У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
05.12.06 Справа №6/276/06
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Антонік С.Г. судді Антонік С.Г. , Юхименко О.В. , Яценко О.М.
при секретарі Шерник О.В.
За участю представників позивача: Колодка В.Д. – дов. №07/1 від 03.01.06р., адвокат
представників відповідача: Здравчева О.В. – дов. №3802 від 14.11.06р.
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства “НАЕК “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька АЕС”, м. Енергодар Запорізької області
на рішення господарського суду Запорізької області від 09.10.2006р. у справі № 6/276/06
За позовом: Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Росія”, с. В. Білозерка Великобілозерського району Запорізької області
до відповідача: Державного підприємства “НАЕК “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька АЕС”, м. Енергодар Запорізької області
про визнання договору недійсним
ВСТАНОВИВ:
Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду №3454 від 04.12.2006р. справа №6/276/06 передана для розгляду колегії суддів у складі: Головуючого судді: Антоніка С.Г. (доповідач); суддів: Юхименка О.В., Яценко О.М.
Колегія суддів прийняла справу до провадження.
За клопотанням представників сторін судовий процес здійснювався без фіксації технічними засобами, за їх згодою у судовому засіданні 18.07.2006р. оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 09.10.2006р. у справі №6/276/06 (суддя Місюра Л.С.) позов СВК «Росія» задоволений. Стягнуто з відповідача на користь позивача 8545грн. 09коп. інфляції та 2335грн. 27коп. трьох процентів річних, 108грн. 79коп. державного мита та 117грн. 98коп. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду мотивоване ст.625 ЦК України.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Запорізька АЕС» звернулося з апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного господарського суду, просить скасувати рішення господарського суду, прийняти інше рішення, яким позов залишити без задоволення.
В апеляційній скарзі заявник в обґрунтування своїх доводів посилаються на неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме: ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Зазначає, що 02.12.03р. ухвалою господарського суду м. Києва порушено провадження по справі №43/167 про банкрутство ДП «НАЕК «Енергоатом» і введений мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника до закінчення провадження по справі. Дія цієї ухвали на даний час не припинена. Згідно п.4 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів. Судом з відповідача стягнуто інфляційні витрати та три проценти річних, які і є видом майнової відповідальності боржника у вигляді інших санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань. Застосування судом ст.625 ЦК України є неправомірним, оскільки вказана стаття підлягає застосуванню тільки у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов’язання. Зауважує, що оскільки нарахування збитків від інфляції та трьох процентів річних не відповідає меті збереження та ефективного використання майнових активів боржника, то їх застосування у період дії мораторію є незаконним.
У судовому засіданні представник ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Запорізька АЕС» підтримала вимоги, викладені в апеляційній скарзі.
СВК «Росія» у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні вказали на законність винесеного судом рішення. Просять у задоволенні апеляційної скарги відмовити. При цьому зазначили, що вимоги СВК «Росія» виникли після порушення справи про банкрутство, а саме з моменту пред’явлення вимоги у 2004р. Зауважили, що в постанові Верховного суду України від 26.10.04р. зазначено, що відповідно до абз.2 ч.4 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника» або визнання його банкрутом» дія мораторію поширюється на нараховану пеню, а борг підлягає стягненню з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України , апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.01.06р. у справі №8/46-7/337, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 14.07.06р., з ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Запорізька АЕС» на користь СВК «Росія» стягнуто 42 725грн. 25коп. основного боргу.
Зазначеним рішенням суду було встановлено, що протягом січня – травня 2000р. позивач передав агрогосподарству ВП «Запорізька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» молодняк великої рогатої худоби та насіння кукурудзи на суму 145 798грн. 48коп. Зазначена сільгосппродукція була передана без укладення письмового договору, а відповідно, без узгодження строків та порядку оплати, без надання рахунків на оплату.
Протягом 2000-2003 років ВП «Запорізька АЕС» частково оплатив отриману ним від відповідача продукцію на суму 103 072грн. 93коп. Неоплаченою залишилася сума 42 725грн. 55коп., яка і була стягнута за рішенням суду.
Оскільки до теперішнього часу решта суми боргу ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Запорізька АЕС» не сплачена, СВК «Росія» звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 8545грн. 09коп. суми інфляційного знецінення за період з листопада 2004р. по лютий 2005р. включно та з травня 2006р. по липень 2006р. включно, а також 2335грн. 27коп. суми трьох процентів річних за період з 16.11.04р. по 11.09.06р.
Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про задоволення позову, виходячи з наступного:
Як зазначалось вище, між сторонами у справі відсутні договірні правовідносини, тому строк виконання зобов’язань є невизначеним.
Відповідно до ч.5 ст.261 ЦК України за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.
У позивача право вимоги виникло з дня відвантаження товару.
Згідно ч.2 ст.530 зазначеного Кодексу якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
02.11.04р. на адресу відповідача направлена претензія про оплату продукції №211, що підтверджується поштовим повідомлення про вручення №2042.
Таким чином, відповідач повинен був сплатити за продукцію до 09.11.04р.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки у зазначений термін відповідачем сума основного боргу не була сплачена, тому СВК «Росія» нараховано на неї суму інфляційного знецінення та трьох процентів річних. Розрахунок позову є вірним, тому судом першої інстанції правомірно задоволений позов.
Доводи апеляційної скарги спростовуються на підставі вищевикладеного, а також наступним:
Посилання відповідача про неможливість застосування у період дії мораторію ст.625 ЦК України про стягнення інфляції та річних є неправомірними.
Згідно з п.4 ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів.
Вичерпний перелік випадків непоширення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів передбачений п.6 ст. 12 Закону.
Стаття 549 ЦК України та ст.230 ГК України чітко зазначають, що неустойкою є виключно пеня та штраф.
Відповідно до Інформаційного листа Верховного суду України від 15.07.05р. №3.2-2005 інфляційні витрати пов’язані з інфляційним процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових кошт, а три проценти річних – платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. За таких обставин, ні індекс інфляції, ні три проценти річних не можна розцінювати як міру відповідальності за порушення зобов’язань та у зв’язку з цим відносити їх до санкцій у розумінні ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
За таких обставин апеляційна скарга Державного підприємства “НАЕК “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька АЕС”, м. Енергодар Запорізької області задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Запорізької області від 09.10.2006р. у справі № 6/276/06 залишити без змін.
Судові витрати по апеляційній скарзі, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу, віднести на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України , суд –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державного підприємства “НАЕК “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька АЕС”, м. Енергодар Запорізької області залишити без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 09.10.2006р. у справі №6/276/06 залишити без змін.
Головуючий суддя Антонік С.Г.
судді Антонік С.Г.
Юхименко О.В. Яценко О.М.