У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
21.11.06 Справа №15/149-пд-06
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Антонік С.Г. судді Антонік С.Г. , Кагітіна Л.П. , Юхименко О.В.
при секретарі: Шерник О.В.
За участю представників позивача: Доценко К.С. – дов. №2 від 03.04.06р.
представників відповідача: Шпінь С.О. – дов. №09-9-12 від 11.01.06р.
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Херсонської міської ради, м. Херсон
на рішення господарського суду Херсонської області від 10.08.2006р. у справі № 15/149-ПД-06
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Барва”, м. Херсон
до відповідача Херсонської міської ради, м. Херсон
про визнання договору частково недійсним
ВСТАНОВИВ:
У судовому засіданні 17.10.06р. оголошувалась перерва.
Відповідно до розпорядження голови Запорізького апеляційного господарського суду №2892 від 16.10.2006р. справу №15/149-пд-06 передано для розгляду колегії суддів у складі: Головуючого судді: Антоніка С.Г. (доповідач); суддів: Кагітіної Л.П., Юхименка О.В.
Колегія суддів прийняла справу до провадження у цьому складі.
За клопотанням представників сторін судовий процес здійснювався без фіксації технічними засобами, за їх згодою у судовому засіданні 21.11.2006р. оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 10.08.2006 року у справі №15/149-пд-06 (суддя Клепай З.В.) позовні вимоги ТОВ “Барва” задоволені. Визнаний недійсним договір оренди земельної ділянки від 15.07.05р., укладений між ТОВ «Барва» та Херсонською міською радою в частині користування земельною ділянкою площею 0,1026га, що розташована під магазином і кафе за адресою: м. Херсон, вул. Рози Люксембург,21.
Рішення господарського суду мотивоване п.3 ст.92, п.3 ст.237, ст.241 ЦК України, оскаржуваний договір укладено посадовою особою позивача з перевищенням наданих їй повноважень. Відповідно до п.3.1. Положення про колегіальний виконавчий орган (дирекцію) товариства та п.2.1. Посадової інструкції керівника (директора), затверджених протоколом загальних зборів №17/06-04 від 17.06.04р., вирішення питання щодо укладення спірного договору оренди земельної ділянки віднесено до компетенції дирекції товариства, а не одноособово – директора. Директор ТОВ «Барва» для укладення спірного договору у розмірах, зазначених у ньому, повинен був отримати згоду колегіального органу – дирекції. Проте такої згоди в частині укладення договору оренди на земельну ділянку площею 0,1026га дирекція не давала. Таким чином, укладений договір суперечить ч.1 ст.203 ЦК України.
Не погоджуючись з прийнятим у справі рішенням, Херсонська міська рада звернулась з апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного господарського суду, просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області, прийняти інше рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
В апеляційній скарзі заявник в обґрунтування заявлених вимог посилається на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що заявою про уточнення позовних вимог ТОВ «Барва» фактично змінило підстави позову, вказуючи ту обставину, що директором був укладений договір з перевищенням своїх повноважень, залишивши вимогою визнання договору недійсним, оскільки його укладено внаслідок помилки. Відповідно до ч.1 ст.229 ЦК України якщо особа, яка вчинила право чин, помилялась щодо обставин, які мають істотне значення, такий право чин може бути визнано судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов’язків сторін, таких властивостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом. Згідно п.13 Роз’яснень ВАСУ «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними» під помилкою слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною за угодою предмета чи інших істотних умов, що вплинуло на їх волевиявлення, за відсутності якого можна вважати, що угода не була укладена. Помилка повинна мати суттєве значення, зачіпати природу угоди або такі якості її предмета, які значно знижують можливість його використання за призначенням. У даному випадку предметом договору оренди є земельна ділянка, яка перебувала у постійному користуванні ТОВ «Барва» та за клопотанням цього товариства була вилучена із його постійного користування для подальшого надання в оренду. Оспорюваний договір оренди не зачіпає природу угоди та якості її предмета, які б значно знижували можливість використання земельної ділянки за призначенням. Тому твердження колишнього директора про те, що він помилково вважав, що обидві земельні ділянки складають цілісний майновий комплекс, тому є потреба їх об’єднання за одним договором оренди, не є підставою для часткового визнання недійсним правочину. Крім того заявник зазначив, що він не знав про обмеження директора підприємства позивача на укладення спірного договору.
Представник заявника у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
ТОВ “Барва” у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні вказали на законність винесеного судом рішення. Просять у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України , апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав:
15.07.05р. між сторонами у справі укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого позивач отримав в оренду земельні ділянки за адресою: м. Херсон, вул. Р.Люксембург,21, в тому числі:
- земельну ділянку площею 0,1026га під магазином і кафе;
- земельну ділянку площею 0,0325га під літнім майданчиком.
Договір був підписаний директором ТОВ «Барва», який діяв на підставі Статуту та Посадової інструкції керівника.
До укладення вказаного договору ТОВ «Барва» здійснювало користування земельною ділянкою площею 0,1026га на підставі Акту на право постійного користування землею №495 від 16.11.99р. та земельною ділянкою площею 0,0325га на підставі договору оренди від 06.07.2000р.
ТОВ «Барва» звернулось до господарського суду з позовом про визнання вказаного договору недійсним в частині користування земельною ділянкою площею 0,1026га на підставі п.1,3 ст.203 ЦК України, як такого, що укладений внаслідок помилки з боку позивача В доповненнях до позовної заяви позивач просить визнати вказаний договір частково недійсним, оскільки він укладений внаслідок перевищення повноважень посадовою особою позивача та внаслідок недодержання в момент укладення договору стороною вимог ЦК України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову, але з іншої підстави:
Відповідно до п.3 ст.237 ЦК України представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Пунктом 9.7 Статуту ТОВ «Барва» визначено, що директор вирішує всі питання діяльності товариства, за винятком належних до виключної компетенції зборів учасників. Директор підзвітний зборам учасників та організовує виконання його рішень. Директор не вправі приймати рішення, обов’язкові для учасників товариства. Дирекція (директор) діє від імені Товариства у межах, встановлених Законом України «Про господарські товариства» та установчих документів товариства. Генеральний директор (директор) вправі без доручення виконувати дії від імені товариства. Інші члени дирекції також можуть бути наділені цим правом. Генеральний директор (директор) не може бути одночасно головою зборів учасників товариства.
Зазначене вище є аналогічним нормам, викладеним в ст.62 Закону України «Про господарські товариства».
Згідно п.9.6 Статуту ТОВ «Барва» в товаристві створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) та одноособовий (директор).
Як вбачається з матеріалів справи, Протоколом №17/06-04 загальних зборів учасників ТОВ «Барва» від 17.06.04р. вирішено встановити компетенцію дирекції згідно з положенням про дирекцію, що затверджується загальними зборами учасників Товариства; затверджено положення про колегіальний виконавчий орган ТОВ «Барва» - дирекцію та посадову інструкцію директора ТОВ «Барва», а також вирішено укласти трудовий договір (контракт) з головою виконавчого органу ТОВ «Барва».(а.с.48).
Пунктом 2,1. Посадової інструкції керівника (директора) товариства визначено, що керівник товариства діє тільки за погодженням із членами Дирекції. Згідно п.6.2. Посадової інструкції керівнику для забезпечення його діяльності надається право підпису фінансових та внутрішніх організаційно – розпорядливих документів з питань, що входять в його функціональні обов’язки та інших юридично значимих документів для підприємства. Кожен підпис керівника узгоджується з дирекцією товариства.
Таким чином, Посадовою інструкцією директора обмежені повноваження останнього на підписання, в тому числі, господарських, цивільно – правових та інших договорів.
Згідно п.3 ст.92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов’язана не перевищувати своїх зобов’язань.
Відповідно до ст.241 ЦК України правочин, вчинений з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину.
Матеріалами справи підтверджено, що на укладення спірного договору колегіальний орган – дирекція згоди не давала. Крім того, договір в частині оренди земельної ділянки площею 0,1026га в подальшому не був схвалений зборами товариства.
Відповідно до п.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами 1-3,5 та 6 ст.203 цього Кодексу. Частиною 2 ст.203 ЦК України передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Таким чином, при укладенні договору оренди земельної ділянки від 15.07.05р. в частині площі 0,1026га, представником позивача здійснено порушення ч.2 ст.203 ЦК України, тобто договір укладено директором з перевищенням наданих йому повноважень. Тому вказаний договір правомірно визнаний судом першої інстанції недійсним в цій частині.
Доводи апеляційної скарги спростовуються на підставі вищевикладеного.
Посилання відповідача не те, що їм не було відомо про обмеження директора підприємства позивача на укладення спірного договору колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки при укладенні договорів сторони повинні пересвідчуватися у повноваженнях іншої особи.
За таких обставин апеляційна скарга Херсонської міської ради, м. Херсон задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Херсонської області від 10.08.2006р. у справі № 15/149-ПД-06 слід залишити без змін.
Судові витрати за позовом, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу, віднести на позивача, оскільки спір доведений до суду з його вини. Судові витрати за апеляційний перегляд віднести на заявника апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України , суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Херсонської міської ради, м. Херсон залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Херсонської області від 10.08.2006р. у справі № 15/149-ПД-06 залишити без змін.
Головуючий суддя Антонік С.Г.
судді Антонік С.Г.
Кагітіна Л.П. Юхименко О.В.