скаргу Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області зазначає, що оскаржуване рішення суду є законним та обґрунтованим, а доводи викладені у апеляційній скарзі безпідставними з огляду на таке: Пунктом 10.1 договору визначено, що цей договір укладений з 24 жовтня 2005р. по 31 грудня 2005 року. Пролонгації договору у встановленому законом порядку не відбулося. Відповідач безпідставно користується орендованим майном, зобов’язання щодо повернення об’єкту оренди Орендарем належним чином не виконанні. Передаючи державне майно у строкове платне користування, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області виступає орендодавцем та здійснює організаційні заходи щодо передачі орендованого майна, ніяким чином державний орган в особі Фонду не наділений правом щодо володінням, користуванням та розпорядженням державним майном, як це зазначає апелянт у скарзі. Спірні приміщення знаходяться у повному господарському віданні позивача. У зв’язку з чим, Фонд просить апеляційну скаргу приватного підприємця Мазанової Клавдії Семенівни залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 30.08.2006р. у справі № 24/314/06 без змін.  

Запорізький державний цирк у відзиві на апеляційну скаргу вказує на те, що відповідно до п.10.5 договору строк дії останнього закінчився 31.12.2005р. На момент дії договору № 1613/д оренди державного нерухомого майна приватному підприємцю Мазановій Клавдії Семенівні було відмовлено в продовженні дії зазначеного договору, дана обставина підтверджується рішенням господарського суду Запорізької області від 28.02.2006р. у справі № 22/5д, яке постановами Запорізького апеляційного господарського суду від 30.05.2006р.і Вищого господарського суду України від 12.09.2006р. залишено без змін. Відповідно до ст.ст. 26, 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» Орендар у разі закінчення строку дії договору оренди та відмови від його продовження зобов’язаний повернути Орендодавцеві об’єкт оренди на умовах, які визначені у договорі. Пунктом 2.5 договору оренди встановлено, що у разі припинення цього Договору майно повертається Орендарем Орендодавцю або Балансоутримувачу (за вказівкою Орендодавця) аналогічно порядку, встановленому при передачі майна Орендарю. Порушення відповідачем умов договору та небажанням звільнити орендоване приміщення прямо перешкоджає адміністрації Запорізького державного цирку розпоряджатися майном. Враховуючи викладене, позивач вважає рішення господарського суду Запорізької області від 30.08.2006р. у справі № 24/314/06 обгрунтованим та таким, що відповідає нормам чинного законодавства і просить суд залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін.      

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 03.11.2006р. апеляційна скарга Приватного підприємця Мазанової Клавдії Семенівни, м.Запоріжжя прийнята та призначена до розгляду на 08.12.2006р.

28.11.2006р. до апеляційної інстанції надійшла касаційна скарга Приватного підприємця Мазанової Клавдії Семенівни, м.Запоріжжя на ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 03.11.2006р. у справі № 24/314/06.  

05 грудня 2006р. ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду у справі  № 24/314/06 на підставі ст.111-13 ГПК України приватному підприємцю                      Мазановій Клавдії Семенівни було відмовлено у прийнятті касаційної скарги.

У судове засідання 08.12.06р. ні відповідач, ні його представник не з’явились. Про

час і місце розгляду апеляційної скарги відповідач  повідомлений належним чином.   

08.12.2006р. на адресу апеляційної інстанції від заявника апеляційної скарги надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв’язку з перебуванням відповідача у лікарні. Ухвалою суду від 08.12.2006р. клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, судовою колегією було задоволено та на підставі ст.77 ГПК розгляд справи відкладено на 19 грудня 2006р. Разом з клопотанням про відкладення розгляду справи від відповідача надійшла заява про відвід судді Мойсеєнко Т.В. 11 грудня 2006р. ухвалою голови Запорізького апеляційного господарського суду на підставі ст.20 ГПК України заяву про відвід судді Мойсеєнко Т.В. залишено без задоволення.

       13.12.2006р. до апеляційної інстанції надійшла касаційна скарга Приватного підприємця Мазанової Клавдії Семенівни, м.Запоріжжя на ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 08.12.2006р. у справі № 24/314/06.  

       Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 18 грудня 2006р. у справі № 24/314/06 на підставі ст.111-13 ГПК України приватному підприємцю                      Мазановій Клавдії Семенівни було відмовлено у прийнятті касаційної скарги.

        Склад колегії суддів змінювався. Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 3622 від 18.12.2006р. справу призначено до розгляду у складі колегії – головуючого судді Антонік С.Г., суддів Мойсеєнко Т.В. (доповідач),               Шевченко Т.М., якою і прийнято постанову.

        19 грудня 2006р. на адресу апеляційної інстанції від заявника апеляційної скарги надійшло клопотання про зупинення розгляду справи № 24/314/06. Клопотання мотивовано тим, що відповідачем неодноразово подавалися касаційні скарги на ухвали Запорізького апеляційного господарського суду від 03.11.2006р. та 08.12.2006р., а у відповідності до ст. 109 ГПК господарський суд, який прийняв оскаржуване рішення зобов’язаний надіслати скаргу разом зі справою до Вищого господарського суду України у п’ятиденний строк з дня її надходження. Оскільки вимоги зазначеної норми закону не виконанні, відповідач вважає, що подальший розгляд справи повинен бути зупинений для направлення матеріалів справи до касаційної інтонації.

        Представники позивача, третьої особи, прокурор заперечили проти задоволення клопотання відповідача та пояснили, що неодноразові спроби заявника апеляційної скарги оскаржити ухвали суду до касаційної інстанції є затягуванням судового процесу та зловживанням прав з боку останнього, які закріплені ст.22 ГПК України. Колегією суддів вказане клопотання залишено без задоволення , так як у прийнятті касаційної скарги на ухвали, оскарження яких не передбачено ГПК України, як вже зазначалося вище, було відмовлено.      

У судове засідання, яке відбулося 19 грудня 2006р. представник відповідача не з’явився про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.  

Відповідно до вимог ст.75 ГПК України апеляційна скарга приватного підприємця Мазанової Клавдії Семенівни розглядається за наявними матеріалами у справі.

У судовому засіданні 19.12.06р. за згодою представників сторін та прокурора, які приймали участь у засіданні, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи і апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

24.10.2005р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (далі за текстом орендодавець) та Приватним підприємцем Мазановою Клавдією Семенівною (далі за текстом орендар) було укладено договір  № 1613/д про оренду державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорізького державного цирку.

Відповідно до п.1.1 договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, загальною площею по внутрішньому обміру 405,98кв.м. Мета оренди, розміщення кафе площею 485,36 кв.м. та гаражу площею 19,9 кв.м. (п.1.2 договору).

Строк дії договору визначений п.10.1, яким закріплено, що цей договір укладений з 24 жовтня 2005р. по 31 грудня 2005 року.     

Договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. (п.10.5).

У пункті 2.5 договору встановлено, що у разі припинення цього Договору майно повертається Орендарем Орендодавцю або Балансоутримувачу (за вказівкою Орендодавця) аналогічно порядку, встановленому при передачі майна Орендарю. Майно вважається поверненим Орендодавцеві (Балансоутримувачу) з моменту підписання сторонами Акта прийому – передачі.    

14.12.2005р. позивач направив на адресу Приватного підприємця Мазанової К.С. лист № 275, в якому повідомив, що закінчується строк дії договору № 1613/д оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорізького державного цирку. (а.с. 51 т.1). Повернення орендованого приміщення було призначено на 03 січня 2006року, однак відповідач не повернення орендоване майно.

Оскільки термін дії договору оренди закінчився, договір припинив свою дію 31.12.05р. Інших правових підстав для знаходження ПП Мазанової К.С. у спірних приміщеннях немає.

13.02.2006р. листом № 40 позивач вдруге звернувся до Приватного підприємця                          Мазанової Клавдії Семенівни з нагадуванням про безпідставне користування орендованим майном. (а.с. 46 т.1).

У зв’язку з неповерненням  відповідачем орендованих приміщень позивач  звернувся до господарського суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом примусового виселення відповідача зі спірних приміщень.

Вищенаведені обставини стали предметом розгляду у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено, за договором оренди № 1613/д від 24 жовтня 2005року ПП Мазановій К.С. за актом приймання передачі були передані нежитлові приміщення  площею по внутрішньому обміру 405,98 кв.м, а саме: вбудовані в перший поверх не житлового будинку цирку нежитлові приміщення (літера А-3, приміщення № 32, 33, 43, з 45 по 48 включно, площею 386,08 кв.м, в тому числі: орендована площа кафе - 286,8 кв.м., 1/2 фойє у спільному користуванні, площею 99,28 кв.м.), частину будівлі гаражу (літера Є, приміщення II, площею 19,9 кв.м.) відповідно до плану та експлікації приміщень з технічного паспорту будівлі цирку та гаражу, розташоване за адресою: м.Запоріжжя, вул.Рекордна, 41.

У зв’язку з закінчення строку, на який було укладено договір оренди № 1613/д від 24 жовтня  2005року, дія договору оренди припинена відповідно до вимог ст.26 Закону України « Про оренду державного та комунального майна» та п. 10.5 договору оренди.

Згідно статті 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються у відповідності з умовами регулювання  договору найму Цивільним кодексом України.

Статтею 785 ЦК України встановлений обов'язок наймача у разі припинення договору найму негайно повернути річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У пунктах 2.5, 5.8 договору оренди ПП Мазанова К.С. зобов’язувалася у разі припинення договору оренди повернути орендодавцю або балансоутримувачу орендоване майно.  

Однак, в порушення взятих на себе зобов’язань відповідач до теперішнього часу не повернула орендоване майне в установленому договором оренди порядку, спірні приміщення не звільнила. Правові підстави для користування спірними приміщенням у відповідачки відсутні. Не звільнення відповідачем спірних приміщень порушує права позивача на користування та розпорядження цими приміщеннями.

Спірні приміщення, що займає ПП Мазанова К.С. є державною власністю, про свідчить свідоцтво про право власності від 21.07.04р. №230/29 та витяг з реєстру прав  власності на нерухоме майно № 4420322 від 12.08.2004р.(а.с.84), передані позивачу у повне господарське відання (п.1,5 статуту цирку) і перебувають на балансі Запорізького державного цирку.

Згідно ст. 136 Господарського кодексу України право повного господарського відання є речовим правом суб’єкту підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном закріпленим за ним власником, з обмеженням правомочності  розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених законом.  

Частиною 3 даної норми передбачено, що до захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.  

Згідно статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст.48 Закону України «Про власність» власник може вимагати усунення будь – яких порушень його права. Положення цього захисту права власності розповсюджуються також на особу, яка, хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління, або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором. В даному випадку права позивача володіти та користуватися спірним майном ґрунтуються на його праві повного господарського відання і тому він вправі вимагати від відповідачки усунення перешкод у користуванні належним йому майном шляхом виселення останнього.

          Суд, як встановлено ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України може захистити  цивільне право або інтерес способом , що встановлений законом або договором. Спосіб захисту вказаний позивачем відповідає змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене та способам встановленим законом для захисту права повного господарського відання.

Таким чином, господарський суд правомірно задовольнив вимоги позивача та виселив ПП Мазанову К.С. з зайнятих нею приміщень, передбачених  договором оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорізького державного цирку, № 1613/д від 24.10.2005р. та  розташоване за адресою: м.Запоріжжя, вулиця Рекордна, 41.  

Доводи заявника апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, а також наступним.

Факт відсутності представника відповідача зафіксований у протоколі судового засідання від 30.08.06р., тому помилкове зазначення у вступній частині оскаржуваного рішення участі представника відповідача не є підставою для скасування рішення.

Що стосується посилань на порушення судом прав відповідача, передбачених ст.22 ГПК України, щодо розгляду уточнених позовних вимог без участі відповідача, то вони є безпідставними, оскільки ці вимоги також заявлялися первісно у позовній заяві. Уточнення полягало в тому, що позивач просив розглядати тільки вимоги щодо виселення відповідачки. Уточнення позовних вимог не є підставою згідно ст. 77 ГПК України для відкладення розгляду справи. Відповідач мав можливість використати своє право прийняти участь у судовому засіданні 30.08.06р., але цим правом не скористався.

Крім того, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду у справі і не впливають суть прийнятого рішення.    

Відповідно до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Не звільнення відповідачем спірних приміщень порушує права Запорізького державного цирку, як Балансоутримувача цього майна. З огляду на зазначене, позовні вимоги щодо виселення ПП Мазанової К.С. з займаного приміщення, яке орендоване за договором № 1613/д від 24.10.2005р. оренди державного нерухомого майна відповідають вимогам чинного законодавства України та підлягають задоволенню.

За таких обставин рішення по суті прийнято правильно, підстав для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні. Разом з тим, колегія вважає за необхідне абзац другий   резолютивної частини викласти у відповідності до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, зазначивши  найменування та площі приміщень, які підлягають звільненню.

     Таким чином, апеляційна скарга Приватного підприємця Мазанової Клавдії Семенівни не підлягає задоволенню.

Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції, відповідно до статті 49 ГПК України, слід віднести на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. 49, ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд, -

Постановив:

Апеляційну скаргу Приватного підприємця Мазанової Клавдії Семенівни,                        м. Запоріжжя, залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 30.08.2006р. у справі                     № 24/314/06 без змін. Абзац другий резолютивної частини рішення викласти у наступній редакції:

Виселити приватного підприємця Мазанову Клавдію Семенівну (69035, м.Запоріжжя, вул. Рекордна, 41, ідентифікаційний код 1895002903 )з займаних приміщень, переданих за договором оренди нерухомого майна № 1613/д від 24.10.05р., площею по внутрішньому обміру 405,98 кв.м, а саме: вбудовані в перший поверх не житлового будинку цирку нежитлові приміщення (літера А-3, приміщення № 32, 33, 43, з 45 по 48 включно, площею 386,08 кв.м, в тому числі: площа кафе - 286,8 кв.м., 1/2 фойє у спільному користуванні, площею 99,28 кв.м.), частини будівлі гаражу (літера Є, приміщення II, площею 19,9 кв.м.) відповідно до плану та експлікації приміщень з технічного паспорту будівлі цирку та гаражу, що знаходяться на балансі  Запорізького державного цирку та розташовані за адресою: м.Запоріжжя, вул.Рекордна, 41.

Видачу наказу доручити господарському суду Запорізької області.  

  

Головуючий суддя Антонік С.Г.

 судді  Мойсеєнко Т. В.  

 Шевченко Т. М.