ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
30.01.2007 року Справа № 16/490
Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі:
головуючого судді Бородіної Л.І.
суддів Журавльової Л.І.
Перлова Д.Ю.
Склад судової колегії призначений розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 30.11.2006.
При секретарі
судового засідання Мартинцевій Н.М.
та за участю представників сторін:
від позивача Шарій О.А., за дов. від 01.12.2006 № 86
від відповідача Мозолєва В.О., за дов. від 06.10.2006 б/н
Розглянувши
апеляційну скаргу Державного підприємства
„Попаснянський вагоноремонтний завод”,
м.Попасна Луганської області
на рішення
господарського суду Луганської області
від 10.11.2006
у справі № 16/490 (суддя Шеліхіна Р.М.)
за позовом Державного підприємства
„Попаснянський вагоноремонтний завод”,
м.Попасна Луганської області
до відповідача Державної виконавчої служби Луганської області
в особі відділу примусового виконання рішень
ДВС, м.Луганськ
про стягнення 1538 грн. 40 коп.
Рішенням господарського суду Луганської області від 10.11.2006 у справі № 16/490 (суддя Шеліхіна Р.М.) відмовлено у задоволенні позову Державного підприємства (ДП) „Попаснянський вагоноремонтний завод”, м.Попасна Луганської області до Державної виконавчої служби Луганської області в особі відділу примусового виконання рішень ДВС (ДВС Луганської області в особі ВПВР ДВС), м.Луганськ про стягнення суми виконавчого збору у розмірі 1564 грн. 08 коп., надмірно стягнутої відповідачем.
Рішення суду з посиланням на частину 2 статті 86 Закону України „Про виконавче провадження”, статті 16, 1174, 1175 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України), Інструкцію про проведення виконавчих дій, затверджену наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5 (далі –Інструкція № 74/5) мотивоване безпідставністю та необгрунтованістю позовних вимог, оскільки дії посадових та службових осіб відповідача при вчиненні виконавчих дій не є предметом розгляду у господарських судах України (з урахуванням правил статей 1, 2, 12, 21 Господарського процесуального кодексу України). Позивач має право оскаржувати дії органу державної виконавчої служби в порядку статті 121-1 Господарського процесуального кодексу України. Дії відповідача щодо стягнення виконавчого збору з позивача не визнані незаконними і здійснювались на підставі чинного процесуального документу.
ДП „Попаснянський вагоноремонтний завод” (позивач у справі) не погодилось з рішенням господарського суду та подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 10.11.2006 у справі № 16/490 через неповне з”ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обгрунтування апеляційної скарги заявник вказує, що в ході виконання наказу господарського суду Луганської області від 09.02.2004 № 8/519 про стягнення з ДП „Попаснянський вагоноремонтний завод” на користь ТОВ „Азовмашсервіс” 762352 грн. 46 коп. відповідачем проведено утримання виконавчого збору з порушенням вимог частини 1 статті 46 Закону України „Про виконавче провадження”, оскільки фактично стягнуто на користь стягувача 620675 грн. 38 коп. боргу, а виконавчого збору - 63631 грн. 59 коп., тобто суму, яка є більшою ніж 10% від фактично стягнутої суми.
Позивач двічі звертався до суду з клопотаннями про зупинення розгляду справи до розгляду касаційної скарги ДВС Луганської області у Вищому господарському суді України та скарги ДП „Попаснянський вагоноремонтний завод”, поданої у порядку статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, що розглядається господарським судом Луганської області, для повного та всебічного розгляду даної справи, але ці клопотання не прийняті судом до уваги.
ДВС Луганської області в особі ВПВР ДВС (відповідач у справі) заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.
Клопотанням від 28.01.2007 № 33-ю позивач просить зупинити провадження у даній справі до розгляду його скарги від 11.04.2006 № 108-ю про визнання неправомірними дій ВПВР ДВС Луганської області по переутриманню суми виконавчого збору при виконанні наказу господарського суду № 8/519.
Дане клопотання відхиляється судовою колегією, оскільки відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Проте, на момент вирішення спору судом першої інстанції судове рішення щодо оскарження дій органів ДВС в порядку статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, яке є обгрунтуванням підстав даного позову, ще не було прийнято судом та не могло бути належним доказом в розумінні статті 32 Господарського процесуального кодексу України
Заслухавши доводи і пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з”ясування місцевим судом обставин справи, апеляційний господарський суд
В С Т А Н О В И В :
20.02.2004 ВДВС відкрито виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду Луганської області від 09.02.2004 № 8/519 про стягнення з ДП „Попаснянський вагоноремонтний завод” на користь ТОВ „Азовмашсервіс” боргу в сумі 759 грн., пені в сумі 1534 грн. 46 коп., держмита в сумі 1700 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн., всього на суму 762352 грн. 46 коп. та надано підприємству-боржнику строк для добровільного виконання наказу.
Підприємство-боржник у встановлений строк добровільно не виконало наказ господарського суду Луганської області.
На підставі статті 46 Закону України „Про виконавче провадження” державним виконавцем винесено постанову про стягнення з ДП „Попаснянський вагоноремонтний завод” виконавчого збору в сумі 76235 грн. 24 коп.
29.02.2004 державним виконавцем винесено постанову про прилучення до зведеного виконавчого провадження № 29-2/04 виконавче провадження № 42-2/04 по примусовому виконанню наказу від 09.02.2004 № 8/519, виданого господарським судом Луганської області.
Державним виконавцем відповідно до вимог Закону України „Про виконавче провадження” винесено постанови про арешт коштів та майна боржника.
Кошти, стягнені по зведеному виконавчому провадженню, що надходили на депозитний рахунок підрозділу з арештованих рахунків підприємства-боржника, розподілялися відповідно до вимог статей 44, 46 Закону України „Про виконавче провадження” та перераховувалися на користь ТОВ „Азовмашсервіс” та на користь держави –виконавчий збір.
08.12.2005 зведене виконавче провадження було передано для подальшого виконання до відділу примусового виконання рішень ДВС Луганської області у зв”язку з ліквідацією підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Луганського обласного управління юстиції.
21.03.2006 при проведенні взаємозвірки з ВПВР ДВС Луганської області було встановлено, що ППВР ВДВС Луганського обласного управління юстиції в період з 24.06.2004 по 11.03.2005 було стягнуто з ДП „Попаснянський вагоноремонтний завод” на користь:
- ТОВ „Азовмашсервіс” 140954 грн. 79 коп.;
- держбюджету виконавчий збір у сумі 15633 грн. 85 коп.
Вважаючи, що ППВР ВДВС Луганського обласного управління юстиції стягнено з підприємства та перераховано на користь держбюджету суму виконавчого збору, яка перевищує 10% від суми, стягнутої на користь ТОВ „Азовмашсервіс”, в порушення статті 7, частини 1 статті 46 Закону України „Про виконавче провадження, ДП „Попаснянський вагоноремонтний завод” звернулося до ВПВР ДВС Луганської області з заявою про проведення перерозподілу надлишково утриманої суми виконавчого збору в період виконання наказу господарського суду Луганської області від 09.02.2004 № 8/519.
ВПВР ДВС Луганської області відмовлено у задоволенні заяви ДП „Попаснянський вагоноремонтний завод” з посиланням на неможливість перерозподілу на виконання інших виконавчих документів або повернення підприємству надлишково стягнутого збору.
11.04.2006 позивач звернувся до господарського суду Луганської області зі скаргою на неправомірні дії ВПВР ДВС Луганської області по розподілу коштів виконавчого провадження при виконанні наказу № 8/519, яка була прийнята судом, але провадження у справі № 8/519 зупинено у зв”язку з надходженням апеляційних скарг від 03.04.2006 №№ 96-70, 90-70 на ухвали господарського суду від 21.03.2006 № 8/519 (а.с.25, 3).
21.06.2006 ВПВР ДВС Луганської області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Луганської області від 09.02.2004 № 8/519 у зв”язку з повним погашенням боргу у сумі 744344 грн. 73 коп. на користь стягувача, з якої: 18007 грн. 73 коп. самостійно сплачено боржником згідно платіжного доручення від 01.06.2006 № 18299/4147; виконавчий збір у сумі 75973 грн. 27 коп. перераховано до державного бюджету (а.с.12).
Позивач вважає, що ДВС Луганської області при виконанні наказу господарського суду Луганської області від 09.02.2004 № 8/519 з підприємства-боржника стягнуто виконавчий збір, що перевищує 10% від стягнутої суми, що стало підставою звернення 08.09.2006 ДП „Попаснянський вагоноремонтний завод” до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з ДВС у Луганській області суми виконавчого збору у розмірі 1564 грн. 08.коп., з урахуванням уточнення позовних вимог до позовної заяви від 19.10.2006 вих № 457-Ю та 09.11.2006 вих. № 474-Ю (а.с.2-3, 19, 42-44).
Рішенням господарського суду Луганської області від 10.11.2006 у справі № 16/490 у задоволенні позову відмовлено з підстав, викладених вище (а.с.48-49).
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення господарського суду відповідає обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим скасуванню не підлягає з огляду на наступне.
Предметом спору у даній справі є стягнення збитків, заподіяних незаконними діями ВПВР ДВС Луганської області при здійсненні виконавчого провадження за рішенням господарського суду Луганської області від 09.02.2004 у справі № 8/519, які складаються із стягнутої суми виконавчого збору 1538 грн. 40 коп., що перевищує 10% від фактично стягнутої суми відповідачем на користь ТОВ „Азовмашсервіс”.
Відповідно до вимог частини 2 статті 86 Закону України “Про виконавче провадження” збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до правил статті 16 Цивільного кодексу України закон встановлює певні способи захисту особою своїх порушених прав, у тому числі відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, тобто, позивач має право захистити свої порушені права у спосіб, встановлений законом (або договором).
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем у строк, визначений для добровільного виконання наказу, наказ господарського суду Луганської області від 09.02.2004 № 8/519 виконаний не був, внаслідок чого виконавчою службою правомірно винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 10% від фактично стягнутої суми відповідно до статті 46 Закону України „Про виконавче провадження”.
Стягнуті з позивача на підставі постанови відповідача про стягнення виконавчого збору у сумі 76235 грн. 24 коп. грошові кошти (виконавчий збір) у сумі 75973 грн. 27 коп., у тому числі спірні 1564 грн. 08 коп., спрямовані відповідачем до державного бюджету України згідно з приписами Інструкції № 74/5.
Названі дії відповідача не визнані незаконними у встановленому порядку і здійснювались на підставі дійсної постанови виконавчої служби.
Таким чином, судом раніше не були встановлені факти порушення відповідачем вимог Закону України „Про виконавче провадження”. Даний факт не заперечується позивачем у справі.
Відповідно до статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Отже, у зв”язку з відсутністю встановленого судом факту щодо незаконності дій відповідача по стягненню спірної суми, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав задоволення позову.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та відхиляються апеляційною інстанцією за необгрунтованістю.
З огляду на викладене апеляційна скарга Державного підприємства „Попаснянський вагоноремонтний завод”, м.Попасна Луганської області не підлягає до задоволення, рішення господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права і скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст.99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства „Попаснянський вагоноремонтний завод”, м.Попасна Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 10.11.2006 у справі № 16/490 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 10.11.2006 у справі № 16/490 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку у місячний строк до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя Л.І.Бородіна
Суддя Л.І.Журавльова
Суддя Д.Ю.Перлов
Надруковано 5 примірників:
1- до справи
2- позивачу
3- відповідачу
4- ГСЛО
5- до наряду
Внесено
- Номер:
- Опис: стягнення 939,88 грн.
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи: 16/490
- Суд: Господарський суд міста Києва
- Суддя: Бородіна Л.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 29.11.2010
- Дата етапу: 11.01.2011